Постанова

від 07.04.2021 по справі 640/9116/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/9116/20 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач Шурко О.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Ганечко О.М.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 серпня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аве-плаза" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0378840405 від 10.12.2019, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аве-плаза" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 10 грудня 2019 року №0378840405.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 серпня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що вимоги апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновки суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ТОВ "Аве-Плаза" є юридичною особою, основним видом діяльності якої є діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами (КВЕД 46.18).

ГУ ДПС у м. Києві на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пункту 75.1 статті 75, в порядку пункту 76.3 статті 76 Податкового кодексу України, проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунку коригування до податкових накладних у ЄРПН ТОВ "АВЕ - ПЛАЗА" (код 34755123).

За результатами проведення камеральної перевірки контролюючим органом складено акт від 13 листопада 2019 року №6105/26-15-04-16/34755123 (далі - Акт перевірки), за висновками якого відповідачем встановлено порушення ТОВ "АВЕ - ПЛАЗА" граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, а саме: ПН №255 від 15 березня 2017 року, зареєстрована 10 квітня 2017 року на суму ПДВ 208, 33 грн; ПН №93 від 05 січня 2017 року, зареєстрована 16 лютого 2017 року на суму ПДВ 416, 67 грн; ПН №92 від 04 січня 2017 року, зареєстрована 16 лютого 2017 року на суму ПДВ 416, 67 грн; ПН №91 від 05 січня 2017 року, зареєстрована 16 лютого 2017 року на суму ПДВ 416, 67 грн; ПН №70 від 12 січня 2017 року, зареєстрована 15 лютого 2017 року на суму ПДВ 2 842, 26 грн; ПН №63 від 12 січня 2017 року, зареєстрована 15 лютого 2017 року на суму ПДВ 236, 64 грн; ПН №69 від 12 січня 2017 року, зареєстрована 15 лютого 2017 року на суму ПДВ 130, 00 грн; ПН №68 від 12 січня 2017 року, зареєстрована 15 лютого 2017 року на суму ПДВ 113, 69 грн; ПН №76 від 12 січня 2017 року, зареєстрована 15 лютого 2017 року на суму ПДВ 232, 00 грн; ПН №64 від 12 січня 2017 року, зареєстрована 15 лютого 2017 року на суму ПДВ 35, 00 грн; ПН №62 від 12 січня 2017 року, зареєстрована 15 лютого 2017 року на суму ПДВ 224, 48 грн; ПН №65 від 12 січня 2017 року, зареєстрована 15 лютого 2017 року на суму ПДВ 1 571, 37 грн; ПН №67 від 12 січня 2017 року, зареєстрована 15 лютого 2017 року на суму ПДВ 696, 07 грн; ПН №75 від 12 січня 2017 року, зареєстрована 15 лютого 2017 року на суму ПДВ 223, 37 грн; ПН №53 від 11 січня 2017 року, зареєстрована 15 лютого 2017 року на суму ПДВ 10, 00 грн; ПН №47 від 11 січня 2017 року, зареєстрована 15 лютого 2017 року на суму ПДВ 39, 00 грн; ПН №46 від 11 січня 2017 року, зареєстрована 15 лютого 2017 року на суму ПДВ 16, 51 грн; ПН №57 від 11 січня 2017 року, зареєстрована 15 лютого 2017 року на суму ПДВ 178, 49 грн; ПН №61 від 11 січня 2017 року, зареєстрована 15 лютого 2017 року на суму ПДВ 204, 10 грн; ПН №60 від 11 січня 2017 року, зареєстрована 15 лютого 2017 року на суму ПДВ 412, 94 грн; ПН №52 від 11 січня 2017 року, зареєстрована 15 лютого 2017 року на суму ПДВ 240, 00 грн; ПН №58 від 11 січня 2017 року, зареєстрована 15 лютого 2017 року на суму ПДВ 2 320, 00 грн; ПН №51 від 11 січня 2017 року, зареєстрована 15 лютого 2017 року на суму ПДВ 1 400, 00 грн; ПН №59 від 11 січня 2017 року, зареєстрована 15 лютого 2017 року на суму ПДВ 1 100, 40 грн; ПН №56 від 11 січня 2017 року, зареєстрована 15 лютого 2017 року на суму ПДВ 2 231, 17 грн; ПН №79 від 13 січня 2017 року, зареєстрована 15 лютого 2017 року на суму ПДВ 1 125, 20 грн; ПН №78 від 13 січня 2017 року, зареєстрована 15 лютого 2017 року на суму ПДВ 1 067, 39 грн; ПН №81 від 13 січня 2017 року, зареєстрована 15 лютого 2017 року на суму ПДВ 30, 00 грн; ПН №80 від 13 січня 2017 року, зареєстрована 15 лютого 2017 року на суму ПДВ 11 207, 55 грн; ПН №82 від 14 січня 2017 року, зареєстрована 15 лютого 2017 року на суму ПДВ 10, 00 грн; ПН №129 від 18 січня 2017 року, зареєстрована 16 лютого 2017 року на суму ПДВ 833, 33 грн; ПН №68 від 12 березня 2018 року, зареєстрована 26 квітня 2018 року на суму ПДВ - 6 171, 90 грн; ПН №179 від 30 січня 2018 року, зареєстрована 16 лютого 2018 року на суму ПДВ 81 330, 54, 00 грн; ПН №281 від 31 січня 2018 року, зареєстрована 16 лютого 2018 року на суму ПДВ 1 043, 69 грн; ПН №309 від 20 квітня 2019 року, зареєстрована 31 травня 2019 року на суму ПДВ 1 420, 00 грн; ПН №180 від 20 квітня 2019 року, зареєстрована 31 травня 2019 року на суму ПДВ 1 882, 63 грн; ПН №260 від 01 червня 2019 року, зареєстрована 15 липня 2019 року на суму ПДВ - 1 966, 83 грн.

На підставі висновків Акта перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 10 грудня 2019 року №0378840405, яким до позивача застосовано штраф за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН на загальну суму 13 571, 98 грн.

Не погоджуючись з прийнятим ГУ ДПС у м. Києві податковим повідомленням - рішенням від 10 грудня 2019 року №0378840405, позивач оскаржив його в адміністративному порядку до ДПС України.

За результатами розгляду вказаної скарги ДПС України прийнято рішення від 16 березня 2020 року №9413/6/99-00-08-05-05-06, яким податкове повідомлення - рішення від 10 грудня 2019 року №0378840405 залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

Незгода позивача з вказаним податковим повідомленням - рішенням обумовила його звернення до суду з адміністративним позовом за захистом своїх прав.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, на якого покладено тягар доказування в адміністративному процесі, не надав суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних саме з вини позивача.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з нормами пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, як правильно було встановлено судом першої інстанції належним та допустимим доказом реєстрації податкової накладної є квитанція в якій фіксується дата та час надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначено Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних від 29 грудня 2010 року №1246 (далі по тексту - Порядок №1246).

Відповідно до пунктів 11-15 Порядку №1246 після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки податкової накладної.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Отже, з аналізу наведених норм законодавства вбачається, що у разі отримання контролюючим органом податкової накладної від платника податку, за результатами проведення їх перевірки платнику податку надсилається квитанція про прийняття, неприйняття або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування протягом операційного дня.

Як свідчать матеріали справи, 17 серпня 2016 року між позивачем та Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві укладено Договір про визнання електронних документів №170820164 (реєстраційний №9147701871), предметом якого є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з ПДВ та інших звітних податкових документів), поданих платником в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП) до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв`язку або на електронних носіях як оригіналу.

29 серпня 2016 року відповідачем на підставі пункту 3 розділу 5 Договору, прийнято рішення №24260/10/26-59-08-04-17 про тимчасове зупинення дії договору про визнання електронних документів від 17 серпня 2016 року за реєстраційним номером №9147701871.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 квітня 2018 року у справі №826/18673/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2018 року, адміністративний позов ТОВ "АВЕ - ПЛАЗА" задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 29 серпня 2016 року №24260/10/26-59-08-04-17 про тимчасове зупинення дії договору про визнання електронних документів від 17 серпня 2016 року за реєстраційним номером №9147701871.

Також, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2018 року у справі №826/14284/16 адміністративний позов ТОВ "АВЕ - ПЛАЗА" задоволено повністю. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо тимчасового зупинення дії Договору про визнання електронних документів №170820164 від 17 серпня 2016 року.

Причиною визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо тимчасового зупинення дії Договору про визнання електронних документів №170820164 від 17 серпня 2016 року та скасування рішення від 29 серпня 2016 року №24260/10/26-59-08-04-17 про тимчасове зупинення дії вказаного договору слугувало те, що за змістом визначених сторонами умов договору №170820164 про визнання електронних документів від 17 серпня 2016 року право органу ДФС на призупинення дії договору не передбачено. Також такі повноваження суб`єктам електронного документообігу Законом №851-IV не надані.

Відповідно до частини четвертої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З наданих позивачем квитанцій до спірних податкових накладних вбачається, що вони були направлені до центрального рівня ДПС України у межах граничного строку, встановленого податковим законодавством для їх реєстрації у ЄРПН.

Втім, такі податкові накладні не були прийняті контролюючим органом у зв`язку з наявністю помилки, для з`ясування якої позивачу запропоновано звернутись до ДПІ за місцем реєстрації.

Таким чином, враховуючи неможливість подання податкових накладних без наявності діючого договору про визнання електронних документів, наявність рішень судів, якими визнано протиправними дії відповідача про зупинення дії договору про визнання електронних документів №170820164 від 17 серпня 2016 року, порушення позивачем строку реєстрації податкових накладних за січень 2017 року сталося не з вини платника податків, а через неправомірні дії контролюючих органів, якими протиправно зупинялась дія договору про визнання електронних документів, внаслідок чого податкові накладні не приймались до реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, що і обумовило затримку реєстрації таких податкових накладних.

Проаналізувавши наведене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що вказані податкові накладні були направлені з порушенням граничного строку їх реєстрації у ЄРПН з вини позивача, а також не наведено жодних інших причин неприйняття вказаних податкових накладних, окрім наявності рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 29 серпня 2016 року №24260/10/26-59-08-04-17 про тимчасове зупинення дії договору про визнання електронних документів від 17 серпня 2016 року за реєстраційним номером №9147701871, а також, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у способи, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги щодо визнання податкового повідомлення - рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, колегія суддів зауважує, що доводи, викладені апелянтом в апеляційній скарзі повністю збігаються із доводами наведеними у відзиві на адміністративний позов, без обґрунтування того, у чому саме полягає неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права з відповідним підтвердженням письмовими доказами заявлених тверджень .

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 серпня 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя: Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М.

Ганечко О.М.