Рішення
від 07.04.2021 по справі 640/1996/20
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2021 року м. Київ № 640/1996/20

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Самтек доГоловного управління ДПС у м. Києві провизнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Самтек з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в м. Києві, в якому, просить суд:

- Визнати незаконними та протиправними дії Головного управління ДПС у м. Києві щодо прийняття рішень:

від 14.01.2019 за №1050285/42539029 про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 10.12.2018 року;

від 11.02.2019 за №1074064/42539029 про відмову в реєстрації податкової накладної №44 від 18.12.2018;

від 12.02.2019 за №1075251/42539029 про відмову в реєстрації податкової накладної №108 від 28.12.2018;

від 12.02.2019 за №1075247/42539029 про відмову в реєстрації податкоюї накладної №71 від 20.12.2018;

від 12.02.2019 за №1075254/42539029 про відмову в реєстрації податкової накладної №113 від 28.12.2018;

від 16.01.2019 за №1052783/42539029 про відмову в реєстрації податкової накладної №6 від 03.12.2018 року;

від 15.02.2019 за №1078823/42539029 про відмову в реєстрації податкової накладної №57 від 19.12.2018 року;

від 16.01.2019 за №1052027/42539029 про відмову в реєстрації податкової накладної №8 від 07.12.2018 року;

від 16.01.2019 за №1052785/42539029 про відмову в реєстрації податкової накладної №9 від 11.12.2018 року;

від 16.01.2019 за №1052780/42539029 про відмову в реєстрації податкової накладної №14 від 12.12.2018 року;

від 16.01.2019 за №1052782/42539029 про відмову в реєстрації податкової накладної №29 від 14.12.2018 року;

від 16.01.2019 за №1052030/42539029 про відмову в реєстрації податкової накладної №32 від 14.12.2018;

від 16.01.2019 за №1052029/42539029 про відмову в реєстрації податкової накладної №7 від 05.12.2018;

від 16.01.2019 за №1052033/42539029 про відмову в реєстрації податкової накладної №31 від 14.12.2018

від 16.01.2019 за №1052036/42539029 про відмову в реєстрації податкової накладної №18 від 13.12.2018 року;

від 12.02.2019 за №1075255/42539029 про відмову в реєстрації податкової накладної №39 від 17.12.2018 року;

від 16.01.2019 за №1052035/42539029 про відмову в реєстрації податкової накладної №17 від 12.12.2018 року;

від 16.01.2019 за №1052034/42539029 про відмову в реєстрації податкової накладної №13 від 11.12.2018 року;

від 16.01.2019 за №1052037/42539029 про відмову в реєстрації податкової накладної №12 від 11.12.2018 року;

від 15.02.2019 за №1078822/42539029 про відмову в реєстрації податкової накладної №125 від 19.12.2018 року;

від 16.01.2019 за №1052786/42539029 про відмову в реєстрації податкової накладної №24 від 13.12.2018 року;

від 16.01.2019 за №1052788/42539019 про відмову в реєстрації податкової накладної №21 від 13.12.2018 року;

від 16.01.2019 за №1052781/42539029 про відмову в реєстрації податкової накладної №27 від 14.12.2018 року;

від 12.02.2019 за №1075250/42539029 про відмову в реєстрації податкової накладної №42 від 18.12.2018 року;

від 16.01.2019 за №1052784/42539029 про відмову в реєстрації податкоюї накладної №22 від 13.12.2018 року;

від 16.01.2019 за №1052779/42539029 про відмову в реєстрації податкової накладної №25 від 13.12.2018 року;

від 12.02.2019 за №1075248/42539029 про відмову в реєстрації податкової накладної №38 від 17.12.2018 року;

від 16.01.2019 за №1052028/42539029 про відмову в реєстрації податкової накладної №5 від 11.12.2018 року;

від 16.01.2019 за №1052038/42539029 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 06.12.2018 року;

від 16.01.2019 за №1052031/42539029 про відмову в реєстрації податкової накладної №20 від 13.12.2018 року;

