Рішення

від 29.03.2021 по справі 510/1760/20

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/1760/20

Провадження № 2/510/556/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2021 року Ренійський районний суд Одеської області

у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;

- за участю секретаря Арабаджи Л.В.,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідачка позовні вимоги визнала, щодо їх задоволення не заперечувала, просила розглянути справу у її відсутності.

Представник позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_4 на задоволенні позову наполягала, просила про розгляд справи без її участі.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія свідоцтва про смерть ОСОБА_5 - помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; копія державного акту серії І-ОД №010331 від 10.03.2004р. на право приватної власності на землю - на земельну ділянку площею 3,000 га, розташовану на території Котловинської сільської ради Ренійського району Одеської області (масив № НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ), виділену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; копія витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (3,000 га) від 28.09.2016р.; копія державного акту серії ЯК №463043 від 12.10.2011р. на право власності на земельну ділянку - на земельну ділянку площею 0,2500 га, розташовану по АДРЕСА_1 , виділену для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) ; копія заповіту від 19.03.2015р., оформленого на ім`я ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; копії свідоцтв про народження ОСОБА_6 та ОСОБА_2 ; копія витягу з Державного реєстру актів цивільного стану від 15.11.2019р. про шлюб ОСОБА_6 із ОСОБА_7 ; копія рішення Ренійського районного суду Одеської області від 12.12.2016р.; копія свідоцтва про народження ОСОБА_8 ; копія свідоцтва про укладення шлюбу між ОСОБА_9 та ОСОБА_8 ; копія свідоцтва про розірвання шлюбу між ОСОБА_7 та ОСОБА_1 ; копія домової книги; копія технічного паспорту на житловий будинок із надвірними спорудами, розташований по АДРЕСА_1 , оформленого на ім`я ОСОБА_5 ; копія свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 05.09.2006р.; копія витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 05.09.2006р.; копія звіту про проведення незалежної оцінки вартості житлового будинку та земельної ділянки від 29.12.2018р.; витяг з довідника показників нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь в Україні станом на 01.01.2020р.; копія постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 20.06.2020р.

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що сторони у справі являються доньками ОСОБА_5 .

За життя ОСОБА_5 належало наступне майно:

на підставі свідоцтва про право власності від 05.09.2006р. - житловий будинок із надвірними спорудами, розташований по АДРЕСА_1 ;

на підставі державного акту серії ЯК №463043 від 12.10.2011р. на право власності на земельну ділянку - земельна ділянка площею 0,2500 га, розташована по АДРЕСА_1 , виділена для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка);

на підставі державного акту серії І-ОД №010331 від 10.03.2004р. на право приватної власності на землю - земельна ділянка площею 3,000 га, розташована на території Котловинської сільської ради Ренійського району Одеської області (масив № НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ), виділена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

На випадок смерті ОСОБА_5 розпорядився належним йому майном, 19.03.2015р. склав заповіт на ім`я позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стосовно житлового будинку та присадибної ділянки. Щодо належної йому земельної ділянки площею 3,000 га ОСОБА_5 жодним чином не розпорядився, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина на належне їй майно.

У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини жодна з позивачок не звернулася до нотаріальної контори із заявою про її прийняття за заповітом або за законом. Проте, навіть у випадку своєчасного звернення, оформити спадщину було б неможливо у зв`язку із тим, що в них були відсутні відповідні оригінали правовстановлюючих документів.

Останні роки перед смертю ОСОБА_5 позивачки мешкали разом із ним (це підтверджується даними домової книги, відміткою про реєстрацію місця мешкання позивачок у паспорті), доглядали за батьком, як доньки. Відповідачка у справі на спадщину не претендує, не заперечує, щоб спадщину оформили позивачки.

У нинішній час, при зверненні позивачів до нотаріуса для отримання свідоцтв про право на спадщину, їм в цьому було відмовлено з причини відсутності оригіналів правовстановлюючих документів на вищевказані житловий будинок та земельні ділянки, про що 20.06.2020р. нотаріусом було винесено відповідну постанову.

Необхідні нотаріусу документи (оригінали) позивачі надати не можуть у зв`язку із втратою їх спадкодавцем. Чинним законодавством не передбачена можливість відновлення актів на право власності на земельну ділянку після смерті власника його спадкоємцями за умови, що свідоцтво про право на спадщину щодо цієї земельної ділянки не видано, а на підставі ксерокопії акту неможливо оформити спадщину. Згідно п. 5.1 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 43 від 04.05.1999р., при втраті (псуванні) державного акту на землю власнику або землекористувачу видається відповідний дублікат.

Так як набуте за спадкуванням право власності позивачкою не було оформлено, вона не в змозі отримати дублікати державних актів про право власності на землю.

Окрім вищевказаного, перешкодою в оформленні прийняття спадщини є також і те, що згідно п. 7 глави 7 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Міністерством юстиції України 22.02.2012р. №296/5, у справах нотаріуса залишаються копії (фотокопії) державного акта на право власності на земельну ділянку - при посвідченні договору купівлі-продажу, міни, дарування, пожертви, довічного утримання (догляду), ренти, спадкового договору, а також при видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку. На оригіналі державного акту нотаріусом проставляється відповідна відмітка про перехід права власності на земельну ділянку до набувача чи спадкоємця. Щодо житлового будинку - то ця нерухомість не була внесена до єдиного державного реєстру прав власності на нерухоме майно.

Отже, після смерті ОСОБА_5 це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на земельні ділянки та житловий будинок, як на об`єкти спадщини, може звернутися тільки спадкоємець.

Таким чином, позивачі прийняли спадщину в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, що залишилася після померлого ОСОБА_5 (батька) і вважають, що мають всі законні підстави для визнання за ними права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, відповідачка на неї не претендує.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачів обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки їхні доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.

Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв`язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України). Згідно із ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно поживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. За ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Як було встановлено судом, позивачки у справі являються спадкоємцями щодо житлового будинку та присадибної ділянки - за заповітом, щодо земельної ділянки площею 3,000 га - за законом.

У передбачений законом строк для прийняття спадщини позивачі не звернулися до нотаріальної контори із відповідними заявами. Однак, вони спільно мешкали разом із спадкодавцем до його смерті. Як зазначили позивачки, після смерті батька у них були відсутні оригінали правовстановлюючих документів на спадкові земельні ділянки та житловий будинок. В даний час оформити своє право на спадщину та отримати відповідні свідоцтва позивачки також не мають можливості.

Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивачки прийняли спадщину фактично, оскільки їхня воля, як спадкоємців за заповітом та за законом, була виражена у їхніх діях по фактичному управлінню та володінню спадковим майном (зберігання копій правовстановлюючих документів на земельні ділянки та нерухомість, мешкання у житловому будинку, розпорядження щодо їх цільового використовування тощо).

Таким чином, позивачки прийняли спадщину за заповітом та за законом в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки вони постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та не заявили про відмову від неї.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд вважає, що позивачки являються суб`єктами набуття права власності на земельні ділянки та житловий будинок з підстав прийняття спадщини за заповітом та за законом в порядку ч.3 ст. 1268 ЦК України.

З урахуванням викладених позивачками та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити їх вимоги щодо визнання за ними права власності на спадкове майно.

Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 200, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1216, 1217, 1218, 1225, 1233-1235, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задовольнити.

І. Визнати за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 ), ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_5 ) в порядку спадкування за заповітом право спільної сумісної власності на:

-житловий будинок із надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташований по АДРЕСА_1 (який в цілому складається з: житлового будинку літ. А, загальною площею 87,00 кв.м., житловою площею 71,10 кв.м., допоміжною площею 15,90 кв.м.; літньої кухні літ. Б; навісу літ. б; погребу літ.б 1; вбиральні літ. В; сараю літ. Г; навісу літ. г; сараю літ. Д; огорожі № 1-3; споруди № 4);

-земельну ділянку площею 0,2500 га із кадастровим номером 5124181200:02:001:0312, розташовану по АДРЕСА_1 , виділену для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на підставі державного акту серії ЯК №463043 від 12.10.2011р. на право власності на земельну ділянку,

що належали ОСОБА_5 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ІІ. Визнати за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 ), ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_5 ) в порядку спадкування за законом право спільної сумісної власності на:

-земельну ділянку площею 3,000 га із кадастровим номером 5124181200:01:001:0292, розташовану на території Котловинської сільської ради Ренійського району Одеської області (масив № НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ), виділену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі державного акту серії І-ОД №010331 від 10.03.2004р. на право приватної власності на землю,

що належала ОСОБА_5 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя В.І. Дудник