Постанова

від 06.04.2021 по справі 420/5078/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/5078/19

Категорія:108010000 Головуючий в 1 інстанції: Марин П. П.

Місце ухвалення: м. Одеса

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Лук`янчук О.В.

суддів - Бітова А. І.

- Ступакової І. Г.

при секретарі - Поварчук В. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держпраці в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року по справі за позовом Фермерського господарства "МИР" до Головного управління Держпраці в Одеській області про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу,-

В С Т А Н О В И Л А :

ФГ "МИР" звернулося до суду з позовом до Головного управління Держпраці в Одеській області, в якому просить визнати протиправними та скасувати постанови про накладення штрафу №143ДФС/МГ/ТД-ФС-1 від 25.07.2019 року та №143ДФС/МГ/ТД-ФС-2 від 25.07.2019 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що постанова від 25 липня 2019 року про накладення штрафу у розмірі 240 380,00 грн. та постанова від 25 липня 2019 року про накладення штрафу у розмірі 125 190,00 грн., винесені на підставі акту складеного за результатами документальної позапланової виїзної перевірки щодо дотримання ФГ «МИР» вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 p. по 31.12.2018р. та Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» за період 01.01.2011 р. по 31.12.2018 р. ухвалені без врахування всіх обставин справи, ґрунтуються на упереджених висновках, а отже є незаконними.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року адміністративний позов Фермерського господарства «МИР» до Головного управління Держпраці в Одеській області про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу - задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпраці в Одеській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №143ДФС/МГ/ТД-ФС-1 від 25.07.2019 року.

Визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпраці в Одеській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №143ДФС/МГ/ТД-ФС-2 від 25.07.2019 року.

Стягнуто на користь Фермерського господарства «МИР» судові витрати за сплату судового збору у розмірі 1921 грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці в Одеській області (.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, Головне управління Держпраці в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій зазначає про неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи, невірне застосування норм матеріального та процесуального права, а тому просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач зазначає, що межами даного спору є процедура винесення оскаржуваних постанов, а тому висновки суду першої інстанції що такі постанови підлягають скасуванню з підстав скасування ППР є безпідставними. В свою чергу, оскільки судом першої інстанції не встановлено процедурних порушення при прийнятті оскаржуваних постанов, то такі є правомірними та прийняті на підставі акту перевірки, що є носієм доказової бази.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Фермерське господарство «Мир» є суб`єктом господарювання, основними видами діяльності якого, згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є Код КВЕД 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); Код КВЕД 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; Код КВЕД 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; Код КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; Код КВЕД 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

У період з 19.06.2019 року по 25.06.2019 року Головним управлінням ДФС в Одеській області на підставі Наказу №4354 від 06.06.2019 року проведено позапланову виїзну документальну перевірки ФГ «Мир» , за результатами якої складено Акт від 03.07.2019 року №1291/15-32-13-04/22493960.

Актом перевірки встановлені наступні порушення вимог Кодексу законів про працю України та постанови № 413 «Про порядок повідомлення ДФС та її територіальних органів про прийняття працівника на роботу» , а саме:

порушення Постанови КМУ від 17.06.2015 року №413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» ФГ «Мир» не повідомлено територіальні органи ДФС за місцем обліку про прийняття найманих працівників на роботу: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;

порушення ст. 24 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 року, а саме не оформлення належним чином трудових відносин з фізичними особами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

04.07.2019 року ГУ ДФС в Одеській області направило на адресу Головного управління Держпраці в Одеській області матеріали докуме6нтальної позапланової виїзної перевірки з метою притягнення до відповідальності ФГ «Мир» за порушення законодавства про працю.

12.07.2020 року, за результатами розгляду акту документальної позапланової перевірки ДФС від 03.07.2019 року № 1291/15-32-13-04/22493960, першим заступником начальника ГУ Держпраці в Одеській області Байдюк С.В. прийнято рішення щодо розгляду справи про накладання штрафу №143 ДФС/МГ/ТД.

12.07.2020 року за № 143 ГУ Держпраці в Одеській області, направило повідомлення на адресу ФГ «Мир» про розгляд справи за порушення законодавства про працю.

25.07.2019 року першим заступником начальника ГУ Держпраці в Одеській області Байдюк С.В. та заступником начальника відділу з питань трудових відносин Управління з питань праці Ляшук Н.І., в присутності керівника та засновника ФГ «Мир» ОСОБА_3 , складено протокол № 157 та № 158 розгляду справи про накладання штрафу на ФГ «Мир» , за результатами розгляду винесено постанови про накладання штрафу № 143ДФС/МГ/ТД-ФС-1 від 25.07.2019 року у розмірі 250 380,00 грн. та №143ДФС/МГ/ТД-ФС-2 від 25.07.2019 року у розмірі 125 190,00 грн.

Не погодившись з прийнятими постановами, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи постанови управління Держпраці, суд першої інстанції виходи в того, що рішенням суду від 05.02.2020 року у справі №420/6068/19 встановлено відсутність трудових відносин між позивачем та водіями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а тому прийшов до висновку, що оскаржувані постанови є протиправними та підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктами 1, 7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, крім іншого, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю. Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до частини четвертої статті 2 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності заходи контролю здійснюються, зокрема, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю).

За приписами ч.1 ст.259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з абзацом сьомим частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, зокрема, вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Відповідно до абзацу другого частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення

Відповідно до частини четвертої статті 265 Кодексу законів про працю України штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 1 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 17.07.2013 №509 (далі - Постанова № 509), порядок визначає механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України Про зайнятість населення (далі - штрафи).

