Справа № 128/472/21
РІШЕННЯ
Іменем України
09 квітня 2021 року місто Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області
в складі:
головуючого судді Ганкіної І.А.
при секретарі Жигаровій Д.О.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сосонської сільської ради Вінницького району Вінницької області в особі комісії з реорганізації Сосонської сільської ради Вінницького району Вінницької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини ,-
Встановив:
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Сосонської сільської ради Вінницького району Вінницької області в особі комісії з реорганізації Сосонської сільської ради Вінницького району Вінницької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини , мотивуючи власні вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , про що 02.03.2018 року виконавчим комітетом Сосонської сільської ради Вінницького району Вінницької області складено відповідний актовий запис №09. Після її смерті відкрилася спадщина, до якої входить земельна ділянка, яка знаходиться за адресою Вінницька область, Вінницький район, Сосонська сільська рада, кадастровий номер 0520687000:05:004:0062, площею 1,0776 га, яка належала їй на праві приватної власності згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ №779580. За життя ОСОБА_2 було складено заповіт від 15.12.2017 року, в якому померла заповіла все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті та на що вона за законом матиме право, на користь ОСОБА_1 . Однак, до теперішнього часу, зі спливом 6-місячного строку з моменту відкриття спадщини, а саме з 27.02. 2018 року її не було прийнято. Вказує, що для отримання спадщини вона не змогла у встановлений строк звернутись із заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини, оскільки дізналась щодо існування заповіту тільки 20.12.2019 року, про що їй було повідомлено секретарем Сосонської сільської ради Вінницького району Вінницької області Бабенко Г.М. Після цього позивачці було видано дублікат заповіту і ознайомившись з ним, вона дізналась, що все майно померла, ОСОБА_2 , заповіла їй. Після смерті гр. ОСОБА_2 нотаріус не повідомляв її як спадкоємицю про існування заповіту, у зв`язку із чим вона не мала змоги дізнатися про нього раніше. Пояснює, що коли ж звернулась до нотаріальної контори 20.08.2020 року з приводу прийняття спадщини і попросила оформити спадщину, їй повідомили про те, що строк для прийняття спадщини пропущений, і належних доказів фактичного прийняття спадщини нею не було надано.
З огляду на вищевикладене позивач звернулась з даним позовом до суду, яким просить визначити додатковий строк для прийняття спадщини.
В судове засідання сторони не з`явились, надали суду заяви про розгляд справи без їх участі.
Позивачка ОСОБА_1 надала суду заяву згідно якої позов підтримує в повному обсязі та просить його вимоги задовольнити, змін та доповнень не має, справу просить слухати за їх відсутності.
Представник відповідача Сосонської сільської ради Вінницького району Вінницької області в особі комісії з реорганізації Сосонської сільської ради Вінницького району Вінницької області в особі ОСОБА_3 надав суду заяву згідно якої позов підтримує в повному обсязі та просить його вимоги задовольнити, справу просить слухати за їх відсутності.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, дослідивши матеріали справи, врахувавши думку сторін, викладену у письмових заявах, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 в с. Сосонка Вінницького району Вінницької області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 02.03.2018 року (а.с. 13).
Після її смерті відкрилася спадщина, до якої входить земельна ділянка, яка знаходиться за адресою Вінницька область, Вінницький район, Сосонська сільська рада, кадастровий номер 0520687000:05:004:0062, площею 1,0776 га, яка належала їй на праві приватної власності згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ №779580 (а.с.17-18).
За життя ОСОБА_2 було складено заповіт від 15.12.2017 року, в якому померла заповіла все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті та на що вона за законом матиме право заповіла на користь дочки ОСОБА_1 . Заповіт зареєстровано в реєстрі за № 317 від 15.12.2017 року (а.с. 14).
Факт родинних відносин між позивачкою ОСОБА_1 та померлою ОСОБА_2 як між матір`ю та дочкою підтверджується копією свідоцтва про народження та копією свідоцтва про шлюб.
Однак оформити спадкові права в нотаріальному порядку ОСОБА_1 не має можливості, оскільки нею пропущений строк на подачі заяви до нотаріальних органів про прийняття спадщини, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 20.08.2020 року за № 1351/02-31 (а.с.15-16).
За змістом ст.13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1269 , ч. 1 ст. 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах: від 4 листопада 2015 року № 6-1486цс15, від 26 вересня 2012 року № 6-497цс17.
У пункті 24постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року № 7роз`яснено, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновок щодо застосування відповідних норм права, викладений в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від14 листопада 2018 року у справі № 636/2510/17.
Крім того, суд враховує ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини згідно з якою практика ЄСПЛ застосовується українськими судами як джерело права.
Так, право на захист власності викладено у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , яка гарантує, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Конвенція в ст. 1 Першого протоколу, практично в єдиному приписі, що стосується майна, об`єднує всі права фізичної або юридичної особи, які містять у собі майнову цінність. На відміну від традиційного розуміння інституту права власності, ЄСПЛ тлумачить поняття майно (possessions) набагато ширше й у контексті ст. 1 Першого протоколу під майном розуміє не тільки наявне майно (existing possessions).
Принцип пропорційності тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип пропорційності , натомість принцип пропорційності є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика ЄСПЛ розглядає принцип пропорційності як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.
Дотримання принципу пропорційності передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення ст. 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
Суд вважає, що пропуск строку позивачем для прийняття спадщини, яке складається із нерухомого майна, на яке інші особи, окрім позивача, не претендують, пов`язане із правом володіти і користуватися майном, а тому є перешкодою для позивача у користуванні власністю, що входить до складу спадщини, що в свою чергу є порушенням ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод .
З урахуванням обставин справи та наданих позивачем доказів, враховуючи практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , суд дійшов висновку визнати причини пропуску строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 поважними, а тому ОСОБА_1 необхідно визначити додатковий строк для прийняття спадщини тривалістю два місяці, для подання заяви про прийняття спадщини.
За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що на теперішній час дійсно існують перешкоди для оформлення позивачкою спадкових прав у нотаріальному порядку і за таких обставин визнання права власності на майно в порядку спадкування є компетенцією суду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 15, 16, 1216, 1218, 1264, 1266, 1268, 1270,1272, 1276 ЦК України, ст.ст. 2,11,12,13,206,247,263,264,265,355 ЦПК України, суд.-
Вирішив:
Позов задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 до нотаріальної контори, з часу набрання рішенням законної сили на 2 (два) місяці.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд Вінницької області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.273 ЦПК України .
Повний текст судового рішення складено 09.04.2021.
учасники судового провадження:
позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;
відповідач - Сосонська сільська рада Вінницького району Вінницької області в особі комісії з реорганізації Сосонської сільської ради Вінницького району Вінницької області , адреса: смт. Стрижавка, вул. 40-річчя Перемоги 7, Вінницького району Вінницької області.
Суддя І.А. Ганкіна
Суд | Вінницький районний суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 09.04.2021 |
Оприлюднено | 12.04.2021 |
Номер документу | 96146561 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Вінницький районний суд Вінницької області
Ганкіна І. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні