Рішення

від 08.04.2021 по справі 545/3191/20

ПОЛТАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 545/3191/20

Провадження № 2/545/268/21

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2021 р. Полтавський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Потетій А.Г.,

при секретарі Данко А.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Вердикт Капітал , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Гамзатова Аліна Анатоліївна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ТОВ Вердикт Капітал , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Гамзатова А.А., про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, посилаючись на те, що 06.12.2012 року між позивачем та ПАТ Альфа-банк укладено кредитний договір № 500326766 (далі - Кредитний договір), відповідно до якого ПАТ Альфа-банк надано позивачу кредитні кошти для власних потреб в сумі 18725,20 грн., під 0,01% річних за користування кредитними коштами, із кінцевим строком повернення до 07.12.2015 року.

23.11.2020 року позивач отримав копію виконавчого напису, кредитного договору, на підставі якого був вчинений цей виконавчий напис та копію постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №60731775.

Ознайомившись з матеріалами виконавчого провадження № 60731775 позивач з`ясував, що загальна сума стягнення за виконавчим написом складається з:

• простроченої заборгованості за сумою кредиту у розмірі 10455,36 грн.;

• простроченої заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом у розмірі 5311.30 грн.;

• строкової заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом у розмірі 8258.30 грн.;

• строкової заборгованості за штрафами і пенями у розмірі 11700 грн.;

• плати за вчинення виконавчого напису нотаріусом в розмірі 650 грн.

Позивач вважає, що виконавчий напис № 7711, вчинений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Гамзатовою А.А. 13.11.2019 року вчинено з грубими порушеннями порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами виходячи з наступного.

Щодо незаконного стягнення за виконавчим написом простроченої заборгованості за сумою кредиту у розмірі 10455,36 грн. та простроченої заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом у розмірі 5311,30 грн.

Законом не встановлено спеціальної позовної давності за вимогами щодо стягнення суми виданого кредиту, а тому до таких відносин застосовується встановлена ст. 257 ЦК України загальна позовна давність тривалістю у три роки.

Відповідно до п. 2.3. Кредитного договору дата остаточного повернення кредиту, яка є датою припинення нарахування відсотків та комісії - 07.12.2015 року.

Таким чином, позовна давність за вимогами щодо стягнення суми виданого кредиту та стягнення процентів за користування кредитом розпочала перебіг з 08.12.2015 року та закінчилася 08.12.2018 року.

Щодо безпідставного стягнення за виконавчим написом строкової заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом у розмірі 8258,30 грн.

Відповідно до п. 2.3. кредитного договору дата остаточного повернення кредиту, яка є датою припинення нарахування відсотків та комісії - 07.12.2015 року.

Велика Палата Верховного Суду у постанові № 444/9519/12 від 28.03,18 р, (п. 54) зробила правовий висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, відповідач не мав права нараховувати проценти за користування кредитом після закінчення строку дії кредитного договору, в тому числі і за період з 16.01.2019 року по 24.10.2019 року, як це зазначено у виконавчому написі.

При цьому третя особа вчиняючи виконавчий напис не врахувала вказаного висновку Великої Палати Верховного Суду та допустила порушення норм Цивільного кодексу України.

Щодо безпідставного стягнення за виконавчим написом строкової заборгованості за штрафами і пенями у розмірі 11700 гри.

Пунктом 4 Кредитного договору встановлено розмір штрафів, які позичальник зобов`язаний сплатити кредитору в разі прострочення повернення кредиту, а саме - якщо сума кредиту становить суму грошових коштів у розмірі до 19999,99 грн. позичальник сплачує штраф у сумі 150 грн. за перший прострочений платіж та 350 грн. за кожний наступний платіж.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України встановлено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Таким чином, позовна давність по нарахованому штрафу навіть за несплату останнього платежу по кредитному договору, який мав бути здійснений 07.12.2015 р., закінчилася 08.12.2016 року. Позовна давність по нарахованих штрафах за нездійснення платежів, які мали відбутися ще раніше, відповідно закінчилася також ще раніше.

Отже ніякої строкової, тобто такої по якій ще не закінчилася позовна давність, заборгованості за штрафами і пенями бути не може.

Крім того, слід врахувати правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, зроблений нею у постанові №444/9519/12 від 28.03.18 р. (п. 80) оскільки позовна давність до основної вимоги спливла до звернення позивача до суду, вважається, що позовна давність спливла і до додаткової його вимоги про стягнення з відповідача штрафу та пені. Відтак, не може бути стягнута неустойка, нарахована на суму заборгованості за вимогами, щодо яких позовна давність була пропущена .

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, відповідач не мав права нараховувати неустойку на суму заборгованості за вимогами, щодо яких позовна давність була пропущена, в тому числі і за період з 16.01.2019 року по 24.10.2019 року, як це зазначено у виконавчому написі. При цьому третя особа вчиняючи виконавчий напис не врахувала вказаного висновку Великої Палати Верховного Суду та допустила порушення норм Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 88 Закону України Про нотаріат , нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Таким чином, третя особа, вчиняючи виконавчий напис щодо стягнення простроченої заборгованості за сумою кредиту у розмірі 10455,36 грн. та простроченої заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом у розмірі 5311,30 грн. грубо порушила вимоги ст. 88 Закону України Про нотаріат , оскільки з дня виникнення права вказаних вимог минуло більше трьох років протягом яких відповідач міг звернутися із заявою про вчинення відповідного виконавчого напису.

Крім того, третя особа незаконно вичинила виконавчий напис щодо стягнення строкової заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом у розмірі 8258,30 гри та строкової заборгованості за штрафами і пенями у розмірі 11700 грн., які не є безспірними, оскільки нараховані відповідачем в односторонньому порядку всупереч вимогам закону та правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду.

Щодо порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172 Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172 (далі - Перелік). При цьому цей Перелік не передбачає Інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України Про нотаріат та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595.

26 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №662 Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів .

Зазначеною постановою були внесені зміни в розділ Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами та доповнено новим розділом Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин .

Тобто, нотаріус міг вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор мав би надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.

Однак постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів , зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин було визнано незаконною та нечинною.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі №826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року було залишено без змін.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року було відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.

Тобто, на сьогоднішній день, редакція Переліку передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.

Кредитний договір, укладений між позивачем та ПАТ Альфа-Банк нотаріально не посвідчувався, а тому третя особа не мала права вчиняти виконавчий напис на підставі кредитного договору, укладеного в простій письмовій форми.

Вказана правова позиція також підтверджується листом Міністерства юстиції України від 25.06.2020 №5232/19.5.6/32-20 Щодо вчинення виконавчих написів в якому зазначено, що виконавчі написи можуть вчинятися на нотаріально посвідчених договорах, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно. Вчинення виконавчих написів па кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, не вбачається за можливе.

В зв`язку з незаконним вчиненням третьою особою виконавчого напису, стягнення з позивача на користь відповідача 650 грн., які відповідач сплатив третій особі за його вчинення, є безпідставним.

Враховуючи все вищевикладене, позивач вважає, що виконавчий напис № 7711, вчинений приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Гамзатовою Аліною Анатоліївною 13.11.2020 року щодо звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ Вердикт капітал заборгованості за кредитним договором №500326766 від 06.12.12 р., укладеного між ним та ПАТ Альфа-банк та плати за вчинення вищевказаного виконавчого напису в загальному розмірі 36374,96 грн., вчинений з порушенням вимог законодавства та таким, що не підлягає виконанню.

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися, надавши суду заяву про розгляд справи без їх участі, позов підтримали та прохали його задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, відзиву на позов у встановлений строк не подав, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Третя особа - Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Гамзатова Аліна Анатоліївна в судове засідання не з`явилася, причини неявки не повідомила, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Тому, суд вважає за можливе розгляд даної справи по суті у відсутності відповідача по наявним матеріалам справи в заочному порядку відповідно до ст. ст. 223, 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріли справи, вважає що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що 06.12.2012 року між ОСОБА_1 та ПАТ Альфа-банк укладено кредитний договір № 500326766, відповідно до якого ПАТ Альфа-банк надано позивачу кредитні кошти для власних потреб в сумі 18725,20 грн., під 0,01% річних за користування кредитними коштами, із кінцевим строком повернення до 07.12.2015 року.

Правонаступником всіх прав та обов`язків кредитора - Акціонерного товариства Альфа-Банк код ЄДРПОУ 23494714 є Товариство з обмеженою відповідальністю Кредитні Ініціативи , код ЄДРПОУ 35326253, правонаступником всіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 2019 -ІКІ/ВЕСТА від 26.12.2018 року є Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА, код ЄДРПОУ 41264766, правонаступником якого, на підставі Договору відступлення прав вимоги 16-01/19/1 від 16.01.2019 року є Товариство з обмеженою відповідальністю Вердикт Капітал , код ЄДРПОУ 36799749.

13.11.2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою А.А., на підставі статті 87 Закону України Про нотаріат та пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Мінісрів України № 1172 від 29.06.1999, виданий виконавчий напис №7711.

Даний виконавчий напис пред`явлений до виконання приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Клітченко О.А., на підставі якого відкрито виконавче провадження № 60731775.

05.11.2020 року приватним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на доходи боржника та винагороди виконавця.

Згідно даної постанови, звернуто стягнення на доходи боржника що отримує дохід від особи, якою є: ТОВ КС-АГРО , ЄДРПОУ 39471102, адреса місця реєстрації: 36039, Полтавська обл., місто Полтава, Подільський район, вул. Чураївни, будинок 2В, офіс 5.

Постановлено здійснювати відрахування із доходів боржника у розмірі 20 відсотків, відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника, вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування відповідності до ст. ст. 68, 70 Закону України Про виконавче провадження на користь стягувана, у першу чергу: витрати на проведення виконавчих дій у розмірі 400,00 гривень, суму боргу перерахувати на користь стягувана у розмірі: 36374,96 грн., основну винагороду приватного виконавця у розмірі 3637,50 грн.

Загальна сума, яка підлягає стягненню із боржника за виконавчим провадженням № 60731775 складає: 40 412,46 гривень.

Статтею 4 ЦПК України встановлено право кожної особи на звернення до суду для захисту своїх порушених, не визнаних чи оспорюваних прав свобод, чи законних інтересів.

Статтею 19 ЦПК України, встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи що виникають з цивільних, земельних, трудових, житлових та інших правовідносин, крім справ розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Частиною 1 статті 22 Закону України Про захист прав споживачів закріплено право споживача на судовий захист прав, передбачених законодавством.

Зокрема преамбулою Закону України Про захист прав споживачів визначено цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Статтею 1 цього Закону визначено сферу його дії, цей Закон регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.

Статтею 2 цього Закону визначено норми законодавства що регулює правовідносини між споживачем та надавачем послуг,зокрема законодавство про захист прав споживачів складається з цього Закону, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів, що містять положення про захист прав споживачів.

Таким чином Закон України Про захист прав споживачів є спеціальним законом, яким визначено врегулювання правовідносин за порушення норм Закону, та механізм захисту прав споживачів.

Згідно ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України від 02 вересня 1993року Про нотаріат нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Статтею 50 Закону України Про нотаріат визначено що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Відповідно до ст. 87 Закону України Про нотаріат для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст. 88 Закону України Про нотаріат , нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Згідно Розділу 2 глави 16 п.3.1. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України нотаріус вчиняє виконавчі написи якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Пунктом 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів затвердженого постановою КМУ №1172 від 29.06.1999 р. передбачено, що нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1цього переліку). Для одержання виконавчого напису подаються: оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до пункту 2 Переліку для одержання виконавчого напису з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Таким чином, можна зробити висновок, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України Про нотаріат ). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з Переліком документів є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на викладене та з урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей 50,87,88 Закону України Про нотаріат захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Отже, в основі вчинення вказаної нотаріальної дії лежить факт безспірності наявної заборгованості.

