Ухвала

від 09.04.2021 по справі 711/2070/21

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Номер провадження 1-кс/711/662/21

Справа № 711/2070/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2021 року слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , володільців майна ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , розглянувши клопотання заступника начальника відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна за матеріалами кримінального провадження № 12020250000000210, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.07.2020 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України,-

встановив:

Заступник начальника відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням про арешт майна - квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Клопотання обґрунтовує тим, що в провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції в Черкаській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020250000000210, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань «21» липня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, за фактом шахрайських дій невстановлених осіб.

Досудовим слідством встановлено, що в період часу, з 2015 року по теперішній час, група невстановлених осіб, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою із нотаріусами та державними реєстраторами, діючи на території Черкаської області, шахрайським шляхом здійснюють заволодіння чужим майном, а саме житловими квартирами та іншими володінням особи, шляхом внесення завідомо недостовірних відомостей про власників нерухомого майна, або спадкоємців за законом до правовстановлюючих документів, які у подальшому їх використовують при подачі до державних органів, з метою реалізації на завідомо відшукану особу, тим самим здійснюють вибуття нерухомого майна із власності громадян на територіальної громади, чим завдають матеріальних збитків у великих розмірах.

16.02.2021 до СУ ГУНП в Черкаській області надійшли матеріали за зверненням приватного нотаріуса ОСОБА_6 , про те, що приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_6 під час особистого прийому громадян, проведення консультацій і вивчення документів для майбутнього посвідчення договорів було виявлено підроблені нотаріальні документи від імені приватного нотаріуса ОСОБА_6 , а саме:

-Акт приймання-передачінерухомого майнадо статутногокапіталу Товаристваобмеженою відповідальністю«РІ АЙЛЕНД»,на якомунібито приватнимнотаріусом ОСОБА_6 засвідчено підписитрьох осіб15.06.2020року зар.№№ 1464,1465,на спеціальномунотаріальному бланкусерії НОН № 678236 (майно, яке вноситься в статутний фонд знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (шістдесят сім).

Насправді на вказаному спеціальному бланку нотаріальних документів серії НОН 678236 приватним нотаріусом ОСОБА_6 реально було засвідчено підписи двох осіб на акті приймання-передачі майна до статутного капіталу іншого Товариства 15.06.2020 року за р. №№1464, 1465 (майно за адресою: АДРЕСА_3 (сто шістдесят).

-Акт приймання-передачі майнадо статутногокапіталу ТОВ«ЛІГА -2020»,на якомунібито приватнимнотаріусом ОСОБА_6 засвідчено підписиосіб 07.07.2020року зар.№№ 1749,1750на спеціальномубланку нотаріальнихдокументів серіїНОР № 046728 (майно, яке вноситься - квартира АДРЕСА_4 .

По факту приватним нотаріусом ОСОБА_6 були засвідчені підписи інших осіб на цьому бланку під цими реєстровими номером із зазначенням іншого нерухомого майна, а саме - квартира АДРЕСА_5 .

-Акт приймання - передачі нерухомого майна до статутного капіталу Товариства з обмеженоювідповідальністю «СПЕЦАВТОЗАПЧАСТЬ» від07.06.2014року беззазначення реєстровихномерів тане викладенийна спеціальномубланку нотаріальнихдокументів пропередачу майна-земельної ділянкикадастровий 7124985200:03:005:0405,з відбиткомпечатки приватногонотаріуса ОСОБА_7 та її підпису, які є підробленими. В цей день приватним нотаріусом ОСОБА_6 взагалі не вчинялись будь - які нотаріальні дії.

Заява приватного нотаріуса ОСОБА_6 була приєднана до матеріалів кримінального провадження № 12020250000000210, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань «21» липня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, за фактом шахрайських дій невстановлених осіб.

В подальшому в ході допиту з приводу змісту заяви приватний нотарус ОСОБА_6 надала аналогічні покази, які нею були викладені в заяві про злочин.

В рамках кримінального провадження отримано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо об`єкта нерухомого майна, а саме АДРЕСА_6 . Із витягу встановлені наступні внесені реєстраційні дії до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо права власності, а саме:

- 19.07.2017, 14:09:15 державним нотаріусом ОСОБА_8 , друга черкаська державна нотаріальна контора, Черкаський міський нотаріальний округ, Черкаська область, на підставі свідоцтва про право на спадщину, серія та номер: 1-1528, виданий 19.07.2017, видавник: Друга черкаська нотаріальна контора - здійснено державну реєстрацію права власності за ОСОБА_9 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , паспорт громадянина України, серія та номер: НОМЕР_2 , виданий 16.12.2015, видавник: Придніпровський РВ у м. Черкаси УДМС України в Черкаській області, країна громадянства: Україна, адреса: АДРЕСА_7 . Підставою для внесення відомостей - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 36209291 від 19.07.2017 14:13:26, ОСОБА_8 , Друга черкаська державна нотаріальна контора, Черкаської міський нотаріальний округ, Черкаська область.

- 19.07.2017, 14:09:15 державна реєстрація відкриття розділу, реєстрація ОНМ ОСОБА_8 , Друга черкаська державна нотаріальна контора, Черкаський міський нотаріальний округ, Черкаська область, індексний номер рішення: 36209291 на підставі свідоцтва про право на спадщину серія та номер: 1-1528, видшїий 19.07.2017, видавник: Друга черкаська нотаріальна контора;

- 31.07.2020,15:45:05, державна реєстрація про припинення права власності на підставі акта приймання - передачі майна, серія та номер: 1724, 1750, виданий 07.07.2020, видавник: приватний нотаріус; виписка, серія та номер: 1026102000009626, виданий 16.01.2020, видавник: державний реєстратор. Відомості внесено ОСОБА_10 , центр надання адміністративних послуг у місті Золотоноша, Черкаська область, індексний номер рішення: 53437353;

- 31.07.2020, 15:45:05, державна реєстрація права власності ОСОБА_10 , центр надання адміністративних послуг у місті Золотоноша, Черкаська область на підставі акта приймання - передачі майна, серія та номер: 1724, 1750, виданий 07.07.2020, видавник: приватний нотаріус за ТОВ «ЛІГА - 2020», код ЄДРПОУ 43450848, країна реєстрації: Україна;

- 05.08.2020, 17:08:09 державна реєстрація права власності ОСОБА_10 , центр надання адміністративних послуг у місті Золотоноша, Черкаська область на підставі акта приймання - передачі нерухомого майна, серія та номер: 1-2318, 1- 2319, виданий 04.08.2020, видавник: Черкаська державна нотаріальна контора за ТОВ «СІТІ - ТРЕИД 2020», код ЄДРПОУ 43621700, країна реєстрації: Україна;

- 05.08.2020, 17:08:09 державна реєстрація про припинення права власності ОСОБА_10 , центр надання адміністративних послуг у місті Золотоноша, Черкаська область на підставі акта приймання - передачі нерухомого майна, серія та номер: 1-2318, 1-2319, виданий 04.08.2020, видавник: Приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу. Відомості внесено до реєстру 07.08.2020, 10:17:35, ОСОБА_10 , центр надання адміністративних послуг у місті Золотоноша, Черкаська область, індексний номер рішення 53502064;

- 12:11:2020, 14:41:04 державна реєстрація права власності ОСОБА_11 , Перша черкаська державна нотаріальна контора, Черкаський міський нотаріальний округ, Черкаська область, на підставі договору купівлі - продажу, квартири, серія та номер: 1-3659, виданий 12.11.2020, видавник: Перша черкаська державна нотаріальна контора, державний нотаріус ОСОБА_11 за ОСОБА_12 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , країна громадянська: Україна.

Отже, виходячи із наявної інформації, яка міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, щодо об`єкта нерухомого майна, а саме АДРЕСА_1 , встановлено, що 31.07.2020, 15:45:05, здійснено державну реєстрацію про припинення права власності на підставі акта приймання передачі майна, серія та номер: 1724, 1750, виданий 07.07.2020, видавник приватний нотаріус - що прямо підтверджує вчинений злочин, на який вказала в своїй заяві і дачі свідчень приватний нотаріус ОСОБА_13 .

Також, 31.07.2020, 15:45:05, в державному реєстрі внесені відомості щодо державної реєстрації права власності ОСОБА_10 центр надання адміністративних послуг у місті Золотоноша, Черкаська область на підставі акта приймання - передачі майна, серія та номер: 1724, 1750, виданий 07.07.2020, видавник: приватний нотаріус за TOB «ЛІІ 2020», код ЄДРПОУ 43450848, країна реєстрації: Україна - що також прямо підтверджує продовження злочину.

Виходячи із заяви і свідчень приватного нотаріуса ОСОБА_14 та відомостей з Державного реєстру прав на нерухоме майно встановлений факт вчинення злочину шляхом підробки Акта про приймання передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ «ЛІГА - 2020», який викладений на підробленому спеціальному бланку нотаріальних документів про передачу майна із серійним номером акту, який був використаний у іншій державній реєстрації та з підробленим підписом приватного нотаріуса ОСОБА_6 .

Під час отримання витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було роздруковано Акт приймання - передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ «ЛІГА - 2020».

Таким чином, зроблено висновок, що державний реєстратор ОСОБА_10 , достовірно знаючи про той факт, що акт приймання - передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ «ЛІГА

-2020» підроблений здійснила незаконну державну реєстрацію права власності з подальшим внесенням запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ГОВ «ЛІГА 2020».

Приймаючи вище викладене у органу досудового слідства є вагомі підстави вважати, що невстановлена в ході досудового слідства організована група осіб, діючи за попередньою змовою, маючи злочинний умисел направлений на заволодіння чужим майном, діючи у змові з директором ТОВ «ЛІГА - 2020» ОСОБА_15 , виготовили підроблений акт приймання - передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ «ЛІГА-2020». Далі, державний реєстратор ОСОБА_10 , діючи за попередньою змовою із невстановленою в ході досудового слідства організованою групою осіб та директором ТОВ «ЛІГА - 2020» ОСОБА_15 , будучи обізнаною про підроблений акт приймання - передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ «ЛІГА - 2020» використала підроблений акт та здійснила незаконну державну реєстрацію права власності з подальшим внесенням запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, невстановлена в ході досудового слідства організована група осіб, діючи за попередньою змовою із державним реєстратором ОСОБА_10 та директором ТОВ «ЛІГА - 2020» ОСОБА_15 , за допомогою підробленого акта шляхом незаконних державних реєстрацій заволоділи нерухомим майном, а саме квартирою АДРЕСА_4 , яка в подальшому була передана в ході злочинних дій шляхом незаконних державних реєстрацій третій особі.

Водночас, аналізуючи дії державних реєстраторів, нотаріусів та директорів ТОВ «ЛІГА - 2020» і ТОВ «СІТІ - ТРЕЙД 2020», а саме те, що протягом 1 місяця за допомогою підробленого акта вказана вище квартира постійно переходила в статутний капітал різних підприємств доки не була незаконно відчужена фізичній особі - слідство вважає, що є вагомі підстави вважати, що директора ТОВ «ЛІГА - 2020», ТОВ «СІТІ - ТРЕЙД 2020» і ОСОБА_12 мають безпосереднє відношення до невстановленої в ході досудового слідства організованої групи осіб, яка своїми злочинними діями заволоділа вказаним нерухомим майном.

22.03.2021, слідчим винесено постанову про визнання речовим доказом квартири АДРЕСА_4 .

Згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, квартира АДРЕСА_4 , зареєстрована за ОСОБА_12 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , країна громадянства: Україна.

Враховуючи викладене, слідчий вважає, що матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, з метою збереження речового доказу та запобіганню відчуження, що може перешкодити кримінальному провадженню.

