Постанова

від 31.03.2021 по справі 520/8784/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2021 р.Справа № 520/8784/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Спаскіна О.А.,

Суддів: Русанової В.Б. , П`янової Я.В. ,

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О., Мироненко А.А.,

представника позивача Панова О.М.,

представника відповідачів Лютянського М.Я., Лебедєва Є.С., Міняйла А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.11.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Біленський О.О., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 01.12.20 року по справі № 520/8784/2020

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Доліньо Обладнання"

до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОЛІНЬО ОБЛАДНАННЯ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просив:

- скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 17.01.2020 року №00000520502, №00000530502, №00000540502.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.11.2020р. визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 00000520502 від 17.01.2020 р., відповідно до якого збільшено суму грошового зобов`язання платника податків за платежем «податок на прибуток приватних підприємств, 11021000» ТОВ «ДОЛІНЬО ОБЛАДНАННЯ» .

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 00000530502 від 17.01.2020 р., відповідно до якого збільшено суму грошового зобов`язання платника податків за платежем «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), 14060100» ТОВ «ДОЛІНЬО ОБЛАДНАННЯ» .

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 00000540502 від 17.01.2020 р., відповідно до якого застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) нуль гривень 00 копійок, визначено суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду в розмірі 255507,00 грн. з «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), 14060100» ТОВ «ДОЛІНЬО ОБЛАДНАННЯ» .

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (61057, м.Харків, вул. Пушкінська, буд.46, код ЄДРПОУ 43143704) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Доліньо Обладнання" (код ЄДРПОУ 39740064, 61038, м.Харків, вул.Академіка Павлова, 82) судовий збір у сумі 21020 (двадцять одна тисяча двадцять) грн. 00 коп.

Відповідач, не погодившись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з`ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права. Вважає, що задовольняючи позовні вимог, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про необґрунтованість встановлених податковим органом за наслідком проведеної перевірки порушень позивачем вимог діючого законодавства, та як наслідок, незаконності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень про збільшення позивачу суми грошового зобов`язання з податку на прибуток та податку на додану вартість. Зазначив, що підприємством допущено порушення податкового законодавства, господарські операції з контрагентами не мали реальний характер, первинні документи складені між позивачем та підприємствами-контрагентами не відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Крім того, вказує, що при перевірці враховано податкову інформацію про результати опрацювання зібраної податкової інформації що контрагентів підприємства позивача.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, посилаючись на мотиви та доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні та у письмовому відзиві заперечував проти апеляційної скарги та зазначив, що рішення суду першої інстанції є правомірним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачає.

Під час апеляційного розгляду справи судом замінено відповідача з Головного управління ДПС у Харківській області (ЄДРПОУ 43143704) на Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України (ЄДРПОУ 43983495) на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020р. № 893 Про деякі питання територіальних органів Державної податкової служби та витягу з Єдиного державного реєстру України.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ТОВ "ДОЛІНЬО ОБЛАДНАННЯ" зареєстровано в якості юридичної особи 09.04.2015 року, перебуває на податковому обліку у ГУ ДПС у Харківській області з 10.04.2015 року. Позивач є платником податку на додану вартість з 01.08.2015 року.

ГУ ДПС у Харківській області 19.11.2019 року по 09.12.2019 року проведена документальна планова виїзна документальна перевірка ТОВ «ДОЛІНЬО ОБЛАДНАННЯ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 30.09.2019 року, валютного законодавства за період з 01.01.2016 по 30.09.2019 року, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 30.09.2019 року, іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 30.09.2019 року, за наслідками якої складений акт від 16.12.2019 року № 1225/20-40-05-02-08/39740064.

На підставі вищевказаного акту перевірки, ГУ ДПС у Харківській області винесене податкове повідомлення-рішення від 17.01.2020 року № 00000520502 яким ТОВ «ДОЛІНЬО ОБЛАДНАННЯ» збільшено суму грошового зобов`язання платника податків за платежем з податку на прибуток на загальну суму 19742318,75 грн. в тому числі за податковим зобов`язанням збільшено на суму 15793855,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) збільшено на суму 3948463,75 грн., податкове повідомлення-рішення від 17.01.2020 року №00000530502 яким ТОВ «ДОЛІНЬО ОБЛАДНАННЯ» збільшено суму грошового зобов`язання платника податків за платежем з податку на додану вартість на загальну суму 20260833,75 грн. в тому числі за податковим зобов`язанням збільшено на суму 16208667,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) збільшено на суму 4052166,75 грн., податкове повідомлення-рішення від 17.01.2020 року №00000540502 яким до ТОВ «ДОЛІНЬО ОБЛАДНАННЯ» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) нуль гривень 00 копійок, визначено суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду в розмірі 255507,00 грн. з «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), 14060100» .

Не погодившись з такими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Як було встановлено під час розгляду справи, фактичною підставою для визначення позивачу суми грошового зобов`язання, слугували висновки податкового органу про те, що господарські операції між позивачем та його контрагентами у перевіряємий період не мають на меті реального настання правових наслідків, оскільки надання послуг не підтверджено документально, а саме належним чином оформленими первинними документами, та такі документи містять недоліки.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог та недоведеності відповідачем в ході судового розгляду справи правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень № 00000220511 від 03.02.20р.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до положень пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п. 22.1. ст. 22 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об`єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку.

Відповідно до п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу. Згідно п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України фінансовий результат до оподаткування збільшується: на суму нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, включених до витрат звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму залишкової вартості окремого об`єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об`єкта; на суму залишкової вартості окремого об`єкта невиробничих основних засобів або невиробничих нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об`єкта; на суму витрат на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів чи невиробничих нематеріальних активів, віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Пунктом 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України передбачено, що фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 цієї статті; на суму залишкової вартості окремого об`єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень цієї статті Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об`єкта; на суму дооцінки основних засобів або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат уцінки відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму вигід від відновлення корисності основних засобів або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму первісної вартості придбання або виготовлення окремого об`єкта невиробничих основних засобів або невиробничих нематеріальних активів та витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення, у тому числі віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі продажу такого об`єкта невиробничих основних засобів або нематеріальних активів, але не більше суми доходу (виручки), отриманої від такого продажу.

Згідно п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Пунктом 200.1 ст. 200 вказаного Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, при складанні податкової звітності з метою правильного відображення господарської операції повинні враховуватись відповідні документи первинного обліку, а саме по зазначених операціях придбання результатів робіт (товарів) повинні бути в наявності як і акти виконаних робіт, так і результати таких виконаних робіт (товарів).

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ДОЛІНЬО ОБЛАДНАННЯ» у перевіряємий період мало господарські відносини із контрагентами: ПП «АВТОТОРГ 7» , ТОВ РОДОНІД , ТОВ «ВЕСТ ІСТ ТРЕЙД» , ТОВ «ПОСТАЧ ХОЛДИНГ» , ТОВ «СКДО-ГРУП» , ТОВ «ХОНЕЙ ТРЕЙД» .

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. №996-XIV (далі - Закон України №996-XIV), господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Згідно до ст. 3 Закону України №996-XIV, метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону України №996-XIV визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Тобто, документальному підтвердженню підлягає одна із вищезазначених подій, і якщо дана подія оформлена первинним документом, що містить усі обов`язкові реквізити, визначені ч. 2. ст. 9 Закону України №996-XIV, то дана обставина є належним доказом реальності господарської операції.

Відповідно до вимог п. 1.2 ст. 1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Відповідно до пункту 2.1 зазначеного Положення, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення; господарські операції -це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ДОЛІНЬО ОБЛАДНАННЯ» мало господарські відносини з ПП «АВТОТОРГ 7» , які полягали у передачі (поставці) контрагентом позивачу підшипників, спреїв, змазки, кругу полірувального, тену, патронів цангових згідно погодженого сторонами переліку.

Так, ПП «АВТОТОРГ 7» в адресу ТОВ «ДОЛІНЬО ОБЛАДНАННЯ» виписані наступні податкові накладні на загальну суму 7 200,00 грн. з урахуванням ПДВ: № 13 від 10.03.2016 р., № 26 від 29.03.2016 р.

В підтвердження факту отримання товару позивачем від контрагента складені наступні видаткові накладні на загальну суму 7 200,00 грн. з урахуванням ПДВ: № 20 від 10.03.2016 р., № 64 від 29.03.2016 р.

З огляду на дрібний характер та невелику кількість товару, що є об`єктом господарських відносин поставки між сторонами, переміщення такого товару від постачальника до покупця з залученням комерційного транспорту не застосовувалося.

Факт оплати товару підтверджується платіжними дорученням № 121 від 14.04.2016 р. на загальну суму 7 200,00 грн. з ПДВ, заборгованість відсутня.

Надходження запасів від контрагента у бухгалтерському обліку позивача за зазначеним вище договором відображено за даними рахунку 281 (оборотно-сальдова відомість за відповідним рахунком за період з 01.01.2016 року по 30.09.2019 року).

Оплати через розрахунковий рахунок у бухгалтерському обліку позивача за зазначеним вище договором відображено за даними рахунку 631 (оборотно-сальдова відомість за відповідним рахунком за період з 01.01.2016 року по 30.09.2019 року).

В подальшому, отриманий від ПП «АВТОТОРГ 7» товар використовувався ТОВ «ДОЛІНЬО ОБЛАДНАННЯ» у власній господарській діяльності, шляхом його продажу іншим суб`єктам господарювання-покупцям на території України, що не заперечується Актом перевірки та підтверджується даними оборотно-сальдових відомостей ТОВ «ДОЛІНЬО ОБЛАДНАННЯ» за рахунками № 281 та № 361, складеними щодо періоду з січня 2016 року по вересень 2019 року.

Матеріалами справи також встановлено, що 01.02.2016 року між ТОВ «РОДОНІД» (Постачальник) та ТОВ «ДОЛІНЬО ОБЛАДНАННЯ» (Покупець) було укладено Договір поставки № 0102-1, за умовами якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця товар, а Покупець, у свою чергу, зобов`язується прийняти Товар і оплатити його на умовах цього Договору.

ТОВ «РОДОНІД» в адресу ТОВ «ДОЛІНЬО ОБЛАДНАННЯ» виписані наступні податкові накладні на загальну суму 4 486 395,00 грн. з урахуванням ПДВ: № 1 від 01.02.2016 р., № 2 від 02.02.2016 р., № 2 від 04.03.2016 р., № 3 від 16.03.2016 р., № 2 від 10.05.2016 р., № 18 від 26.05.2016 р., № 1 від 04.07.2016 р., № 2 від 11.08.2016 р., № 18 від 15.08.2016 р., № 21 від 25.08.2016 р., № 7 від 15.09.2016 р., № 10 від 21.09.2016 р., № 11 від 21.09.2016 р., № 3 від 04.10.2016 р.

В підтвердження факту отримання товару покупцем від постачальника складені наступні видаткові накладні на загальну суму 4 486 395,00 грн. з урахуванням ПДВ: № 2 від 02.02.2016 р., № 8 від 04.03.2016 р., № 13 від 16.03.2016 р., № 49 від 10.05.2016 р., № 59 від 26.05.2016 р., № 99 від 04.07.2016 р., № 116 від 11.08.2016 р., № 147 від 15.08.2016 р., № 148 від 25.08.2016 р., № 160 від 15.09.2016 р., № 169 від 21.09.2016 р., № 170 від 21.09.2016 р., № 190 від 04.10.2016 р.

Відповідно до пункту 2.1. Договору поставки № 0102-1 від 01.02.2016 року поставка здійснюється шляхом самовивозу Товару Покупцем за адресою складу місто Харків, вулиця Академіка Павлова, будинок 82 або з місця розмитнення товару.

Передача товару здійснювалася за адресою місцезнаходження складу обох сторін - місто Харків, вулиця Академіка Павлова, будинок 82. Між ТОВ «ДОЛІНЬО ОБЛАДНАННЯ» та ТОВ «РОДОНІД» укладено договір суборенди складського приміщення № 01/02 від 01.02.2016 р. де ТОВ «РОДОНІД» діяло як суборендар, а позивач - як суборендодавець (на правах орендаря), відповідно до якого ТОВ «РОДОНІД» винаймало у ТОВ «ДОЛІНЬО ОБЛАДНАННЯ» складські приміщення за адресою місто Харків, вулиця Академіка Павлова, будинок 82. Позивачем надані та в матеріалах справи містяться акти виконаних робіт до зазначеного договору, виписка з банківського рахунку позивача щодо отримання оплати за зазначеним договором.

Окрім того, щодо деяких партій товару ТОВ «РОДОНІД» на користь ТОВ «ДОЛІНЬО ОБЛАДНАННЯ» , було складено наступні товарно-транспортні накладні: № 100516 від 10.05.2016 р., № 040816 від 04.08.2016 р., № 150816 від 15.08.2016 р., № 300816 від 30.08.2016 р., № 150916 від 15.09.2016 р., № 210916 від 21.09.2016 р. Згідно зазначених товарно-транспортних накладних, пунктом розвантаження товару є м. Харків, вулиця Академіка Павлова, будинок 82 (адреса місцезнаходження ТОВ «ДОЛІНЬО ОБЛАДНАННЯ» ).

Факт оплати товару підтверджується платіжними дорученнями на загальну суму 4 486 395,00 грн. з ПДВ: № 70 від 01.02.2016 р., № 97 від 04.03.2016 р., № 106 від 15.03.2016 р., № 107 від 16.03.2016 р., № 137 від 10.05.2016 р., № 152 від 30.05.2016 р., №199 від 22.08.2016 р., № 201 від 25.08.2016 р., № 202 від 25.08.2016 р., № 203 від 26.08.2016 р., № 204 від 29.08.2016 р., № 205 від 29.08.2016 р., № 207 від 30.08.2016 р., № 209 від 31.08.2016 р., № 210 від 31.08.2016 р., № 226 від 15.09.2016 р., № 234 від 21.09.2016 р., № 235 від 21.09.2016 р., № 255 від 13.10.2016 р. на загальну суму 4 486 395,00 грн. з ПДВ. Заборгованість відсутня.

