Рішення

від 05.04.2021 по справі 757/46796/20-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/46796/20-ц

Категорія 81

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2021 року Печерський районний суд м. Києва у складі: головуючого судді Остапчук Т.В. за участю секретаря Москаленко А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку позовного спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ГЕБЕЛЬС про захист прав споживачів,- ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2020 року позивач звернувся до Печерського районного суду м. Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю ГЕБЕЛЬС , та просить Стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти у сумі 3324,05 грн, та стягнути з відповідача на користь позивача суму моральної шкоди у розмірі 5 000 грн. Позивач в судове засідання з`явився, надав суду заяву про проведення судового засідання без фіксації судового процесу, проти винесення заочного рішення не заперечувала. Інші сторони до судового засідання не зявились, причини неявки суду не повідомили. Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, згідно ч.1 ст. 223 ЦПК України, у порядку ст. ст. 280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів. За наявності умов, передбачених ч.1 ст. 280 ЦПК України, та оскільки позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд вважає за можливе допустити заочний розгляд справи. Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши в сукупності надані докази вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що 12 квітня 2018 року. ОСОБА_1 , навеб сайті prom.ua знайшов оголошення про продаж Смартфону Хіаоmі Rеdmi 4х 3/32СВ Gold. Зв`язавшись із менеджером по оформленню замовлень 'ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ГЕБЕЛЬС (далі - Відповідач), Позивач отримав Рахунок-фактуру СФ-005948 від 12 квітня 2018 року на суму 3 324, 05 грн. (три тисячі триста двадцять чотири гривні 05 копійок) за смартфон Хіаоmі Rеdmi 4х 3/32СВ Gold. Телефоном, менеджер по оформленню замовлень повідомив Позивачу, що після оплати, він отримає своє замовлення у суботу, 14 квітня 2018 року, у відділенні №28 Нової Пошти . 12 квітня 2018 року. Позивачем було сплачено грошові кошти, у розмірі 3 324, 05 грн, за смартфон Хіаоmі Rеdmi 4х 3/32СВ Gold на рахунок ТОВ Гебельс , про що свідчить роздруківка виконання операції в системі UKRSIB online . В зв`язку з тим. що Позивачем у зазначений строк не було отримано товару, 31 грудня 2019 року він звернувся до Відповідача із претензією, в якій просив повернути грошові кошти. Станом на дату звернення до суду із даним позовом, відповіді на претензію ча не надано. Грошові кошти у розмірі 3 324, 05 грн. (три тисячі триста двадцять гривні 05 копійок) Відповідачем не повернуті.Безпосередньо це вважається укладанням договору купівлі-продажу, який є публічним договором в розумінні ст. 633 ЦК України. Згідно п.1 ст.8 Закону України Про захист прав споживачів , споживач має право вимагати від продавця розірвання договору купівлі-продажу та повернення сплачених за товар грошових коштів за товар тільки у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника (продавця, виконавця) товару. За змістом частин п`ятої та шостої статті 8 Закону України Про захист прав споживачів продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) зобов`язані прийняти товар неналежної якості у споживача і задовольнити його вимоги. За наявності товару вимога споживача про його заміну підлягає негайному задоволенню, а в разі виникнення потреби в перевірці якості - протягом чотирнадцяти днів або за домовленістю сторін. У разі відсутності товару вимога споживача про його заміну підлягає задоволенню у двомісячний строк з моменту подання відповідної заяви. Посилаючись на п. 5 ст. 7, п. 1, п. 9 ст. 8 Закону України Про захист прав споживачів , позивач направив відповідачу письмову заяву із вимогами. Згідно із ст. 21 Закону України Про захист прав споживачів , крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо:1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції;2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію;6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу. Пунктом 23 ст.1 Закону України Про захист прав споживачів визначено, що споживач це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Закон України Про захист прав споживачів регулює відносини, які виникають між споживачами і виробниками, виконавцями, продавцями під час продажу товарів (виконанні робіт, наданні послуг), встановлює права споживачів на придбання товарів (робіт, послуг) належної якості та безпечних для життя і здоров`я, а також визначає механізм захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів. У вказаному законі прописана процедура укладання договору, яка включає питання щодо надання інформації споживачеві один про одного та щодо умов договору: про надання послуг з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах, винагороди товариства, порядок розподілу товару, тощо. А у разі ненадання зазначеної інформації суб`єкт господарювання, який повинен її надати, несе відповідальність, встановлену статтями 15 і 23 цього Закону. Враховуючи незручності, спричинені порушенням прав Позивача, під час придбання ним товару у Відповідача, і як наслідок завданням Позивачу матеріальної шкоди, яке відбулось через дії та бездіяльність Відповідача, Позивач просить стягнути на свою користь з Відповідача, суму моральної шкоди у розмірі 5 000,00 гри. (п`ять тисяч рпвень 00 копійок). Відповідно дост. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідност. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. За вимогами ст.655, ч. 1 ст.673, ЦК України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого має відповідати умовам договору купівлі-продажу, а покупець зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно дост. 42 Конституції України держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів. Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками та продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності регулюються. Законом від 12 травня 1991 р. № 1023-XII "Про захист прав споживачів"(далі - Закон № 1023-XII). ЦимЗакономустановлено права споживачів, а також визначено механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів. Згідно з п. 22 ч. 1ст. 1 Закону № 1023-XII споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. У відповідності дост. 4 вказаного Закону, споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на:1) захист своїх прав державою;2) належну якість продукції та обслуговування;3) безпеку продукції;4) необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця);5) відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону;6) звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав;7) об`єднання в громадські організації споживачів (об`єднання споживачів). З огляду на вищевикладене суд вважає, що матеріалами справи доведено та в судовому засіданні підтверджено факт того, що права позивача , як споживача були порушені, у звязку з чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача грошові кошти у сумі 3324,05 грн. В частині стягнення моральної шкоди, завданої позивачу, суд враховує вимоги розумності і справедливості, характер та тривалість заподіяння позивачу душевних страждань. Як на підставу вимоги стягнення моральної шкоди позивач посилається на ч.1 ст.1167 ЦК України, згідно з якою моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Проте питання відшкодування моральної шкоди регулюється спеціальним у виниклих правовідносинах Законом України Про захист прав споживачів , статтею 4 якого передбачено, що споживачі мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту продукції), відповідно до закону. Оскільки позивач настання моральної втрати пов`язує з невиконанням відповідачем умов договору, немає законодавчо визначених підстав для задоволення позовних вимог відшкодування моральної шкоди. Тож, в цій частині у задоволенні позову слід відмовити. Відповідно до ч. 1ст. 13ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ч.ч.1,5,6 ст.81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно до ч.1 ст.89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Відповідно до ст. 263 ЦПК України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. На основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, з огляду на те, що цивільне судочинство не може ґрунтуватись на припущеннях, суд приходить до висновку про задоволення позову частково. На підставі викладеного та керуючись: 2, 13, 76-80, 81,223, 247, 274-275, 280-281 ЦПК України , ЗУ Про захист прав споживачів , суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ГЕБЕЛЬС про захист прав споживачів - задовольнити частково. Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ГЕБЕЛЬС , код ЄРДПОУ 41621908 на користь ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , грошові кошти у розмірі 3 324, 05 грн. В частині стягнення моральної шкоди - відмоити. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, а особою яка була відсутня при проголошенні рішення протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення. Позивач: ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю ГЕБЕЛЬС : 01004,м. Київ,вул.. Велика Васильківська,15/2 Суддя Т.В.Остапчук