Рішення

від 08.04.2021 по справі 925/299/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2021 року м. Черкаси справа № 925/299/21

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Буднік А.М., за участі представників сторін:

від позивача: Пономаренко Ю.С. - за довіреністю;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом акціонерного товариства "Оператор Газорозподільної системи "Черкасигаз" (м. Черкаси) до дочірнього підприємства "Черкаський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" ( м. Черкаси) про стягнення 36 495,13 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 36 495,13 грн. заборгованості, з яких: 33 581,94 грн. залишок основного боргу за послуги розподілу природного газу, 1287,18 грн. пені, 348,98 грн. як 3 % річних та 1 277,03 грн. інфляційних втрат на підставі умов Типового договору розподілу природного газу.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві та просить їх задовольнити.

Відповідач, якому ухвалу про засідання вручено 17.03.2021, в засідання явку свого представника не забезпечив, відзив на позов суду не подано.

Явку в засідання представників сторін суд не визнавав обов`язковою.

В судовому засіданні 08.04.2020 в порядку ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У відповідності до ст. 13, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Всі документи, які додатково подані позивачем в справу на підтвердження розрахунків за позовом, суд приєднав до справи керуючись ст. 2 ГПК України, якою передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

З`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в їх сукупності, заслухавши доводи представника позивача, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з такого:

З матеріалів справи вбачається наступне:

12.06.2017 відповідачем, державним підприємством "Черкаський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" підписано заяву - приєднання до умов Типового договору розподілу природного газу (а.с. 10-11).

Типовий договір розподілу природного газу затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2498 ( а.с. 20-29).

У п. 1.1. договору вказано, що цей типовий договір розподілу природного газу є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки оператором ГРМ обсягів природного газу до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.

Згідно з п. 12.1., 1.2.2. договору він укладається на невизначений строк. Якщо в установленому порядку Регулятором будуть внесені зміни до редакції Типового договору розподілу природного газу, Оператор ГРМ зобов`язується розмістити повідомлення про такі зміни на сайті та в офіційних друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, не менше ніж за десять днів до набрання змінами чинності, крім випадків, для яких цим Договором встановлений інший термін та/або порядок повідомлення про внесення змін.

У разі незгоди Споживача зі змінами він має право розірвати цей Договір шляхом надсилання письмового повідомлення Оператору ГРМ протягом десяти календарних днів з дня, коли він дізнався чи міг дізнатися про внесені до цього Договору зміни. Нерозірвання цього Договору у вказаний строк та продовження споживання природного газу свідчить про згоду Споживача з внесеними до цього Договору змінами.

Пунктами 1.2., 1.3. вказаного договору передбачено, що умови цього договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України Про ринок природного газу і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 року № 2494 (далі - Кодекс газорозподільних систем).

Цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог ст. 633, 634, 641 та 642 ЦК України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.

За цим договором оператор ГРМ зобов`язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором (п. 2.1 договору).

У п. 2.3. договору зазначено, що при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися Законом України "Про ринок природного газу" та Кодексом газорозподільних систем. Оператор ГРМ зобов`язується вносити зміни та оновлювати інформацію, що розміщена на його сайті, зокрема, чинну редакцію тексту цього договору та Кодексу газорозподільних систем.

Згідно з п. 3.1 договору Споживач має право здійснювати відбір/споживання природного газу з газорозподільної системи за умови включення його до Реєстру споживачів будь-якого постачальника у періоді фактичного відбору/споживання природного газу, що в установленому Кодексом газотранспортної системи порядку підтверджується оператором газотранспортної системи до початку такого періоду. Наявність підтвердженого обсягу природного газу Споживача (його постачальника) доводиться до відома Оператора ГРМ у встановленому законодавством порядку Оператором ГТС, а до відома Споживача - його постачальником. За відсутності у Споживача договору постачання природного газу та/або виділених його постачальником підтверджених обсягів для потреб Споживача на відповідний календарний період Споживач не має права використовувати (споживати) природний газ із газорозподільної системи.

