Постанова

від 29.03.2021 по справі 440/4320/20

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2021 р.Справа № 440/4320/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бартош Н.С.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Григорова А.М. ,

за участю секретаря судового засідання Щеглової Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду (головуючий І інстанції М.В. Довгопол) від 13.10.2020 року по справі № 440/4320/20

за позовом ОСОБА_1

до Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області

про визнання протиправними дій та бездіяльності, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної та матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив:

визнати протиправними дії та бездіяльність Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області щодо неналежного та тривалого розгляду упродовж з липня 2018 року по травень 2020 року заяви ОСОБА_1 від 27.07.2018 про затвердження проекту землеустрою земельної ділянки, якій присвоєно кадастровий номер 5324086200:00:028:0058;

визнати протиправним та скасувати рішення 33 сесії 7 скликання Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 26.05.2020 "Про відмову в наданні дозволу на затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки", яким відмовлено ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою;

зобов`язати Щербанівську сільську раду Полтавського району Полтавської області упродовж місяця з дня вступу рішення суду в законну силу розглянути на сесії та прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, якій присвоєно кадастровий номер 5324086200:00:028:0058, у власність ОСОБА_1 з земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства (код згідно КВЦПЗ-01.03) на території Тростянецької сільської ради Полтавського району Полтавської області;

стягнути з Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області 17416,40 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 12000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що рішенням Щербанівської сільської ради тридцять третьої сесії сьомого скликання Щербанівської сільської ради від 26.05.2020 "Про відмову в наданні дозволу на затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки" відмовлено ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Підставою відмови зазначено те, що рішенням шістнадцятої сесії сьомого скликання Щербанівської сільської ради від 13.02.2020 земельну ділянку з кадастровим номером 5324086200:00:028:0058 вирішено передати в оренду на земельних торгах (аукціоні). Позивач вважає, що проект землеустрою повністю відповідає вимогам законодавства, а тому відповідач згідно з вимогами чинного законодавства може винести лише одне рішення - затвердити проект землеустрою. Вказує, що діями відповідача, які виразилися у тривалому розгляді та неприйнятті рішення про затвердження проекту землеустрою та наданні позивачу у власність земельної ділянки заподіяно ОСОБА_1 матеріальну шкоду, яку позивач оцінив у сумі 17416,40 грн., в тому числі упущена вигода - 11916,40 грн, витрати на виготовлення проекту землеустрою - 5500 грн., а також завдано моральної шкоди на суму 12000 грн.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 13.10.2020 року по справі №440/4320/20 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягає на законності рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Сторони про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень.

Колегія суддів визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзив на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 12.06.2017 № 5556-СГ "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" надано дозвіл громадянину ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га сіножатей земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Тростянецької сільської ради Полтавського району Полтавської області за межами населених пунктів /а.с. 15, 49/.

У 2017 році на замовлення ОСОБА_1 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ 01.03) за межами населених пунктів на території Тростянецької сільської ради Полтавського району Полтавської області /а.с.38-85/. 26.10.2017 земельну ділянку зареєстровано із кадастровим номером 5324086200:00:028:0058, про що свідчить витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 26.10.2017 № НВ-5306549482017 /а.с. 39/.

Також судом встановлено, що 30.07.2018 р. ОСОБА_1 звернувся до Щербанівської сільської ради із заявою від 27.07.2018 (вх. №02-13/3131) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га, яка розташована на території Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області (кадастровий номер 5324086200:00:028:0058) /а.с. 108/. До заяви позивач додав проект землеустрою /а.с.116-165/ та витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (кадастровий номер 5324086200:00:028:0058) /а.с.110-114/.

Рішенням п`ятнадцятої сесії сьомого скликання Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 01.02.2019 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки" знято з порядку денного питання щодо розгляду заяв гр. ОСОБА_3 , гр. ОСОБА_1 , гр. ОСОБА_4 , гр. ОСОБА_5 по затвердженню проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок на території Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області.

Між тим, рішенням шістнадцятої сесії сьомого скликання Щербанівської сільської ради від 13.03.2019 "Про організаційні заходи щодо підготовки документації до земельних торгів (аукціону)" визначено земельні ділянки комунальної власності орієнтовною площею 468,6057 га, (125 земельних ділянок) за рахунок земель, не наданих у власність чи користування, які розташовані на території Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, право оренди на яку підлягає продажу на земельних торгах (аукціоні) /а.с. 166-170/, зокрема, до списку ділянок для аукціону включено земельну ділянку з кадастровим номером 5324086200:00:028:0058 площею 2 га /а.с. 166-170/.

