Рішення

від 09.04.2021 по справі 380/10387/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/10387/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовського Р.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Фермерського господарства Агро Міс до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фермерського господарства Агро Міс до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України, у якій просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03.09.2020 №1895040/42903927, ухвалене комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ДПС України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18.09.2020 №50906/42903927/2 за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Фермерського господарства АГРО МІС від 18.08.2020 №4 датою її направлення для реєстрації.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що позивачем складено та направлено на реєстрацію в Єдиному державному реєстрі податкових накладних спірну податкову накладну. 03.09.2020 відповідачем 1 прийнято спірне рішення про відмову в реєстрації податкової накладної позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав ненадання платником податків копій первинних документів. Позивач вважає спірне рішення протиправним, оскільки позивачем надано пояснення та документи про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК. На переконання позивача відповідачем 1 у оскаржуваному рішенні не надведено жодних підстав для віднесення спірної податкової накладної до категорії ризиковості здійснення операцій. Зазначив, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. Просив позов задовольнити у повному обсязі.

Від Головного управління ДПС у Львівській області надійшов відзив на позов, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Заперечення мотивує тим, що позивач до позовної заяви додає більшу кількість документів щодо податкової накладної № 4 від 18.08.2020. Зазначив, що такі документи не надавались позивачем, відповідно до даних повідомлення про надання пояснень та копії документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, що ставить під сумнів їх достовірність та існування на момент здійснення господарської операції та подання документів для розблокування податкових накладних. Враховуючи зазначене, у ГУ ДПС у Львівській області були законні підстави для прийняття рішення про відмову у реєстрації спірної податкової накладної. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач у встановлений судом строк подав відповідь на відзив, у якій зазначив, що відзив на позов не спростовує доводи позивача наведені у позовній заяві. Зазначив, що господарська операція за результатами якої була виписана податкова накладна № 4 від 18.08.2020 має реальний характер, що підтверджується копією документів, які були подані комісіям центрального та регіонального рівня, а також додані до позовної заяви. Вказав на те, що комісії регіонального рівня, комісії центрального рівня та суду надавались одні і ті ж документи в однаковій кількості. Позивач вважає, що Головне управління ДПС у Львівській області безпідставно зазначає про різницю у наданих документах у дві одиниці із шістдесяти семи, оскільки в одному файлі могло бути зі скановано кілька документів. Головне управління ДПС у Львівській області вважаючи, що не надано певної кількості документів могло б зазначити які документи не були надані комісії регіонального рівня, а були надані комісії центрального рівня, в чому наявні розбіжності. Звернув увагу на те, що визначення податковим органом у квитанції конкретного критерію ризику та необхідного пакету документів для подання, прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків відповідних документів. Однак, в оскаржуваних рішеннях не вказано, які саме документи складені з порушенням законодавства, які вимоги законодавства порушено при складанні документів, та яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Позивач зазначив, що посилання відповідача 1 у відзиві, що підставою для прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віл 03.09.2020 року за № 1895040/42903927 ухвалене комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області було нібито те, що позивач подавав розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної та повідомлення про надання пояснень та копій документів про зміну суми ПДВ із позначкою (-) жодним чином не стосуються правовідносин у даній справі, оскільки позивачем жодного розрахунку кількісних і вартісних показників до спірної податкової накладної не складалось і не подавалось податковим органам. Просив позов задовольнити.

Відповідач 2 відзив на позовну заяву у встановлений строк не подав.

23.11.2020 ухвалою судді залишено позовну заяву без руху.

Ухвалою судді від 04.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

06.01.2021 ухвалою Львівського окружного адміністративного суду відмовлено у задоволенні клопотань Головного управління ДПС у Львівській області про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення відповідача 1, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті встановив наступне.

Фермерське господарство АГРО МІС зареєстроване як юридична особа та здійснює господарську діяльність з 22.03.2019 за наступними класифікаціями видів економічної діяльності: код КВЕД 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); код КВЕД 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; код КВЕД 01.50 Змішане сільське господарство; код КВЕД 01.63 Після урожайна діяльність.

