Постанова

від 29.03.2021 по справі 300/2644/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2021 рокуЛьвівСправа № 300/2644/20 пров. № А/857/1377/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Запотічного І.І.,

суддів: Довгої О.І., Макарика В.Я.,

при секретарі судового засідання: Галаз Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на додаткове рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року ( суддя Григорук О.Б., ухвалене в м. Івано-Франківську) у справі № 300/2644/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

05.10.2020 ОСОБА_1 звернулася в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 01.09.2020 за №1891 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 на пільгових умовах по Списку №1; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах по Списку №1 згідно статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 25.08.2020.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року адміністративний позов задоволено повністю.

Представником позивача подано клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4000 грн.

Додатковим рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року заяву задоволено частково. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3250 (три тисячі двісті п`ятдесят) грн. 00 коп. В задоволенні решти вимог заяви - відмовлено.

Не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області подало апеляційну скаргу, у якій, з покликанням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване додаткове рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги зокрема зазначає, що на адресу відповідача не надходили документи, що підтверджують витрати на професійну правничу допомогу. Також зазначає, що жодна інформація про участь у справі представника позивача у справі відсутня. Зазначає, що при вирішенні даного питання судом необхідно врахувати критерії співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю даної справи, а також те, що витрати на оплату послуг адвоката мають бути дійсні, необхідні та обґрунтовані.

Сторони будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явились та явки уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, що відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України не перешкоджає розгляду справи без їхньої участі.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши доповідь головуючого судді, проаналізувавши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Відповідно до приписів частини 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із пунктом 1 частини 3 статті 132 цього Кодексу до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За правилами частини 1 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина 2 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частиною 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до положень частини 5 статті 134 цього Кодексу розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Приписами частини 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно із частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За правилами частини 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до статті 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Разом із тим, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості, як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу (документів), витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу у суді першої інстанції представником позивача надано договір про надання правової допомоги №18/2020 від 24.09.2020, квитанції про оплату послуг правової допомоги №24 від 16.11.2020, №19 від 28.09.2020, акт прийому-передачі виконаних робіт від 16.11.2020.

Згідно акту прийому-передачі виконаних робіт від 16.11.2020 адвокат ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю ЧЦ №000017, виданого Радою адвокатів Чернівецької області відповідно до рішення №33/19 від 07.02.2014 та ордера серії СЕ №1014120 від 29.09.2020, надала послуги ОСОБА_2 відповідно до договору про надання правової допомоги №18/2020 від 24.09.2020. В даному акті прийому-передачі виконаних робіт від 16.11.2020 зазначений розрахунок витрат на правову допомогу, зокрема: ознайомлення із рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 01.09.2020 за №1891, довідкою ОКПН "Буковинський клінічний онкологічний центр" від 05.05.2020, трудовою книжкою, довідкою за результатами перевірки дотримання проведення атестації робочого місця від 19.11.2019, висновком державної експертизи щодо якості проведення атестації від 07.10.2014 1,5 години - 750,00 грн.; ознайомлення з нормативними документами про предмет спору 1 година - 500,00 грн.; ознайомлення із судовою практикою по розгляду позовних заяв осіб, які мають право на пільгову пенсію, на рішення пенсійного органу 1,5 години - 750,00 грн.; підготовка проекту позовної заяви 2,5 год. - 1250,00 грн.; ознайомлення із відзивом та підготовка проекту відповіді на відзив 1,5 години - 750,00 грн.

Згідно квитанції про оплату послуг правничої допомоги №24 від 16.11.2020 позивач сплатив адвокату за надання правової допомоги 750,00 грн., відповідно до квитанції №19 від 28.09.2020 - 3250,00 грн.

Відтак вірним є висновок суду першої інстанції, що витрати у сумі 3250,00 грн. на складення позовної заяви є співмірними із складністю цієї справи, яка є справою незначної складності, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг.

Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування додаткового рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 308, 315, 316, 321, 322, 325, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а додаткове рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року у справі № 300/2644/20 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. І. Запотічний судді О. І. Довга В. Я. Макарик Повне судове рішення складено 06.04.2021