Рішення

від 29.03.2021 по справі 760/5678/19

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 760/5678/19

2-2566/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2021 року м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Українця В.В.

при секретарі Степановій Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування земельної ділянки від добросовісного набувача,

в с т а н о в и в:

25 лютого 2019 року ОСОБА_1 звернулась в суд з зазначеним позовом до ОСОБА_2 про витребування майна від добросовісного набувача.

Свої вимоги мотивувала тим, що вона на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку від 19 листопада 2009 року є власником земельної ділянки площею 0,1200 га, яка розташована на АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:72:317:0013.

Їй стало відомо, що зазначена земельна ділянка їй вже не належить та на праві власності зареєстрована за відповідачем, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Зазначає, що їй не відомо, коли земельна ділянка юридично вибула з її власності.

Просила ухвалити рішення, яким витребувати від ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,1200 га, яка розташована на АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:72:317:0013.

Ухвалою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 07 березня 2019 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 09 квітня 2019 року відкрито загальне позовне провадження у справі.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 24 вересня 2020 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивач у судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином (а.с. 50). Причини неявки суду не повідомила.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 ч. 3 цієї статті визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку від 19 листопада 2009 року земельна ділянка площею 0,1200 га, яка розташована на АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:72:317:0013 належить на праві власності ОСОБА_1 (а.с. 5, 6).

З позову вбачається, що ОСОБА_1 стало відомо, що зазначена земельна ділянка їй вже не належить та на праві власності зареєстрована за ОСОБА_2 .

Позивачем на підтвердження своїх доводів надана суду інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 05 травня 2018 року (а.с. 7-8).

Разом з тим, з цієї інформаційної довідки вбачаться, що витяг з реєстру містить інформацію щодо земельної ділянки з іншим кадастровим номером - 8000000000:72:317:0060, площею 0,24 га.

Крім того, власником земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:72:317:0060, площею 0,24 га (адреса: АДРЕСА_2 ) є ОСОБА_3 .

Відповідно до частин 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з частинами 1-3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У ст. 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

За нормами ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 89 ЦПК України).

Будь-яких доказів стосовно того, що земельна ділянка площею 0,1200 га, яка розташована на АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:72:317:0013, вибула з володіння позивача, зокрема, й неправомірно, ОСОБА_1 суду не надано. Останньою не надано й доказів на підтвердження переходу права власності на зазначену земельну ділянку до відповідача.

Крім того, ОСОБА_1 пред`явлено позов до ОСОБА_2 , а земельна ділянка з інформаційної довідки з реєстру належить іншій особі - ОСОБА_3 .

За таких обставин, вимоги позивача не ґрунтуються на законі.

З огляду на наведене, у задоволені позову слід відмовити.

Керуючись ст. 330 ЦК України, статтями 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 158, 223, 259, 263-265, 268, 272 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про витребування земельної ділянки від добросовісного набувача.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 08 квітня 2021 року.

Суддя: