Постанова

від 09.04.2021 по справі 120/5693/20-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/5693/20-а

Головуючий у 1-й інстанції: Чернюк А.Ю.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

09 квітня 2021 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Сушка О.О. Мацького Є.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Тиврівського комбінату комунальних підприємств на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року (ухвалене у м. Вінниці 22.12.2020) у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до Тиврівського комбінату комунальних підприємств про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В :

Головне управління ДПС у Вінницькій області звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Тиврівського комбінату комунальних підприємств про стягнення податкового боргу у сумі 721 989,85 грн.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 22.12.2020 позов задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22.12.2020 скасувати в частині стягнення податкового боргу у сумі 60 000 грн, прийняти нове рішення про часткове задоволення позовних вимог, а саме стягнення податкового боргу у сумі 661 989,85 грн, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, прийняття необґрунтованого рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції не враховано, що у період з 14.07.2020 по 20.11.2020 відповідачем частково погашено заявлений до стягнення у даній справі податкового боргу у сумі 60 000 грн. Позивач також не привів своїх позовні вимоги у відповідність до дійсних обставин справи. При цьому, відповідач не подав до суду докази сплату податкового боргу у сумі 60 000 грн у зв`язку із відсутністю на підприємстві посади юриста.

Позивач не подав відзиву або письмових пояснень на апеляційну скаргу.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2021, з урахуванням п.7 ч.1 ст.306, ст.307, 311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Встановлено, відповідно до наданих позивачем довідки про суму податкового боргу платника податків та інтегрованої (облікової) картки платника податків, за відповідачем станом на 02.07.2020 обліковується податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 721989,85 грн, у тому числі: основний платіж - 449733,07 грн, штрафні санкції - 129108,00 грн, пеня - 143148,78 грн.

Вказаний податковий борг виник 17.04.2020 на підставі самостійно поданих податкових декларацій з податку на додану вартість від 19.05.2020, від 17.06.2020 та податкового повідомлення-рішення від 03.04.2020 №0003460515, яке направлене на адресу Тиврівського комбінату комунальних підприємств та отримане представником відповідача, про що свідчить його підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення. Доказів оскарження чи скасування податкового повідомлення-рішення від 03.04.2020 № 0003460515, відповідачем до суду не надано.

З огляду на наявність, у тому числі вказаного боргу, позивачем сформовано податкову вимогу від 28.04.2020 №83910-50 на суму податкового боргу 784 591,3 грн, яку 04.05.2020 вручено Тиврівському комбінату комунальних підприємств.

Відповідач добровільно не сплатив податковий борг з ПДВ, який станом на 02.07.2020 складав 721989,85 грн, що слугувало підставою для звернення позивача до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що у зв`язку із непогашенням відповідачем податкового боргу з ПДВ у сумі 721 989,85 грн наявні підстави для стягнення такого боргу за рішенням суду з рахунків у банках, що обслуговують Тиврівський комбінат комунальних підприємств

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (ПК України), контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

У пункті 54.1 статті 54 ПК України зафіксовано, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно положень підпункту 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Відповідно до пункту 58.1 статті 58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Згідно з п. 54.5. ст.54 ПК України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Як передбачено п.57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Судом встановлено, що відповідач не здійснював процедур адміністративного чи судового оскарження податкового повідомлення-рішення від 03.04.2020 №0003460515, тобто погодився із податковими зобов`язаннями, які нараховані на підставі вказаного рішення. Таким чином, дані зобов`язання є узгодженими.

Також відповідач не сплатив суми податкового зобов`язання з ПДВ, які він самостійно визначив в поданих податкових деклараціях з ПДВ від 19.05.2020, від 17.06.2020.

У відповідності до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.4 ст.59 ПК України).

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Так, з метою погашення податкового боргу, відповідно до статті 59 ПК України, контролюючим органом складено та надіслано на адресу відповідача податкову вимогу податкову вимогу від 28.04.2020 №83910-50 на суму податкового боргу 784 591,3 грн, яку 04.05.2020 вручено Тиврівському комбінату комунальних підприємств.

Встановлено, що при зверненні Головного управління ДПС у Вінницькій області до суду із даним позовом, позивач надав суду розрахунок податкового боргу Тиврівського комбінату комунальних підприємств згідно якого станом на 13.10.2020 сума такого боргу складає 721 989,85 грн, а також ІКП Тиврівського комбінату комунальних підприємств за платежем ПДВ згідно якої за відповідачем рахується податковий борг у сумі 721 989,85 грн станом на 02.07.2020.

До суду апеляційної інстанції відповідач подав докази часткового погашення вказаного податкового боргу у період з 14.07.2020 по 20.11.2020 шляхом здійснення платежів у загальній сумі 60 000 грн, а також пояснив неможливість подання таких доказів до суду першої інстанції.

Відповідно до ч.4 ст.308 КАС України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції приймає надані відповідачем докази часткового погашення податкового боргу та зазначає, що станом на час ухвалення Вінницького окружного адміністративного суду від 22.12.2020 за відповідачем рахувався податковий борг з ПДВ у розмірі 661 989,85 грн, а не 721 989,85 грн як зазначив суд першої інстанції.

Разом з цим колегія суддів акцентує увагу на тому, що додавши до позовної заяви вказаний розрахунок податкового боргу Тиврівського комбінату комунальних підприємств згідно якого станом на 13.10.2020 позивач фактично надав суду першої інстанції недостовірні відомості щодо розміру податкового боргу, який рахується за відповідачем, а відповідач не подав заперечення щодо розміру податкового боргу заявленого до стягнення позивачем, що й зумовило помилку суду при визначення дійсного розміру податкового боргу відповідача.

Відповідно до п.95.1 ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 95.2 статті 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3 статті 95 ПК України обумовлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи що відповідач має податковий борг на загальну суму 661 989,85 грн, який самостійно не сплачує, наявні підстави для часткового задоволення позову та стягнення з такого податкового боргу з рахунків у банках, що обслуговують Тиврівський комбінат комунальних підприємств.

У відповідності із ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 та ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зважаючи на те, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, однак неповідомлення сторонами дійсних обставин даної справи суду першої інстанції, зумовило вказану помилку при визначення належної до стягнення суми податкового боргу, рішення суду першої інстанції належить змінити в частині визначення належної до стягнення з відповідача суми податкового боргу, а в іншій частині - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Тиврівського комбінату комунальних підприємств задовольнити.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до Тиврівського комбінату комунальних підприємств про стягнення податкового боргу змінити, виклавши абзаці другий резолютивної частини вказаного рішення у наступній редакції:

Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують Тиврівський комбінат комунальних підприємств, кошти в рахунок погашення податкового боргу у сумі 661 989,85 грн (шістсот шістдесят одна тисяча дев`ятсот вісімдесят дев`ять гривень вісімдесят п`ять копійок).

В іншій частині рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22.12.2020 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Залімський І. Г. Судді Сушко О.О. Мацький Є.М.