Ухвала

від 08.04.2021 по справі 520/10375/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

08 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 520/10375/19

адміністративне провадження № К/9901/11046/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Усенко Є.А., розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Харківській області (далі - ГУ ДПС) на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2020 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Еталон-Техсервіс до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

26.03.2021 ГУ ДПС подало до Верховного Суду касаційну скаргу на вище зазначені судові рішення, в якій підставою касаційного оскарження зазначило пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Під час перевірки касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає нормі пункту 4 частини другої статті 330 КАС, якою встановлено, що у касаційні скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

ГУ ДПС у касаційні скарзі наводить довід про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм статей 44, 198.201 Податкового кодексу України без врахування висновків Верховного Суду України у постановах від 22.09.2015 у справі № 810/5645/14, від 05.03.2012 у справі № 21-421а11, від 01.12.2015 у справі № 21-1661а15, від 02.12.2015 у справі № 21-3849а15 та Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 820/10515/14.

Постановами Верховного Суду України від 22.09.2015 у справі № 810/5645/14, від 05.03.2012 у справі № 21-421а11, від 01.12.2015 у справі № 21-1661а15, від 02.12.2015 у справі № 21-3849а15 скасовані судові рішення попередніх інстанцій, а справи направлено на новий розгляд.

Відповідно до частини шостої статті 353 КАС постанова суду касаційної інстанції не може містити вказівок для суду першої або апеляційної інстанції про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яка норма матеріального права повинна бути застосована і яке рішення має бути прийнято за результатами нового розгляду справи.

Відтак, вищезазначені постанови Верховного Суду України не можуть бути прикладом правозастосування, яке повинно враховуватися судом при виборі норми права, що підлягає застосуванню, відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС.

В постанові від 21.11.2018 у справі № 820/10515/14 висновок Верховного Суду, на який посилається ГУ ДПС, стосується оцінки доказів та встановлення обставин щодо реальності господарських операцій. ГУ ДПС не зазначає, у чому саме полягає не врахування судами першої та апеляційної інстанцій цього висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах, подібність яких також не обґрунтована у касаційній скарзі.

Інше застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, порівняно з постановою Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 820/10515/14, обумовлено іншими обставинами у справі та неподібністю правовідносин порівняно з правовідносинами у справі № 520/10375/19. Останнє виключає підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Доводи ГУ ДПС фактично стосуються оцінки доказів судами попередніх інстанцій у цій справі. Разом з тим, ГУ ДПС не вказує підставою касаційного оскарження пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС, а відповідно до частини другої статті 341 КАС переоцінка доказів знаходиться поза межами касаційного перегляду справи.

З урахуванням змін до глави 2 розділу ІІІ КАС, які набрали чинності з 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Враховуючи викладене, касаційна скарга ГУ ДПС підлягає поверненню як така, що не містить підстави касаційного оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2020 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2020.

Керуючись пунктом 4 частини другої статті 330, пунктом 4 частини п`ять статті 332, статтею 359 КАС,-

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2020 повернути.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяЄ.А. Усенко