Відповідно до п.2.3 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Мінюсту від 22.02.2012 р. № 296/5, визначено, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.

Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.

Отже, виконавчий напис може бути виданий лише за умови, що стягувачем нотаріусу надано всі необхідні документи, що підтверджують безспірність заборгованості та за наявності доказів належного направлення та отримання позивачем письмової вимоги про усунення порушень.

З наявних документів в матеріалах справи, не встановлено, що ТОВ Вердикт Капітал було направлено вимогу про повернення суми кредиту та нарахованих процентів за користування кредитом, на адресу ОСОБА_1 , у зв`язку з чим позивач був позбавлений можливості бути вчасно проінформованим про намір стягувача стягувати вказану суму коштів, та можливості або оспорити вимоги ТОВ Вердикт Капітал , або ж виконати їх, що не може свідчити про безспірність суми, пред`явленої до стягнення.

Таким чином, ОСОБА_1 не отримував вимоги про можливе стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса. Нотаріусом, в свою чергу, не було перевірено отримання її позивачем, що унеможливило подання останнім нотаріусу обґрунтованих заперечень щодо вчинення виконавчого напису або письмової згоди.

В даному випадку, приватний нотаріус не перевірив наявність доказів належного направлення та отримання позивачем (боржником) письмової вимоги про усунення порушень, що призвело до порушення процедури вчинення напису, передбаченої пунктом 2.3. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Крім того, з матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні напису нотаріус отримував від ТОВ Вердикт Капітал та від позивача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед стягувачем, суми штрафних санкцій та процентів, зазначені у написі, є безспірними.

Крім того, згідно п. 3.1 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Мінюсту від 22.02.2012 р. № 296/5, нотаріус вчиняє виконавчі написи:

якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем;

за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Відповідно до п. 2.3. кредитного договору № 500326766 від 06.12.2012 року дата остаточного повернення кредиту, яка є датою припинення нарахування відсотків та комісії 07.12.2015 року.

Таким чином з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, на що нотаріус уваги не звернув.

Отже, нотаріус при вчиненні напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми ст.88 Закону України Про нотаріат , п.284 Інструкції та п.1 Переліку.

Крім того, при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172 (далі - Перелік). При цьому цей Перелік не передбачає Інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України Про нотаріат та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595.

26 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №662 Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів .

Зазначеною постановою були внесені зміни в розділ Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами та доповнено новим розділом Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин .

Тобто, нотаріус міг вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор мав би надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.

Однак постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів , зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин було визнано незаконною та нечинною.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі №826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року було залишено без змін.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року було відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.

Тобто, на сьогоднішній день, редакція Переліку передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.

Кредитний договір, укладений між позивачем та ПАТ Альфа-Банк нотаріально не посвідчувався, а тому третя особа не мала права вчиняти виконавчий напис на підставі кредитного договору, укладеного в простій письмовій форми.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, а тому виконавчий напис нотаріуса № 7711 від 13.11.2019 року було здійснено із порушенням норм чинного законодавства, а тому він є таким, що не підлягає виконанню.

Витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, згідно ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 3, 15, 16 ЦК України, Законом України Про нотаріат , постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172 Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, який набрав чинності 07 березня 2012 року, ст.ст.12, 81,130,131, 141, 223, 229, 247, 263, 280, 354 ЦПК України, суд ,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 7711 вчинений Приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Гамзатовою Аліною Анатоліївною 13.11.2019 року щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Вердикт Капітал заборгованості за кредитним договором №500326766 від 06.12.2012 року, укладеного між позивачем та ПАТ Альфа-банк в загальному розмірі 36374,96 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Вердикт Капітал (код ЄДРПОУ 36799749, адреса місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, буд. 5 Б,) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений ним при зверненні до суду судовий збір у сумі 840,80 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з моменту проголошення, а учасниками, що не були присутні при його проголошенні у той же строк з моменту отримання копії рішення.

Суддя А.Г. Потетій