Не погодившись з рішенням п`ятнадцятої сесії сьомого скликання Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 01.02.2019 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки", ОСОБА_1 27.06.2019 звернувся з позовом до Полтавського окружного адміністративного суду.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 25.02.2020 у справі №440/2282/19, яке набрало законної сили 31.03.2020, позовні вимоги ОСОБА_1 до Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення 15 сесії 7 скликання Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 01 лютого 2019 року "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки" в частині зняття з порядку денного питання щодо розгляду заяви гр. ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою з відведення земельної ділянки на території Тростянецької сільської ради Полтавського району Полтавської області. Зобов`язано Щербанівську сільську раду Полтавського району Полтавської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 27 липня 2018 року (вх. №02-13/3131 від 30.07.2018) щодо затвердження проекту землеустрою з відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га, яка розташована на території Тростянецької сільської ради Полтавського району Полтавської області за межами населених пунктів, та прийняти рішення відповідно до статті 118 Земельного кодексу України. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено /а.с. 22-24/.

Розглянувши на виконання рішення суду заяву гр. ОСОБА_1 , від 17.07.2018, керуючись Земельним кодексом України, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", Законом України "Про Державний земельний кадастр", Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", протоколом засідання постійної комісії з питань агропромислового комплексу, регулювання земельних відносин, охорони навколишнього середовища від 22.05.2020 № 8 /а.с. 105-107/, та оскільки рішенням шістнадцятої сесії сьомого скликання Щербанівської сільської ради від 13.03.2019 вирішено земельну ділянку з кадастровим номером 5324086200:00:028:0058, передати в оренду на земельних торгах (аукціоні), рішенням тридцять третьої сесії сьомого скликання Щербанівської сільської ради від 26.05.2020 "Про відмову в наданні дозволу на затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки" вирішено відмовити гр. ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у приватну власність, для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0 га, яка розташована на території Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, яка має кадастровий номер 5324086200:00:028:0058, у зв`язку з тим, що вказану земельну ділянку рішенням шістнадцятої сесії сьомого скликання Щербанівської сільської ради від 13.03.2019 вирішено передати юридичним, фізичним особам в оренду на земельних торгах (аукціоні) /а.с. 17/.

Вважаючи протиправними дії та бездіяльність Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області щодо неналежного та тривалого розгляду упродовж з липня 2018 року по травень 2020 року заяви ОСОБА_1 від 27.07.2018 про затвердження проекту землеустрою земельної ділянки, якій присвоєно кадастровий номер 5324086200:00:028:0058, а також не погодившись з рішенням тридцять третьої сесії сьомого скликання Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 26.05.2020 "Про відмову в наданні дозволу на затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки", яким відмовлено ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою, позивач звернувся до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов до висновку, про правомірність відмови гр. ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у приватну власність, для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0 га, яка розташована на території Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, яка має кадастровий номер 5324086200:00:028:0058.

В доводах апеляційної скарги позивач по справі послався на те, що помилковим є висновок суду про те, що отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного вирішення питання про надання її у власність, та посилання на постанову Великої Палати Верховного суду від 18.12.2019 у справі № 160/4211/19. У цій справі судом вирішувалось питання підсудності спору з селищною радою з питання отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в аспекті поширення на цей спір юрисдикції адміністративних судів. Водночас Верховний Суд не приймав рішення по суті справи та не дійшов будь-яких висновків щодо законності дій чи рішення селищної ради, дотримання нею вимог ст.ст. 118, 122 ЗК України. Вказав, що діючий ЗК України чітко передбачає процедуру приватизації землі громадянами та не дає інших варіантів дій відповідача у випадку надходження погодженого проекту землеустрою, що пройшов експертизу.

Також зазначив, що судом не надано оцінки тому факту, що відповідачем не подано жодного доказу про те, що спірна земельна ділянка виставлена на земельні торги. Рішенням Відповідача від 13.03.2019 Про організаційні заходи щодо підготовки документації до земельних торгів (аукціону) визначено лише організаційні заходи щодо підготовки документації до земельних торгів (аукціону), про це свідчить і назва самого рішення. На відповідних електронних майданчиках відсутнє оголошення про проведення аукціону щодо спірної земельної ділянки. Вважає, що земельна ділянка не виставлена на земельні торги, а приписи ч. 3 ст. 136 ЗК України застосовуються лише до земельних ділянок або прав на них, які виставлені на земельні торги

Вказав, що судом не оцінено того факту, що саме на підставі виготовленого ним проекту землеустрою зареєстровано право власності територіальної громади на земельну ділянку. Відповідно до правової позиції Великої палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 29.09.2020 у справі № 688/2908/16-ц (п. 67), розробка проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та його затвердження хоча й здійснюється заявником з метою отримання земельної ділянки в користування, однак вчиняється саме в інтересах територіальної громади чи держави з метою формування такої земельної ділянки. Тому в разі неотримання в користування такої земельної ділянки особа, яка понесла витрати на розробку та погодження проекту землеустрою, за умови формування земельної ділянки, може претендувати на відшкодування здійснених витрат.