За умови включення Споживача до Реєстру споживачів будь-якого постачальника у розрахунковому періоді та відсутності простроченої заборгованості за цим Договором Оператор ГРМ забезпечує розподіл природного газу, що належить Споживачу, до межі балансової належності його об`єкта з дотриманням належного рівня надійності, безпеки, якості та величини тиску природного газу. Приймання-передача обсягу газу, належного Споживачу, а також перехід експлуатаційної відповідальності за стан газових мереж від Оператора ГРМ до Споживача відбуваються на межі балансової належності об`єкта Споживача. Споживач забезпечує належну експлуатацію власних газових мереж після межі балансової належності згідно з чинним законодавством, зокрема відповідно до вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 № 285, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 08.06.2015 за 674/27119, або укладає відповідний договір з будь - якою організацією, яка має право на виконання таких робіт. з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем. Порядок укладання акта розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності Сторін визначений Кодексом газорозподільних систем (п. 3.2 договору).

Умовами п. 3.3 договору передбачено, що Споживач, що не є побутовим, зобов`язаний самостійно контролювати власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу здійснити разом зі своїм постачальником заходи з коригування в установленому порядку підтвердженого обсягу або заходи із самостійного та завчасного обмеження (припинення) власного газоспоживання. Якщо за підсумками місяця фактичний об`єм споживання природного газу споживача буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу, врегулювання небалансу (дефіциту) природного газу буде здійснюватись його постачальником у встановленому законодавством порядку та відповідно до умов договору постачання природного газу.

Визначення об`єму розподілу та споживання природного газу по споживачу здійснюється на межі балансової належності між оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві-приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом газорозподільних систем та цим договором. Для визначення об`єму розподілу та споживання природного газу беруться дані комерційного вузла обліку оператора ГРМ. У разі відсутності комерційного вузла обліку в оператора ГРМ беруться дані комерційного вузла обліку споживача (п. 5.2 договору) .

У п. 5.1., 5.4. договору сторони погодили, що облік (у тому числі приладовий) природного газу, що передається Оператором ГРМ та споживається Споживачем на межі балансової належності об`єкта Споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем. Порядок визначення об`єму розподіленого споживачу і спожитого ним природного газу та надання звітності щодо спожитих об`ємів газу за розрахунковий період визначається відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем та з урахуванням вимог цього договору.

Відповідно до п. 6.1.- 6.4. договору оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем. Тариф, встановлений згідно з п. 6.1 цього розділу, є обов`язковим для Сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення. До встановлення тарифів на послуги розподілу природного газу, виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта споживача відповідно до Кодексу газорозподільних систем, оплата послуг здійснюється за тарифами, встановленими Регулятором для оператора ГРМ, за фізичний обсяг розподілу природного газу. Величина річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) Споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності. Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Згідно з п. 6.6. договору оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством Споживач має сплачувати Оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання Споживача на поточний рахунок Оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів. Оплата здійснюється виключно грошовими коштами на поточний рахунок Оператора ГРМ. Дата оплати визначається датою, на яку були зараховані кошти на рахунок Оператора ГРМ.

Пунктом 6.8. договору передбачено, що надання Оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу Споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між Сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.

Споживач зобов`язується, зокрема здійснювати розрахунки в розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором (п. 7.4. договору).

Отже, з матеріалів справи вбачається, що між сторонами виникли правовідносини на підставі Типового договору розподілу природного газу, регулювання яких здійснюється нормами Закону України Про ринок природного газу , ЦК України, ГК України, Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, № 2494 від 30.09.2015.

Позивач в обґрунтування розрахунків вказує, що згідно п.2 гл.6 розд. VI Кодексу ГРМ (в редакції від 12.10.2019 року) річна замовлена потужність об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, шо передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу.

Визначення газового року наведене в пункті 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ і ним є період часу, який розпочинається з першої газової доби жовтня поточного календарного року і триває до першої газової доби жовтня наступного календарного року.

Тому для розрахунку річної замовленої потужності відповідача на 2020 рік газовим роком вважається період з 01.10.2018 року по 30.09.2019 року.

Так, у вказаний період, Відповідач фактично спожив газ у обсязі 101 761.54 м. куб., що підтверджується додатково наданими суду з боку позивача в засіданні підписаними обома сторонами актами наданих послуг з розподілу природного газу за жовтень-листопад 2018, квітень-вересень 2019.

Таким чином, річна замовлена потужність на 2020 рік об`єкта Відповідача (вул.Тищенка,80, с. Хацьки, Черкаський р-н - а.с. 17) визначена на рівні 101761,54 м. куб. з якою, як вказує позивач, Споживач-відповідач погодився, уточнену заявку не подавав.

Місячна замовлена потужність у відповідача становить :

101 761,54 / 12 міс. = 8 480,128333 м. куб.

Визначення вартості послуг за договором розподілу природного газу здійснюється відповідно до вимог глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ, з урахуванням положень викладених в главі 3 розд. ХУ Кодексу ГРМ, що визначає вимоги до округлення числових значень фізичних величин, відповідно до постанови НБУ від 24.09.2019 року №117 Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 20 червня 2019 р. №82 та за правилами, встановленими п.4 постанови НБУ №25.

Для спрощеного обчислення замовленої потужності Позивачем округлено річну замовлену потужність до 101760 м 3 та 1/12 річної замовленої потужності до 8 480 м 3 .

Постановою НКРЕКП від 24.12.2019 року №3048 (яка оприлюднена на сайті Комісії) для АТ Черкасигаз на період з 01 січня 2020 року до 30 червня 2020 року включно встановлено тариф на послуги розподілу природного газу у розмірі у розмірі 0,42 грн за 1 м3 на місяць (без урахування ПДВ), а з ПДВ його розмір становить 0,504 грн. за 1 м. куб. на місяць.

Таким чином, місячна вартість послуги розподілу природного газу з січня по червень 2020 року для відповідача становить 4 273,92 грн. щомісячно (101 760 м. куб. /12 міс. Х 0.504 грн.= 4 273,92 грн.)

З 01 липня 2020 року постановою НКРЕКП від 24.06.2020 №1186 (яка також оприлюднена на сайті Комісії) для АТ Черкасигаз тариф на послуги розподілу природного газу встановлено у розмірі 0,48 грн. без ПДВ, що становить 0.576 грн. (з ПІДВ) за 1 м. куб. на місяць.

Отже місячна вартість послуги розподілу природного газу з липня 2020 року по грудень 2020 року становить 4 884,48 гри. на місяць (101 760 м. куб. /12 міс х 0.576 грн.= 4 884,48 грн.)

При цьому, у грудні 2020 року позивачем відкориговано здійснене раніше округлення числових значень за 2020 рік і враховано 2 м куб. (8480 м 3 *12 міс. = 101 760 м.куб., а не 101 761.54 м. куб). У зв`язку з цим місячну замовлену потужність відповідача в грудні 2020 року визначено в обсязі 8.482 м.куб. і, відповідно, відкориговано суму місячної вартості замовленої потужності в грудні 2020 року, що склала 4 885,63 грн.

Заперечень проти наведених у позовній заяві розрахунків, які перевірені судом, з боку відповідача не подано.

Як встановлено судом, за загальним правилом, у відповідності до п. 6.6. Типового Договору оплата вартості послуги з розподілу природною газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до 10 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

За твердженням позивача, за період з січня 2020 року по грудень 2020 року включно, відповідачу були надані послуги з розподілу природного газу на загальну суму 54 951,55 грн. (4273,92 грн. х 6 місяців + 4884,48 грн. х 6 місяців).

Розрахунок зроблено вірно та не заперечно відповідачем.

У період з січня 2020 року по грудень 2020 року позивачем складались акти приймання - передачі послуг з розподілу природного газу ( а.с. 35-46) та виставлялися рахунки на його оплату (а.с. 47-58) на загальну суму 54 951,94 грн.

Непідписання відповідачем актів приймання - передачі послуг з розподілу природного газу за період 2020 року не звільняє відповідача від сплати за цю послугу, яка ним фактично отримана та спожита, оскільки таке не передбачено чинними законодавством і споживання послуги не заперечено відповідачем.

При цьому суд вказує, що в даному випадку підписання актів приймання - передачі послуг є лише дією сторін на підтвердження виконання умов договору, а не договірне зобов`язання як таке за предметом договору, до виконання якого можна спонукати лише пред`явленням позову.

За доводами позивача, за період березня-травня 2020 відповідачем частково сплачено заборгованість за послугу з розподілу природного газу в загальному розмірі 21 680,06 грн., за рахунок чого в першу чергу було погашено існуючу заборгованість у відповідача станом на січень 2020 в розмірі 310,45 грн., що вбачається із розрахунків позивача (а.с. 61).

Таким чином, залишок заборгованості відповідача перед позивачем становить 33 581,94 грн.

Доказів сплати боргу у більшій сумі, ніж обліковує позивач, відповідач суду не надав.

Позивачем направлено відповідачу вимогу № 207/29 від 28.01.2021 (а.с. 33-34) про сплату заборгованості в розмірі 33 581,94 грн.

Відповідач відповіді на вимогу не надав, кошти в сумі 33 581,94 грн. не сплатив, порушивши права позивача, з чого і виник спір.

Згідно частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Строк виконання зобов`язання по проведенню повного розрахунку за послугу з розподілу природного газу є таким, що настав за всі періоди 2020 року. Доказів про проведення повного розрахунку за основним боргом з боку відповідача суду не подано.

Таким чином вимога позивача про стягнення з відповідача залишку заборгованості за послугу розподілу природного газу в розмірі 33 581,94 грн. за період січня-грудня 2020 року підлягає до повного задоволення.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 2 ст. 232 ГК України).

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 1 287,18 грн. пені за прострочення розрахунків, нарахованої за період з 11.08.2020 по 10.02.2021 (а.с. 61).

У відповідності до п. 8.2. Типового договору - у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором, він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до статей 1,3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. При сплаті розмір пені не повинен перевищувати подвійну облікову ставку НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Позивач провів нарахування пені за подвійною обліковою ставкою на суму боргу за послугу з розподілу газу з дотриманням шестимісячного період її нарахування у відповідності до положень ч. 6 ст. 232 ГК України.

Однак за належним розрахунком, перевіреним судом за програмою Ліга-закон, розмір пені становить лише 1286,90 грн.

У відповідності до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Право нарахування інфляційних та 3% річних належить кредитору в силу закону, незалежно від того, чи передбачено такий вид відповідальності за згодою сторін у договорі.

Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Період прострочення, за які нараховуються інфляційні втрати та 3% річних з 11.02.2020 по 10.02.2021 позивачем визначено вірно.

Згідно з правилами української мови про вживання прийменника до для числових позначень (наприклад, до 10.07.2020), то 10.07.2020 є останнім днем виконання зобов`язання, тобто прийменник "до" виражає кінцеву календарну дату та за сферою використання закріплений за офіційним діловим стилем, тоді як прийменник по - за розмовним (вказані прийменники в українській мові є тотожними та відрізняються лише за сферою використання) (вказане знайшло своє застосування у судовій практиці, зокрема у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 803/350/17 та у справі № 815/4720/16, від 13.06.2018 у справі № 815/1298/17, від 14.08.2018 у справі № 803/1387/17, від 28.08.2018 у справі № 814/4170/15, від 08.10.2018 у справі № 927/490/18).

Однак із загальної суми боргу по нарахуванню за січень 2020 слід виключити 310,45 грн. початкового сальдо, яке не стосується періоду надання послуги з розподілу газу у січні-грудні 2020, який складає предмет спору. Первинні документи про походження цього сальдо суду не подані, хоча це сальдо і було погашено повністю надходженням від відповідача коштів в оплату за послугу розподілу газу за період 2020 року.

Таким чином, за належним розрахунком 3% річних становить 348,05 грн., а інфляційних - 1274,54 грн., які і належить стягнути з відповідача, оскільки доказів про їх повну сплату суду не подано.

В решті вимог у позові слід відмовити через неправильні розрахунки.

Заперечень проти доводів та розрахунків позивача відповідач суду не надав, доказів проведення повного розрахунку за позовними вимогами у справі немає, строк виконання зобов`язання є таким, що настав, але до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить лише 33 581,94 грн. залишку основного боргу за послугу з розподілу природного газу, 1 286,90 грн. пені, 348,05 грн. як 3 % річних, 1 274,54 грн. інфляційних втрат на підставі умов Типового договору розподілу природного газу.

З урахуванням того, що спір виник через неправильні дії відповідача, керуючись ч. 9 ст. 129 ГПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути 2270,00 грн. на відшкодування судових витрат повністю.

Керуючись ст. 238, 240 ГПК України , -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Черкаський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (ідентифікаційний код 31141625, м. Черкаси, бул. Шевченка, 389) на користь акціонерного товариства "Оператор Газорозподільної системи "Черкасигаз" (ідентифікаційний код 03361402, м. Черкаси, вул. Максима Залізняка, 142) - 33 581,94 грн. залишку основного боргу за послугу з розподілу природного газу, 1 286,90 грн. пені, 348,05 грн. як 3 % річних, 1 274,54 грн. інфляційних втрат на підставі умов Типового договору розподілу природного газу та 2270,00 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

В решті вимог у позові відмовити.

Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів.

Повне судове рішення складено 08 квітня 2021

Суддя Н.М. Спаських