Надходження запасів від контрагента у бухгалтерському обліку позивача за зазначеним вище договором відображено за даними рахунку 281 (оборотно-сальдова відомість за відповідним рахунком за період з 01.01.2016 року по 30.09.2019 року).

Оплати через розрахунковий рахунок у бухгалтерському обліку позивача за зазначеним вище договором відображено за даними рахунку 631 (оборотно-сальдова відомість за відповідним рахунком за період з 01.01.2016 року по 30.09.2019 року).

В подальшому, отриманий від ТОВ «РОДОНІД» товар використовувався ТОВ «ДОЛІНЬО ОБЛАДНАННЯ» у власній господарській діяльності, шляхом його продажу іншим суб`єктам господарювання-покупцям на території України, що не заперечується Актом перевірки та підтверджується даними оборотно-сальдових відомостей ТОВ «ДОЛІНЬО ОБЛАДНАННЯ» за рахунками № 281 та № 361, складеними щодо періоду з січня 2016 року по вересень 2019 року.

З матеріалів справи слідує, що 30.09.2016 року між ТОВ «ВЕСТ ІСТ ТРЕЙД» (Постачальник) та ТОВ «ДОЛІНЬО ОБЛАДНАННЯ» (Покупець) було укладено Договір поставки № 3009-1, за умовами якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця товар, а Покупець, у свою чергу, зобов`язується прийняти Товар і оплатити його на умовах цього Договору.

ТОВ «ВЕСТ ІСТ ТРЕЙД» в адресу ТОВ «ДОЛІНЬО ОБЛАДНАННЯ» виписані наступні податкові накладні на загальну суму 4 150 000,00 грн. з ПДВ.: № 1 від 03.10.2016 р., № 17 від 21.02.2017 р., № 13 від 06.03.2017 р.

В підтвердження факту отримання товару покупцем від постачальника складена видаткова накладна № 62 від 06.03.2017 р. на загальну суму 4 150 000,00 грн. з ПДВ.

Передача товару здійснювалася за адресою місцезнаходження складу обох сторін - місто Харків, вулиця Академіка Павлова, будинок 82. Між ТОВ «ДОЛІНЬО ОБЛАДНАННЯ» та ТОВ «ВЕСТ ІСТ ТРЕЙД» , що підтверджується укладеним договором суборенди складського приміщення № 03/РА-СА-01102016 від 01.10.2016 р. де ТОВ «ВЕСТ ІСТ ТРЕЙД» діяло як суборендар, а позивач - як суборендодавець (на правах орендаря), відповідно до якого ТОВ «ВЕСТ ІСТ ТРЕЙД» винаймало у ТОВ «ДОЛІНЬО ОБЛАДНАННЯ» складські приміщення за адресою місто Харків, вулиця Академіка Павлова, будинок 82. Позивачем надані та в матеріалах справи містяться акти виконаних робіт до зазначеного договору, виписки з банківського рахунку позивача щодо отримання оплати за зазначеним договором.

Факт оплати товару підтверджується платіжними дорученнями на загальну суму 3 475 750,00 грн. з ПДВ: № 247 від 03.10.2016 р., № 358 від 21.02.2017 р., № 417 від 20.04.2017 р. Наявна заборгованість в розмірі 674 250,00 грн.

Надходження запасів від контрагента у бухгалтерському обліку позивача за зазначеним вище договором відображено за даними рахунку 281 (оборотно-сальдова відомість за відповідним рахунком за період з 01.01.2016 року по 30.09.2019 року).

Оплати через розрахунковий рахунок у бухгалтерському обліку позивача за зазначеним вище договором відображено за даними рахунку 631 (оборотно-сальдова відомість за відповідним рахунком за період з 01.01.2016 року по 30.09.2019 року).

В подальшому, отриманий від ТОВ «ВЕСТ ІСТ ТРЕЙД» товар використовувався ТОВ «ДОЛІНЬО ОБЛАДНАННЯ» у власній господарській діяльності, шляхом його продажу іншим суб`єктам господарювання-покупцям на території України, що не заперечується Актом перевірки та підтверджується даними оборотно-сальдових відомостей ТОВ «ДОЛІНЬО ОБЛАДНАННЯ» за рахунками № 281 та № 361, складеними щодо періоду з січня 2016 року по вересень 2019 року.

Також 24.10.2016 року між ТОВ «ВЕСТ ІСТ ТРЕЙД» (Постачальник) та ТОВ «ДОЛІНЬО ОБЛАДНАННЯ» (Покупець) було укладено Договір поставки № 2410-1, за умовами якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця товар, а Покупець, у свою чергу, зобов`язується прийняти Товар і оплатити його на умовах цього Договору.

ТОВ «ВЕСТ ІСТ ТРЕЙД» в адресу ТОВ «ДОЛІНЬО ОБЛАДНАННЯ» виписані наступні податкові накладні на загальну суму 10 187 980,09 грн. з ПДВ: № 9 від 26.10.2016 р., № 2 від 02.11.2016 р., № 20 від 28.11.2016 р., № 1 від 02.12.2016 р., № 2 від 05.12.2016 р., № 5 від 12.12.2016 р., № 12 від 19.12.2016 р., № 13 від 20.12.2016 р., № 30 від 28.12.2016 р., № 1 від 17.01.2017 р., № 2 від 24.01.2017 р., № 9 від 30.01.2017 р., № 15 від 30.01.2017 р., № 1 від 01.02.2017 р., № 8 від 14.02.2017 р., № 9 від 15.02.2017 р., № 21 від 22.02.2017 р., № 32 від 27.02.2017 р., № 9 від 06.03.2017 р., № 10 від 06.03.2017 р., № 16 від 06.03.2017 р., № 20 від 16.03.2017 р.

В підтвердження факту отримання товару покупцем від постачальника складені наступні видаткові накладні на загальну суму 10 187 980,09 грн. з ПДВ: № 23 від 02.11.2016 р., № 41 від 28.11.2016 р., № 46 від 02.12.2016 р., № 47 від 05.12.2016 р., № 51 від 12.12.2016 р., № 59 від 19.12.2016 р., № 60 від 20.12.2016 р., № 73 від 28.12.2016 р., № 1 від 17.01.2017 р., № 3 від 24.01.2017 р., № 12 від 30.01.2017 р., № 13 від 30.01.2017 р., № 14 від 01.02.2017 р., № 29 від 14.02.2017 р., № 30 від 15.02.2017 р., № 40 від 22.02.2017 р., № 55 від 27.02.2017 р., № 61 від 06.03.2017 р., № 63 від 06.03.2017 р., № 64 від 06.03.2017 р., № 71 від 16.03.2017 р.

Передача товару здійснювалася за адресою місцезнаходження складу обох сторін - місто Харків, вулиця Академіка Павлова, будинок 82. Між ТОВ «ДОЛІНЬО ОБЛАДНАННЯ» та ТОВ «ВЕСТ ІСТ ТРЕЙД» , що підтверджується укладеним договором суборенди складського приміщення № 03/РА-СА-01102016 від 01.10.2016 р. де ТОВ «ВЕСТ ІСТ ТРЕЙД» діяло як суборендар, а позивач - як суборендодавець (на правах орендаря), відповідно до якого ТОВ «ВЕСТ ІСТ ТРЕЙД» винаймало у ТОВ «ДОЛІНЬО ОБЛАДНАННЯ» складські приміщення за адресою місто Харків, вулиця Академіка Павлова, будинок 82. Позивачем надані та в матеріалах справи містяться акти виконаних робіт до зазначеного договору, виписки з банківського рахунку позивача щодо отримання оплати за зазначеним договором.

Факт оплати товару підтверджується платіжними дорученнями на загальну суму 6 682 900,09 грн. з ПДВ: № 265 від 26.10.2016 р., № 278 від 14.11.2016 р., № 288 від 01.12.2016 р., № 289 від 02.12.2016 р., № 311 від 21.12.2016 р., № 312 від 23.12.2016 р., № 319 від 29.12.2016 р., № 325 від 11.01.2017 р., № 336 від 24.01.2017 р., № 339 від 31.01.2017 р., № 340 від 31.01.2017 р., № 352 від 06.02.2017 р., № 356 від 15.02.2017 р., № 369 від 01.03.2017 р., № 375 від 03.03.2017 р., № 389 від 20.03.2017 р., № 394 від 22.03.2017 р., № 397 від 28.03.2017 р. Наявна заборгованість в розмірі 3 505 080,00 грн.

Надходження запасів від контрагента у бухгалтерському обліку позивача за зазначеним вище договором відображено за даними рахунку 281 (оборотно-сальдова відомість за відповідним рахунком за період з 01.01.2016 року по 30.09.2019 року).

Оплати через розрахунковий рахунок у бухгалтерському обліку позивача за зазначеним вище договором відображено за даними рахунку 631 (оборотно-сальдова відомість за відповідним рахунком за період з 01.01.2016 року по 30.09.2019 року).

В подальшому, отриманий від ТОВ «ВЕСТ ІСТ ТРЕЙД» товар використовувався ТОВ «ДОЛІНЬО ОБЛАДНАННЯ» у власній господарській діяльності, шляхом його продажу іншим суб`єктам господарювання-покупцям на території України, що не заперечується Актом перевірки та підтверджується даними оборотно-сальдових відомостей ТОВ «ДОЛІНЬО ОБЛАДНАННЯ» за рахунками № 281 та № 361, складеними щодо періоду з січня 2016 року по вересень 2019 року.

Матеріали справи свідчать, що 01.02.2017 року між ТОВ «ПОСТАЧ ХОЛДИНГ» (Постачальник) та ТОВ «ДОЛІНЬО ОБЛАДНАННЯ» (Покупець) було укладено Договір поставки № 0102-1, за умовами якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця товар, а Покупець, у свою чергу, зобов`язується прийняти Товар і оплатити його на умовах цього Договору.

ТОВ «ПОСТАЧ ХОЛДИНГ» в адресу ТОВ «ДОЛІНЬО ОБЛАДНАННЯ» виписані наступні податкові накладні на загальну суму 25 666 335,47 грн. з ПДВ: № 4 від 31.03.2017 р., № 5 від 28.04.2017 р., № 8 від 16.05.2017 р., № 9 від 22.05.2017 р., № 1 від 01.06.2017 р., № 4 від 13.06.2017 р., № 3 від 17.07.2017 р., № 9 від 19.07.2017 р., № 13 від 27.07.2017 р., № 2 від 28.07.2017 р., № 5 від 28.07.2017 р., № 20 від 28.07.2017 р., № 21 від 31.07.2017 р., № 22 від 31.07.2017 р., № 3 від 01.08.2017 р., № 5 від 03.08.2017 р., № 4 від 07.09.2017 р., № 12 від 12.09.2017 р., № 14 від 13.09.2017 р., № 19 від 21.09.2017 р., № 21 від 26.09.2017 р., № 22 від 28.09.2017 р., № 5 від 20.11.2017 р., № 6 від 21.11.2017 р., № 8 від 11.12.2017 р., № 19 від 27.12.2017 р., № 20 від 27.12.2017 р., № 21 від 27.12.2017 р., № 22 від 27.12.2017 р., № 23 від 29.12.2017 р., № 2 від 24.01.2018 р., № 3 від 24.01.2018 р., № 1 від 08.02.2018 р., № 2 від 08.02.2018 р.

В підтвердження факту отримання товару покупцем від постачальника складені наступні видаткові накладні на загальну суму 25 666 335,47 грн. з ПДВ: № 4 від 31.03.2017 р., № 13 від 28.04.2017 р., № 24 від 22.05.2017 р., № 27 від 01.06.2017 р., № 31 від 13.06.2017 р., № 59 від 17.07.2017 р., № 72 від 18.07.2017 р., № 63 від 19.07.2017 р., № 60 від 28.07.2017 р., № 61 від 28.07.2017 р., № 77 від 28.07.2017 р., № 78 від 31.07.2017 р., № 79 від 31.07.2017 р., № 86 від 01.08.2017 р., № 87 від 03.08.2017 р., № 109 від 07.09.2017 р., № 117 від 12.09.2017 р., № 119 від 13.09.2017 р., № 122 від 21.09.2017 р., № 125 від 26.09.2017 р., № 127 від 28.09.2017 р., № 153 від 20.11.2017 р., № 154 від 21.11.2017 р., № 168 від 11.12.2017 р., № 174 від 27.12.2017 р., № 175 від 27.12.2017 р., № 176 від 27.12.2017 р., № 177 від 27.12.2017 р., № 179 від 29.12.2017 р., № 2 від 24.01.2018 р., № 3 від 24.01.2018 р., № 4 від 08.02.2018 р., № 5 від 08.02.2018 р.

Передача товару здійснювалася за адресою місцезнаходження складу обох сторін - місто Харків, вулиця Академіка Павлова, будинок 82. Між ТОВ «ДОЛІНЬО ОБЛАДНАННЯ» та ТОВ «ПОСТАЧ ХОЛДИНГ» , що підтверджується укладеним договором суборенди складського приміщення № 04/РА-СА-01032017 від 01.03.2017 р. де ТОВ «ПОСТАЧ ХОЛДИНГ» діяло як суборендар, а позивач - як суборендодавець (на правах орендаря), відповідно до якого ТОВ «ПОСТАЧ ХОЛДИНГ» винаймало у ТОВ «ДОЛІНЬО ОБЛАДНАННЯ» складські приміщення за адресою місто Харків, вулиця Академіка Павлова, будинок 82. Позивачем надані та в матеріалах справи містяться акти виконаних робіт до зазначеного договору, виписки з банківського рахунку позивача щодо отримання оплати за зазначеним договором.

Факт оплати товару підтверджується платіжними дорученнями на загальну суму 18 372 250,00 грн. з ПДВ, з яких 1 534 300,00 грн. в подальшому було повернуто постачальником позивачу: № 419 від 20.04.2017 р., № 432 від 16.05.2017 р., № 441 від 29.05.2017 р., № 447 від 08.06.2017 р., № 468 від 07.07.2017 р., № 479 від 28.07.2017 р., № 481 від 02.08.2017 р., № 487 від 07.08.2017 р., № 489 від 07.08.2017 р., № 493 від 15.08.2017 р., № 494 від 18.08.2017 р., № 499 від 28.08.2017 р., № 505 від 31.08.2017 р., № 514 від 11.09.2017 р., № 531 від 25.09.2017 р., № 532 від 25.09.2017 р., № 533 від 28.09.2017 р., № 534 від 29.09.2017 р., № 539 від 04.10.2017 р., № 550 від 13.10.2017 р., № 559 від 23.10.2017 р., № 564 від 25.10.2017 р., № 565 від 31.10.2017 р., № 575 від 06.11.2017 р., № 578 від 07.11.2017 р., № 582 від 20.11.2017 р., № 582/1 від 20.11.2017 р., № 582/2 від 20.11.2017 р., № 589 від 24.11.2017 р., № 590 від 29.11.2017 р., № 610 від 19.12.2017 р., № 611 від 20.12.2017 р., № 615 від 27.12.2017 р., № 625 від 10.01.2018 р., № 639 від 31.01.2018 р., № 657 від 13.02.2018 р. Також, частина грошових зобов`язань позивача за договором поставки у розмірі 8 828 385,47 грн. була відступлена ТОВ «ПОСТАЧ ХОЛДИНГ» (цедент) на користь ТОВ «СКДО-ГРУП» (код за ЄДРПОУ 40866040; цесіонарій) за договором цесії (відступлення права вимоги) № 2102-02 від 21.02.2018 р., укладеним між цими юридичними особами, про що позивач був письмово повідомлений новим кредитором - ТОВ «СКДО-ГРУП» . Заборгованість за договором поставки відсутня.

Надходження запасів від контрагента у бухгалтерському обліку позивача за зазначеним вище договором відображено за даними рахунку 281 (оборотно-сальдова відомість за відповідним рахунком за період з 01.01.2016 року по 30.09.2019 року).

Оплати через розрахунковий рахунок у бухгалтерському обліку позивача за зазначеним вище договором відображено за даними рахунку 631 (оборотно-сальдова відомість за відповідним рахунком за період з 01.01.2016 року по 30.09.2019 року).

В подальшому, отриманий від ТОВ «ПОСТАЧ ХОЛДИНГ» товар використовувався ТОВ «ДОЛІНЬО ОБЛАДНАННЯ» у власній господарській діяльності, шляхом його продажу іншим суб`єктам господарювання-покупцям на території України, що не заперечується Актом перевірки та підтверджується даними оборотно-сальдових відомостей ТОВ «ДОЛІНЬО ОБЛАДНАННЯ» за рахунками № 281 та № 361, складеними щодо періоду з січня 2016 року по вересень 2019 року.

Матеріали справи свідчать, що 19.02.2018 року між ТОВ «СКДО-ГРУП» (Постачальник) та ТОВ «ДОЛІНЬО ОБЛАДНАННЯ» (Покупець) було укладено Договір поставки № 1902-1, за умовами якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця товар, а Покупець, у свою чергу, зобов`язується прийняти Товар і оплатити його на умовах цього Договору.

ТОВ «СКДО-ГРУП» в адресу ТОВ «ДОЛІНЬО ОБЛАДНАННЯ» виписані наступні податкові накладні на загальну суму 45 533 363,99 грн. з ПДВ: № 1 від 03.03.2018 р., № 2 від 03.03.2018 р., № 5 від 09.03.2018 р., № 6 від 12.03.2018 р., № 19 від 26.03.2018 р., № 13 від 27.04.2018 р., № 14 від 27.04.2018 р., № 15 від 27.04.2018 р., № 16 від 27.04.2018 р., № 1 від 16.05.2018 р., № 7 від 29.05.2018 р., № 4 від 15.06.2018 р., № 9 від 25.06.2018 р., № 13 від 29.06.2018 р., № 14 від 29.06.2018 р., № 16 від 29.06.2018 р., № 12 від 27.07.2018 р., № 2 від 06.08.2018 р., № 19 від 30.08.2018 р., № 6 від 07.09.2018 р., № 11 від 24.09.2018 р., № 6 від 04.10.2018 р., № 7 від 05.10.2018 р., № 26 від 11.10.2018 р., № 1 від 12.11.2018 р., № 2 від 12.11.2018 р., № 24 від 22.11.2018 р., № 63 від 27.11.2018 р., № 2 від 10.12.2018 р., № 3 від 10.12.2018 р., № 11 від 18.12.2018 р., № 52 від 28.12.2018 р., № 53 від 28.12.2018 р., № 20 від 21.01.2019 р., № 24 від 30.01.2019 р., № 25 від 30.01.2019 р., № 26 від 30.01.2019 р., № 4 від 18.02.2019 р., № 3 від 19.02.2019 р., № 5 від 19.02.2019 р.

В підтвердження факту отримання товару покупцем від постачальника складені наступні видаткові накладні на загальну суму 45 533 363,99 грн. з ПДВ: № 26 від 03.03.2018 р., № 27 від 03.03.2018 р., № 30 від 09.03.2018 р., № 31 від 12.03.2018 р., № 45 від 26.03.2018 р., № 68 від 27.04.2018 р., № 69 від 27.04.2018 р., № 70 від 27.04.2018 р., № 71 від 27.04.2018 р., № 73 від 16.05.2018 р., № 79 від 29.05.2018 р., № 85 від 15.06.2018 р., № 91 від 25.06.2018 р., № 95 від 29.06.2018 р., № 96 від 29.06.2018 р., № 103 від 29.06.2018 р., № 109 від 27.07.2018 р., № 120 від 06.08.2018 р., № 133 від 30.08.2018 р., № 142 від 07.09.2018 р., № 146 від 24.09.2018 р., № 153 від 04.10.2018 р., № 154 від 05.10.2018 р., № 157 від 11.10.2018 р., № 199 від 12.11.2018 р., № 200 від 12.11.2018 р., № 221 від 22.11.2018 р., № 228 від 27.11.2018 р., № 268 від 10.12.2018 р., № 274 від 10.12.2018 р., № 278 від 18.12.2018 р., № 319 від 28.12.2018 р., № 320 від 28.12.2018 р., № 2 від 21.01.2019 р., № 30 від 30.01.2019 р., № 31 від 30.01.2019 р., № 32 від 30.01.2019 р., № 66 від 18.02.2019 р., № 67 від 19.02.2019 р., № 68 від 19.02.2019 р.

Передача товару здійснювалася за адресою місцезнаходження складу обох сторін - місто Харків, вулиця Академіка Павлова, будинок 82. Між ТОВ «ДОЛІНЬО ОБЛАДНАННЯ» та ТОВ «СКДО-ГРУП» , що підтверджується укладеним договором суборенди складського приміщення № 05/РА-СА-21022018 від 21.02.2018 р. де ТОВ «СКДО-ГРУП» діяло як суборендар, а позивач - як суборендодавець (на правах орендаря), відповідно до якого ТОВ «СКДО-ГРУП» винаймало у ТОВ «ДОЛІНЬО ОБЛАДНАННЯ» складські приміщення за адресою місто Харків, вулиця Академіка Павлова, будинок 82. Позивачем надані та в матеріалах справи містяться акти виконаних робіт до зазначеного договору, виписки з банківського рахунку позивача щодо отримання оплати за зазначеним договором.

Факт оплати товару підтверджується платіжними дорученнями на загальну суму 38 971 094,99 грн. з ПДВ: № 672 від 05.03.2018 р., № 680 від 06.03.2018 р., № 693 від 19.03.2018 р., № 704 від 26.03.2018 р., № 704 від 26.03.2018 р., № 711 від 02.04.2018 р., № 712 від 03.04.2018 р., № 730 від 16.04.2018 р., № 742 від 27.04.2018 р., № 743 від 27.04.2018 р., № 757 від 07.05.2018 р., № 758 від 07.05.2018 р., № 761 від 11.05.2018 р., № 762 від 14.05.2018 р., № 778 від 22.05.2018 р., № 786 від 29.05.2018 р., № 792 від 05.06.2018 р., № 798 від 07.06.2018 р., № 799 від 07.06.2018 р., № 803 від 12.06.2018 р., № 814 від 15.06.2018 р., № 822 від 21.06.2018 р., № 1 від 26.06.2018 р., № 826 від 26.06.2018 р., № 832 від 05.07.2018 р., № 834 від 06.07.2018 р., № 836 від 09.07.2018 р., № 837 від 10.07.2018 р., № 838 від 11.07.2018 р., № 864 від 27.07.2018 р., № 866 від 02.08.2018 р., № 870 від 06.08.2018 р., № 871 від 06.08.2018 р., № 872 від 07.08.2018 р., № 876 від 13.08.2018 р., № 880 від 16.08.2018 р., № 887 від 20.08.2018 р., № 888 від 22.08.2018 р., № 889 від 22.08.2018 р., № 898 від 30.08.2018 р., № 899 від 31.08.2018 р., № 900 від 31.08.2018 р., № 905 від 06.09.2018 р., № 909 від 10.09.2018 р., № 910 від 11.09.2018 р., № 911 від 12.09.2018 р., № 916 від 12.09.2018 р., № 923 від 14.09.2018 р., № 927 від 20.09.2018 р., № 940 від 24.09.2018 р., № 941 від 25.09.2018 р., № 942 від 28.09.2018 р., № 2 від 28.09.2018 р., № 945 від 02.10.2018 р., № 951 від 05.10.2018 р., № 8 від 05.10.2018 р., № 953 від 08.10.2018 р., № 956 від 11.10.2018 р., № 961 від 12.10.2018 р., № 9 від 16.10.2018 р., № 969 від 18.10.2018 р., № 970 від 18.10.2018 р., № 976 від 22.10.2018 р., № 980 від 26.10.2018 р., № 993 від 06.11.2018 р., № 10 від 06.11.2018 р., № 994 від 07.11.2018 р., № 996 від 09.11.2018 р., № 999 від 12.11.2018 р., № 1000 від 13.11.2018 р., № 1004 від 19.11.2018 р., № 1012 від 22.11.2018 р., № 11 від 22.11.2018 р., № 1019 від 27.11.2018 р., № 1038 від 17.12.2018 р., № 12 від 18.12.2018 р., № 1041 від 19.12.2018 р., № 1042 від 20.12.2018 р., № 13 від 20.12.2018 р., № 1048 від 21.12.2018 р., № 1050 від 27.12.2018 р., № 1062 від 15.01.2019 р., № 1069 від 17.01.2019 р., № 1081 від 28.01.2019 р., № 5 від 08.02.2019 р., № 9 від 12.02.2019 р., № 14 від 14.02.2019 р., № 17 від 19.02.2019 р. Також, частина грошових зобов`язань позивача за договором поставки у розмірі 6 562 269,00 грн. була відступлена ТОВ «СКДО-ГРУП» (цедент) на користь ТОВ «ХОНЕЙ ТРЕЙД» (код за ЄДРПОУ 42673014; цесіонарій) за договором цесії (відступлення права вимоги) № 2502-04 від 25.02.2019 р. про що позивач був письмово повідомлений новим кредитором. Заборгованість за договором поставки відсутня.

Надходження запасів від контрагента у бухгалтерському обліку позивача за зазначеним вище договором відображено за даними рахунку 281 (оборотно-сальдова відомість за відповідним рахунком за період з 01.01.2016 року по 30.09.2019 року).

Оплати через розрахунковий рахунок у бухгалтерському обліку позивача за зазначеним вище договором відображено за даними рахунку 631 (оборотно-сальдова відомість за відповідним рахунком за період з 01.01.2016 року по 30.09.2019 року).

В подальшому, отриманий від ТОВ «СКДО-ГРУП» товар використовувався ТОВ «ДОЛІНЬО ОБЛАДНАННЯ» у власній господарській діяльності, шляхом його продажу іншим суб`єктам господарювання-покупцям на території України, що не заперечується Актом перевірки та підтверджується даними оборотно-сальдових відомостей ТОВ «ДОЛІНЬО ОБЛАДНАННЯ» за рахунками № 281 та № 361, складеними щодо періоду з січня 2016 року по вересень 2019 року.

Окрім того, на підставі договору цесії № 2502-04 від 25.02.2019 р., укладеного між ТОВ «СКДО-ГРУП» (цесіонарій-новий кредитор) та ТОВ «ПОСТАЧ ХОЛДИНГ» (цедент-первинний кредитор) за яким відступлене цедентом цесіонарію право грошової вимоги до ТОВ «ДОЛІНЬО ОБЛАДНАННЯ» , позивачем на користь ТОВ «СКДО-ГРУП» сплачено 4 858 511,00 грн. на підставі наступних платіжних доручень: № 669 від 01.03.2018 р., № 690 від 16.03.2018 р., № 705 від 26.03.2018 р., № 708 від 28.03.2018 р., № 710 від 02.04.2018 р., № 739 від 25.04.2018 р., № 839 від 11.07.2018 р., № 845 від 16.07.2018 р., № 856 від 23.07.2018 р., № 857 від 23.07.2018 р., № 859 від 24.07.2018 р., № 861 від 26.07.2018 р. Заборгованість перед ТОВ «СКДО-ГРУП» за договором цесії складає 3 969 874,47 грн.

Крім того з матеріалів справи встановлено, що 04.02.2019 року між ТОВ «ХОНЕЙ ТРЕЙД» (Постачальник) та ТОВ «ДОЛІНЬО ОБЛАДНАННЯ» (Покупець) було укладено Договір поставки № 04/02-19, за умовами якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця товар, а Покупець, у свою чергу, зобов`язується прийняти Товар і оплатити його на умовах цього Договору.

