Рішення

від 09.04.2021 по справі 360/343/21

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

09 квітня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/343/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарова О.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом адвоката Малойвана Євгена Ігоровича в інтересах ОСОБА_1 до Білокуракинської селищної ради про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

18 січня 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява адвоката Малойвана Євгена Ігоровича в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Білокуракинської селищної ради (далі - відповідач), в якій позивач просить:

- рішення відповідача від 25.11.2020 № 86/132 Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території колишньої Дем`янівської сільської ради Білокуракинського району скасувати;

- зобов`язати відповідача надати позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів, на території Білокуракинської селищної ради (колишньої Дем`янівської сільської ради Білокуракинського району Луганської області) на підставі його заяви, поданої до Білокуракинської селищної ради 04.05.2020.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 04 травня 2020 року позивач звернувся до голови Білокуракинської селищної ради із відповідною заявою, в якій просив надати дозвіл на розробку проекту землеустрою для відведення земельної ділянки орієнтовною площею до 2 Га, що розташована на території колишньої Дем`янівської сільської ради Білокуракинського району (нині Білокуракинська селищна рада) для ведення особистого селянського господарства. Рішенням Білокуракинської селищної ради від 15.05.2020 № 79/74 у наданні такого дозволу було відмовлено. Підставою для відмови були такі обставини: земельна ділянка є непридатною для розорювання; земельна ділянка є природнім пасовищем з чагарниками; земельна ділянка знаходиться на дуже крутому схилі; на земельній ділянці проходить ґрунтова дорога, яка з`єднує село Попівка та центр громади смт. Білокуракине; земельна ділянка використовується для випасання корів мешканцями села Попівка.

Рішення від 15.05.2020 № 79/74 позивач оскаржив до Луганського окружного адміністративного суду.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 02.11.2020 у справі № 360/3248/20 було визнано протиправним та скасовано рішення Білокуракинської селищної ради від 15.05.2020 № 79/74 Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території колишньої Дем`янівської сільської ради Білокуракинського району . Зобов`язано Білокуракинську селищну раду на найближчій сесії розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.05.2020 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів, на території Білокуракинської селищної ради (колишньої Дем`янівської сільської ради Білокуракинського району Луганської області) з урахуванням висновків суду.

25 листопада 2020 року відповідачем було прийняте нове рішення № 86/132, яким позивачу відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою з тих самих підстав.

Представник позивача зазначає, що підставою для повторної відмови були такі обставини: рішенням 80 сесії Білокуракинської селищної ради від 25.06.2020 № 80/92 земельну ділянку зарезервовано за жителями громади; на земельній ділянці проходить ґрунтова дорога, яка з`єднує найближче сполучення між селами громади; земельний масив використовується для сінокосіння та випасання худоби; враховано протокол засідання постійної комісії з питань містобудування, будівництва, земельних відносин та охорони навколишнього середовища.

На думку представника позивача, нове рішення від 25.11.2020 № 86/132 фактично дослівно відтворює зміст скасованого рішення від 15.05.2020 № 79/74.

Позивач вважає, що рішення від 25.11.2020 № 86/132 є необґрунтованим, всі підстави для відмови є надуманими та спростовними, а тому, на думку позивача, є підстави для його скасування та зобов`язання відповідача надати відповідний дозвіл на розробку проекту землеустрою.

Ухвалою суду від 25.01.2021 позовну заяву було залишено без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків (арк. спр. 25-26).

Ухвалою суду від 08.02.2021 позовну заяву прийнято до розгляду після усунення її недоліків та відкрито провадження у справі, справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (арк. спр. 46-47).

Ухвалою суду від 09.04.2021 у задоволенні клопотання Білокуракинської селищної ради про закриття провадження у справі відмовлено (арк. спр. 61).

Білокуракинська селищна рада правом надання відзиву на позовну заяву не скористалась.

Відповідно до положень частини шостої статті 162 КАС України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , має статус учасника бойових дій, що підтверджено посвідченням від 06.11.2015 НОМЕР_2 (арк. спр. 11-14).

04.05.2020 позивач звернувся до голови Білокуракинської селищної ради із відповідною заявою, в якій просив надати дозвіл на розробку проєкту землеустрою для відведення земельної ділянки орієнтовною площею до 2 га, що розташована на території колишньої Дем`янівської сільської ради Білокуракинського району (Білокуракинська селищна рада), для ведення особистого селянського господарства (арк. спр. 15).

Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням від 02.11.2020 у справі № 360/3248/20, яке набрало законної сили, встановлено, що відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 13 грудня 2018 року за № НВ-0002488402018 земельна ділянка кадастровий номер 4420983400:03:002:0009 має цільове призначення: 16.00 Землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам), категорія земель: Землі сільськогосподарського призначення.

Згідно з кадастровим планом земельної ділянки кадастровий номер 4420983400:03:002:0009 до складу земельної ділянки загальною площею 34,9076 га входять: яри, пасовища, чагарникова рослинність природного походження, землі під дорогами, зокрема під ґрунтовими, рілля та землі, які перебувають у стадії меліоративного освоєння та відновлення родючості ґрунтів.

Відповідно до заяви старости сіл Шовкунівка, Дем`янівка на земельній ділянці кадастровий номер 4420983400:03:002:0009 знаходиться дорога, яка зв`язує села з Попівським та Курячивським старостинськими округами, присутні великі косогори, що при розорюванні може призвести до ерозії ґрунтів.

Згідно з заявою Старостинського округу № 12 сіл Попівка, Рудове на земельній ділянці кадастровий номер 4420983400:03:002:0009 проходить ґрунтова дорога, яка з`єднує село Попівка та центр громади смт Білокуракине, та використовується для випасання корів мешканцями села Попівка.

Відповідно до акта обстеження земельної ділянки від 13 травня 2020 року земельна ділянка кадастровий номер 4420983400:03:002:0009 є природним пасовищем з чагарниками, крутий схил, нерозорана, не придатна для розорювання.

На підставі розпорядження селищного голови Білокуракинської селищної ради від 13 травня 2020 року № 131 вирішено скликати 79 сесію Білокуракинської селищної ради сьомого скликання 15 травня 2020 року щодо розгляду заяв, зокрема, ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку прєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території колишньої Дем`янівської сільської ради Білокуракинського району.

15 травня 2020 року на 79 сесії Білокуракинської селищної ради сьомого скликання прийнято рішення № 79/74 Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 щодо надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території колишньої Дем`янівської сільської ради Білокуракинського району , яким відмовлено позивачу у наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Зі змісту рішення № 79/74 встановлено, що підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 площею 2,0 га стало те, що земельна ділянка є непридатною для розорювання, є природним пасовищем з чагарниками, знаходиться на дуже крутому схилі, на земельній ділянці проходить ґрунтова дорога, яка з`єднує село Попівка та центр громади смт Білокуракине, земельна ділянка використовується для випасання корів мешканцями села Попівка.

Не погоджуючись з рішенням № 79/74 від 15.05.2020 Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 щодо надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території колишньої Дем`янівської сільської ради Білокуракинського району , яким відмовлено позивачу у наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, позивач оскаржив його до Луганського окружного адміністративного суду.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 02.11.2020 у справі № 360/3248/20 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково:

визнано протиправним та скасовано рішення Білокуракинської селищної ради № 79/74 від 15.05.2020 Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 щодо надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території колишньої Дем`янівської сільської ради Білокуракинського району ;

зобов`язано Білокуракинську селищну раду на найближчій сесії розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.05.2020 про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів, на території Білокуракинської селищної ради (колишньої Дем`янівської сільської ради Білокуракинського району Луганської області) з урахуванням висновків суду;

в задоволенні решти позовних вимог відмовлено (арк. спр. 16-19).

На виконання вказаного рішення, відповідачем повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 04.05.2020 та рішенням вісімдесят шостої сесії Білокуракинської селищної ради сьомого скликання від 25.11.2020 № 86/132 відмовлено у наданні дозволу гр. ОСОБА_1 на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтованою площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів, на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується в колишній Дем`янівській сільській раді Білокуракинського району Луганської області (арк. спр. 20).

Підставою для повторної відмови стали такі обставини: рішенням 80 сесії Білокуракинської селищної ради від 25.06.2020 № 80/92; земельну ділянку зарезервовано за жителями громади; на земельній ділянці проходить ґрунтова дорога, яка з`єднує найближче

сполучення між селами громади; земельний масив використовується для сінокосіння та випасання худоби; враховано протокол засідання постійної комісії з питань містобудування, будівництва, земельних відносин та охорони навколишнього середовища (арк. спр. 21).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтями 13, 14 Конституції України встановлено, що земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Порядок набуття права на землю громадянами та юридичними особами регламентований главою 19 Земельного кодексу України (далі - ЗК України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до частини третьої статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Частиною четвертою статті 116 ЗК України передбачено, що передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання.

Норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам визначені у статті 121 ЗК України.

Відповідно до частини першої цієї статті громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:

а) для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району;

б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара;

в) для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара;

г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара;

ґ) для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара;

д) для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.

Згідно з частиною 2 статті 121 ЗК України розмір земельних ділянок, що передаються безоплатно громадянину для ведення особистого селянського господарства, може бути збільшено у разі отримання в натурі (на місцевості) земельної частки (паю).

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульовано статтею 118 ЗК України.

Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проєктів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування передбачені статтею 122 ЗК України.

Згідно з частиною першою статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Статтею 12 ЗК України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Відтак, до повноважень відповідача належить розпорядження землями комунальної власності, у тому числі передача таких земельних ділянок безоплатно у власність громадянам у порядку, передбаченому статтею 118 ЗК України.

Статтею 25 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні установлено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: 34) вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням.

Відповідно до статті 5 Закону України Про особисте селянське господарство для ведення особистого селянського господарства використовують земельні ділянки розміром не більше 2,0 гектара, передані фізичним особам у власність або оренду в порядку, встановленому законом.

Розмір земельної ділянки особистого селянського господарства може бути збільшений у разі отримання в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) та її спадкування членами особистого селянського господарства відповідно до закону.

Земельні ділянки особистого селянського господарства можуть бути власністю однієї особи, спільною сумісною власністю подружжя та спільною частковою власністю членів особистого селянського господарства відповідно до закону.

Земельні ділянки особистого селянського господарства можуть використовуватися для ведення особистого селянського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Громадяни України, які реалізували своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства в розмірі менше 2,0 гектара, мають право на збільшення земельної ділянки в межах норм, установлених статтею 121 Земельного кодексу України для ведення особистого селянського господарства.

Судом установлено, що за наслідками повторного розгляду поданої позивачем заяви від 04.05.2020 рішенням вісімдесят шостої сесії Білокуракинської селищної ради сьомого скликання від 25.11.2020 № 86/132 позивачу відмовлено у наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою. Як свідчить зміст цього рішення, підставою для такої відмови стало: рішення 80 сесії Білокуракинської селищної ради від 25.06.2020 № 80/92, яким земельну ділянку зарезервовано за жителями громади; на земельній ділянці проходить ґрунтова дорога, яка з`єднує найближче сполучення між селами громади; земельний масив використовується для сінокосіння та випасання худоби; враховано протокол засідання постійної комісії з питань містобудування, будівництва, земельних відносин та охорони навколишнього середовища).

Системний аналіз наведених вище правових норм дає підстави зробити висновок, що ЗК України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проєктів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27 лютого 2018 року в справі № 545/808/17.

Крім того, суд наголошує на тому, що відповідно до статті 118 ЗК України порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянами передбачає реалізацію таких послідовних етапів:

- звернення громадян з клопотанням про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- надання дозволу відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування;

- розробка суб`єктами господарювання за замовленням громадян проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- погодження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в порядку, передбаченому статтею 186-1 Земельного кодексу України;

- затвердження відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Отже, передача (надання) земельної ділянки у власність відповідно до статті 118 ЗК України є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок. При цьому, отримання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду України від 13 грудня 2016 року в справі № 815/5987/14 та Верховного Суду від 27 лютого 2018 року в справі № 545/808/17.

За встановлених обставин та враховуючи положення вищевказаних норм законодавства, суд доходить висновку, що відповідачем в оскаржуваному рішенні не наведено жодної з підстав, передбачених частиною сьомою статті 118 ЗК України, за яких позивачеві могло бути відмовлено у наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, а тому відмова відповідача у наданні позивачу дозволу на розробку проєкту землеустрою, викладена у рішенні від 25.11.2020 № 86/132, є незаконною.

Таким чином, суд робить висновок, що Білокуракинська селищна рада при розгляді заяви позивача про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення позивачу земельної ділянки діяла не на підставі та не у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

За підсумком наведеного, з урахуванням застосування належного способу захисту, суд доходить висновку про протиправність рішення Білокуракинської селищної ради № 86/132 від 25.11.2020, яким ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га.

Проте, суд бере до уваги, що під час розгляду справи судом Білокуракинська селищна рада рішенням від 16.03.2021 № 8/109 скасувала своє рішення від 25.11.2020 № 86/132 Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 щодо надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території колишньої Дем`янівської сільської ради Білокуракинського району .

За таких обставин відсутні підстави для скасування спірного рішення в судовому порядку, оскільки його скасовано самим відповідачем.

Тому вимога про визнання протиправним і скасування рішення відповідача від 25.11.2020 № 86/132 не належить до задоволення.

Щодо позовної вимоги позивача про зобов`язання Білокуракинської селищної ради надати дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, суд зазначає таке.

Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: […] визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; […].

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно з частиною третьою статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Частиною четвертою статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Аналізуючи положення КАС України, суд також зазначає, що одним з визначальних моментів щодо права на звернення особи до суду є факт наявного порушення її прав з боку суб`єкта владних повноважень.

З обставин справи вбачається, що настання для позивача негативних наслідків було пов`язано із прийняттям Білокуракинською селищною ради рішення від 25.11.2020 № 86/132, яке відповідач прийняв на виконання судового рішення Луганського окружного адміністративного суду від 02.11.2020 у справі № 360/3248/20.

Суд зазначає, що внаслідок скасування відповідачем свого рішення від 25.11.2020 № 86/132, вказане вище судове рішення є невиконаним та належить до обов`язкового виконання відповідачем.

Так, рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 23.10.2020 у справі № 360/3248/20 зобов`язано Білокуракинську селищну раду на найближчій сесії розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.05.2020 про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів, на території Білокуракинської селищної ради (колишньої Дем`янівської сільської ради Білокуракинського району Луганської області) з урахуванням висновків суду.

На час розгляду справи відповідачем на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 02.11.2020 у справі № 360/3248/20 жодного рішення не приймалося. Відтак, не можна вважати, що права позивача порушені відповілдачем.

Зважаючи, що прийняття рішення за наслідками розгляду заяви позивача є дискреційними повноваженнями відповідача, в тому числі на виконання судового рішення, суд не повноважний перебирати на себе вирішення питань, які належать до компетенції відповідача, замість останнього.

У справі, що переглядається, повноваження щодо надання або відмови в наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою регламентовано статтею 118 ЗК України.

Умови, за яких орган відмовляє у наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен прийняти відповідне рішення про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою.

Зважаючи на наявність рішення Луганського окружного адміністративного суду від 23.10.2020 у справі № 360/3248/20, яким на відповідача було покладено обов`язок розгляду заяви позивача про надання дозволу на розроблення проєкту із землеустрою, та враховуючи, що на час розгляду заява позивача не розглянута та відповідне рішення за заявою не прийнято, суд не вбачає відстав для задоволення вимог позивача про зобов`язання Білокуракинської селищної ради надати дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.

Перевіривши доводи учасників справи, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд приходить до переконання, що заявлений позов задоволенню не підлягає.

Питання про розподіл судових витрат суд не вирішує, оскільки позивач на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.

Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог адвоката Малойвана Євгена Ігоровича в інтересах ОСОБА_1 до Білокуракинської селищної ради про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Суддя О.В. Захарова