Суд встановив, що 18 серпня 2020 року між Фермерським господарством АГРО МІС (далі - ФГ АГРО МІС , Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю АГРО ФОНД (далі - Замовник) було укладено Договір поставки № 18/08/2020/1 відповідно до умов якого Продавець зобов`язується поставити та передати у власність Покупця зернові, олійні культури та похідні від них (далі - Товар), а Покупець приймає товар і оплачу його згідно з умов, передбачених даним Договором і відповідними Специфікаціями Товару, які є його невід`ємною частиною.

Відповідно до п. 1.2. цього Договору найменування, кількість, якість Товару та ціни за одиницю Товару зазначені у Додатку Специфікація Товару до цього Договору.

Якість Товару, що постачається повинна відповідати вимогам ДСТУ (ГОСТ) до такого товару або показникам, які вказані в Специфікації. (п. 1.3 Договору).

Згідно з п. 1.4 Договору № 18/08/2020/1 товар приймається згідно кількості, зазначеної у товарно-транспортній накладній на Товар.

Поставка Товару підтверджується оригіналами наступних документів: відповідно товарно-транспортними накладними; видаткова накладна на відповідну кількість Товару; податкова накладна на відповідну кількість Товару, складена в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, зазначеному законодавством.

Відповідно до п. 3.1. Договору № 18/08/2020/1 оплата вартості Товару проводиться Покупцем самостійно, безготівково в національній валюті України на підставі рахунку-фактури на оплату Товару шляхом безготівкового переказу грошових коштів на банківський рахунок Продавця.

18 серпня 2020 року між Фермерським господарством АГРО МІС та Товариством з обмеженою відповідальністю АГРО ФОНД підписано специфікацію № 2 від 18 серпня 2020 року до Договору поставки № 18/08/2020/1 від 18 серпня 2020 року. Відповідно до умов зазначеної специфікації Продавець зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити нижче вказану продукцію на умовах Договору поставки № 18/08/2020/1 від 18 серпня 2020 року, а саме ячмінь кількістю 20.500 тон. загальною вартістю 106 600.00 грн. з ПДВ. Умови поставки відповідно до міжнародних правил ІНОКОТЕРМС в редакції 2010 року: базис поставки FCA. Місце поставки - с. Лукаші, Бродівський район, Львівська область. Умови оплати: Покупець зобов`язаний здійснити оплату 100 % вартості Товару після навантаження Товару в наданий Покупцем автотранспорт у місці поставки. Продавець має права не випускати навантажений Товаром транспортний засіб Покупця зі свого складу до того моменту, поки Покупець не здійснить оплату за Товар у вищевказаному розмірі. Даний випадок не вважається порушенням строку поставки (відвантаження) Товару Покупцю.

14 серпня 2020 р. Фермерське господарство АГРО МІС виставило рахунок-фактуру на оплату № СФ-0000001 від 14 серпня 2020 року Товариству з обмеженою відповідальністю АГРО ФОНД на загальну суму 143 000,00 грн. згідно з умов Договору поставки № 18/08/2020/1 від 18 серпня 2020 року та специфікації № 2 від 18 серпня 2020 року до Договору поставки № 18/08/2020/1 від 18 серпня 2020 року. У рахунок-фактуру № СФ-0000001 від 14 серпня 2020 року також додатково, окрім ячменю, була включена поставка пшениці кількістю 7 тон та вартістю 30 333,31 без ПДВ.

Товариство з обмеженою відповідальністю АГРО ФОНД прийняло вищезазначений товар, що підтверджується видатковою накладною № 2 від 18.08.2020 із підписом і печаткою Покупця. Товар - ячмінь, кількістю 20.5 т„ сума з ПДВ - 106 600.00 грн. ПДВ 1 7 766.67 грн.

Постачання Товару зі складу Продавця здійснювалося безпосередньо Покупцем, що підтверджується товарно-транспортною накладною № 018/08/2020/5 від 18 серпня 2020 року.

14 серпня 2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю АГРО ФОНД частково здійснено оплату за поставлений товар у розмірі 33 176,00 грн. в т. ч. ПДВ 5529.33грн, що підтверджується платіжним дорученням № 10746 від 14.08.2020. Також Товариством з обмеженою відповідальністю АГРО ФОНД частково здійснено оплату за поставлений товар 18 серпня 2020 року у розмірі 35 5 16.00 грн. в т.ч. ПДВ 5919.33 грн. відповідно до платіжного доручення № 10724 від 18.08.2020 та 25 серпня 2020 року у розмірі 35 516,00 грн., в т.ч. ПДВ 5 919.33 грн. відповідно до платіжного доручення № 19952 від 25.08.2020.

За результатами постачання товару Товариству з обмеженою відповідальністю АГРО ФОНД , 25.08.2020 Фермерське господарство АГРО МІС направило через автоматизовану систему до податкового органу податкову накладну № 4 від 18.08.2020 для проведення її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

25.08.2020 Фермерське господарство АГРО МІС отримало квитанцію, згідно з якою документ прийнято, відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 18.08.2020 №4 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1003, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати позивачу пояснення та копії документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації. Повідомлено, що показник D = 29,7239%, P = 6066,66.

На виконання вищезазначених вимог Фермерське господарство АГРО МІС надіслано до ДПС України Повідомлення №2 від 28.08.2020 про надання пояснень та копій документів щодо спірної податкової накладної у кількості 65 додатків.

03.09.2020 рішенням комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних №1895040/42903927 відмовлено у реєстрації податкової накладної Фермерського господарства АГРО МІС від 18.08.2020 №4 з підстав ненадання платником податків копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Фермерське господарство АГРО МІС оскаржило вищенаведене рішення до Державної податкової служби України.

18.09.2020 Державна податкова служба України рішенням №50906/42903927/2 залишила скаргу Фермерського господарства АГРО МІС без задоволення, а спірне рішення без змін.

На думку позивача, вищезазначені рішення є протиправними та підлягають скасуванню у зв`язку із чим звернулося до суду із цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли, суд керується та виходить з наступного.

Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755VI (далі - ПК України) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Відповідно до пп. "а", "б" п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування є, зокрема, постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, згідно приписів норми п. 187.1 ст. 187 ПК України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку у банківські установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до абзацу 1 пункту 201.1 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пункту 201.10. статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов`язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з`ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов`язань з податку за такою операцією.

Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 201.16. статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, яка набула чинності з 01.02.2020, серед іншого, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Відповідно до пункту 3 Порядку №1165, податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації):

1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, звільненою від оподаткування;

2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;

3) одночасно виконуються такі умови:

загальна сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 1 млн. гривень;

значення показника D, розрахованого згідно з цим підпунктом, становить більше 0,05. Показник D розраховується за такою формулою:

D= S/T,

де S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, платником податку та його відокремленими підрозділами;

T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування;

значення показника P є меншим, ніж значення, розраховане за такою формулою:

P = Pм х 1,4,

де P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування;

Pм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування.

Значення показників D та P відображаються в електронному кабінеті платнику податку;

4) у податковій накладній/розрахунку коригування відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД та/або послугою за кодом згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, які зазначені у таблиці даних платника податку, врахованій контролюючим органом.

Згідно з пунктом 4 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 7 Порядку №1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет (пункт 8 Порядку №1165).

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Критерії ризиковості здійснення операцій визначені у Додатку №3 до Порядку №1165.

Відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Так, в отриманій позивачем квитанції, контролюючий орган вказав на те, що реєстрація податкової накладної зупинена, оскільки коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1003, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати позивачу пояснення та копії документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

На переконання суду, можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення вимог податковим органом.

Однак, у даному випадку у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, відповідачем 1 не визначено чітких вимог до позивача, натомість використано загальні фрази положень Порядку №1165, тобто викладена загальна норма без зазначення документів, яких, на думку відповідача 1, недостатньо для здійснення реєстрації податкової накладної.

Суд наголошує, що у випадку не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22 липня 2019 року по справі №815/2985/18.

Згідно з пунктом 4 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 (далі - Порядок №520), у разі зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до пункту 5 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 (далі - Порядок №520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Слід заначити, що хоча перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначено пунктом 5 Порядку №1165, конкретний перелік таких документів може залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.

В той же час, недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен надати контролюючому органу, внаслідок чого позивач не зміг належним чином виконати свої обов`язки щодо реєстрації податкової накладної та належно скористатись правом на захист.

Суд звертає увагу, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Така правова позиція вже неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 28 листопада 2019 року у справі № 1640/2650/18 від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18, від 21 травня 2019 року у справі №0940/1240/18.

Пунктом 9 Порядку №520, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Згідно пункту 3 Порядку №520, комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Відповідно до пункту 11 Порядку №520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/ оформлених із порушенням законодавства.

Суд встановив, що підставою для відмови в реєстрації податкової накладної позивача стало ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Проте, вказаний висновок контролюючого органу спростовується наявними у справі письмовими доказами, а саме документами, які були надані позивачем суду та відповідачу 1 на підтвердження здійснення господарської операції, що підтверджується повідомленням про подання пояснень та копії документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 28.08.2020 № 2.

На думку суду рішення комісії не містить чіткого визначення підстави для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної позивача, оскільки у такому не вказано, які саме документи не надані позивачем, не зазначено, якими мотивами керувалася комісія, вважаючи, що вищезазначені документи, які були надані відповідачу 1 не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію спірної податкової накладної.

Разом з тим, оскаржуване рішення містить формальну підставу для його прийняття, що зазначена у Порядку № 520, зокрема ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Суд звертає увагу, що відповідно до п. 10 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Отже, Порядком № 520 затверджено форму рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Із цієї форми рішення слідує, що документи, які не надано платником податку необхідно підкреслити.

Як вбачається із наявної в матеріалах справи копії оскаржуваного рішення, відповідач 1 вказав, що позивачем не надано копії документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Втім, відповідач 1 всупереч вищезазначеному не підкреслив, які саме з вище перелічених документів позивачем не надало, як і не зазначив про це у рядку Додаткова інформація .

З огляду на те, що позивачем було надано та направлено відповідачу 1 пояснення разом з копією первинних документів для підтвердження здійснення господарської операції, за результатами якої складено податкову накладну від 18.08.2020 № 4, без зазначення відповідачем 1 конкретного переліку документів, які позивачем не надано, суд вважає, що подані позивачем документи є достатніми для прийняття комісією ГУ ДПС у Львівській області рішення про реєстрацію вказаної податкової накладної в ЄРПН.

При цьому слід звернути увагу на те, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних не спростовує факту здійснення платником податків господарської операції, що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Одночасно, в межах даної спірної ситуації суд звертає особливу увагу на той факт, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.

У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результати розгляду цієї справи не робить висновків щодо реальності господарських операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та необхідність задоволення позовної вимоги позивача про визнання протиправним та скасування спірного рішення.

Щодо позовної вимоги в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати вказану податкову накладну в ЄРПН, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є іншим.

При цьому, згідно з нормами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та / або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України. У випадку зупинення реєстрації податкової накладної та прийняття відповідною комісією рішення про відмову в її реєстрації така податкова накладна реєструється у день набрання чинності судовим рішення про реєстрацію податкової накладної.

Відповідно до частини третьої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну №4 від 18.08.2020.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 28 листопада 2019 року по справі №1640/2650/18, від 22 липня 2019 року по справі №815/2985/18.

Щодо вимоги позивача визнати протиправним та скасувати рішення комісії ДПС України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18.09.2020 №50906/42903927/2 за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд виходив з наступного.

Так, відповідно до пунктів 56.1, 56.2, 56.3 статті 56 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Протягом шести місяців з дати закінчення строку, встановленого абзацом першим цього пункту, платник податків має право подати скаргу разом з клопотанням про поновлення пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку та копіями підтверджуючих документів поважності причин його пропуску (за наявності). У скарзі може міститися клопотання про поновлення пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку. Контролюючий орган вищого рівня, розглядаючи клопотання платника податків, поновлює пропущений строк на подання скарги в адміністративному порядку, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Скарги на рішення територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Скарги на рішення територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, в частині виконання функцій контролюючого органу відповідно до підпункту 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.

Відповідно до пункту 56.8, 56.9, 56.10 статті 56 Податкового кодексу України, контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.

Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, прийняті за розглядом скарги платника податків, є остаточними і не підлягають подальшому адміністративному оскарженню, але можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Виходячи з аналізу вищевикладеного суд зазначає, що законодавцем чітко закріплено право платника податків на оскарження рішення податкового органу, прийнятого за результатами розгляду його скарги до суду. Аналогічний припис про можливість оскарження в судовому порядку міститься і в тексті рішення про результат розгляду скарги.

Проте, суд звертає увагу, що конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості.

З урахуванням наведеного та положень частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України слід зазначити, що до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється.

Виходячи із положень статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства є рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Із наведених норм права вбачається, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

Проте ці рішення, дія або бездіяльність у будь-якому випадку повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин.

У свою чергу неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб`єктивне право особи та її обов`язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб`єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.

Таким чином, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється.

Водночас, суд зауважує, що відповідно до зазначених норм право особи на звернення до адміністративного суду обумовлено суб`єктивним уявленням особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, при цьому, обов`язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

Також, суд звертає увагу, що неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Отже, виходячи з аналізу викладеного вище в сукупності, суд зазначає, що рішення суб`єкта владних повноважень є таким, що порушує права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, таке рішення прийнято владним суб`єктом поза межами визначеної законом компетенції, а по-друге, оспорюване рішення є юридично значимим, тобто таким, що має безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов`язку.

З матеріалів справи судом було встановлено, що рішенням за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації ПК/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних № 50906/42903927/2 від 18.09.2020, скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення № 1895040/42903927 від 03.09.2020 про відмову в реєстрації податкових накладних без змін.

З вищевикладеного, суд приходить до висновку про те, що рішення про результати розгляду скарги, само по собі не має юридичного значення для цілей створення правових наслідків для позивача, оскільки не має безпосереднього впливу на суб`єктивні права та обов`язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право шляхом покладення на нього будь-якого обов`язку, а відтак на переконання суду оскаржуване позивачем у даній справі рішення комісії з питань розгляду скарг № 50906/42903927/2 від 18.09.2020 про залишення скарги без задоволення, а рішення про відмову в реєстрації податкової накладної без змін не створює будь-яких наслідків та не порушує права та інтереси позивача, на відмінну від рішення № 1895040/42903927 від 03.09.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної, яке було предметом адміністративного оскарження до податкового органу вищого рівня.

Суд звертає увагу, що відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12 червня 2018 року у справі № 826/4406/16 (№ К/9901/454/17), вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у наявності у особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу, встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Тобто, обов`язковою умовою судового захисту є наявність порушених прав та охоронюваних законом інтересів безпосередньо позивача з боку відповідача, зокрема, наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов .

Керуючись встановленими судом обставинами та беручи до уваги викладене вище в сукупності, суд приходить до висновку про те, що рішенням за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації ПК/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних № 50906/42903927/2 від 18.09.2020 не є юридично значимим для позивача, оскільки зазначене рішення не має безпосереднього впливу на суб`єктивні права та обов`язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов`язку, отже само по собі не породжує для позивача настання будь-яких юридичних наслідків та не впливає на його права та обов`язки.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 29 січня 2019 року у справі № 826/10853/17, від 31 травня 2019 року у справі № 826/1023/16, від 11 червня 2019 року у справі № 826/45/18, від 24 червня 2019 року у справі № 826/11001/15.

Відповідно до приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Зважаючи на вищенаведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача на його користь витрат на професійну правничу допомогу в сумі 17990, 60 грн., суд зазначає наступне.

Положеннями пункту 1 частини 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1-3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат належить:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частинами 5, 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Визначаючи суму компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі East/West Alliance Limited проти України від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з гонораром успіху . ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16.

У постанові від 24.01.2019 у справі №910/15944/17 Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, позивачем подано ряд документів: договір про надання професійної правничої допомоги від 04.09.2020 укладений між позивачем та адвокатом Біликом П.Б., додатковий договір №1-18-09-2020 від 18.09.2020, детальний розрахунок розміру компенсації витрат на професійну правничу допомогу надану Фермерському господарству АГРО МІС адвокатом Біликом П.Б. у справі № 380/10387/20, акт (проміжний) виконаних робіт/приймання наданих послуг від 11.09.2020 №1/04/09/2020, платіжне доручення № 95 від 16.09.2020, акт (проміжний) виконаних робіт/приймання наданих послуг від 11.11.2020 № 1-18-09-20220, платіжне доручення №5 від 11.11.2020, акт (остаточний) виконаних робіт/приймання наданих послуг від 25.02.2021 № 1/25/02/21; ордер на надання правової допомоги серії ЛВ № 170500 від 27.01.2021; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 637, видане 25.04.2012.

Як слідує із змісту детального розрахунку розміру компенсації витрат на професійну правничу допомогу адвокатом Біликом П.Б. надано Фермерському господарству АГРО МІС професійну правничу допомогу у справі № 380/10387/20, зокрема:

усні консультації у справі (04 вересня 2020 року) - загальний час надання юридичної послуги - 1 година; 847,20 грн. - 40 % розміру прожиткового мінімуму на працездатну особу встановленої на дату виконання роботи/надання послуги; 847,20 грн. - розмір витрат професійну правничу допомогу;

підготовка проекту документів для досудового врегулювання спору - письмові пояснення з долученими документами про підтвердження реальності здійснення операцій ( 10-12 вересня 2020 р.) - загальний час надання юридичної послуги - 4 години; 847,20 грн. - 40 % розміру прожиткового мінімуму на працездатну особу встановленої на дату виконання роботи/надання послуги; 3388,80 грн. - розмір витрат на професійну правничу допомогу;

підготовка проекту та подання позовної заяви про визнання рішень протиправними та їх скасування, зобов`язання вчинити дії (10-12 листопада 2020 року) - загальний час надання юридичної послуги - 5 годин; 847,20 грн. - 40 % розміру прожиткового мінімуму на працездатну особу встановленої на дату виконання роботи/надання послуги; 4 236,00 грн. - розмір витрат на професійну правничу допомогу;

підготовка проекту та подання клопотання на виконання вимог ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року у справі № 380/10387/20 (29 листопада 2020р.)- загальний час надання юридичної послуги - 1 година; 847,20 грн. - 40 % розміру прожиткового мінімуму на працездатну особу встановленої на дату виконання роботи/надання послуги; 847,20 грн. - розмір витрат на професійну правничу допомогу;

підготовка проекту та подання клопотання про долучення документів до матеріалів справи № 380/10387/20 (26 січня 2021 р.) - загальний час надання юридичної послуги - 1 година; 875,60 грн. - 40 % розміру прожиткового мінімуму на працездатну особу встановленої на дату виконання роботи/надання послуги; 875,60 грн. - розмір витрат на професійну правничу допомогу;

підготовка проекту та подання відповіді на відзив на позовну заяву у справі № 380/10387/20 за позовом Фермерського господарства АГРО МІС до ГУ ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання рішень протиправними та їх скасування, зобов`язання вчинити дії (3-5 лютого 2021 р.) - загальний час надання юридичної послуги - 5 годин; 875,60 грн. - 40 % розміру прожиткового мінімуму на працездатну особу встановленої на дату виконання роботи/надання послуги; 4378,00 грн. - розмір витрат на професійну правничу допомогу;

підготовка проекту та подання заяви (у порядку, передбаченому ч. 7 статті 139 КАС України) у справі № 380/10387/20 (5 лютого 2021 р.) - загальний час надання юридичної послуги - 1 година; 875,60 грн. - 40 % розміру прожиткового мінімуму на працездатну особу встановленої на дату виконання роботи/надання послуги; 875,60 грн. - розмір витрат на професійну правничу допомогу;

підготовка проекту клопотання та необхідних документів (у порядку передбаченому положеннями ст. 44,77 КАС України) у справі № 380/10387/20 (25 лютого 2021 р.) - загальний час надання юридичної послуги - 2 години; 875,60 грн. - 40 % розміру прожиткового мінімуму на працездатну особу встановленої на дату виконання роботи/надання послуги; 1751,20 грн. - розмір витрат на професійну правничу допомогу.