ТОВ «ХОНЕЙ ТРЕЙД» в адресу ТОВ «ДОЛІНЬО ОБЛАДНАННЯ» станом на останній день періоду, що перевірявся виписані наступні податкові накладні на загальну суму 15 261 100,07 грн. з ПДВ: станом на 30.09.2019 р. (останній день періоду, що перевірявся) складені та зареєстровані наступні податкові накладні: № 24 від 27.02.2019 р., № 25 від 28.02.2019 р., № 26 від 28.02.2019 р., № 8 від 01.03.2019 р., № 22 від 04.03.2019 р., № 30 від 20.03.2019 р., № 31 від 20.03.2019 р., № 32 від 21.03.2019 р., № 34 від 29.03.2019 р., № 39 від 10.04.2019 р., № 40 від 10.04.2019 р., № 41 від 10.04.2019 р., № 42 від 10.04.2019 р., № 34 від 22.04.2019 р., № 2 від 03.05.2019 р., № 3 від 03.05.2019 р., № 5 від 03.05.2019 р., № 3 від 03.06.2019 р., № 4 від 04.06.2019 р., № 7 від 23.07.2019 р., № 3 від 27.08.2019 р.

В підтвердження факту отримання товару покупцем від постачальника станом на останній день періоду, що перевірявся складені наступні видаткові накладні на загальну суму 15 261 100,08 грн. з ПДВ: № 33 від 01.03.2019 р., № 34 від 01.03.2019 р., № 75 від 29.03.2019 р., № 74 від 10.04.2019 р., № 90 від 10.04.2019 р., № 92 від 10.04.2019 р., № 93 від 10.04.2019 р., № 96 від 10.04.2019 р., № 80 від 22.04.2019 р., № 85 від 03.05.2019 р., № 86 від 03.05.2019 р., № 87 від 03.05.2019 р., № 102 від 03.06.2019 р., № 103 від 04.06.2019 р., № 116 від 23.07.2019 р., № 120 від 27.08.2019 р.

Передача товару здійснювалася за адресою місцезнаходження складу обох сторін - місто Харків, вулиця Академіка Павлова, будинок 82. Між ТОВ «ДОЛІНЬО ОБЛАДНАННЯ» та ТОВ «ХОНЕЙ ТРЕЙД» , що підтверджується укладеним договором суборенди складського приміщення № 7-01032019 від 01.03.2019 р. де ТОВ «ХОНЕЙ ТРЕЙД» діяло як суборендар, а позивач - як суборендодавець (на правах орендаря), відповідно до якого ТОВ «ХОНЕЙ ТРЕЙД» винаймало у ТОВ «ДОЛІНЬО ОБЛАДНАННЯ» складські приміщення за адресою місто Харків, вулиця Академіка Павлова, будинок 82. Позивачем надані та в матеріалах справи містяться акти виконаних робіт до зазначеного договору, виписки з банківського рахунку позивача щодо отримання оплати за зазначеним договором.

Факт оплати товару підтверджується платіжними дорученнями на загальну суму 12 456 000,00 грн. з ПДВ: № 31 від 27.02.2019 р., № 32 від 28.02.2019 р., № 38 від 04.03.2019 р., № 54 від 20.03.2019 р., № 4 від 21.03.2019 р., № 90 від 15.04.2019 р., № 99 від 22.04.2019 р., № 102 від 02.05.2019 р., № 7 від 02.05.2019 р., № 109 від 03.05.2019 р., № 137 від 22.05.2019 р., № 139 від 23.05.2019 р., № 9 від 23.05.2019 р., № 10 від 29.05.2019 р., № 144 від 29.05.2019 р., № 158 від 10.06.2019 р., № 164 від 24.06.2019 р., № 15 від 02.07.2019 р., № 168 від 02.07.2019 р., № 179 від 16.07.2019 р., № 182 від 17.07.2019 р., № 19 від 23.07.2019 р., № 186 від 23.07.2019 р., № 189 від 29.07.2019 р., № 190 від 31.07.2019 р., № 20 від 31.07.2019 р., № 205 від 13.08.2019 р., № 207 від 16.08.2019 р., № 214 від 28.08.2019 р., № 225 від 04.09.2019 р., № 21 від 04.09.2019 р., № 233 від 10.09.2019 р., № 242 від 13.09.2019 р., № 1089 від 19.09.2019 р., № 249 від 25.09.2019 р., № 251 від 27.09.2019 р. Станом на останній день періоду, за який здійснювалася перевірка наявна заборгованість у розмірі 4 117 269,00 грн.

Надходження запасів від контрагента у бухгалтерському обліку позивача за зазначеним вище договором відображено за даними рахунку 281 (оборотно-сальдова відомість за відповідним рахунком за період з 01.01.2016 року по 30.09.2019 року).

Оплати через розрахунковий рахунок у бухгалтерському обліку позивача за зазначеним вище договором відображено за даними рахунку 631 (оборотно-сальдова відомість за відповідним рахунком за період з 01.01.2016 року по 30.09.2019 року).

В подальшому, отриманий від ТОВ «ХОНЕЙ ТРЕЙД» товар використовувався ТОВ «ДОЛІНЬО ОБЛАДНАННЯ» у власній господарській діяльності, шляхом його продажу іншим суб`єктам господарювання-покупцям на території України, що не заперечується Актом перевірки та підтверджується даними оборотно-сальдових відомостей ТОВ «ДОЛІНЬО ОБЛАДНАННЯ» за рахунками № 281 та № 361, складеними щодо періоду з січня 2016 року по вересень 2019 року.

Окрім того, на підставі договору цесії № 2502-04 від 25.02.2019 р., укладеного між ТОВ «ХОНЕЙ ТРЕЙД» (цесіонарій-новий кредитор) та ТОВ «СКДО-ГРУП» (цедент-первинний кредитор) за яким відступлене цедентом цесіонарію право грошової вимоги до ТОВ «ДОЛІНЬО ОБЛАДНАННЯ» , позивачем на користь ТОВ «ХОНЕЙ ТРЕЙД» сплачено 2 445 000,00 грн. на підставі наступних платіжних доручень: № 65 від 27.03.2019 р., № 71 від 01.04.2019 р., № 77 від 08.04.2019 р., № 80 від 09.04.2019 р., № 89 від 12.04.2019 р. Станом на останній день періоду, що перевірявся заборгованість перед ТОВ «ХОНЕЙ ТРЕЙД» за договором цесії складає 4 117 269,00 грн.

Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст.90 КАС України, колегія суддів дійшла висновку про те, що вони не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази.

На підставі викладеного, колегія суддів зазначає, що надані позивачем первинні документи у повній мірі розкривають зміст господарських операцій, а тому посилання податкового органу, з якими правомірно не погодився суд першої інстанції, на те, що подані платником документи не дозволяють встановити реальність виконання розглядуваних операцій та факт їх використання у господарській діяльності товариства, є помилковими.

Також, колегія суддів вважає за необхідне вказати, що незначні недоліки у заповненні бухгалтерських документів, виявлені контролюючим органом у результаті перевірки позивача, не свідчать про їх неналежність та недопустимість як доказів. Більш того, вони не є підставою для висновку про нереальність здійснення господарської операції та про обґрунтованість рішення органу доходів і зборів щодо нарахування податкового зобов`язання. Таким чином, помилки у їх оформленні не можуть бути підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у зобов`язаннях платника податків.

Натомість, відповідачем не надано доказів та не наведено жодних обставин, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операцій для цих осіб, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов`язаність операцій з господарською діяльністю позивача, про не вчинення операцій, про відсутність факту надання послуг.

Крім того, як слідує з матеріалів справи, висновки відповідача про нереальність господарських операцій позивача з його контрагентами ґрунтуються на податковій інформації щодо контрагентів позивача, що міститься в АІС Податковий блок .

Проте колегія суддів вважає безпідставними посилання податкового органу в обґрунтування висновків щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства на вказану інформацію, оскільки позивач як платник податку не має обов`язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит чи бюджетне відшкодування за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів. Отже, платник податків, який придбав товар та або/послуги в особи, що порушує вимоги податкового законодавства, не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію та не знав про певні порушення правил ведення господарської діяльності та оподаткування своїм контрагентом або постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов`язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит та праві на отримання бюджетного відшкодування. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

За змістом ст.ст. 138, 198 Податкового кодексу України, для декларування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ платник податків має підтвердити понесення ним витрати на придбання товарів та нарахований постачальниками товарів (робіт, послуг) ПДВ належним чином складеними податковими накладними, платіжними документами та іншими первинними документами, а також довести зв`язок такого придбання з власною оподатковуваною господарською діяльністю.

Отже, в силу закону отримання податковим органом податкової інформації, в якій викладені висновки про наявність ознак фіктивної господарської діяльності, відсутність факту реального вчинення господарських операцій, вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов`язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, отримана податкова інформація з АІС Податковий блок не має преюдиціального значення при розгляді справи судом та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

Разом з тим, матеріали справи не містять аналізу конкретних обставин здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, а також жодних доказів, які свідчили б про безтоварність таких операцій.

Таким чином, не можуть бути єдиним та безумовним свідченням правомірності висновків податкового органу результати актів перевірок контрагента позивача та їх контрагентів по ланцюгу постачання або результати автоматизованого співставлення податкових зобов`язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України.

З огляду на зазначене, колегія суддів зазначає, що позивачем під час судового розгляду було доведено належними та допустимими доказами факт реальності укладених із контрагентами господарських операцій, та як наслідок, правомірність віднесення сум коштів до податкового кредиту по операціям з вказаними вище контрагентами.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що господарські операції між позивачем та його контрагентами мали реальний характер, діяльність позивача була спрямована на отримання економічної вигоди від підприємницької діяльності, підприємства ознак фіктивності на час здійснення господарської операції не мали, що зумовлює хибність висновків податкового органу.

Відповідно до ч. 2 ст.8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Колегія суддів звертає увагу на те, що збільшення суми грошового зобов`язання (шляхом прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень) порушує право позивача мирно володіти своїм майном, визначення якого міститься у Першому Протоколі до Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 20 березня 1952 року (надалі також "Протокол 1 до Конвенції"), яка є частиною національного законодавства України згідно із статтею 9 Конституції України.

Зокрема, стаття 1 Протоколу 1 до Конвенції так визначає підстави, за яких особа може бути позбавлена свого майна: "Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права"

Роз`яснення цієї норми містяться в рішеннях Європейського суду з прав людини (надалі також "ЄСПЛ"). Дані рішення згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" мають в Україні значення джерела права. Більше того, ч.2 ст.8 КАС України вимагає врахування практики ЄСПЛ при вирішенні справ.

Так, у пункті 53 рішення в справі "Булвес" АД проти Болгарії ЄСПЛ визначив поняття власності, вказавши, що "власність" може включати як існуючу власність, так і активи, включаючи вимоги стосовно яких заявник може стверджувати, що у нього чи у неї є принаймні "правомірні очікування"отримати ефективне здійснення свого майнового права.

У рішенні в справі "Щокін проти України"(п. 49) ЄСПЛ вказав, що збільшення податковим органом зобов`язання особи з податку безперечно є втручанням до майнових прав заявника, гарантованих статтею 1 Протоколу 1 до Конвенції. Таке втручання за Конвенцією може бути визнане тільки якщо здійснене на умовах, передбачених законом. Так, у пп. 50-51 згаданого рішення ЄСПЛ зазначає: "Найпершою та найбільш важливою вимогою ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції є те, що будь-яке втручання державних органів у мирне володіння майном повинне бути законним: друге речення першого параграфу наділяє правом позбавляти майна лише "на умовах, передбачених законом" і другий параграф визначає, що Держава має право контролювати використання майна шляхом введення в дію "законів". Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, притаманний всім статтям Конвенції. Це поняття (поняття "закону") вимагає, перш за все, щоб заходи, що застосовуються, ґрунтувалися на національному законодавстві. Воно також посилається на якість закону, що застосовується, вимагаючи його доступності для осіб, яких він стосується, точності та передбачуваності в його застосуванні."

Таким чином, будь-які дії, спрямовані на позбавлення особи її майна є незаконними, якщо контролюючі органи діють не у відповідності до закону.

Оцінюючи дії відповідача на відповідність критеріям зазначеним в ч. 2 ст. 2 КАС України, колегія суддів прийшла до висновку, що приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення про нарахування позивачу суми грошового зобов`язання, податковий орган дійшов до неправомірного висновку про порушення позивачем вимог діючого законодавства, а тому воно є незаконним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Таким чином, оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб`єкт владних повноважень, на якого покладено обов`язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованість висновків акту перевірки, колегія суддів вважає, що правочин відповідає положенням норм чинного законодавства України.

Натомість позивач, на виконання вимог ч.1 ст. 77 КАС України, довів обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов до правомірного висновку щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги про те, що підприємством допущено порушення податкового законодавства, господарські операції з контрагентами не мали реальний характер не знайшли свого підтвердження ні в ході судового розгляду справи судом першої інстанції, ні під час апеляційного провадження. Крім того, зазначені висновки спростовуються наявними в матеріалах справи належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами.

Твердження скаржника про те, що задовольняючи позовні вимог, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про необґрунтованість встановлених податковим органом за наслідком проведеної перевірки порушень позивачем вимог діючого законодавства, та як наслідок, незаконності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень про нарахування позивачу суми грошового зобов`язання ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Інші доводи апеляційної скарги не впливають на прийняте колегією суддів рішення.

Таким чином, рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права .

Керуючись ч. 4 ст. 241, ч. 3 ст. 243, ст.ст. 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.11.2020 року по справі № 520/8784/2020 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.А. Спаскін Судді В.Б. Русанова Я.В. П`янова

Повний текст постанови складено 08.04.2021 року