Рішення

від 07.04.2021 по справі 640/25003/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2021 року м. Київ № 640/25003/19

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інтергідробуд

до Державної архітектурно-будівельна інспекція України

про визнання протиправними дій та скасування наказу, зобов`язати вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю Інтергідробуд з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельна інспекція України, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 12.04.2019 року № 21-JI Про результати розгляду питань щодо ліцензування , згідно з яким Товариству з обмеженою відповідальністю Інтергідробуд анульовано Ліцензію на провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками від 14.02.2018 року № 8-Л (реєстраційний запис 2013047455);

- зобов`язати Державну архітектурно-будівельну інспекцію України внести відомості до Реєстру виданих ліцензій про скасування анулювання Ліцензії на провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками від 14.02.2018 року № 8-Л (реєстраційний запис 2013047455), виданої Товариству з обмеженою відповідальністю Інтергідробуд з терміном дії з 14.02.2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що оскаржуваний наказ Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 12.04.2019 року № 21-JI Про результати розгляду питань щодо ліцензування , згідно з яким Товариству з обмеженою відповідальністю Інтергідробуд анульовано Ліцензію на провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками від 14.02.2018 року № 8-Л прийнято відповідачем з порушенням процедури проведення перевірки, а саме за відсутності наказу про проведення планової перевірки позивача та неповідомлення про проведення планового заходу контролю, а тому наслідки вказаної перевірки є протиправними, що, на думку позивача, є підставою для визнання протиправним та скасування наказу відповідача в частині анулювання ліцензії на господарську діяльність з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками, виданої позивачеві.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва суду від 17.12.2019 року у адміністративній справі № 640/25003/19 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Судом встановлено, що відповідач відзив на позовну заяву не надавав.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, Товариство з обмеженою відповідальністю Інтергідробуд отримало ліцензію на провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками від 14.02.2018 року № 8-JI (реєстраційний запис 2013047455).

За твердженням позивача, у поштовій скриньці 19.07.2019 року останнім виявлений простий лист Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві від 16.05.2019 року № 10/26-8/1605/08, згідно з яким Державною архітектурно-будівельною інспекцією України повідомлено позивача про видання наказу від 12.04.2019 року № 21-JI Про результати розгляду питань щодо ліцензування , згідно з яким Товариству анульовано Ліцензію (реєстраційний запис 2013047455).

Інформація щодо анулювання Ліцензії підтверджуються даними на офіційному сайті Державної архітектурно-будівельної інспекції України у рубриці: Реєстр виданих ліцензій (за посиланням: https://dabi.gov.ua/license/list.php?sort=num&order=ASC ).

Підставою для анулювання Ліцензії стали результати планової перевірки підприємства, запланованої Державною архітектурно-будівельною інспекцією України, дата початку: 01.04.2019 року.

За твердженням позивача, інформацію про вищезазначену планову перевірку виявлено у позиції № 3149 Плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної архітектурно-будівельної інспекції України за діяльністю суб`єктів господарювання на 2019 рік, затвердженого наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 27.11.2018 року № 1494.

Разом з тим, планова перевірка Товариства станом на 26.07.2019 року в Інтегрованій системі мала лише статус заплановано . Розділ Результати перевірок Інтегрованої системи станом на 26.07.2019 року не містив даних про результати перевірки.

Позивач, вказуючи про те, що до Товариству не надходило інформації про проведення планової перевірки у порядку, визначеному чинним законодавством, а саме у формі повідомлення суб`єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу, яка надсилається рекомендованим листом та/ або за допомогою електронного поштового зв`язку або вручається особисто під розписку керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, вважаючи результати проведеної перевірки, а відтак, рішення відповідача щодо анулювання ліцензії є неправомірним, безпідставним та необґрунтованим, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 року № 294 затверджене Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України (далі - Положення).

Відповідно до пункту 1 Положення Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Згідно із пунктом 2 Положення Держархбудінспекція у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Основним завданням Держархбудінспекції, у відповідності до приписів пункту 3 Положення, є, зокрема, реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, а саме: ліцензування видів господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, та здійснення контролю за додержанням суб`єктами господарювання ліцензійних умов провадження видів господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.

Як передбачено підпунктом 2 пункту 4 Положення, Держархбудінспекція відповідно до покладених на неї завдань проводить перевірки додержання суб`єктами господарювання ліцензійних умов провадження видів господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V)

Дія Закону № 877-V поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю на кордоні, державного експортного контролю, контролю за дотриманням бюджетного законодавства, банківського нагляду, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду (контролю) в галузі телебачення і радіомовлення.

Контроль за додержанням ліцензіатами вимог здійснюється органами ліцензування у встановленому Законом № 877-V порядку з урахуванням особливостей, визначених Законом України Про ліцензування видів господарської діяльності .

Основні принципи державного нагляду (контролю) визначені статтею 3 Закону № 877-V, одним з яких є здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом.

Загальні вимоги до здійснення державного нагляду (контролю) містяться в статті 4 Закону № 877-V.

Зокрема, державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

У разі якщо суб`єкт господарювання на відповідний плановий період включений до планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) одночасно кількох органів державного нагляду (контролю), відповідні планові заходи здійснюються органами державного нагляду (контролю) комплексно - одночасно всіма органами державного нагляду (контролю), до планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) яких включено суб`єкта господарювання.

Планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб`єкта господарювання та виправлення технічних помилок. Плановим періодом вважається рік, який обчислюється з 1 січня по 31 грудня планового року (абзаци перший, другий частини першої статті 5 Закону № 877-V).

Частиною четвертою статті 5 Закону №877-V передбачено, що органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю ) за умови письмового повідомлення суб`єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу .

Повідомлення повинно містити: дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; найменування органу державного нагляду (контролю).

