Справа №173/1833/20
Провадження №2/173/134/2021
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 квітня 2021 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
В складі: головуючого - судді Петрюк Т.М.
При секретареві - Рудовій Л.В
За участю: позивача -
ОСОБА_1 у відкритому судовому засіданні, за правилами загального провадження, в місті Верхньодніпровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 і Верхньодніпровської міської ради Дніпропетровської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Верхньодніпровська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку на прийняття спадщини -
ВСТАНОВИВ:
21.10.2020 року до суду звернулася позивач, ОСОБА_1 , з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини до відповідачів ОСОБА_2 і Зарічанської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Верхньодніпровська державна нотаріальна контора.
22.12.2020 року отримана довідка про реєстрацію місця проживання відповідача - фізичної особи.
23.12.2020 року ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області відкрите провадження у справі та справу призначено до розгляду за правилами загального провадження в підготовчому судовому засіданні на 23.02.2021 року.
23.02.2021 року проведене підготовче судове засідання. Проведено заміну відповідача Зарічанську сільську раду Верхньодніпровського району Дніпропетровської області на його правонаступника Верхньодніпровської міської ради Дніпропетровської області. Справа призначене до розгляду на 07.04.2021 року.
Учасникам розгляду справи роз`яснені права та обов`язки у відповідності до ст. 43, 44, 49 ЦПК України.
07.04.2021 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення
Згідно заявлених позовних вимог позивач просить визначити їй додатковий строк, достатній для прийняття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на наступне: ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , яка на момент смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Спадкоємцями після її смерті фактично були: чоловік померлої - ОСОБА_5 , який на момент смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 та син померлих , а її чоловік , ОСОБА_6 , який на момент смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . дані спадкоємці фактично прийняли спадщину, але спадкових прав не оформили.
На день смерті спадкодавців залишилось спадкове майно, яке складається із квартири за адресою: АДРЕСА_1 , та земельної ділянки (паю), яка розташована на території Зарічанської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області.
10.12.2018 року вона звернулась до Верхньодніпровської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на вищезазначене майно. Але постановою державного нотаріуса Верхньодніпровської державної нотаріальної контори від 10.12.2018 року їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, в зв`язку з пропуском шестимісячного строку для подачі заяви про прийняття спадщини, що й стало підставою звернення до суду.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити. При цьому пояснила, що вона не знала про те, що її чоловік не оформив спадщину після своїх батьків. Крім того вона здійснювала догляд за своєю онкохворою сестрою, яка померла в 2016 році, також у неї помер батько. З метою покращення свого матеріального стану вона змушена була працювати за кордоном, тому знаходилась за межами держави і своєчасно не могла звернутись до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини.
Відповідачі, ОСОБА_2 , і представник Верхньодніпровської міської ради Дніпропетровської області в судове засідання не з`явилися, про дату час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Відзиву на позовну заяву не надали.
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: державний нотаріус Верхньодніпровської державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явився, подавши заяву про розгляд справи у його відсутність. Письмових пояснень суду не надав.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.
За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором
При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред`явлений позов, тобто, законодавець пов`язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб`єктивних прав або законних інтересів позивача.
Суд, з`ясувавши зміст позовних вимог, заслухавши пояснення сторін, інших учасників розгляду справи, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , яка на момент смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Спадкоємцями після її смерті фактично були: чоловік померлої - ОСОБА_5 , який на момент смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 та син померлих , а її чоловік , ОСОБА_6 , який на момент смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Дані спадкоємці фактично прийняли спадщину, але спадкових прав не оформили.
На день смерті спадкодавців залишилось спадкове майно, яке складається із квартири за адресою: АДРЕСА_1 , та земельної ділянки (паю), яка розташована на території Зарічанської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області.
10.12.2018 року позивач звернувся до державного нотаріуса Верхньодніпровської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області із заявою про прийняття спадщини. Однак, постановою державного нотаріуса від 10.12.2018 року їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв`язку з пропуском шестимісячного строку на подання заяви про прийняття спадщини
З наведеного вище судом встановлено, що порушені права позивача щодо прийняття спадщини. Позивачем обраний спосіб захисту порушених прав, у вигляді відновлення його порушеного права, передбачений нормами ЦК України, а саме: визначення додаткового строку для прийняття спадщини, з яким погоджується суд.
За нормами ст.ст. 1220, 1222, 1270 ЦК України право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до п. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За положеннями п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування , вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Листом від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз`яснив, що при вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Позивач посилається на те, що пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті спадкодавців, оскільки не знала, що її чоловік не оформив спадкових прав після смерті своїх батьків. Крім того здійснювала догляд за своєю онкохворою сестрою. Та в зв`язку з тим, що працювала за кордоном
Дані факти підтверджується медичною документацію, в тому числі і амбулаторною медичною карткою на ім`я ОСОБА_7 , з якої вбачається, що остання хворіла з 2014 року, а в 2016 році померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть.Факт родинних відносин між заявницею та ОСОБА_8 ,. підтверджується копіями свідоцтв про народження та укладення шлюбу. Також згідно відміток в паспорті позивачка дійсно виїздила на роботу за кордон.
Таким чином суд вважає. що позивачка пропустила строк для прийняття спадщини з поважних причин.
В свою чергу дотримання принципу пропорційності , визначено практикою застосування норм права Європейським судом з прав людини передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
З матеріалів спадкової справи № 204/2013, відкритої після смерті ОСОБА_6 , вбачається, що із заявою про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 , звернулися ОСОБА_2 , подавши заяву 27.05.2013 року і позивачка. Спадкоємець ОСОБА_2 , зазначила позивачку, як спадкоємця після смерті ОСОБА_6 .
За наведених вище обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки вважає, що позивачка пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин.
Також суд вважає, що додатковий строк для прийняття спадщини, потрібно визначити позивачеві тривалістю в три місяці з моменту набрання чинності рішенням суду, який на думку суду буде достатнім для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.
Понесені позивачем витрати по сплату судового збору суд, вважає за можливе покласти на позивача, так як не вбачається вини відповідача у порушенні прав позивача.
На основі ст.ст.1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 293 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_9 і Верхньодніпровської міської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Верхньодніпровська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку на прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_3 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка ОСОБА_6 , тривалістю в три місяці з моменту набрання чинності рішенням суду.
Понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 840 грн. 80 коп., покласти на позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_3 .
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення відповідачем та/або на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо заяву про перегляд заочного рішення та/або апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги та/або заяви про перегляд заочного рішення, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги та/або заяви про перегляд заочного рішення, залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення
Повний текст рішення виготовлений: 12.04.2021 року
Суддя Петрюк Т.М
Направлене до ЄДРСР: 12.04.2021 року
Дата набрання законної сили: 13.05.2021 року
Суд | Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 07.04.2021 |
Оприлюднено | 12.04.2021 |
Номер документу | 96169140 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
Петрюк Т. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні