Ухвала

від 08.04.2021 по справі 568/373/21

РАДИВИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 568/373/21

Провадження № 1-кп/568/54/21

08 квітня 2021 р. м.Радивилів

Радивилівський районний суд Рівненської області в складі:

судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в м.Радивилів Рівненської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12021186210000005 (від 05.01.21р.) по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та житель АДРЕСА_1 , громадянин України, освіта середня, одружений, не судимий

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 254 КК України

та клопотання обвинуваченого про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України

ВСТАНОВИВ

В провадженні Радивилівський районний суд Рівненської області знаходиться затверджений прокурором обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_4 за ч.1 ст. 254 КК України.

Згідно обвинувального акту встановлено, що ОСОБА_4 , користується земельною ділянкою площею 0,3961 га, кадастровий № 5625884800:04:001:0088 в с. Баранне, Дубенського р-ну, Рівненської обл. із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

Пунктом «а» частини 1 статті 96 Земельного кодексу України на землекористувачів земельних ділянок поряд з іншими обов`язками законодавцем покладено обов`язок щодо забезпечення використання ними землі за цільовим призначенням.

Абзацом 2 частини 1 статті 20 Земельного кодексу України передбачено, що зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою, щодо їх відведення.

Згідно із ч.2 ст. 168 Земельного кодексу України власники земельних ділянок та землекористувачі не мають права здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в аграрному комплексі.

Разом з тим, нехтуючи вищевказаними вимогами земельного законодавства, ОСОБА_4 , вліту 2013 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, на земельній ділянці 0,3961 га, кадастровий № 5625884800:04:001:0088 в с. Баранне, Дубенського р-ну, Рівненської обл. із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, та належить на праві власності ОСОБА_5 , всепереч вимогам п.п. а, б, ґ ч. 1 ст. 96, абз. 2 ч. 1 ст. 20, ч. 2 ст. 168 ЗК України, без проведення зміни цільового призначення земельної ділянки, без відповідних дозвільних документів, самовільно облаштував два ставки, що призвело до зміни рельєфу місцевості, утворення штучної водойми та унеможливило подальше використання земельної ділянки за її цільовим призначенням, внаслідок подальшого використання, та спричинило виведення земель із сільськогосподарського обороту.

Дії ОСОБА_4 кваліфікуються за ч.1 ст.254 КК України, а саме: безгосподарське використання земель, що спричинило виведення земель з сільськогосподарського обороту.

У підготовче засідання обвинуваченим ОСОБА_4 подано клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закриття відносно нього кримінального провадження закриття.

Обвинувачений вину у вчиненому злочині визнав повністю, чистосердечно розкаявся у вчиненому, пояснив, що обставини справи викладені в обвинувальному акті повністю відповідають дійсності, просив клопотання задоволити , з підстав у ньому зазначених.

В судовому засіданні прокурор не заперечив проти закриття кримінального провадження та звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України за злочин, передбачений ч.1 ст. 254 КК України із закінченням строків давності притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності.

Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, вважає, що клопотання обвинуваченого про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Частинами 1 та 4 ст. 286 КПК України, передбачено, що звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення може бути здійснено судом за клопотанням сторони кримінального провадження в ході судового розгляду.

Згідно з ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Згідно п.2 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули три роки, у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі.

З наданих суду матеріалів вбачається, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 254 КК України.

Скоєне обвинуваченим кримінальне правопорушення мало місце у літом 2013 року. Тобто з часу його скоєння минуло майже 8 років. В силу вимог ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 254 КК України відноситься до категорії проступків.

Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

При вирішенні клопотання суд приймає до уваги те, що обвинувачений раніше не судимий, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину.

Таким чином, суд приходить до переконання, що наявні всі обов`язкові підстави, передбачені ст. 49 КК України, для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що клопотання обвинуваченого про звільнення від кримінальної відповідальності є обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, тому суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 254 КК України на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження відносно нього - закрити.

Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовано.

Цивільний позов у справі не заявлено.

Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст.49 КК України, ст.ст. 284, 285, 286, 314 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.1 ст. 254 КК України у кримінальному провадженні №12021186210000005 (від 05.01.21р.) - задовольнити.

ОСОБА_4 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 254 КК України на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Кримінальне провадження №12021186210000005 (від 05.01.21р.) по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч.1 ст. 254 КК України - закрити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через Радивилівський районний суд Рівненської області суд протягом 7 днів з дня проголошення.

Суддя ОСОБА_1