Повідомлення надсилається рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку або вручається особисто під розписку керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі .

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.

Як вбачається з тексту позовної заяви, позивач наголосив на тому, що відповідачем не дотримано вимоги Закону №877-V щодо належного повідомлення позивача про здійснення планового заходу.

З даного приводу, суд зазначає наступне.

Як свідчать надані матеріали справи, Державною архітектурною будівельною інспекцією України направлено на адресу позивача повідомлення від 12.03.2019 року №10/26-21/1203/08-135 про проведення планової перевірки щодо додержання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середнім та значним наслідків.

Разом з тим, вказане поштове відправлення з повідомленням про проведення планової перевірки не отримано позивачем. Доказів зворотного не надано.

Не є можливим встановити технічні недоліки, помилки, ненадання послуг служби поштового зв`язку. Водночас, суд зважає на доводи позивача щодо того, що відповідно до пунктів 3.1.6.13 Порядку пересилання поштових відправлень, затвердженого наказом Українського державного підприємства поштового зв`язку Укрпошта від 12.05.2006 року № 211 у разі невручення при доставці рекомендованого поштового відправлення, листоноша залишає в абонентській поштовій скриньці адресата повідомлення ф. 22а. На зворотному боці конверта та у книзі ф. 8 робиться відмітка: Повідомлення ф. 22а вкладено до а/с , - із зазначенням дати; якщо адресат не проживає за вказаною адресою, листоношею складається довідка ф. 20, яка акуратно прикріплюється до недоставленого поштового відправлення.

За твердженнями позивача у поштовій абонентській скринці відповідних документів виявлено не було, на зворотному боці конверту відмітки Повідомлення ф. 22а вкладено до а/с відсутнє.

Тобто, з викладеного вище вбачається, що позивач не знав і не міг знати про проведення вказаної перевірки.

У свою чергу, 05.04.2019 року Державною архітектурною будівельною інспекцією України було складено акт про відмову ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування, яким зафіксовано:

- за адресою 03150, місто Київ, вулиця Тверська, 6, Н/П № 25, Товариство з обмеженою відповідальністю Інтергідробуд відсутнє;

- присутність керівника, його заступника або іншої уповноваженої особи під час проведення органом ліцензування в установленому законом порядку перевірки додержання Товариством з обмеженою відповідальністю Інтергідробуд Ліцензійних умов - не забезпечено;

- посадових осіб до здійснення перевірки додержання Товариством з обмеженою відповідальністю Інтергідробуд Ліцензійних умов - не допущено;

- підприємством не надано документи у визначений для перевірки термін.

Поряд з цим, матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження вказаних обставин.

Суд звертає увагу, що надані відповідачем фотокопії табличок за адресою 03150, місто Київ, вулиця Тверська, 6 , розміщених на стіні житлового будинку, не свідчить про вихід інспекторів за зазначеною адресою та не підтверджує висновків, зроблених в акті перевірки, про відсутність вказаного підприємства за зазначеними адресами, а також не свідчить про не допуск ліцензіатом останніх до проведення перевірки.

Також суд зазначає, що відповідачем не надано доказів на підтвердження складення та вручення позивачеві письмової вимоги посадових осіб органу ліцензування про надання документів, інформації щодо предмету перевірки, передбаченої п.8 ч.2 ст. 16 Закону № 222-VIII чи письмового запиту посадової особи або комісії про надання інформації в установлений строк, передбаченого пунктом 13 Порядку проведення спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування планових та позапланових перевірок додержання органами ліцензування вимог законодавства у сфері ліцензування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 року № 182.

Аналіз вищезазначених правових положень та обставин справи дає підстави для висновку, що оскаржуваний наказ Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 12.04.2019 року № 21-JI Про результати розгляду питань щодо ліцензування , згідно з яким Товариству з обмеженою відповідальністю Інтергідробуд анульовано Ліцензію на провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками від 14.02.2018 року № 8-Л (реєстраційний запис 2013047455) не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державної архітектурно-будівельну інспекції України внести відомості до Реєстру виданих ліцензій про скасування анулювання Ліцензії на провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками від 14.02.2018 року № 8-Л (реєстраційний запис 2013047455), виданої Товариству з обмеженою відповідальністю Інтергідробуд з терміном дії з 14.02.2018 року, то суд зазначає, що вона є похідною від попередньо заявленої вимоги, а тому підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача .

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку суду, позивачем надано суду достатні документальні докази, якими підтверджується протиправність дій відповідача, у той час, як останнім не доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваного рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача належить стягнути сплачений ним судовий збір у розмірі 3 842,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Інтергідробуд (03150, м. Київ, вул. Тверська, 6, н/п 25, ЄДРПОУ 41808346) до Державної архітектурно-будівельна інспекція України (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, ЄДРПОУ 37471912) про визнання протиправними дій та скасування наказу, зобов`язати вчинити дії - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 12.04.2019 року № 21-JI Про результати розгляду питань щодо ліцензування , згідно з яким Товариству з обмеженою відповідальністю Інтергідробуд анульовано Ліцензію на провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками від 14.02.2018 року № 8-Л (реєстраційний запис 2013047455).

3. Зобов`язати Державну архітектурно-будівельну інспекцію України внести відомості до Реєстру виданих ліцензій про скасування анулювання Ліцензії на провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками від 14.02.2018 року № 8-Л (реєстраційний запис 2013047455), виданої Товариству з обмеженою відповідальністю Інтергідробуд з терміном дії з 14.02.2018 року.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інтергідробуд (03150, м. Київ, вул. Тверська, 6, н/п 25, ЄДРПОУ 41808346) понесені судові витрати у сумі 3 842,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно - будівельної інспекції України (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, ЄДРПОУ 37471912).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Качур