Постанова

від 07.04.2021 по справі 580/567/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 580/567/19

адміністративне провадження № К/9901/28152/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білоуса О.В.,

суддів - Гімона М.М., Желтобрюх І.Л.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29 травня 2019 року (головуючий суддя Бабич А.М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 9 вересня 2019 року (головуючий суддя Мєзєнцев Є.І., судді Файдюк В.В., Чаку Є.В.) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю БМК Моноліт до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

У лютому 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю БМК Моноліт (далі - ТОВ БМК Моноліт ) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області (далі - ГУ ДФС у Черкаській області), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 14 листопада 2018 року: №0013611402, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 482235 грн (у тому числі за податковими зобов`язаннями - 385788 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 96447 грн); №0013601402, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 2238380 грн (у тому числі за податковими зобов`язаннями - 1790704 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 447676 грн).

В обґрунтування позовних вимог вказувало, що зроблені контролюючим органом в Акті від 30 жовтня 2018 року № 408/23-00-14-0205/40316252 висновки щодо нереальності господарських операцій позивача з контрагентами не відповідають дійсності та ґрунтуються на припущеннях. Усі контрагенти ТОВ БМК Моноліт на час вчинення господарських операцій були зареєстровані у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та були платниками податку на додану вартість, будь-які вироки стосовно їх посадових осіб відсутні.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 29 травня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 9 вересня 2019 року, позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано оскаржувані податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Черкаській області від 14 листопада 2018 року: №0013611402 та №0013601402. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Черкаській області на користь ТОВ БМК Моноліт сплачений судовий збір у розмірі 19210 грн.

Не погодившись з ухваленими у справі судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, ГУ ДФС у Черкаській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просило рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Зокрема, відповідач у касаційній скарзі посилався на те, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про відсутність порушень у діях позивача вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту за відповідний період, який перевірявся податковим органом, оскільки судами не було взято до уваги наявність кримінальних проваджень щодо фіктивного ведення господарської діяльності контрагентів позивача з постачання товарів, наданні послуг та виконання відповідних робіт.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідно до Наказу ГУ ДФС у Черкаській області від 16 жовтня 2018 року №1969 та на підставі направлення від 17 жовтня 2018 року №1692/23-00-14-0209 відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку дотримання ТОВ БМК Моноліт вимог податкового законодавства з податку на додану вартість у правовідносинах з ТОВ Аксій за період з 1 травня 2018 року до 30 червня 2018 року, ТОВ М-Білдінг за період з 1 червня 2018 року до 30 червня 2018 року, ТОВ Инкорн за період з 1 червня 2017 року до 30 червня 2017 року, ТОВ Будівельна монтажна компанія Профітван за період квітень, вересень 2017 року та податку на прибуток за 2017 рік по взаємовідносинах з ТОВ Инкорн та ТОВ Будівельна монтажна компанія Профітван , за результатами якої 30 жовтня 2018 року складено Акт №408/23-00-14-0205/40316252 (далі - Акт перевірки).

Згідно висновків Акта перевірки, встановлено порушення позивачем:

підпункту 14.1.13 пункту 14.1 статті 14, пунктів 44.1, 44.2 статті 44, пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (далі - ПК України), статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон №996-ХІV), пункту 3.10 Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності, пунктів 2.4-2.6 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, у результаті чого занижено податок на прибуток за 2017 рік на 385788 грн;

пунктів 198.1, 198.3, статті 198, статті 201 ПК України, у результаті чого завищено податковий кредит та занижено податкове зобов`язання з податку на додану на загальну суму 1790704 грн (у тому числі за квітень 2017 року у сумі 119025 грн, за червень 2017 року у сумі 109684 грн, вересень 2017 року у сумі 199944 грн, травень 2018 року у сумі 746692 грн, за червень 2018 року у сумі 615359 грн.

На підставі Акта перевірки 14 листопада 2018 року ГУ ДФС у Черкаській області, прийнято податкові повідомлення-рішення:

№0013611402, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 482235 грн (у тому числі за податковими зобов`язаннями - 385788 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 96447 грн);

№0013601402, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 2238380 грн (у тому числі за податковими зобов`язаннями - 1790704 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 447676 грн).

Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями, прийнятими ГУ ДФС у Черкаській області 14 листопада 2018 року, позивач звернувся до суду з цим позовом про визнання їх протиправними, та про їх скасування.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що господарські операції між позивачем та ТОВ Аксій , ТОВ М-Білдінг , ТОВ Инкорн , ТОВ Будівельна монтажна компанія Профітван були реально (фактично) здійснені, що підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, операції пов`язані з господарською діяльністю ТОВ БМК Моноліт , всі учасники господарських операцій володіли спеціальною податковою правосуб`єктністю, внаслідок чого відсутні підстави для прийняття оскаржуваного податкових повідомлень - рішень. Суд також зазначив про безпідставність посилання контролюючого органу, як на підставу для задоволення позову, на наявність стосовно контрагентів позивача ТОВ Аксій та ТОВ Будівельна монтажна компанія Профітван відкритих кримінальних проваджень щодо фіктивного підприємництва, оскільки отримана інформація щодо контрагентів позивача про наявність зареєстрованих в Єдиному реєстрі досудових розслідувань кримінальних проваджень, ніякої доказової сили не має, тоді як належним доказом в даному випадку могли б бути виключно вироки суду щодо недійсності (нікчемності) правочинів, первинних документів, визначення правомірності формування податкового кредиту та щодо порушення ним податкового законодавства, що набули законної сили, щодо вчинення ними кримінальних правопорушень.

Зазначена позиція підтримана Шостим апеляційним адміністративним судом, який за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.

Верховний Суд погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, враховуючи наступне.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту

Згідно із пунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 вказаного Кодексу, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

За приписами абзацу 1 пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно із пунктом 198.2 статті 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

За приписами пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до абзацу першого пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно із пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Частинами першою, другою статті 9 Закону № 996-XIV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до статті 1 Закону № 996-XIV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз наведених вище норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Таким чином, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Отже, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами під час вирішення цієї справи.

При цьому, вищенаведені норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема, якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні врахувати, що відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене узгоджується зі змістом частини першої статті 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ БМК Моноліт формувало витрати та податковий кредит із контрагентами щодо виконання будівельних і монтажних робіт, що підтверджується наданими під час податкової перевірки відповідачу копіями: договорів підряду зі всіма невід`ємними додатками до них, актів приймання робіт, кошторисної вартості робіт, виписками банків, податковими накладними.

Замовлення робіт та використання будівельних майданчиків пташників обумовлене необхідністю виконання позивачем щорічного замовлення від ПАТ Миронівський Хлібопродукт виконати аналогічні за видом роботи з будівництва, облаштування та наладки діяльності пташників згідно з договорами, в яких позивач виступав підрядником. Згідно умов цих договорів у вартість робіт входить вартість матеріалів підрядника та допускається можливість залучення підрядником субпідрядних організацій.

Контрагенти позивача отримали замовлення від ТОВ БМК Моноліт виконати субпідрядні роботи. Водночас вони мали ліцензії на виконання робіт категорій СС2, СС3.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що наданими позивачем актами виконаних робіт та актами готовності об`єктів до експлуатації підтверджується завершення будівництва об`єктів відповідних птахофабрик і готовність введення їх у експлуатацію.

Щодо частини робіт, які виконувалися за замовленням позивача, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.

ТОВ БМК Моноліт 2 березня 2017 року уклало з ТОВ БМК Профітван договір підряду №0203-2017, предметом якого є виконання останнім робіт з будівництва пташників та складу підстилки продзони №18 при розширенні СТОВ Старинська птахофабрика на території Веселинівської сільської ради. На підставі пункту 2.1 вказаного договору вартість робіт з будівництва пташників складає 645771,34 грн, а підстилки - 68379,02 грн, що також підтверджується підписаними сторонами правочину додатками Договірна ціна та кошторисами.

Виконання вказаних робіт підтверджено належним чином оформленими та скріпленими печатками актами приймання-виконання будівельних робіт від 12 квітня 2017 року б/н на загальну суму 714150,36 грн та відповідними довідками про вартість виконаних будівельних робіт. У зв`язку з цим ТОВ БМК Профітван 12 квітня 2017 року виписано позивачу податкову накладну №34 на загальну суму 714150,36 грн (у тому числі ПДВ - 119025,06 грн).

28 червня 2017 року позивач та ТОВ "БМК "Профітван" уклали договір підряду №2806/ВМП-2017, предметом якого є виконання останнім робіт з монтажу технологічного обладнання пташників на виробничій лінії вирощування курчат-бройлерів №27, яка розташована у межах Ліплявської сільської ради. На підставі пункту 2.1 договору вартість робіт складає 1199664,60 грн, що підтверджується підписаними сторонами правочину додатками Договірна ціна та кошторисами.

Виконання вказаних робіт підтверджено належним чином оформленими та скріпленими печатками актами приймання-виконання будівельних робіт від 20 вересня 2017 року б/н на загальну суму 1199664,60 грн та відповідними довідками про вартість виконаних будівельних робіт. У зв`язку з цим ТОВ БМК Профітван 20 вересня 2017 року виписано позивачу податкові накладні №35 на загальну суму 449819,70 грн (у тому числі ПДВ - 74969,95 грн) та №47 на загальну суму 321362,10 грн (у тому числі ПДВ - 53560,35 грн), №48 на загальну суму 309268,69 грн (у тому числі ПДВ - 51547,78 грн).

Первинні бухгалтерські документи та податкові накладні надані ТОВ БМК Профітван не мають недоліків щодо форми та змісту, виписані до договорів від 2 березня 2017 року №0203-2017 та від 28 червня 2017 року №2806/ВМП-2017.

Оплата виконаних робіт підтверджена карткою рахунку №631 за вересень 2017 року, виписками банку та висновками акту перевірки не спростована.

На момент здійснення господарських операцій ТОВ БМК Профітван було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців (далі - ЄДРПОУ). Згідно даних ЄДРПОУ основним видом діяльності ТОВ БМК Профітван є будівництво житлових і нежитлових будівель, що відповідає змісту спірної господарської операції. Також ТОВ БМК Профітван має ліцензію ДАБІ України від 8 листопада 2016 року №41-Л на діяльність з будівництва об`єктів 4-5 категорій складності.

Щодо правовідносин з ТОВ АКСІЙ то судами попередніх інстанцій встановлено, що 5 лютого 2018 року позивач уклав з ним договір підряду №05/02-2018, предметом якого є виконання останнім будівельно-монтажних робіт з будівництва пташників з вирощування курчат-бройлерів на території Ладижинської міської ради. На підставі пункту 2.1 договору вартість робіт з будівництва пташників складає 854733,90 грн, що підтверджується також підписаними сторонами правочину додатками Договірна ціна та кошторисами.

Виконання вказаних робіт підтверджено належним чином оформленими та скріпленими печатками актами приймання-виконання будівельних робіт від 16 травня 2018 року б/н на загальну суму 854 733,90 грн (ПДВ - 142455,66 грн) та відповідними довідками про вартість виконаних будівельних робіт.

6 лютого 2018 року між позивачем та ТОВ АКСІЙ укладено договір підряду №0602-2018/ДП, предметом якого є виконання останнім будівельно-монтажних робіт з будівництва пташників з вирощування батьківського поголів`я на території Будищанської сільської ради. На підставі пункту 2.1 договору вартість робіт з будівництва пташників складає 476900,55 грн, що також підтверджується підписаними сторонами правочину додатками Договірна ціна та кошторисами.

Виконання вказаних робіт підтверджено належним чином оформленими та скріпленими печатками учасників правочину актами приймання-виконання будівельних робіт від 1 червня 2018 року б/н на загальну суму 476900,55 грн (ПДВ - 79483,42 грн) та відповідною довідкою про вартість виконаних будівельних робіт.

Також 17 січня 2018 року позивач із вказаним контрагентом уклав договір підряду №1701-2018, предметом якого є виконання останнім будівельно-монтажних робіт з монтажу технологічного та електросилового обладнання в пташниках на території Ладижинської міської ради. На підставі пункту 2.1 договору вартість робіт з монтажу технологічного обладнання складає 1760465,20 грн, а електросилового - 1865910,48 грн, що також підтверджується підписаними сторонами правочину додатками Договірна ціна та кошторисами.

Виконання вказаних робіт підтверджено належним чином оформленими та скріпленими печатками учасників правочину актами приймання-виконання будівельних робіт від 18 травня 2018 року та 12 червня 2018 року на загальну суму 3626375,69 грн (ПДВ - 604395,95 грн) та відповідними довідками про вартість виконаних будівельних робіт.

17 січня 2018 року між ТОВ БМК Моноліт та ТОВ АКСІЙ укладено договір підряду №1701-2018/47, предметом якого є виконання останнім будівельно-монтажних робіт з монтажу технологічного та електросилового обладнання в пташниках на території Ладижинської міської ради. На підставі пункту 2.1 вказаного договору загальна вартість робіт складає 2286333,46 грн, що також підтверджується підписаними сторонами правочину додатками Договірна ціна .

Виконання вказаних робіт підтверджено належним чином оформленими та скріпленими печатками учасників правочину актами приймання-виконання будівельних робіт від 10 червня 2018 року на загальну суму 2286333,46 грн (ПДВ - 381055,58 грн). У зв`язку з цим ТОВ АКСІЙ виписано позивачу податкові накладні від 16 травня 2018 року №38-№41, від 18 травня 2018 року №83-№92, від 20 травня 2018 року №134-№138, від 1 червня 2018 року №1-№2, від 10 червня 2018 року №124-131, від 12 червня 2018 року №62-№67 на загальну суму 7243383,71 грн (у тому числі ПДВ - 1 207230,68 грн).

Водночас, первинні бухгалтерські документи та податкові накладні надані ТОВ АКСІЙ не мають недоліків щодо форми та змісту, виписані до вищезазначених договорів.

Оплата виконаних робіт підтверджена рахунками на оплату від 16 травня 2018 року №1-№4, виписками з рахунку 631 позивача за травень-червень 2018 року та висновками акту перевірки не спростована.

ТОВ АКСІЙ станом на час здійснення господарських операцій було зареєстровано платником ПДВ, мало ліцензію ДАБІ України від 4 травня 2018 року №25-Л на діяльність з будівництва об`єктів, що за класом належать до об`єктів зі значними та середніми наслідками.

14 травня 2017 року позивач уклав з ТОВ ІНКОРН договір підряду №1405/2017, предметом якого є виконання останнім будівельних робіт з будівництва пташників Продзони №18 при розширення СТОВ Старинська птахофабрика на території Веселинівської сільської ради. На підставі пункту 2.1 договору вартість робіт з будівництва пташників складає 658102,32 грн, що також підтверджується підписаними сторонами правочину додатками до договору Договірна ціна та кошторисами.

Виконання вказаних робіт підтверджено належним чином оформленими та скріпленими печатками актами приймання-виконання будівельних робіт від 15 червня 2017 року б/н на загальну суму 658102,32 грн (ПДВ - 109683,72 грн) та відповідними довідками про вартість виконаних будівельних робіт. У зв`язку з цим ТОВ ІНКОРН виписано позивачу податкові накладні від 15 червня 2018 року №22 на суму 252000 грн (у тому числі ПДВ - 42 000 грн) та №23 на суму 406102,30 грн (у тому числі ПДВ - 67683,72 грн).

Щодо правовідносин з ТОВ М-БІЛДІНГ судами попередніх інстанцій встановлено, що 12 березня 2018 року позивачем укладено з ним договір підряду №1203-2018. Згідно з додатком 1 до вказаного договору його предметом є виконання ТОВ М-БІЛДІНГ будівельно-монтажних робіт з будівництва пташників бригади №47 ВП Птахофабрика Вінницький бройлер на суму з ПДВ 929158,49 грн.

Виконання вказаних робіт підтверджено належним чином оформленими та скріпленими печатками актами приймання-виконання будівельних робіт від 16 червня 2018 року №1-№8 на загальну суму 928918,44 грн (ПДВ - 154819,74 грн). У зв`язку з цим ТОВ М-БІЛДІНГ 16 червня 2018 року виписано позивачу податкову накладну №66-73 на суму 928918,44 грн (у тому числі ПДВ - 154 819,74 грн).

Первинні бухгалтерські документи та податкові накладні видані ТОВ "М-БІЛДІНГ" не мають недоліків щодо форми та змісту, виписані до вищезазначеного договору.

Оплата виконаних робіт підтверджена виписками з рахунку 631 позивача за червень 2018 року, виписками банку та висновками акту перевірки не спростована.

На момент здійснення господарських операцій ТОВ М-БІЛДІНГ було зареєстровано в ЄДРПОУ з основним видом діяльності будівництво житлових і нежитлових будівель , що відповідає змісту спірної господарської операції. Також вказане товариство має ліцензію ДАБІ України від 9 листопада 2015 року №41-Л на діяльність з будівництва об`єктів 4-5 категорій складності.

Згідно зі статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Під час розгляду справи, судами першої та апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам, наданим позивачем та зібраним судами на підставі статті 9 КАС України та іншим обставинам, що спростовують позицію контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо формування податкового кредиту. Зокрема, судами досліджено первинні документи, які згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України, є підставою для податкового обліку.

Вказані документи, містять відомості, які у повній мірі відображають суть господарських операцій, що відбулись між позивачем та його контрагентами.

Посилання податкового органу як на підставу для відмови у задоволенні позову, на аналіз податкової інформації отриманої відносно контрагентів позивача, зокрема, на відсутність у останніх умов необхідних для здійснення такого роду господарської діяльності, відсутність достатньої кількості трудових та матеріальних ресурсів (складів) необхідних для здійснення спірних господарських операцій обґрунтовано відхилено судами попередніх інстанцій, оскільки чинне податкове законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, наявності чи відсутності у останніх основних фондів, тощо. Відсутність у контрагента добросовісного платника податку матеріальних та трудових ресурсів, не виключає можливості реального виконання таким платником господарської операції, та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем.

Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов`язань, адже поняття добросовісний платник, яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Крім того, колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що контролюючим органом всупереч вимог статті 77 КАС України не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагентів трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для виконання умов договорів, укладених з позивачем, як не було надано і доказів про наявність встановлених судами фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо неправомірної поведінки контрагентів та злагодженості дій між ними.

Суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано відхилили посилання контролюючого органу на наявність кримінальних проваджень, у яких фігурантами є контрагенти позивача ТОВ Аксій та ТОВ БМК Профітван , оскільки факт наявності кримінального провадження, без ухвалення судового рішення, яким би було встановлено певні обставини, не може свідчити про фіктивну діяльність підприємства. Більш того, за відсутності доказів щодо непричетності засновників до здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства та дослідження їх судом, не є достатнім лише посилання відповідача на наявність розслідування та/або відкритого кримінального провадження, оскільки вказане не містить у собі встановлених обставин, які б доводили невиконання контрагентом своїх договірних зобов`язань саме за господарськими відносинами з позивачем або обставин, які б свідчили про фіктивність (нереальність) господарських операцій між вказаними суб`єктами господарської діяльності.

Таким чином, з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29 травня 2019 року та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 9 вересня 2019 року ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Усі доводи та їх обґрунтування викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, тому підстави для скасування ухвалених судових рішень та задоволення касаційної скарги відсутні.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Черкаській області залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29 травня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 9 вересня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В.Білоус

Судді М.М.Гімон

І.Л.Желтобрюх