Рішення

від 30.03.2021 по справі 395/1549/20

НОВОМИРГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 395/1549/20 Провадження № 2/395/114/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2021 року м. Новомиргород

Новомиргородський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді - Орендовського В.А.,

при секретарі - Піддубній Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомиргороді в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог ОСОБА_3 , Новомиргородська районна державна нотаріальна контора Кіровоградської області про визнання договору міни недійсними як удаваного правочину,

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог ОСОБА_3 , Новомиргородська районна державна нотаріальна контора Кіровоградської області про визнання договору міни недійсними як удаваного правочину, посилаючись на наступні обставини.

Мати позивача, ОСОБА_4 , була зареєстрована та проживала в с. Панчеве, Новомиргородського району, Кіровоградської області і мала у своїй власності земельну ділянку за кадастровим номером 3523885800:02:000:0234, сільськогосподарського призначення, площею 5,8574 га, що розташована на території Панчівської сільської ради, Новомиргородського району, Кіровоградської області. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла. В 2019 ропі позивачу стало відомо, що право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 3523885800:02:000:0234 набув ОСОБА_2 . 31 липня 2013 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка діяла в інтересах ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , був укладений договір міни земельної ділянки за кадастровим номером 3523885800:02:000:0234 сільськогосподарського призначення площею 5,8574 га, що розташована на території Панчівської сільської ради, Новомиргородського району, Кіровоградської області, посвідчений державним нотаріусом Новомиргородської державної нотаріальної контори Кіровоградської області Заліпським В.О. Згідно пункту 9 вище вказаного договору від 31.07.2013 року обмін земельних ділянок проводиться з грошовою доплатою ОСОБА_4 в сумі 117228,00 грн. Враховуючи те, що суттєва девальвація гривні відбулась в 2014 році, а станом на 31 липня 2013 року згідно офіційного курсу НБУ можна було придбати приблизно 14671,00 доларів США. Тобто, фактично сторони вище вказаного Договору уклали Договір купівлі-продажу вказаної земельної ділянки, продаж якої на той час був заборонений у відповідності до підпункту б п. 15 Перехідних положень Земельного кодексу України. Враховуючи, що продаж землі сільськогосподарського призначення був заборонений станом на 2013 рік, то врегулювати нормами, що регулюють договір купівлі-продажу неможливо, а тому просить суд визнати недійсним договір міни земельної ділянки.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити з викладених в позові підстав. Крім цього, позивач зазначила, що спадщину після смерті матері вона не приймала, оскільки заяву про прийняття спадщини вона не подавала та з матір`ю в її домоволодінні на час смерті та після смерті не проживала.

Відповідач ОСОБА_2 повідомлений у встановленому законом порядку про час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явився, будь-яких клопотань чи заяв до суду не направляв.

Третя особа ОСОБА_3 повідомлена у встановленому законом порядку про час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явилася, будь-яких клопотань чи заяв до суду не направляла.

Представник третьої особи Новомиргородської районної державної нотаріальної контори повідомлений у встановленому законом порядку про час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явився, проте направив до суду листа з проханням розглядати справу без його участі, при цьому зазначив, що заперечує у задоволенні позову, так як Договір міни посвідчений з дотриманням норм чинного законодавства.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснила, що є рідною сестрою позивачки, після смерті матері спілкуються рідко. Обставини про договір міни земельних ділянок їй детально не були відомі, але деяку інформацію вона знала. У день підписання договору вона знаходилася вдома у померлої матері ОСОБА_4 , мама почувала себе добре, розуміючи і керуючи своїми діями. Приїхали нотаріус з ОСОБА_2 , вони зайшли в дім та привіталися. Нотаріус запитав у мами чи вона розуміє, що земельна ділянка перейде у власність ОСОБА_2 після підписання договору, на що вона відповіла, що розуміє. Напередодні перед підписанням вказаного вище договору мама отримала, на скільки їй відомо, 50 000 грн. Нотаріус дав матері на підпис багато паперів для підписання. Крім цього, свідок зазначила, що інсульт в матері стався через два роки після підписання договору.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснила, що є двоюрідною сестрою позивача, а померла ОСОБА_4 це її рідна тітка. При житті з тіткою спілкувалася. В ході розмов про спадщину тітка говорила, що старшій доньці залишає будинок, а два земельних паї були розподілені між позивачкою та молодшою сестрою ОСОБА_5 . Оскільки в сім`ї було взаєморозуміння, то заповіти не складалися. Крім цього, повідомила, що ОСОБА_2 були здані земельні паї в оренду. Про продаж чи про дарування землі померла ОСОБА_4 ніколи не говорила. При підписанні договору міни присутня не була.

