ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
18 березня 2021 року м. Дніпросправа № 280/6722/20
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Дурасової Ю.В.,
суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23.11.2020 року (головуючий суддя Калашник Ю.В.)
в адміністративній справі №280/6722/20 за позовом Фермерського господарства "Марія-2016" до відповідачів: Головного управління ДПС у Запорізькій області (відповідач-1) Державної податкової служби України (відповіач-2) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Фермерське господарство Марія-2016 звернулось 23.09.2020 року до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до відповідачів: Головного управління ДПС у Запорізькій області (відповідач-1) Державної податкової служби України (відповіач-2) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, в просив:
- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Державної податкової служби України від 14.05.2020 № 1563751/40723431 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 02.04.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 02.04.2020, датою її надіслання.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що комісією ГУ ДПС у Запорізькій області безпідставно прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 02.04.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Вказує, що реальність господарських операцій, в межах яких виписано вказану накладну, беззаперечно підтверджується первинними документами, які разом із письмовими поясненнями були направлені відповідачу 1, яким в подальшому було прийнято спірне рішення про відмову в реєстрації податкової накладної від 14.05.2020 № 1563751/40723431. Звертає увагу суду, що відповідачем в оскаржуваному рішенні, всупереч встановленій формі оформлення рішення, затвердженої порядком, не було вказано яких саме первинних документів останньому не вистачало для прийняття позитивних рішення щодо реєстрації податкових накладних, а саме відповідач повинен був підкреслити, відповідно до правил оформлення, ті первинні документи, яких йому не вистачило. Враховуючи викладене, просить скасувати оскаржуване рішення комісії ГУ ДПС у Запорізькій області та зобов`язати відповідача 2 зареєструвати спірну податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 23.11.2020 року позов задоволений:
- визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.05.2020 № 1563751/40723431;
- зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 02.04.2020, складену Фермерським господарством Марія-2016 датою її подання на реєстрацію.
- стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1 судовий збір у розмірі 2102грн.
Рішення суду першої інстанції обґрунтоване тим, що рішення Комісії Державної податкової служби України повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної. оскарженим рішенням комісії ГУ ДПС у Запорізькій області відмовлено у реєстрації спірних податкових накладних, а підставою зазначеного рішення зазначено неподання платником податку копій документів, при цьому рішення не містять підкреслень тих документів, які позивачем не надано. Так, розгляд Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних в електронному вигляді позивачем подано пояснення та копії документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено та копії документів на підтвердження здійснення господарської операції. Разом з тим, документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено. Зміст оскаржуваних рішень дає підстави стверджувати, що відповідач-1, розглядаючи подані позивачем документи, не з`ясував специфіку проведених господарських операцій та не визначив документів, які є достатніми для підтвердження реальності господарських операцій з урахуванням їх змісту і обсягу. Відтак, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та контрагентом, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, дійшов висновку, що останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації спірних податкових накладних. Також суд першої інстанції зазначив, що оскільки рішення комісії про відмову у реєстрації податкової накладної підлягає скасуванню, відповідно пунктів 19-20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 №1246, тому дійшов висновку про наявність підстав для зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 02.04.2020.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головним управлінням ДПС у Запорізькій області (відповідач-1) подав апеляційну скарга, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволені позову відмовити. Вказує, що реєстрація податкової накладної, виписаної ФІГ Марія-2016 № 1 від 02.04.2020 була зупинена у зв`язку з тим, що податкова накладна відповідала критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зазначає, що комісією прийняті рішення від 14.05.2020 № 1563751/40723431 про відмову у реєстрації спірної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку із ненаданням позивачем первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні. Вважає, що відповідачем правомірно прийнято рішення про відмову в реєстрації спірної податкової накладної.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає розгляду справи по суті спору.
Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до ст. 311 КАС України.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачем складена податкова накладна №1 від 02.04.2020 та направлена для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідачем-1 позивачу направлена квитанція від 10.04.2020 №9074460554, згідно якої податкова накладна №1 від 02.04.2020 прийнята, однак реєстрація зупинена. Підставою зупинення реєстрації є: пункт 201.16 статті 201 ПКУ, а саме відповідність п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операції. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному державному реєстрі податкових накладних (а.с.6).
Після надання позивачем пояснень та копій первинних документів, рішенням Комісії ГУ ДПС у Запорізькій області від 14.05.2020 № 1563751/40723431 відмовлено у реєстрації податкової накладної від 02.04.2020 №1.
Позивач вважає рішення Комісії ГУ ДПС у Запорізькій області від 14.05.2020 № 1563751/40723431 протиправним, тому просить зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну№1 від 02.04.2020 в ЄДРПН.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Податкового кодексу України, Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році № 2245-VIII від 07.12.2017 року, норми Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року №520, норми Постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.
Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України.
Податкова накладна - це документ, яким користуються платники ПДВ для обліку податкового зобов`язання та податкового кредиту. Для того, щоб покупцю отримати право на податковий кредит, податкову накладну необхідно зареєструвати у єдиному реєстрі податкових накладних.
Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України).
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Так, відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно з п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Положеннями пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (у редакції Закону № 2245-VIII від 07.12.2017).
Матеріалами справи підтверджується, що 01 квітня 2020 року між позивачем (ФГ Марія-2016 ) (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Амбар Експорт БКВ (покупець) укладено Договір поставки №АА/363/04/20 від 01.04.2020 року (а.с. 14).
За умовами Договору поставки №АА/363/04/20 від 01.04.2020 року Позивач (продавець) зобов`язався передати у власність ТОВ Амбар Експорт БКВ (покупця), а Покупець зобов`язався прийняти та оплатити сільськогосподарську продукцію, номенклатура, кількість, якість та ціна якої, визначена цим договором.
При цьому, оплата за Договором поставки №АА/363/04/20 від 01.04.2020 року здійснюється покупцем у безготівковій формі, шляхом попередньої оплати (п. 4.1, 4.2 договору).
Так, відповідно до п. 4.1 Договору поставки № АА/363/04/20 від 01 квітня 2020 року, TOВ Амбар Експорт БКВ здійснило попередню оплату за пшеницю м`яку не насіннєву врожаю 2019 року в сумі 150 000грн., в тому числі ПДВ 25 000 грн., що підтверджується банківською випискою про зарахування грошових коштів (а.с. 30).
Слід взяти до уваги, що на дату виникнення податкових зобов`язань, відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, а саме: отримання попередньої оплати, позивачем (ФГ Марія-2016 ) на виконання п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України складена податкова накладна №1 від 02.04.2020 та направлена для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.7).
Натомість, згідно квитанції від 10.04.2020 №9074460554 податкова накладна №1 від 02.04.2020 прийнята, однак її реєстрація зупинена.
Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що підставою зупинення реєстрації податкової накладної №1 від 02.04.2020 є:
- пункт 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1001, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійні основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операції . Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН /РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному державному реєстрі податкових накладних (а.с.6).
Водночас, колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що в квитанції від 10.04.2020 №9074460554 відповідачем-1 не зазначено, які саме документи слід надати для підтвердження реальності господарських операцій, та яким саме критеріям ризиковості здійснення операції відповідає позивач (не зазначено підпункт, абзац Критеріїв).
При цьому, матеріалами справи підтверджується, що на виконання вимог відповідача-1, що зазначені в квитанції від 10.04.2020 №9074460554 позивачем надані пояснення від 08.05.2020 №11 та на власний розсуд зазначені документи, що підтверджують реальність здійснення операції, по спірній податковій накладній.
Натомість відповідач-1, Рішенням комісії ГУ ДПС у Запорізькій області від 14.05.2020 № 1563751/40723431 відмовив у реєстрації податкової накладної від 02.04.2020 №1.
Підставою відмови в реєстрації спірної податкової накладної у рішенні зазначено:
- Ненадання платником податків копій документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити) . У графі додаткова інформація зазначено: відсутні складські документи (інвентаризаційні описи) (а.с.8).
При цьому, в рішенні Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 14.05.2020 № 1563751/40723431 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 02.04.2020 не зазначено, які саме копії документів не надані позивачем, зокрема, в цьому рішенні зазначено: підкреслити документи, які не надано . Однак, таку дію відповідачем-1 не здійснено: не підкреслено документи, які не надано, а отже суб`єкт владних повноважень діяв не у відповідності до вимог податкового законодавства, що тягне скасування такого рішення суб`єкта владних повноважень.
Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
У відповідності до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.
За визначенням, наданим у підпункті 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
За приписами пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, яка набула чинності з 01.02.2020, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів (далі - Порядок №1165).
Відповідно до пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Згідно пункту 7 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).
Так, відповідно до отриманої позивачем квитанції, реєстрація спірної накладної зупинена у зв`язку із її відповідністю пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Критерії ризиковості здійснення операцій є Додатком №3 до Порядку №1165.
Відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, одним із критеріїв ризиковості операції є відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Так, в Квитанції контролюючий орган вказав на те, що для реєстрації податкової накладної відсутні таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання.
Разом з тим, вищезазначена Квитанція не містить інформації, які документи необхідні контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію спірної податкової накладної .
Відповідно до пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 (далі - Порядок №520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Згідно пункту 11 Порядку №520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної .
Однак нечіткість викладення вимог посилюють спір між суб`єктом владних повноважень та суб`єктом господарювання.
Так, рішеннями комісії ГУ ДПС у Запорізькій області відмовлено у реєстрації податкової накладної, а підставою зазначеного рішення вказано неподання платником податку копій документів, при цьому рішення не містять підкреслень тих документів, які позивачем не надано.
Виходячи з того, що на розгляд Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних в електронному вигляді позивачем подано пояснення та на власний розсуд копії документів щодо податкової накладної, для підтвердження реальності здійснення господарської операцій, то відповідач-1 не мав правових підстав для прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.
При цьому, відповідачм-1 не спростовано здійснення господарської операції по поданій податковій накладній. Документи складені з дотриманням вимог законодавства, тому були підстави для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.
На думку колегії суддів апеляційної інстанції, відповідач-1, розглядаючи подані позивачем документи, не з`ясував специфіку проведених господарських операцій та не визначив документів, які є достатніми для підтвердження реальності господарських операцій з урахуванням їх змісту і обсягу, тому не може бути покладена на платника податків відповідальність за недоліки в роботі суб`єкта владних повноважень, а саме у формі відмови в реєстрації податкової накладної.
Відповідно до ст. 961 Цивільного кодексу України, товарний склад на підтвердження прийняття товару видає один із таких складських документів: складську квитанцію; просте складське свідоцтво; подвійне складське свідоцтво.
Тобто, наявність таких документів можливе лише у випадку укладання договору складського зберігання ( ст. 957 ЦК України).
Доказів укладання позивачем такого договору контролюючим органом не надано.
Відтак, вимоги щодо надання складських документів не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства.
Крім того, відповідно до п. 7 Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879, обов`язковим проведення інвентаризації є:
перед складанням річної фінансової звітності в обсязі, визначеному пунктом 6 цього розділу, з урахуванням особливостей проведення інвентаризації і в строки, визначені пунктом 10 цього розділу;
у разі передачі майна державного підприємства або бюджетної установи в оренду, приватизації майна державного підприємства, перетворення державного підприємства, передачі державного підприємства (його структурних підрозділів) або бюджетної установи до сфери управління іншого органу управління (на дату передачі), крім передачі в межах одного органу управління, в інших випадках, визначених законодавством;
у разі зміни матеріально відповідальних осіб, а також у разі зміни керівника колективу (бригадира), вибуття з колективу (бригади) більше половини його членів або на вимогу хоча б одного члена колективу (бригади) при колективній (бригадній) матеріальній відповідальності (на день приймання-передачі справ) в обсязі активів, які знаходяться на відповідальному зберіганні;
у разі встановлення фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів) в обсязі, визначеному керівником підприємства;
за судовим рішенням або на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації. У цих випадках інвентаризація має розпочатися у термін та в обсязі, зазначених у належним чином оформленому документі цих органів, але не раніше дня отримання підприємством відповідного документа;
у разі техногенних аварій, пожежі чи стихійного лиха (на день після закінчення явищ) в обсязі, визначеному керівником підприємства;
у разі припинення підприємства в обсязі, визначеному пунктом 6 цього розділу; у разі переходу на складання фінансової звітності за міжнародними стандартами (на дату такого переходу).
Будь-яких підстав для проведення інвентаризації із зазначених в Положенні у період здійснення господарської операції, за якою складена спірна податкова накладна у позивача не було. Тому вимогу їх надання контролюючому органу, як документу, який підтверджує господарську операцію суд першої інстанції обґрунтовано вважає неправомірною.
Отже, спростовуються доводи контролюючого органу про те, що прийняти рішення про реєстрацію податкових накладних було неможливо із огляду на ненадання позивачем документів, зазначених у графі додаткова інформація .
Оскільки позивачем були надані первинні документи які підтверджують господарські операції, за якими складено податкову накладну №1, тому у контролюючого органу були наявні підстави для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.
На думку колегії суддів апеляційної інстанції відповідач-1 у справі, обмежився лише загальною оцінкою наданих позивачем документів, а тому рішення прийняте відповідачем-1 не обґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
У той же час, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та контрагентом, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо скасувати рішення комісії Державної податкової служби України від 14.05.2020 № 1563751/40723431 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 02.04.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" від 01.07.2003 вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Оскільки рішення відповідача-1 від 14.05.2020 №1563751/4072343 суб`єктом владних повноважень прийнято у спосіб, що не в повній мірі відповідає нормам Порядку № 1165 та прийнято без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, то колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування такого рішення.
Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №1 від 02.04.2020 року в Єдиному державному реєстрі податкових накладних колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.
Процесуальним законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії (ст. 242 КАС України).
Вирішуючи питання про можливість зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1, слід звернути увагу на поняття дискреційні повноваження.
Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.
Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
Відповідно до Рекомендацій Ради Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Кабінетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.
Водночас, адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції.
Відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.
Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Податковим кодексом України визначено правові наслідки відсутності факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така податкова накладна не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.
Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних, у свою чергу, є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.
Відтак, відсутність реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних впливає на правовий стан платників податків. Покупець товарів позбавляється права на формування податкового кредиту за рахунок відповідних сум, а продавець може зазнати небажаних для нього наслідків у вигляді проведення його позапланової перевірки.
Законодавством не передбачений інший ефективний спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах, відмінний від зобов`язання ДПС зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, у зв`язку з чим, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість заявленого позивачем способу захисту права: зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну №1 від 02.04.2020 року в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.
Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржене рішення відповідача про відмову в реєстрації податкових накладних 14.05.2020 № 1563751/4072343 прийнято з порушенням приписів податкового законодавства, у зв`язку з чим, воно підлягає скасуванню із зобов`язанням Державної податкової служби України зареєструвати подану позивачем податкову накладну №1 від 02.04.2020.
Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи відповідача спростовуються доводами, викладеними позивачем та нормами законодавства України, що регулює дані правовідносини.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.
Керуючись 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23.11.2020 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду згідно ст. 328 КАС України протягом 30 днів відповідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
В повному обсязі постанова виготовлена 25.03.2021.
Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова
суддя Л.А. Божко
суддя О.М. Лукманова
Суд | Третій апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.03.2021 |
Оприлюднено | 12.04.2021 |
Номер документу | 96110722 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Калашник Юлія Вікторівна
Адміністративне
Третій апеляційний адміністративний суд
Дурасова Ю.В.
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Калашник Юлія Вікторівна
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Калашник Юлія Вікторівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні