Рішення

від 07.04.2021 по справі 274/305/21

БЕРДИЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 274/305/21

провадження № 2/0274/748/21

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

07.04.2021 року м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого - судді Вдовиченко Т.М., за участю секретаря судового засідання - Рудич М.О., розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бердичева Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бердичівської міської ради Житомирської області, ОСОБА_2 про визначення частки у спільній сумісній власності, -

В с т а н о в и в :

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати, що частка ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку кадастровий номер: 1810400000:01:007:0336 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,1000 га, що розташована: АДРЕСА_1 , становить 1/2 частину.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилась спадщину на земельну ділянку кадастровий номер: 1810400000:01:007:0336 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,1000 га, що розташована: АДРЕСА_1 . Згідно Витягу з Державного земельного кадастру від 12.10.2020 року, земельна ділянка перебуває у спільній сумісній власності померлої ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Позивач являється єдиною спадкоємицею покійної ОСОБА_3 . Проте у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на зазначену земельну ділянку нотаріусом їй відмовлено, в зв`язку з тим, що земельна ділянку являється об`єктом спільної сумісної власності, та частку померлої в даному майні не виділено.

Позивач позбавлена можливості здійснити своє право на спадкування та отримати свідоцтво про право на спадщину за законом в зв`язку з наведеними у постанові нотаріуса підставами, то таке право підлягає відновленню в судовому порядку.

Позивач в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача - Бердичівської міської ради Житомирської області в судове засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій просив розглянути справу в його відсутності. Не заперечує проти задоволення позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій просив розглянути справу в його відсутності. Не заперечує проти задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, перевіривши та дослідивши письмові докази, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляді вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Пунктом 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування роз`яснено, що за загальними правилами частини другої статті 372 ЦК України при поділі майна, що є у спільній сумісній власності, за рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі смерті співвласника частки кожного із співвласників у праві спільної власності є рівними, якщо інше не було встановлено договором між ними (частина друга статті 370 ЦК України, частина друга статті 372 ЦК України). Частка померлого співвласника не може бути змінена за рішенням суду. Для оформлення права на спадщину закон не вимагає рішення суду про визначення частки спадкодавця.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною ч. 1 ст. 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно ст.ст. 1216, 1222, 1223 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

У відповідності до п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України №7від 30.05.2008року Про судову практику у справах про спадкування , у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.3 ст.372 ЦК України, у разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 01.04.2019 року (а.с.16).

ОСОБА_1 являється племінницею ОСОБА_3 (а.с. 21-29).

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру від 12.10.2020 року, земельна ділянка кадастровий номер: 1810400000:01:007:0336 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,1000 га, що розташована: АДРЕСА_1 , перебуває у спільній сумісній власності померлої ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с. 17-19).

Постановою приватного нотаріуса Бердичівського міського нотаріального округу Манелюка М.І. №220/02-31 від 30.11.2020 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, що розташована: АДРЕСА_1 , у зв`язку з відсутністю у спадкоємиці ОСОБА_1 документального підтвердження розміру окремої частки права власності на земельну ділянку і що вчинення такої нотаріальної дії як видача свідоцтва про право на спадщину без визначення часток у спільній сумісній власності суперечить чинному законодавству України. (а.с.15).

Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник, володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Згідно з ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Відповідно до ч.1 ст. 355 ЦК України, майно, яке є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності.

Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Згідно ч. 2 ст. 370 ЦК України, у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Відповідно ч.2 ст. 372 ЦК України, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до п. 5 постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.1995 року №20 Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності , частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини. При відсутності доказів про те, що участь когось з учасників спільної сумісної власності (крім сумісної власності подружжя) у надбанні майна була більшою або меншою - частки визначаються рівними.

Ніяких домовленостей про розмір часток між співвласниками не було, жодних доказів того, що участь когось з учасників спільної сумісної власності у надбанні майна була більшою або меншою суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 12-13,76-81, 247,258-259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

В и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Бердичівської міської ради Житомирської області, ОСОБА_2 про визначення частки у спільній сумісній власності задовольнити.

Визначити, що частка померлої ОСОБА_3 , 1958 р.н., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку кадастровий номер: 1810400000:01:007:0336 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,1000 га, що розташована: АДРЕСА_1 , становить 1/2 частину.

Право спільної сумісної власності на земельну ділянку кадастровий номер: 1810400000:01:007:0336 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,1000 га, що розташована: АДРЕСА_1 , припинити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги можуть також подаватися учасниками справи до або через відповідні суди.

Головуючий: Т.М. Вдовиченко