Заслухавши позивача та його представника, пояснення свідків, дослідивши письмові докази, суд прийшов до висновку про необхідність відмови у задоволенні позову за наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно договору міни земельних ділянок від 31.07.2013 року укладеного між ОСОБА_3 , яка діяла в інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , посвідченого державним нотаріусом Новомиргородської державної нотаріальної контори Заліпським В.О. - ОСОБА_4 , діючи добровільно і перебуваючи при здоровому розумі та ясній пам`яті, розуміючи значення своїх дій, попередньо ознайомлена нотаріусом з приписами цивільного законодавства, що регулюють укладений ними правочин (зокрема, з вимогами недійсності правочину), уклали цей договір про те, що ОСОБА_4 міняє земельну ділянку площею 5,8574 га, кадастровий номер 3523885800:02:000:0234, що знаходиться за межами населеного пункту на території Панчівської сільської ради Новомиргородського району, Кіровоградської області, цільове призначення переданої у приватну власність земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (право власності на вказану земельну ділянку посвідчується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯК №461287, виданим Новомиргородською районною державною адміністрацією Кіровоградської області 26 грудня 2012 року) на належну ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,1008 га, кадастровий номер 3523885800:02:000:0093, що знаходиться на території Панчівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, цільове призначення переданої у приватну власність земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. В пункті 9 договору зазначено, що обмін земельних ділянок проводиться з грошовою доплатою 117 228,00 гривень.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла. Доказів прийняття спадщини позивачем після смерті ОСОБА_4 суду не надано; будь-яких клопотань чи заяв з приводу витребування письмових доказів про прийняття позивачем спадщини суду не подано.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України вбачається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно до ст.1220 ч.ч.1,2 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до ст.1222 ч.1 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.

Згідно до ст.1223 ч.ч.2,3 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1268 ч.1, ч.3 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно до ст.1269 ч.1, ст.1270 ч.1 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, особисто має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини протягом шести місяців з часу відкриття спадщини.

Враховуючи наведені норми спадкового права, приймаючи до уваги пояснення, надані суду позивачем, які сторони та треті особи не ставлять під сумнів, згідно яких ОСОБА_1 не прийняла спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_4 , суд вважає, що до позивача не перейшли права та обов`язки, які належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини, тобто на день смерті ОСОБА_4 .

Таким чином, укладення ОСОБА_4 та відповідачем ОСОБА_2 спірного договору міни земельних ділянок від 31.07.2013 року, навіть якщо такий договір укладений з порушенням чинного законодавства, не порушує і не може порушити права позивача, оскільки вона не є спадкоємцем майна своєї померлої матері ОСОБА_4 .

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку про необґрунтованість позову ОСОБА_1 , а тому слід відмовити в задоволенні позову.

Враховуючи, що відсутні підстави для задоволення позову, то згідно до ст.141 ЦПК України судові витрати необхідно покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд ,-

ВИРІШИВ :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог ОСОБА_3 , Новомиргородська районна державна нотаріальна контора Кіровоградської області про визнання договору міни недійсними як удаваного правочину - відмовити.

Судові витрати віднести на рахунок позивача.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Повний текст рішення складено 9 квітня 2021 року.

Суддя Новомиргородського районного суду

Кіровоградської області В.А. Орендовський