Приймаючи до уваги вищевикладене, з метою повного, всебічного досудового розслідування, для збереження речового доказу і недопущення передачі іншим особам шляхом заборони відчуження, слідчий звернувся до суду з даним клопотанням.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив задовольнити його повністю.

Власники майна ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення клопотання.

Відповідно до ч.1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна від 01.04.2021 року, квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_16 та ОСОБА_4 .

Дослідивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до наступного.

Частитною1 статті 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно доп.1ч.2ст.170КПК України арештмайна допускаєтьсяз метоюзабезпечення: збереження речових доказів.

У відповідності до ч.3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 91 КПК України, доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Виходячи зі змісту вимог ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним з таких заходів забезпечення, згідно п. 7 ч. 2 вказаної статті, є арешт майна.

Доказами у кримінальному провадженні, відповідно до ч. 1 ст. 84 КПК України, є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Частиною першою статті 98 КПК України передбачено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

В судовому засіданні встановлено, що в провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції в Черкаській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020250000000210, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань «21» липня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, за фактом шахрайських дій невстановлених осіб.

Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні здійснюється групою прокурів, до складу якої входить ОСОБА_3 ..

Постановою слідчого від 22.03..2021 року квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_6 , визнана речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні.

Так, майно, яке є речовим доказом та відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, п. п. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", п. п. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадженні слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою, гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

У даному кримінальному провадженні є розумні підстави вважати, що квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_6 , є об`єктом кримінально протиправних дій, і вона може бути відчужена на користь третіх осіб.

Таким чином, арешт на це майно з підстав передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна. Завдання полягає в тому, щоб дослідити ті обставини кримінального провадження, про які органу досудового розслідування відомо на даний час та які дають достатньо обґрунтовані підстави для звернення до суду з відповідним клопотанням про арешт майна.

Такий висновок узгоджується з практикою застосування ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону. Досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи. На стадії досудового розслідування в цьому кримінальному провадженні виправдана потреба у тимчасовому втручанні в права та інтереси власника майна, шляхом накладення арешту, заборони розпорядження, з метою запобігання його зникнення. Держава гарантує право на забезпеченням проведення ефективного досудового розслідування. Таким чином, тимчасове обмеження Конституційних прав власника/володільця має незначний строковий характер, відтак основоположні суспільні інтереси, переважають принцип мирного володіння майном.

У зв`язку з цим, слідчий суддя приходить до висновку що необхідність накладення арешту на речовий доказ є виправданою, більш суспільно значимою та превалює над принципом вільного володіння майном.

Слідчий суддя, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначає, що факт визнання речовим доказом, необхідність проведення, ризик втрати майна, є достатніми умовами для застосування щодо цього нерухомого майна співрозмірного заходу забезпечення кримінального провадження, яким є накладення арешту на майно.

Відповідно дост.173КПК Українипри вирішенніпитання проарешт майнаслідчий суддя враховує правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження , наслідки арешту майна для його володільця.

Таким чином, з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до висновку накласти арешт на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_6 , шляхом заборони, розпорядження майном, з метою недопущення його подальшого відчуження, в незаконний спосіб.

А тому слідчий суддя приходить до висновку про часткове задоволення клопотання..

Керуючись ст. ст. 40, 113, 117, 131, 132, 170, 171, 309 КПК України, -

ухвалив:

Клопотання задовольнити.

З метою збереження речових доказів накласти арешт на нерухоме майно, а саме квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_6 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1304364771101), шляхом заборони розпорядження майном, з метою недопущення його подальшого відчуження, в незаконний спосіб.

Копію ухвали після її постановлення вручити слідчому, прокурору та особі, щодо майна якої вирішувалося питання про арешт.

Роз`яснити, що відповідно до ч.1 ст. 174 КПК України інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором, але може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Черкаської області протягом п`яти днів з дня її оголошення, а для особи, щодо майна якої вирішувалось питання про арешт - з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1