Загальний час надання правової допомоги 20 годин, а загальна вартість 17199,60 грн.

Суд, оцінюючи обґрунтованість заяви представника позивача, тобто щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, витраченим на їх виконання, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, вважає, що заявлена представником позивача сума є необґрунтованою.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про необґрунтованість та неспівмірність заявленої до стягнення суми витрат на професійну правову допомогу з реальним обсягом такої допомоги у суді, часом, витраченим на надання таких послуг (незначний обсяг юридичної та технічної роботи щодо підготовки справи до розгляду та тривалість судових засідань), критерію реальності таких витрат.

Оцінюючи подані документи, якими представник позивача обґрунтовує фактичне понесення витрат на професійну правничу допомогу, складність справи, обсяг доказів, суд приходить до висновку, що дана справа є справою незначної складності та сума зазначена адвокатом є неспівмірною із часом, який може бути витрачено адвокатом на виконання відповідних послуг.

Окрім того, судом враховано відомості Єдиного державного реєстру судових рішень http://reestr.court.gov.ua, за даними яких мають місце оприлюднення численних судових рішень судів різних інстанцій з аналогічного предмету спору та аналогічними мотивами тим, що приведені у адміністративному позові позивача, що значно спростило роботу адвоката при підготовці даного адміністративного позову.

Укладені угоди між позивачем та адвокатом є зобов`язанням, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними.

У даному випадку суд з урахування позиції Великої Палати Верховного Суду, ЄСПЛ вважає, що заява про розподіл витрат на професійну (правничу) допомогу в частині стягнення 17199,60 грн не відповідає критерію розумності, такі витрати не мають характеру необхідних, не співрозмірні із виконаною роботою, а їх відшкодування за відсутності достатнього обґрунтування з огляду на обставини справи матиме надмірний характер.

Зважаючи на вищенаведене, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала 17199,60 грн витрат на правничу допомогу, суд дійшов висновку, про застосування принципу співмірності та зменшення витрат на правничу допомогу шляхом стягнення в користь позивача по 1500, 00 грн витрат на правничу допомогу з кожного з відповідачів.

Частиною третьою статті 139 КАС України обумовлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем за подання адміністративного позову у даній справі було сплачено судовий збір в загальному розмірі 4204,00 грн.

Оскільки суд задовольняє позов частково, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Львівській області та ДПС України судовий збір по 1051,00 грн з кожного.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України , суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03.09.2020 № 1895040/42903927 про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Фермерського господарства АГРО МІС від 18.08.2020 №4 датою її подання.

Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 43143039) за рахунок його бюджетних асигнувань 1051 (одна тисяча п`ятдесят одна) грн сплаченого судового збору на користь Фермерського господарства Агро Міс (80654, Львівська область, Бродівський район, с. Лукаші, вул. Зелена, 47, код ЄДРПОУ 420903927).

Стягнути з Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) за рахунок її бюджетних асигнувань 1051 (одна тисяча п`ятдесят одна) грн сплаченого судового збору на користь на користь Фермерського господарства Агро Міс (80654, Львівська область, Бродівський район, с. Лукаші, вул. Зелена, 47, код ЄДРПОУ 420903927).

Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 43143039) за рахунок його бюджетних асигнувань 1500 (одна тисяча п`ятсот) грн витрат на правничу допомогу на користь Фермерського господарства Агро Міс (80654, Львівська область, Бродівський район, с. Лукаші, вул. Зелена, 47, код ЄДРПОУ 420903927).

Стягнути з Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) за рахунок її бюджетних асигнувань 1500 (одна тисяча п`ятсот) грн витрат на правничу допомогу на користь на користь Фермерського господарства Агро Міс (80654, Львівська область, Бродівський район, с. Лукаші, вул. Зелена, 47, код ЄДРПОУ 420903927).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Р.М. Брильовський