Рішення
від 01.04.2021 по справі 525/1335/20
ВЕЛИКОБАГАЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 525/1335/20

Провадження №2/525/132/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.04.2021 Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Прасол Я.В.,

секретар судових засідань - Хоменко М.М.,

з участю представника позивача - адвоката Бондаренко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в селищі Велика Багачка Полтавської області матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Бондаренко Ольга Володимирівна, до Великобагачанської об`єднаної територіальної громади Великобагачанського району Полтавської області про скасування державних актів та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом,

в с т а н о в и в:

29.10.2020 ОСОБА_1 через свого представника адвоката Бондаренко О.В. звернувся до Великобагачанського районного суду з вказаним позовом.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

До складу спадщини після смерті останнього увійшли земельні ділянки площею 3,6001га кадастровий номер 5320255100:00:008:0088 та площею 1,02га кадастровий номер 5320255100:00:009:0409, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва,що розташовані на території Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області.

Зазначені земельні ділянки належали померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , на підставі державного акту серії І-ПЛ №058282, виданого 13.03.1998 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №857.

ОСОБА_2 , за життя, земельну ділянку з кадастровим номером 5320255100:00:008:0088, загальною площею 3,6001га спадкував після смерті ОСОБА_3 частинами, а саме: 1/2 частину - по заповіту, на підставі свідоцтва про право на спадщину по заповіту виданого державним нотаріусом Великобагачанської державної нотаріальної контори Сахаровою Л.І. від 13.01.2009 та 1/2 частину - по закону, на підставі свідоцтва про право на спадщину по закону виданого в.о. державного нотаріуса Великобагачанської державної нотаріальної контори Кириченко Т.М. від 29.03.2017.

Крім того, на підставі свідоцтва про право на спадщину по заповіту виданого державним нотаріусом Великобагачанської державної нотаріальної контори Сахаровою Л.І. від 13.01.2009 ОСОБА_2 також успадкував 1/2 частину земельної ділянки, що належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 площею 1,02га кадастровий номер 5320255100:00:009:0409.

20 квітня 2010 року на ім`я ОСОБА_2 , на підставі свідоцтва про право на спадщину по заповіту від 13.01.2009, були виготовлені та видані два державні акти на право власності на земельну ділянку:серії ЯИ № 914194 на земельну ділянку площею 1,8000 га., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 5320255100:00:008:1135, акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю №011055100101; серії ЯИ № 914195 на земельну ділянку площею 0,5100 га., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 5320255100:00:009:1119, акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю №011055100102.

З метою оформлення спадкових прав позивач звернувся до нотаріуса. Приватний нотаріус Великобагачанського районного нотаріального округу Полтавської області Сахарова Л.І. відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину по заповіту після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Підставою, на якій ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва на право на спадщину за заповітом на приватизовані земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,8000 га, кадастровий номер: 5320255100:00:008:1135 та площею 0,5100 га, кадастровий номер: 5320255100:00:009:1119, що знаходяться за адресою: Великобагачанська селищна рада, Великобагачанського району, Полтавської області, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , вказано необхідність скасування в судовому порядку виданих, без згоди всіх співвласників та укладення відповідного договору, посвідченого нотаріально Великобагачанською райдержадміністрацією Полтавської області 20 квітня 2010 року державних актів на право власності на земельну ділянкусерії ЯИ № 914194 на ім`я ОСОБА_2 , акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю № 011055100101, на земельну ділянку площею 1,8000 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 5320255100:00:008:1135; серії ЯИ № 914195 на ім`я ОСОБА_2 , акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю №011055100102, на земельну ділянку площею 0,5100 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 5320255100:00:009:1119.

Посилаючись на те, що при поділі земельних ділянок площею 3,6001 га кадастровий номер 5320255100:00:008:0088 та 1,02 га кадастровий номер 5320255100:00:009:0409, що розташовані на території Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області, 1/2 яких належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітомвід 13 січня 2009 року, та формування їх під кадастровими номерами 5320255100:00:008:1135 та 5320255100:00:009:1119, відповідно, дії щодо погодження технічної документації в розумінні ст. ст. 56 ЗУ Про землеустрій , 186 ЗК України, не проводились, просив суд скасувати державні акти серії ЯИ № 914194 та серії ЯИ № 914195, як такі, що видані з порушенням чинного законодавства.

Для забезпечення свого права вважав за необхідне обрати передбачений ст. 16 ЦК України спосіб захисту прав та просив суд визнати за ним право власності в порядку спадкування за заповітом на 1/2 земельної ділянки 3,6001 га, кадастровий номер: 5320255100:00:008:0088, що розташована на території Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області, 1/2 якої належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 13 січня 2009 року.

Ухвалою Великобагачанського районного суду Полтавської області від 03.11.2020 було відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання по справі на 02.12.2020. Відповідачу було направлено копію позовної заяви з додатками та роз`яснено право подати відзив по справі (а.с.20).

Відповідач Великобагачанська ОТГ Полтавської області позовну заяву з додатками отримав 10.11.2020 (а.с.26), відзиву на позовну заяву в установленому законом порядку не подав.

02.12.2020 підготовче засідання у справі відкладено на 22.12.2020 та на 11.01.2021у зв`язку з витребуванням додаткових доказів.

15.12.2020 та 15.01.2021 на адресу суду надійшла витребувана судом інформація.

Ухвалою Великобагачанського районного суду від 11.01.2021 підготовче засідання по справі було закрито, справу призначено до судового розгляду на 10.02.2021.

10.02.2021 розгляд справи відкладено на 17.03.2021, а потім на 01.04.2021, з поважних причин.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Бондаренко О.В. позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві, просила позов задовольнити. Позивач до суду не з`явився, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача Великобагачанської ОТГ Полтавської області в судове засідання не з`явився, про дату та час судового розгляду відповідач був повідомлений належним чином, на адресу суду надійшли заяви про розгляд справи без участі його представника (а.с. 27, 28, 130, 174, 188).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України).

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Згідно ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно ст.13 ЦПК України (диспозитивність цивільного судочинства), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та проаналізувавши в сукупності письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 08.07.2008, ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Довгалівка, Великобагачанського району, Полтавської області, померла ОСОБА_3 , про що в Книзі реєстрації смертей було зроблено відповідний актовий запис за № 68 (а.с. 58 на звороті).

Згідно державного акта серії І-ПЛ № 058282, виданого 13 березня 1998 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 857 померла ОСОБА_3 була власником земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4, 62 га, з них: рілля - 3,60 га (кадастровий номер 5320255100:00:008:0088), кормові угіддя - 1,02 га (кадастровий номер 5320255100:00:009:0409), місцезнаходженням якої є територія Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області (а.с.60-61).

Відповідно до заповіту, посвідченого Великобагачанською державною нотаріальною конторою 24.10.2003 за № 1475, померла ОСОБА_3 за життя зробила розпорядження на випадок своєї смерті та все належне їй майно заповіла ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в рівних частках (а.с.59).

13 січня 2009 року державним нотаріусом Великобагачанської державної нотаріальної контори Полтавської області Сахаровою Л.І., на ім`я ОСОБА_2 було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 1/2 частку приватизованої земельної ділянки площею 4,62 га: включає в себе земельну ділянку площею 3,6001 га, земельну ділянку площею 1,2 га., для ведення сільського господарства, яка розташована на території Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області, що належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 на підставі державного акта серії І-ПЛ № 058282, виданого 13 березня 1998 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 857, кадастровий номер: 5320255100:00:008:0088, 5320255100:00:009:0409 (а.с.5).

На підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 13.01.2009 за № 40 Великобагачанською районною державною адміністрацією Полтавської області на ім`я ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 були видані державні акти на право власності на земельні ділянки:

- серії ЯИ №914194 на земельну ділянку площею 1,8000 га, що є 1/2 частиниземельної ділянки площею 3,6001 га належної померлій ОСОБА_3 на підставі державного акта серії І-ПЛ № 058282, виданого 13 березня 1998 (а.с.6);

- серії ЯИ № 914195 на земельну ділянку площею 0,5100 га, що є 1/2 частиниземельної ділянки площею 1,02 га належної померлій ОСОБА_3 на підставі державного акта серії І-ПЛ № 058282, виданого 13 березня 1998 року (а.с.7).

29 березня 2017 року державним нотаріусом Великобагачанської державної нотаріальної контори Полтавської області Кириченко Т.М., на ім`я ОСОБА_2 було видано свідоцтво про право на спадщину за закономна 1/2 часину земельної ділянки загальною площею 3,6001 га, кадастровий номер: 5320255100:00:008:0088, що розташована на території Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області, що належала померлій ОСОБА_3 на підставі державного акта серії І-ПЛ № 058282, виданого 13 березня 1998 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 857 (а.с.8, 9).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 19.06.2018, ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Пилипенки, Великобагачанського району, Полтавської області, помер ОСОБА_2 , про що складено відповідний актовий запис за № 105 (а.с.10).

Відповідно до заповіту, посвідченого приватним нотаріусом Сахаровою Л.І. 02.06.2016 за №1921, померлий ОСОБА_2 зробив розпорядження на випадок своєї смерті та все належне йому майно заповів на ім`я ОСОБА_1 (а.с.91).

Відповідно до заяви №131-2018 від 22.06.2018, ОСОБА_1 , як спадкоємець за заповітом, після смерті ОСОБА_2 звернувся до Великобагачанської державної нотаріальної контори Полтавської області для отримання свідоцтва про право на спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 (а.с.43).

Постановою від 13 листопада 2019 року вих. № 02-31/1460, приватним нотаріусом Великобагачанської державної нотаріальної контори Полтавської області Сахаровою Л.І., ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на належні спадкодавцю, ОСОБА_2 , земельні ділянки. Підставою, на якій ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтв на право на спадщину за заповітом на приватизовані земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,8000 га, кадастровий номер: 5320255100:00:008:1135 та площею 0,5100 га, кадастровий номер: 5320255100:00:009:1119, що знаходяться за адресою: Великобагачанська селищна рада, Великобагачанського району, Полтавської області, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , вказано необхідність скасування в судовому порядку виданих, без згоди всіх співвласників та укладення відповідного договору, посвідченого нотаріально Великобагачанською райдержадміністрацією Полтавської області 20 квітня 2010 року державних актів на право власності на вищевказані земельні ділянки(а.с.11-12).

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи (ст.76 ЦПК України).

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.2 ст.77 ЦПК України).

Частиною 1 ст.81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частин 5,6 ст.81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 55 Конституції України установлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Аналогічні положення містяться у ч.1 ст.15 ЦК України та ст.4 ЦПК України.

Згідно ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється: шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок.

Відповідно до п. є ч. 1 ст. 56 ЗУ Про землеустрій , технічна документація із землеустроющодо поділу та об`єднання земельних ділянок включає: згоду власника земельної ділянки, для земель державної власності - органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою, на поділ чи об`єднання земельних ділянок користувачем (крім випадків поділу земельної ділянки у зв`язку з набуттям права власності на житловий будинок, розташований на ній).

Відповідно до п. 12 ст. 186 ЗК України, технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок погоджується: у разі якщо поділ, об`єднання земельних ділянок здійснюється її користувачем - власником земельних ділянок, а щодо земельних ділянок державної або комунальної власності - органом виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування, уповноваженими розпоряджатися земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених статтею 122цього Кодексу.

Згідно ст.152 ЗК України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

У Постанові від 22 травня 2013 року у справі №6-33цс13 Верховний Суд України зробив правовий висновок про те, що державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов`язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку. Також, у Постанові від 24 квітня 2013 року у справі №6-14цс13 Верховний Суд України дійшов правового висновку про те, що видача державного акта на право власності на земельну ділянку без визначеної законом (ч.1 ст.116 ЗК України) підстави є неправомірною, а державний акт, виданий з порушеннями вимог статей 116,118 ЗК України, є недійсним.

Матеріалами справи підтверджується той факт, що підставою для виготовлення та видачі державних актів: серії ЯИ №914194 на земельну ділянку площею 1,8000 га та серії ЯИ № 914195 на земельну ділянку площею 0,5100 га, було свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 13.01.2009 №40 (а.с. 6,7), а не відповідні рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. Проектна документація щодо поділу земельної ділянки в установленому законом порядку не розроблялася та не погоджувалася, узгодження із співвласником земельної ділянки щодо її поділу не відбувалося.

За таких встановлених судом обставин, вищевказані державні акти на право власності на земельну ділянку є незаконними та підлягають скасуванню.

Відповідно до положень ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 1 ст. 1225 ЦК України визначено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Частина 1 ст. 1268 ЦК України визначає, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).

Положеннями ст. ст. 55, 124 Конституції Українита ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних, передбачено, що кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом, зокрема таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Отже, проаналізувавши відповідне законодавство, що регулює сферу суспільних відносин в частині виниклих спірних правовідносин, з урахуванням наявних доказів по справі та подальшого належного виконання судового рішення, суд приходить до висновку, що є передбачені законом підстави для задоволення заявлених позовних вимог ОСОБА_1 в межах заявлених ним позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України,

у х в а л и в:

Позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати недійсним та скасувати Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 914194 на ім`я ОСОБА_2 , акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю № 011055100101, на земельну ділянку площею 1,8000 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 5320255100:00:008:1135.

Визнати недійсним та скасувати Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 914195 на ім`я ОСОБА_2 , акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю № 011055100102, на земельну ділянку площею 0,5100 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 5320255100:00:009:1119.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 (одну другу) частину земельної ділянки площею 3,6001га, кадастровий номер: 5320255100:00:008:0088, що розташована на території Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області, 1/2 частина якої належала померлому ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 13 січня 2009 року, в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до пп.15.5 п.15 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Великобагачанський районний суд Полтавської області.

На виконання п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України судом зазначається повне найменування сторін: позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ; представник позивача - адвокат Бондаренко Ольга Володимирівна, місцезнаходження: АДРЕСА_2 , свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ №1707 видане Радою адвокатів Полтавської області 27.06.2017; відповідач - Великобагачанська об`єднана територіальна громада Великобагачанського району Полтавської області, юридична адреса: Полтавська область, Миргородський (колишній Великобагачанський) район, сел. Велика Багачка, вул. Каштанова, 20, код ЄДРПОУ - 21044600.

Повний текст судового рішення виготовлено 09 квітня 2021 року.

Суддя Я.В. Прасол

СудВеликобагачанський районний суд Полтавської області
Дата ухвалення рішення01.04.2021
Оприлюднено11.04.2021
Номер документу96156498
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —525/1335/20

Рішення від 01.04.2021

Цивільне

Великобагачанський районний суд Полтавської області

Прасол Я. В.

Рішення від 01.04.2021

Цивільне

Великобагачанський районний суд Полтавської області

Прасол Я. В.

Ухвала від 11.01.2021

Цивільне

Великобагачанський районний суд Полтавської області

Прасол Я. В.

Ухвала від 03.11.2020

Цивільне

Великобагачанський районний суд Полтавської області

Прасол Я. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні