Ухвала

від 18.03.2021 по справі 273/693/21

БАРАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Баранівський районний суд Житомирської області

Справа № 273/693/21

Провадження № 2-з/273/1/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2021 року суддя Баранівського районного суду Житомирської області Васильчук О. В. , розглянувши заяву представника Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль адвоката Чеботарь Жанни Сергіївни про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором № 014/8071/82/135169 від 13.06.2008 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

31.07.2020 року до Баранівського районного суду надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором № 014/8071/82/135169 від 13.06.2008 року.

Разом з позовною заявою до матеріалів справи додана заява про забезпечення вказаного позову. В обґрунтування заяви, заявник вказує, що відповідач ОСОБА_1 навмисно не здійснює виконання зобов`язань за Кредитним договором щодо погашення суми боргу, є недобросовісним боржником, оскільки у будь-який спосіб ухиляється від виконання обов`язків, покладених на нього Кредитним договором, уникає спілкування з працівниками банку, взагалі не виходить на зв`язок, не здійснює будь-яких платежів . Дані обставини викликають обгрунтований сумнів щодо можливості реального виконання боржником рішення суду, у випадку задоволення позову.

Представник Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" просить в якості забезпечення позову накласти арешт на нерухоме майно позичальника , що належить йому на праві власності, а саме :

- земельну ділянку , кадастровий номер 1820680400:02:000:0900, площею 0,4366 га ;

- земельну ділянку , кадастровий номер 1820680400:02:000:0494, площею 1,8915 га .

Проаналізувавши обставини, викладені в заяві про забезпечення позову, та вимоги чинного законодавства України, приходжу до наступного висновку.

Із матеріалів справи встановлено, що Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором № 014/8071/82/135169 від 13.06.2008 року в частині тіла кредиту та відсотків станом на 09.10.2020 року в сумі 119598 грн.

В заяві про забезпечення позову представник Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" просить накласти арешт на майно, що належить на праві власності ОСОБА_1 , а саме: земельну ділянку, кадастровий номер 1820680400:02:000:0900, площею 0,4366 га ; та земельну ділянку , кадастровий номер 1820680400:02:000:0494, площею 1,8915 га .

Підставами для необхідності вжиття заходів забезпечення позову заявником зазначено

існування небезпеки невиконання рішення суду про стягнення коштів.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму ВСУ Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22.12.2006 року № 9 , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Таким чином, при розгляді заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту, суд, на підставі наданих позивачем доказів має дійти висновку про те, що такі дії, на які посилається заявник, реально можуть бути вчинені.

Наявність ризику вчинення будь-якою особою дій, які в подальшому зможуть призвести до неможливості виконання відповідного судового рішення, має бути не ілюзорним, а підтверджуватись доказами, які б давали сторонньому незалежному спостерігачу зробити висновок про реальність такого ризику.

Відповідно до вимог ч.1 та ч.6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Такої позиції притримується Верховний Суд у своїй Постанові 17 жовтня 2018 року, справа № 183/5864/17-ц (провадження № 61-38692св18).

Вказана норма імперативно встановлює, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення вимоги чи позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Дослідивши матеріали, подані в обґрунтування заяви про забезпечення позову, судом вбачається, що позивачем не надано доказів, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, зазначених в ч. 2 ст. 149 ЦПК України, крім того, позивач не зазначає конкретно, в чому полягає загроза невиконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Крім того, заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим вимогам, а також мають бути безпосередньо пов`язанні з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Для забезпечення суду процесуальної можливості встановити співмірність заявленого виду забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, заявник повинен подати суду докази на підтвердження ринкової вартості належного відповідачу майна станом на час звернення до суду.

В заяві про забезпечення позову відсутня будь-яка інформація про ринкову вартість земельної ділянки, що позбавляє суд можливості вирішити питання про співмірність заявлених позивачем вимог вартості майна, на яке позивач просить накласти арешт, відтак заява про забезпечення позову суперечить поняттю співмірності, яке передбачене ч. 3 ст. 150 ЦПК України.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі Іатрідіс проти Греції ). Поняття законність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року передбачає дотримання відповідних положень національного законодавства та принципу верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справах Антріш проти Франції та Кушоглу проти Болгарії ).

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами щодо захисту основоположних прав конкретної особи. Про необхідність досягнення такого балансу йдеться в ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Баланс не буде забезпечений якщо на особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див. рішення у справі Спорронг та Льонрот проти Швеції ). Інакше кажучи, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти (див. рішення у справі Джеймс та інші проти Сполученого Королівства ).

Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 ЗУ Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Враховуючи вищевикладене, приходжу до висновку про те, що в заяві про забезпечення позову позивачем не наведено обґрунтованих та об`єктивних доказів щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке належить відповідачу, не доведено, що невжиття таких заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а також, що такий захід забезпечення співмірний заявленим позовним вимогам.

На підставі викладеного, приходжу до висновку, що позивачу слід відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову

Керуючись ст. ст. 81, 149, 151, 153, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суддя,-

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні заяви представника Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль адвоката Чеботарь Жанни Сергіївни про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором № 014/8071/82/135169 від 13.06.2008 року - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Баранівський районний суд Житомирської області протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: /підпис/ О.В.Васильчук

З оригіналом згідно. Суддя: О.В. Васильчук