від 12.02.2019 за №1075249/42539029 про відмову в реєстрації податкової накладної №56 від 19.12.2018 року;

від 12.02.2019 за №1075256/42539029 про відмову в реєстрації податкової накладної №26 від 14.12.2018 року;

від 12.02.2019 за №1075252/42539029 про відмову в реєстрації податкової накладної №46 від 18.12.2018 року;

від 12.02.2019 за №1075253/42539029 про відмову в реєстрації податкової накладної №54 від 19.12.2018 року;

від 16.01.2019 за №1052032/42539029 про відмову в реєстрації податкової накладної №10 від 11.12.2018 року;

від 16.01.2019 за №1052787/42539029 про відмову в реєстрації податкової накладної №19 від 10.12.2018 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем всупереч вимогам чинного законодавства, необґрунтовано, безпідставно, обмежуючи платника податку на додану вартість у праві на віднесення сплачених сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту, за ознакою ризиковості - пп. 1.6. п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку відмовив у реєстрації податкових накладних.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.02.2020 року відкрито провадження у справі №640/1996/20 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Представником Головного управління ДПС України в м. Києві подало до суду відзив, у якому відповідач просить суд відмовити в повному обсязі в задоволенні позовних вимог. Відповідач посилається на Податковий кодекс України та зазначає про правомірність винесених рішень, оскільки наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником податків (пп. 1.6. п. 1 Критеріїв ризиковості).

Разом з тим, від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якому позивач вказує на протиправність дій відповідача при винесенні оскаржуваних рішень, у зв`язку з чим просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Самтек , ідентифікаційний код 42539029 (надалі по тексту - Позивач) є юридичною особою та зареєстроване згідно чинного законодавства України, про що09.10.2018у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було вчинено запис 1 073 102 0000 038667. Основним видом діяльності згідно відомостей, що містяться Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (код КВЕД 46.39).

Позивачем за результатами здійснення господарської діяльності були сформовані Податкові накладні:№4 від 10.12.2018 року, №2 від 10.12.2018 року, №44 від 18.12.2018 року, №108 від 28.12.2018 року, №71 від 20.12.2018 року, №113 від 28.12.2018 року, №6 від 03.12.2018 року, №57 від 19.12.2018 року, №9 від 11.12.2018 року, №14 від 12.12.2018 року, №8 від 07.12.2018 року, №29 від 14.12.2018 року, №32 від 14.12.2018 року, №7 від 05.12.2018 року, №31 від 14.12.2018 року, №18 від 13.12.2018 року, №39 від 17.12.2018 року, №17 від 12.12.2018 року, №13 від 11.12.2018 року, №12 від 11.12.2018 року, №125 від 19.12.2018 року, №24 від 13.12.2018 року, №21 від 13.12.2018 року, №27 від 14.12.2018 року, №42 від 18.12.2018 року, №22 від 13.12.2018 року, №25 від 13.12.2018 року, №38 від 17.12.2018 року, №15 від 12.12.2018 року, №5 від 11.12.2018 року, №3 від 06.12.2018 року, №20 від 13.12.2018 року, №56 від 19.12.2018 року, №26 від 14.12.2018 року, №46 від 18.12.2018 року, №54 від 19.12.2018 року, №10 від 11.12.2018 року, №19 від 10.12.2018 року, №16 від 12.12.2019, однак їх реєстрація зупинена.

Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Відповідно до вимог п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21 лютого 2018 р. № 117, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Згідно з вимогами п. 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 177), податкові накладні/розрахунки коригування, що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак:

1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування;

2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку; 3) одночасно значення показників D та P, розрахованих у наведеному у цьому підпункті, мають такі розміри: D > 0,05, P < P м х 1,4, де: D - розрахункова величина, яка дорівнює S/T; S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами; T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування; P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування; P м - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування. Значення показника D за останні 12 календарних місяців обраховується ДФС станом на перше число календарного місяця та кожного 10 числа стає доступним платнику податку в електронному кабінеті.

Згідно з вимогами п. 4 Порядку № 177 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна/розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі.

Отже, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність:

1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;

2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Зі змісту Квитанцій вбачається, що зупинення реєстрацій податкових накладних відбулось відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового Кодексу України, в зв`язку із тим, що податкова накладна відповідає вимогам пп. 1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку

При цьому, згідно листа Державної фіскальної служби України від 21 березня 2018 р. № 959/99-99-07-18 "Критерії ризиковості платника податку", зокрема, зазначено: "1.Платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: 1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Відповідно до вимог п. 12 та 13 Порядку № 117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно з вимогами п. 14 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Пунктом п`ятнадцятим Порядку № 117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Пунктом 16 Порядку № 117 визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з вимогами п. 18 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Як встановлено судом, у спосіб, визначений Порядком № 117, позивачем направлено відповідачу пояснення та копії документів до зазначених господарських операцій.

Суд звертає увагу, що при зупиненні податкових накладної накладних позивача, останньому пропонувалося надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без їх конкретизації. А відтак, позивачем надано такі документи та пояснення в довільній формі.

Поряд з цим, форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН визначена Порядком № 117 (додаток 2 до Порядку).

Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані.

Проте, в порушення наведених вимог законодавства, в оскаржуваних рішеннях від хоча і вказано, втім не зазначено, які саме із наданих документів складено з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

У той же час, суд звертає увагу, що конкретні первинні документи та банківські платіжні документи, окремо у позивача не витребовувалися.

Таким чином, рішення суб`єкта владних повноважень не містить чіткої підстави його прийняття, що свідчить про його необґрунтованість.

У той же час, у квитанціях також відсутній конкретний перелік копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, що призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (придбання товарів/послуг або отримання коштів), що підтверджується тільки первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що зважаючи на незазначення контролюючим органом конкретного переліку копій документів, необхідних для прийняття ним рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН та на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та контрагентами, контролюючий орган не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації оскаржуваних податкових накладних.

Суд наголошує, що будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, повинні містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено.

Щодо заявлених вимог про визнання незаконними та протиправними дії Головного управління ДПС у м. Києві щодо прийняття оскаржуваних рішень, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1, 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 8 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Таким чином до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, водночас відповідно до зазначених норм право особи на звернення до адміністративного суду обумовлено суб`єктивним уявленням особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, однак обов`язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

При цьому неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, такі рішення прийняті владним суб`єктом поза межами визначеної законом компетенції, а по-друге, оспорюванні рішення є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов`язку.

Розгляду та задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

При цьому слід зазначити, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене, на його думку право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Визнання протиправності саме дії Головного управління ДПС у м. Києві не є юридично значимим для позивача, оскільки встановлення протиправності дій з боку відповідача не має безпосереднього впливу на суб`єктивні права та обов`язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього особу будь-якого обов`язку, отже само по собі не породжує для позивача настання будь-яких юридичних наслідків та не впливає на його права та обов`язки.

Відповідно до правової позиції, викладеної у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.06.2018 у справі № 826/4406/16(№ К/9901/454/17), вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у наявності у особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу, встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Тобто, обов`язковою умовою судового захисту є наявність порушених прав та охоронюваних законом інтересів безпосередньо позивача з боку відповідача, зокрема, наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

В зв`язку із тим, що визнання судом протиправність дій відповідача не породжують самі по собі настання юридичних наслідків для позивача, суд вважає, що заявлені позовні вимоги не є належним способом захисту порушеного права.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частинами 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих учасниками справи доказів, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно, враховуючи те, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, судові витрати відшкодуванню позивачу не підлягають.

Керуючись вимогами статей 72-77, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Самтек (03124, м. Київ, провулок Радищева, 6, ЄДРПОУ 42539029) до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ЄДРПОУ 43141267) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішенням суду може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Качур

СудОкружний адміністративний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення07.04.2021
Оприлюднено12.04.2021
Номер документу96140969
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —640/1996/20

Рішення від 07.04.2021

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Качур І.А.

Ухвала від 04.02.2020

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Качур І.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні