УХВАЛА
08 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 280/3506/19
адміністративне провадження № К/9901/6476/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І. В.,
суддів - Шишова О. О., Яковенка М. М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2020 року у справі №280/3506/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія ВН-Граніт до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень, -
у с т а н о в и в :
Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2020 року у справі №280/3506/19.
Одночасно Головним управлінням ДПС у Запорізькій області було заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, Верховний Суд ухвалою від 09 березня 2021 року визнав їх неповажними та надав скаржнику час повідомити суд про інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження.
На виконання вимог цієї ухвали, від Головного управління ДПС у Запорізькій області надійшло клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.
У вказаному клопотанні податковий орган описує обставини попереднього звернення із касаційною скаргою, які були визнані Верховним Судом ухвалою від 09 березня 2021 року неповажними. При цьому інші підстави, які були об`єктивною перешкодою для звернення із касаційною скаргою, яка б відповідала вимогам процесуального закону, відповідач не наводить.
Наведені скаржником у повторному клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження підстави не можуть бути визнані поважними, з огляду на таке.
Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент звернення до суду з касаційною скаргою) дозволяє дійти висновку, учасники справи, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.
Відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Встановлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства процесуальних обов`язків.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
При вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого статтею 329 Кодексу адміністративного судочинства України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги/відмови у відкритті касаційного провадження за вперше поданою касаційною скаргою до дати повторного звернення з касаційною скаргою і т.д.
Відповідачем не наведено обґрунтувань щодо поважності пропуску строку касаційного оскарження та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у останнього об`єктивних перешкод, які унеможливили звернутися до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, виконавши процесуальний обов`язок щодо належного оформлення касаційної скарги. Податковим органом не зазначено поважні причини пропуску строку, які б унеможливлювали звернутися до суду касаційної інстанції у порядку встановленому законом.
Суд звертає увагу скаржника, що повернення раніше поданої касаційної скарги не означає можливість повторного звернення до суду касаційної інстанції у будь-який час після такого повернення, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.
Крім того, вчасна первинна подача касаційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом.
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями Кодексу адміністративного судочинства України. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Щодо доводів скаржника про те, що Кодекс адміністративного судочинства України передбачає право скаржника звернутися зі скаргою протягом одного року, є безпідставними та свідчать про самостійне (довільне) тлумачення ним норм процесуального права, якими визначено присічний строк на касаційне оскарження судових рішень суб`єктами владних повноважень незалежно від поважності причин пропуску строку.
Невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання наведених скаржником у повторному клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження обставин пропуску такого строку поважними.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
За таких обставин, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2020 року у справі №280/3506/19 необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 329, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у х в а л и в :
Відмовити в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області про поновлення строку на касаційне оскарження, визнавши зазначені в ньому причини пропуску строку неповажними.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2020 року у справі №280/3506/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія ВН-Граніт до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень.
Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. В. Дашутін
Судді О. О. Шишов
М. М. Яковенко
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 08.04.2021 |
Оприлюднено | 09.04.2021 |
Номер документу | 96112452 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Садовий Ігор Вікторович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Садовий Ігор Вікторович
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Дашутін І.В.
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Артоуз Олеся Олександрівна
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Артоуз Олеся Олександрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні