Рішення

від 08.04.2021 по справі 640/21224/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2021 року м. Київ № 640/21224/19

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Донця В.А. розглянув у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженербудпроект" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Адвокат Кравченко Вікторія Володимирівна звернулася до суду в інтересах ТОВ "Інженербудпроект" з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 30.07.2019 №0631391206.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.12.2019 відкрито провадження в адміністративній справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено строки для подання заяв по суті.

Позов обґрунтовано тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акту про результати камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування від 08.07.2019 №6820/26-15-12-06/36259541, в якому контролюючий орган помилково дійшов висновку про порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. За твердженням представника позивача, застосування до ТОВ "Інженербудпроект" штрафних санкцій за порушення терміну реєстрації податкових накладних є протиправним, оскільки на виконання вимог статті 201 Податкового кодексу України, 15.01.2019 товариством направлено всі податкові накладні в електронному вигляді на адресу Державної фіскальної служби України. Затримка доставлення на адресу центрального рівня ДФС України відбулось з незалежних від позивача обставин, оскільки, як вбачається з офіційного сайту податкового органу, саме 15.01.2019 вийшов з ладу один із серверів ЄАІС ДФС, в зв`язку з чим отримання відомостей в Єдиному реєстрі податкових накладних оброблялись із затримкою в часі.

Відповідач проти позову заперечив, зазначивши у відзиві, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято ним правомірно на підставі акта перевірки, яким встановлено порушення позивачем граничного терміну реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розглянувши заяви по суті, дослідивши письмові докази, суд установив.

Головним управління ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку ТОВ "Інженербудпроект" своєчасності реєстрації податкових накладних та/ або розрахунків до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатами перевірки складено акт від 08.07.2019 №6820/26-15-12-06/36259541. Перевіркою встановлено порушення позивачем граничних строків реєстрації накладних та розрахунків коригування податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

15.07.2019 позивачем відповідно до пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України подано заперечення від 15.07.2019 №01507.

29.07.2019 відповідачем надано відповідь про результати розгляду заперечення, відповідно до якої висновки акту про результати камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних та/ або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних 08.07.2019 №6820/26-15-12-06/36259541 залишено без змін.

30.07.2019 ГУ ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.07.2019 №0631391206, відповідно до якого визначено штраф на загальну суму 57.066,93 грн., у тому числі: за затримку реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму податку на додану вартість 757,33 грн. та застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 757,33 грн.; за затримку реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних від 31 до 60 календарних днів на суму податку на додану вартість 187698,68 грн. та застосовано штраф в розмірі 30% у сумі 56309,60 грн.

Позивач, вважаючи податкове повідомлення-рішення від 30.07.2019 №0631391206 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернувся з цим позовом до суду.

Вирішуючи спір, суд ураховує таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (з наступними змінами та доповненнями, в чинній на момент виникнення спірних відносин редакції, далі ПК України).

Відповідно до ПК України:

контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення (підпункт 20.1.4 пункту 20.1 статті 20);

контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (пункт 75.1 статті 75).

камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах (підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75).

камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова (стаття 76).

камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу (абзац другий пункту 76.3 статті 76).

за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу (пункт 86.2 статті 86).

Судом зазначалось, що контролюючим органом проведено камеральну перевірку, за результатами якої складено акт від 08.07.2019 №6820/26-15-12-06/36259541, яким установлено порушення граничних строків реєстрації накладних та розрахунків коригування податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За змістом пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Відповідно до пункту 201.2 статті 201 ПК України форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманим продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї (податкова накладна та/або розрахунок коригування) до Єдиного реєстру податкових накладних (Реєстр), звіряння даних, що містяться у виданих платникам податку на додану вартість - утримувачам (покупцям) товарів (послуг) податковій накладній та/або розрахунку коригування, з відомостями, які містяться у Реєстрі визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (Порядок №246).

Порядок №1246 (у редакції від 24.03.2018) встановлено:

операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем (пункт 3);

після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку (пункт 11);

після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015);

наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (пункт 12);

за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (квитанція) (пункт 13);

квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС (пункт 14);

у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття (пункт 15).

Відповідно до "Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами", затвердженого наказ Міністерства фінансів України 06.06.2017 №557 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 №959/30827, операційний день - частина дня, протягом якої за наявності технічної можливості здійснюється електронний документообіг; контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснює його автоматизовану перевірку. Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за 1 годину до його закінчення.

За змістом наведених норм, строки визначені для реєстрації податкових накладних, встановлені у календарних днях, при цьому платник податку подає для реєстрації податкові накладні виключно з операційним днем, який відповідно до Порядку №1246 триває з 8-ї до 20-ї години. Податковий орган у будь-якому випадку зобов`язаний надіслати платнику податку одну з квитанцій: або про прийняття податкової накладної, або про її неприйняття із зазначенням відповідних причин.

Автоматизована перевірка документа здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за 1 годину до його закінчення.

Судом установлено, що податкові накладні від 19.12.2018 №15 на суму податку на додану вартість 26531,67 грн., від 19.12.2018 №10 на суму податку на додану вартість 35755,18 грн., від 22.12.2018 №24 на суму податку на додану вартість 116384,79 грн., від 22.12.2018 №25 на суму податку на додану вартість 2419,6 грн., від 28.12.2018 №36 на суму податку на додану вартість 6607,44 грн. - підписані електронним цифровим підписом директора та печаткою ТОВ "Інженербудпроект" 15.01.2019.

Згідно з квитанціями №1 ТОВ "Інженербудпроект" податкові накладні від 19.12.2018 №15, від 22.12.2018 №24, від 28.12.2018 №36 - прийняті 21.02.2019, податкові накладні від 19.12.2018 №10, від 22.12.2018 №25 - прийняті 22.02.2019. У квитанціях також зафіксовано, що зазначені накладні доставлені до центрального рівня ДПС України 21.02.2019.

Доказів підписання, реєстрації податкової накладної від 18.04.2017 №47 на суму податку на додану вартість 7573,33 грн. до суду не надано.

Граничним терміном реєстрації складених та відправлених позивачем до ДФС України податкових накладних від 19.12.2018 №15, від 19.12.2018 №10, від 22.12.2018 №24, від 22.12.2018 №25, від 28.12.2018 №36 було 15.01.2019 до 20:00 год.

В акті камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з питання несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних від 08.07.2019 вказано, що податкова накладна від 18.04.2017 №47 зареєстрована 19.05.2017 - кількість днів затримки становить 4, а податкові накладні від 19.12.2018 №15, від 19.12.2018 №10, №24 від 22.12.2018, №25 від 22.12.2018, від 28.12.2018 №36 зареєстровані 21.02.2019 - кількість днів затримки становить 37.

Судом установлено, що на офіційному сайті ДФС України (http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/364075.html) 15.01.2019 розміщено інформацію, що в зв`язку з перенавантаженням серверу ДФС та необхідністю своєчасного прийому податкових накладних/розрахунків коригування, запити щодо отримання відомостей з Єдиного реєстру податкових накладних обробляються з затримкою в часі.

Відповідачем ні під час розгляду заперечень на акт перевірки, ні під час розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення, ні у відзиві не надано правової оцінки наведеній обставині. Єдиною підставою для висновку про вчинення платником податку порушення щодо невчасної реєстрації податкових накладних слугувало те, що документи зареєстровані 21.02.2019, що за твердженням контролюючого органу і є датою подання позивачем податкових накладних.

Як уже вказувалось судом, за змістом пункту 201.10 статті 201 ПК України якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Податкові накладні від 19.12.2018 №15, від 19.12.2018 №10, від 22.12.2018 №24, від 22.12.2018 №25, від 28.12.2018 №36 підписані директором платника податку 15.01.2019 (останній день для реєстрації) подані на реєстрацію 15.01.2019, що підтверджується відповідними видруками з клієнтської частини програмного забезпечення. Відповідачем наведена обставина не спростована. При цьому за наслідками подання вказаних податкових накладних квитанцій платнику не надіслано, причин нерозгляду не повідомлено.

За таких обставин, суд не може погодитись з доводами представника відповідача щодо неподання платником податків податкових накладних від 19.12.2018 №15, від 19.12.2018 №10, від 22.12.2018 №24, від 22.12.2018 №25, від 28.12.2018 №36 в електронному вигляді для реєстрації 15.01.2019, тобто в строк, встановлений ПК України.

На думку суду, ТОВ "Інженербудпроект" як добросовісний платник податків, не отримавши квитанцій за наслідками подання податкових накладних для реєстрації, міг повторно наступного дня подати податкові накладні для реєстрації. Разом з тим контролюючий орган під час проведення перевірки не встановив обставин первинного подання на реєстрацію податкових накладних, причин не звернення платника податку до контролюючого органу для з`ясування відсутності результатів за наслідками подання електронних документів на реєстрацію, роль технічного збою 15.01.2019 серверів ДПС України стосовно реєстрації податкових накладних позивача, чи повідомляв контролюючий орган платника податку в електронному кабінеті чи іншим способом про необхідність повторного подання на реєстрацію податкових накладних унаслідок технічних проблем.

Така поведінка контролюючого органу свідчить про недобросовісність під час вирішення питання про вчинення платником податку порушення, прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення без встановлення та врахування усіх обставин, які мали бути враховані (технічний збій, подання на реєстрацію податкових накладних 15.01.2019).

З огляду наведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо протиправності податкового повідомлення-рішення від 30.07.2019 №0631391206 у частині застосування штрафних санкцій за несвоєчасне подання на реєстрацію податкових накладних від 19.12.2018 №15, від 19.12.2018 №10, від 22.12.2018 №24, від 22.12.2018 №25, від 28.12.2018 №36. Щодо податкової накладної від 18.04.2017 №47 на суму податку на додану вартість 7573,33 грн. - штраф 757,33 грн. (10 відсотків від суми за 4 дні затримки), то позивачем доказів подання цієї податкової накладної на реєстрацію до 15.05.2017 не надано, відповідно вимоги в цій частині є необґрунтованими.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 30.07.2019 №0631391206 на суму 56093,60 грн. Застосований відповідачем штраф на суму 757,33 грн. за порушення граничних строків подання на реєстрацію податкової накладної від 18.04.2017 №47 на суму податку на додану вартість 7573,33 грн. є правомірним, відповідно в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як убачається з матеріалів судової справи, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1921,00 грн. (платіжне доручення від 28.10.2019 №311).

Оскільки, позов задоволено частково, не надано інших доказів на підтвердження понесення судових витрат, на користь позивача підлягають присудженню судові витрати зі сплати судового збору, з урахуванням пропорційності задоволених вимог, у розмірі 1894,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 30 липня 2019 року №0631391206 у частині застосування штрафу в розмірі 56309,60 грн. (п`ятдесят шість тисяч триста дев`ять гривень шістдесят копійок).

У задоволенні решти позову відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженербудпроект" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1894,00 грн. (одна тисяча вісімсот дев`яносто чотири гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інженербудпроект" (ідентифікаційний код 36259541, місцезнаходження: 01021, місто Київ, вулиця Інститутська, будинок 16, офіс 1/36).

Відповідач - Головне управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 43141267, місцезнаходження 04655, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19).

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Підпунктом 15.5 пункту 15 Розділ VII "Перехідні положення" передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В.А. Донець