У відповідності до пункту 2 Постанови №509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи можуть бути накладені на підставі, зокрема, акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 19.06.2019 року по 25.06.2019 року Головним управлінням ДФС в Одеській області на підставі Наказу №4354 від 06.06.2019 року проведено позапланову виїзну документальну перевірки ФГ «Мир» , за результатами якої складено Акт від 03.07.2019 року №1291/15-32-13-04/22493960, та встановлені порушення вимог ст. 21, ч. 3 ст. 24, ст. 94 КЗпП України та постанови КМУ №413 «Про порядок повідомлення ДФС та її територіальних органів про прийняття працівника на роботу» відносно двох працівників. Таким чином, на ФГ «МИР» в порушення ч.3 ст.24 КЗпП України не були оформлені трудові відносини відповідно до діючого законодавства з двома найманими працівниками: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Вказані обставини, на думку відповідача, свідчать про порушення позивачем законодавство про працю України.

За приписами статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Згідно з частиною першою статті 3 Кодексу законів про працю України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

За змістом статті 21 Кодексу законів про працю України трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Статтею 24 Кодексу законів про працю України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України. При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами (стаття 23 КЗпП України).

З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №820/1432/17, від 13.06.2019 у справі №815/954/18, від 04.09.2019 у справі №480/4515/18 та від 26.09.2019 у справі № 0440/5828/18.

З матеріалів справи вбачається, що під час перевірки податковим органом встановлено, що за даними митних органів в грудні 2018 року особи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у трудових відносинах з ФГ «Мир» на посаді водіїв, що підтверджується даними митних декларацій, що відображені у п.3.1. Акту перевірки.

При наданні заперечень на Акт перевірки позивач пояснив, що фактичних трудових правовідносин з вказаними особами у ФГ «Мир» не було. За результатами проведеного внутрішнього розслідування встановлено, що транспортний засіб за реєстраційним номером НОМЕР_1 було безпідставно передано водієм ОСОБА_4 вказаним особам. За даним фактом ОСОБА_4 надав пояснювальну записку, де зазначив про факт передачі транспортного засобу третім особам для проведення робіт, а Наказом №4 від 16.05.2019 року про припинення трудового договору ОСОБА_4 звільнено з підстави п.2 ст.41 КЗпП України (у зв`язку із втратою довіри)

Колегія суддів зазначає, що ані під час проведення перевірки, ані під час розгляду заперечень на Акт перевірки Головне управління та відповідачем по справі не надало належної оцінки обставинам, що виникли у зв`язку із проведенням ОСОБА_5 та ОСОБА_2 діяльності на транспорті ФГ. Також не проаналізовано письмових доказів, наданих на підтвердження обставин, та не відображено відповідних висновків за вказаними доказами у Акті перевірки.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ст.27 ЗУ Про фермерське господарство трудові відносини у фермерському господарстві базуються на основі праці його членів. У разі виробничої потреби фермерське господарство має право залучати до роботи в ньому інших громадян за трудовим договором (контрактом). Трудові відносини членів фермерського господарства регулюються Статутом, а осіб, залучених до роботи за трудовим договором (контрактом), - законодавством України про працю. Трудові спори у фермерському господарстві вирішуються у встановленому законом порядку. З особами, залученими до роботи у фермерському господарстві, укладається трудовий договір (контракт) у письмовій формі, в якому визначаються строк договору, умови праці і відпочинку (тривалість робочого дня, вихідні дні, щорічна оплачувана відпустка, форми оплати праці та її розміри, харчування тощо).

Так, згідно наданих пояснень та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 та ОСОБА_2 не були працівниками ФГ Мир , з ними трудові договори не укладалися та відповідно заробітна плата не нараховувалась. Що зокрема підтверджується відомостями по нарахуванню заробітної плати, табелями обліку використання робочого часу, платіжними відомостями, банківськими виписками, розрахунками з підзвітними особами.

При цьому колегія суддів зазначає, що в провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа № 420/6068/19 за адміністративним позовом Фермерського господарства «МИР» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зокрема, податкового повідомлення-рішення від 02.08.2019 року №0026391304, винесеного Головним управлінням ДФС в Одеській області в порушення п. 51.1 ст.51, пп. б) п.176.2 ст.176 Податкового кодексу, застосовано штрафну санкцію на загальну суму 510 грн. за не відображення в звітах за IV квартал 2018 року сум доходу водіям ФГ «Мир» - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Під час розгляд адміністративної справи № 420/6068/19, судом встановлено відсутність трудових відносин ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з ФГ «Мир» .

Враховуючи вищевикладене, оскільки встановлено відсутність трудових відносин між позивачем та водіями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність оскаржуваних постанов ГУ Держпраці в Одеській області про накладання штрафу №143ДФС/МГ/ТД-ФС-1 від 25.07.2019 року та №143ДФС/МГ/ТД-ФС-2 від 25.07.2019 року та їх скасування.

Твердження апелянта, що оскільки судом першої інстанції не встановлено процедурних порушень при прийнятті оскаржуваних постанов, то такі є правомірними та прийняті на підставі акту перевірки, що є носієм доказової бази також є безпідставними, так як відсутність порушень встановлених в акті перевірки є підставою для скасування винесених на його підставі рішень, навіть у разі дотримання процедури їх прийняття.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Крім того, що у рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього.

Зокрема, у справі Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58) зазначено, що національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає у тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією (рішення у справі Hirvisaari v. Finland , заява № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Зважаючи на вищевикладене, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці в Одеській області залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено та підписано 07 квітня 2021 року.

Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук

Суддя: А. І. Бітов

Суддя: І. Г. Ступакова