Також зазначив, що згідно тексту позовної заяви, підставами для відшкодування моральної шкоди ним зазначено ст. 5 КАС України, ст.ст. 16, 22, 23 ЦК України, ст. 56 Конституції України, як душевні страждання, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, завданих незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів місцевого самоврядування, їх посадовими особами при здійсненні ними своїх повноважень.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та відхиляє доводи апелянта, з огляду на наступне.

Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 року № 60-р (втратило чинність 16.11.2020 року) вбачається, що цим розпорядженням Уряд доручив Держгеокадастру забезпечити:

- формування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в межах, визначених перспективним планом формування територій громад, шляхом проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності з подальшою передачею зазначених земельних ділянок у комунальну власність відповідних об`єднаних територіальних громад згідно із ст. 117 Земельного кодексу України;

- передачу земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, включених до переліку земельних ділянок державної власності, права на які виставлені на земельні торги, в комунальну власність об`єднаних територіальних громад після оприлюднення результатів земельних торгів та укладення договорів оренди таких земельних ділянок;

- здійснення до передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності під час передачі в користування (виключно шляхом проведення аукціонів) або у власність за погодженням з об`єднаними територіальними громадами (шляхом прийняття відповідною радою рішення згідно із ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» ).

Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради (ч. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» ).

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності (ч. 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» ).

Виключно на пленарних засіданнях сільської ради відповідно до закону приймаються рішення щодо відчуження комунального майна та вирішуються питання регулювання земельних відносин (пункти 30 і 34 ст. 26 вказаного Закону).

Отже, Щербанівська сільська рада повноважна діяти від імені та в інтересах об`єднаної територіальної громади (назва територіальної громади - Щербанівська сільська) як власник земельної ділянки виключно відповідно до закону, тобто у визначених ним спосіб і межах, враховуючи обмеження та заборони, зокрема ті, що передбачені ЗК України.

Судовим розглядом встановлено, що 30.07.2018 р. ОСОБА_1 звернувся до Щербанівської сільської ради із заявою від 27.07.2018 (вх. №02-13/3131) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га, яка розташована на території Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області (кадастровий номер 5324086200:00:028:0058). До заяви позивач додав проект землеустрою /а.с.116-165/ та витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (кадастровий номер 5324086200:00:028:0058).

Рішенням п`ятнадцятої сесії сьомого скликання Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 01.02.2019 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки" знято з порядку денного питання щодо розгляду заяв гр. ОСОБА_3 , гр. ОСОБА_1 , гр. ОСОБА_4 , гр. ОСОБА_5 по затвердженню проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок на території Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області.

Вказане рішення оскаржене позивачем в судовому порядку і рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 25.02.2020 у справі №440/2282/19, яке набрало законної сили 31.03.2020, позовні вимоги ОСОБА_1 до Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення 15 сесії 7 скликання Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 01 лютого 2019 року "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки" в частині зняття з порядку денного питання щодо розгляду заяви гр. ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою з відведення земельної ділянки на території Тростянецької сільської ради Полтавського району Полтавської області. Зобов`язано Щербанівську сільську раду Полтавського району Полтавської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 27 липня 2018 року (вх. №02-13/3131 від 30.07.2018) щодо затвердження проекту землеустрою з відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га, яка розташована на території Тростянецької сільської ради Полтавського району Полтавської області за межами населених пунктів, та прийняти рішення відповідно до статті 118 Земельного кодексу України. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено /а.с. 22-24/.

Розглянувши на виконання рішення суду заяву гр. ОСОБА_1 , від 17.07.2018 р., керуючись Земельним кодексом України, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", Законом України "Про Державний земельний кадастр", Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", протоколом засідання постійної комісії з питань агропромислового комплексу, регулювання земельних відносин, охорони навколишнього середовища від 22.05.2020 № 8, та оскільки рішенням шістнадцятої сесії сьомого скликання Щербанівської сільської ради від 13.03.2019 вирішено земельну ділянку з кадастровим номером 5324086200:00:028:0058, передати в оренду на земельних торгах (аукціоні), рішенням тридцять третьої сесії сьомого скликання Щербанівської сільської ради від 26.05.2020 "Про відмову в наданні дозволу на затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки" вирішено відмовити гр. ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у приватну власність, для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0 га, яка розташована на території Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, яка має кадастровий номер 5324086200:00:028:0058, у зв`язку з тим, що вказану земельну ділянку рішенням шістнадцятої сесії сьомого скликання Щербанівської сільської ради від 13.03.2019 вирішено передати юридичним, фізичним особам в оренду на земельних торгах (аукціоні).

Колегія суддів зазначає, що ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

У ч. 1 ст. 117 ЗК України зазначено, що передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Статтею 118 ЗК України визначений порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.

Так, за правилами ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно із ч. 7 ст. 118 ЗК відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Відповідно до частини другої цієї ж статті формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про землеустрій» проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються лише у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок.

Статтею 186-ЗК України врегульовані питання щодо повноважень органів виконавчої влади в частині погодження проектів землеустрою про відведення земельних ділянок.

Відповідно до ч.ч. 1, 4, 5 ст. 186-1 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.

Розробник подає на погодження до органу, визначеному в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.

Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Згідно з ч. 8 ст. 186-1 ЗК України у висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений).

Органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки.

З вищенаведених норм ЗК України вбачається, що єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому ст. 186-1 ЗК України, а також відсутність обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

Інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку ст. 186-1 ЗК України, норми ст. 118 ЗК України не містять. При цьому перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватись саме на етапі погодження такого проекту.

Такий правовий висновок сформульований Верховним Судом у постанові від 27.10.2020 року № 480/313/19.

Відповідно до ч. 9 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність, а відповідно до частини 10 цієї ж статті ЗК України передбачено, що відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що відповідно до приписів ч. 1 ст. 134 ЗК України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 136 ЗК України організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення. У переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу. Добір земельних ділянок державної чи комунальної власності, у тому числі разом з розташованими на них об`єктами нерухомого майна (будівлями, спорудами) державної чи комунальної власності, які або права на які виставляються на земельні торги, здійснюється з урахуванням затверджених містобудівної документації та документації із землеустрою, а також маркетингових досліджень, інвестиційної привабливості, звернень громадян та юридичних осіб щодо намірів забудови.

Положеннями ч. 3 ст. 136 ЗК України передбачено, що земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

Судовим розглядом встановлено, що рішенням шістнадцятої сесії сьомого скликання Щербанівської сільської ради від 13.03.2019 "Про організаційні заходи щодо підготовки документації до земельних торгів (аукціону)" визначено земельні ділянки комунальної власності орієнтовною площею 468,6057 га, (125 земельних ділянок) за рахунок земель, не наданих у власність чи користування, які розташовані на території Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, право оренди на яку підлягає продажу на земельних торгах (аукціоні), зокрема, до списку ділянок для аукціону включено земельну ділянку з кадастровим номером 5324086200:00:028:0058 площею 2 га (а.с. 166-170).

Враховуючи, що на момент розгляду заяви (на виконання рішення суду) позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства та прийняття відповідачем рішення з цього питання, вказана вище земельна ділянка була включена до переліку земельних ділянок, права оренди на які виставляються на земельні торги, ця обставина в силу приписів ч. 3 ст. 136 ЗК України є самостійною підставою для відмови у затвердженні такого проекту.

Правова позиції у подібних правовідносинах висловлена в постановах Верховного Суду від 22.04.2020 у справі № 823/1267/16 (№К/9901/16555/18), від 22.10.2020 у справі № 815/7279/16 (№К/9901/43956/18), а відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Щодо посилань позивача в апеляційній скарзі, що земельна ділянка лише пропонується до продажу, а не вже виставлена на земельні торги, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 136 Земельного кодексу України, яка регулює порядок добору земельних ділянок державної чи комунальної власності та підготовка лотів для продажу на земельних торгах, видача наказу про внесення земельної ділянки до Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права оренди на які пропонуються до продажу на земельних торгах, а також присвоєння їй кадастрового номеру, свідчить про те, що сформована земельна ділянка, на яку претендує позивач, виставлена на торги (розпочата процедура виставлення земельної ділянки на торги).

Також колегія суддів зазначає, що рішення шістнадцятої сесії сьомого скликання Щербанівської сільської ради від 13.03.2019 "Про організаційні заходи щодо підготовки документації до земельних торгів (аукціону)" є чинним, доказів скасування рішення шістнадцятої сесії сьомого скликання Щербанівської сільської ради від 13.03.2019 "Про організаційні заходи щодо підготовки документації до земельних торгів (аукціону)" сторонами не надано. Крім того, правомірність рішення шістнадцятої сесії сьомого скликання Щербанівської сільської ради від 13.03.2019 позивачем у цій справі не оскаржується так само як і не оскаржується включення земельної ділянки до переліку ділянок, для продажу на земельних торгах.

Таким чином, земельна ділянка, щодо затвердження проекту землеустрою на яку позивач звернувся до відповідача з відповідною заявою, рішенням шістнадцятої сесії сьомого скликання Щербанівської сільської ради від 13.03.2019 "Про організаційні заходи щодо підготовки документації до земельних торгів (аукціону)" включена до переліку земельних ділянок, права на які підлягають продажу на земельних торгах (аукціоні), що в силу приписів ч. 3 ст. 136 Земельного кодексу України є підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки у власність до завершення торгів.

Що стосується вимоги позивача про визнання протиправними дій та бездіяльності Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області щодо неналежного та тривалого розгляду упродовж з липня 2018 року по травень 2020 року заяви ОСОБА_1 від 27.07.2018 р. про затвердження проекту землеустрою земельної ділянки, якій присвоєно кадастровий номер 5324086200:00:028:0058, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про їх безпідставність, оскільки на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.02.2020 у справі № 440/2282/19, яке набрало законної сили 31.03.2020, Щербанівською сільською радою Полтавського району Полтавської області 26.05.2020 р. розглянуто заяву гр. ОСОБА_1 від 27.07.2018 та прийнято рішення тридцять третьої сесії сьомого скликання Щербанівської сільської ради від 26.05.2020, що свідчить про те, що у рішенні від 25.02.2020 у справі № 440/2282/19 судом вирішено питання захисту прав позивача у зв`язку із бездіяльністю відповідача щодо не розгляду проекту землеустрою з липня 2018 року і на виконання зазначеного судового рішення відповідачем вчинено відповідні дії.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення вимог позивача про стягнення на його користь з відповідача відшкодування матеріальної шкоди, з яких: 5500 грн. - витрати на виготовлення проекту землеустрою, 11916,40 грн. - упущена вигода, оскільки вважає, що вимога про відшкодування 5500,00 грн. заявлена передчасно, так як матеріали справи не містять доказів звернення позивача до органу місцевого самоврядування щодо відшкодування йому витрат за виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 5324086200:00:028:0058. Що стосується вимоги про відшкодування 11916,40 грн., як упущеної вигоди від надання в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 5324086200:00:028:0058, колегія суддів зазначає, що на час пред`явлення цієї вимоги позивач в установленому законом порядку не набув права власності або користування цією вище земельною ділянкою, таким чином, ця вимога стосується заздалегідь не порушених прав позивача.

Що стосується вимоги позивача про стягнення моральної шкоди, колегія суддів зазначає наступне

Згідно зі ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Положеннями ч. 5 ст. 21 КАС України передбачено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

Відповідно до положень ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Пункт 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» передбачає, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади, були сформульовані Верховним Судом у постанові від 10.04.2019 у справі № 464/3789/17. Зокрема, Суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту. Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання. Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого. У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставин справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв`язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що матеріали справи не дають можливості дійти висновку, що негативні емоції позивача від дій (відповідача) досягли рівня страждання або приниження, які заподіяли моральну шкоду позивачу, не містять обґрунтування розміру заявленої моральної шкоди. Позивачем достатніх доказів на підтвердження заподіяння моральних страждань та причинного зв`язку між діями відповідача і заподіянням моральної шкоди не надано, у зв`язку з чим підстави для задоволення позову у частині позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди в розмірі 12000,00 грн.

На підставі вищевикладеного колегія суддів погоджується з висновком суде першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню: 1) рішення, ухвали суду першої інстанції та постанови, ухвали суду апеляційної інстанції у справах, рішення у яких підлягають перегляду в апеляційному порядку Верховним Судом; 2) судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.10.2020 року по справі №440/4320/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)Н.С. Бартош Судді (підпис) (підпис) З.Г. Подобайло А.М. Григоров

Повний текст постанови складено 08.04.2021 року