Ухвала

від 07.04.2021 по справі 208/2431/21

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА 

справа № 208/2431/21

№ провадження 1-кс/208/784/21

УХВАЛА

Іменем України

07 квітня 2021 р. м. Кам`янське

Слідчий суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кам`янське Дніпропетровської області клопотання слідчого ОСОБА_4 , погоджене з прокурором ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України в межах кримінального провадження № 12021041160000107 від 01.04.2021 року, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинська Дніпропетровської обл., громадянина України, одруженого, маючого професійно-технічну освіту, офіційно непрацюючого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз 03.05.2017 року Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська за ч. 2ст. 186, ч. 4ст. 70 КК Українидо 5 років позбавлення волі, -

встановив:

Слідчий звернувся до слідчого судді з вказаним погодженим з прокурором клопотанням, пославшись на те, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; впливати на потерпілого та свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення.

В обґрунтування заявленого клопотання слідчим зазначено, що 01.04.2021, приблизно о 11.55 год. ОСОБА_5 перебуваючи на сходинах між 3 та 4 поверхом, під`їзду №6 будинку АДРЕСА_2 , підійшов з переду до потерпілої ОСОБА_7 , яка підіймалася по сходах та в вухах якої знаходилися належні їй дві сережки з металу жовтого кольору, та притиснувши її до стіни двома руками зірвав з її вух дві сережки з металу жовтого кольору, вагою 5,10 грами. ОСОБА_5 , утримуючи викрадене майно при собі, залишив місце вчинення злочину, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_7 майнової шкоди у розмірі 4319 гривень, відповідно до договору фінансового кредиту ПТ «Ломбард Довіра плюс Мельник і компанія».

Також досудовим розслідуванням встановлено, що 02.04.2021приблизно о16.00год.,перебуваючи білябудинку №40по вул.С.Ковалевської ум.Кам`янське,підійшов зіспини допотерпілої ОСОБА_8 ,схопив двумаруками заплечі,після чогооднією рукоюзірвав звуха останньоїодну сережкуз металужовтого кольору,вагою 1,74грами.Після чого, утримуючи викрадене майно при собі, залишив місце вчинення злочину, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_8 майнової шкоди у розмірі 1400 гривень, відповідно до договору фінансового кредиту «Ломбард Гарант» «Імперіал» Батура РВ і компанія».

У судовому засіданні слідчий СВ Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 підтримав своє клопотання, посилаючись на обставини, викладені в ньому та просив застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, зазначив, що повідомлена підозра є підтвердженою зібраними доказами у їх сукупності. Враховуючи підстави, зазначені у ст. 194 КПК України, наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, вважав, що застосування більш м`якого запобіжного заходу не буде відповідати меті застосування запобіжного заходу та не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного.

У судовому засіданні прокурор Дніпродзержинської місцевої прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 клопотання слідчого підтримала з підстав, зазначених у його мотивувальній частині, наголосила на обґрунтованості підозри та клопотання щодо обрання саме тримання під вартою, як запобіжного заходу відносно підозрюваного.

Підозрюваний у судовому засіданні пояснив, що проживає разом з мамою, яка є особою похилого віку, є дитина. На виклики слідчого завжди з`являвся, наміру переховуватись немає. Просив обрати відносно нього інший запобіжний захід, не пов`язаний з позбавленням волі.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_6 зазначив, що ризики, наведені слідчим, є необґрунтованими, підозрюваний завжди з`являється за викликами слідчого, наміру переховуватись в майбутньому немає. Підозрюваний має соціальні зв`язки, мешкає разом з мамою, неофіційно працює, тому просив обрати відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Слідчий суддя, вислухавши сторони, дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.

Відповідно ч.1ст.177 КПК Україниметою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч.2ст.177 КПК Українипідставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.1ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 цього Кодексу.

Як встановлено судом, 07.04.2021 року про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України повідомлено ОСОБА_5 .

Слідчий суддя враховує, що поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, але, зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суд враховує позиції Європейського суду з прав людини викладені в його рішеннях.

Відповідно до п. 175 рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення.

Відповідно до рішень Європейского суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об`єднаного Королівства» від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Також Європейський суд у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред`явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.

На думку суду, обґрунтованість підозри повинна бути визначена враховуючи положення ст. 94 КПК України, а саме, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Як вбачається з досліджених судом матеріалів клопотання, наявність обґрунтованості підозри,повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: протоколами допитів потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_7 ; протоколами пред`явлення особи ОСОБА_5 по фотознімкам для впізнання потерпілим ОСОБА_8 , ОСОБА_7 ; протоколом пред`явлення речей для впізнання потерпілим ОСОБА_8 , ОСОБА_7 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ;протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ;протоколами огляду речей та документів, а саме відео запису; протоколами оглядів предмета, а саме специфікацій до договорів фінансового кредиту; іншими доказами в їх сукупності.

Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України у даному кримінальному провадженні обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 .

Фактичні данні щодо обставин, що мають значення для кримінального провадження, надання їм оцінки та встановлення кваліфікаційних складових злочину або їх спростування, не вирішуються слідчим суддею під час розгляду даного клопотання, а тому і не можуть оцінюватися з зазначених підстав.

При прийнятті рішення, щодо наявності підстав для застосування запобіжного заходу, слідчим суддею враховується, як обґрунтованість підозри, так і вік та стан здоров`я підозрюваного, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, як позбавлення волі на строк до шести років; що ОСОБА_5 не має офіційного місця роботи та соціальних зв`язків.

Стаття 5 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантує кожному право на свободу та особисту недоторканність.

Згідно вимог ч. 2ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Практика ЄСПЛ послідовна в підкреслюванні початку розслідування як етапу, коли цей ризик перешкоджання досудовому розслідування або впливу на свідків чи потерпілих може виправдовувати тримання під вартою. Цей підхід випливає з припущення, що розслідування власне і призначене для того, щоб зібрати та зберегти докази. В рішенні ЄСПЛ від 26.01.93 у справі «W. v. Switzerland», § 35 сформульовано правову позицію, що згодом потреби розслідування недостатньо виправдовують тримання підозрюваного під вартою: зазвичай цей ризик зменшується тою мірою, як просувається розслідування, збираються свідчення та здійснюється перевірка. Наразі стадія збору доказів, встановлення дійсних обставин кримінального правопорушення ще триває, що виправдовує використання найсуворішого запобіжного заходу з метою унеможливлення незаконного впливу підозрюваного на хід кримінального провадження у його "вразливій" стадії.

Практика ЄСПЛ не вбачає тяжкість обвинувачення або підозри самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення або підозра у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

У ході досудового розслідування задля об`єктивного його розслідування в розумні строки, виникла необхідність в обранні підозрюваному запобіжного заходу з метою забезпечення виконання ним перед органом досудового розслідування та судом покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 2, 4, 5 ч. 1ст. 177 КПК України, та які вказують, що підозрюваний може:

1. Переховуватися від органу досудового розслідування та суду.

Ризик переховуваннявід органудосудового розслідуваннята судуобґрунтовується тим,що підозрюваний ОСОБА_5 не має міцних сталих соціальних зв`язків, не одружений, офіційно не працевлаштований, який раніше вчиняв кримінальні правопорушення за ст.ст. 185,186,190, 307 КК України, вчинив злочин, що вказує на те, що він не дотримується суспільних норм поведінки та моралі, існує ризик того, що він у подальшому не буде дотримуватись покладених на нього обов`язків та буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання за вчинений ним злочин.

Аналізуючи вказаний ризик в контексті практики Європейського суду із захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись із посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenkov. Russia (Панченко проти Росії). Ризик втечі може оцінюватись у світлі факторів, пов`язаних із характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciew. Moldova (Бекчиев проти Молдови).

Оцінюючи ризик переховування обвинуваченого з позиції практики Європейського суду із захисту прав людини, слід зазначити наступне:

- підозрюваний не має на утриманні малолітніх дітей та батьків похилого віку, тобто не має стійких соціальних зв`язків.

- підозрюваний не має офіційного місця роботи та постійного джерела доходів.

2. Вчините інше кримінальне правопорушення, (підозрюваний ОСОБА_5 вже не вперше вчинює кримінальні правопорушення, при цьому не маючи постійного місця роботи та заробітку, що вказує на те, що він й у подальшому буде вчинювати кримінальні правопорушення майнової спрямованості з метою заробітку коштів).

3. Незаконно впливати на потерпілих та свідка..

Таким чином, під час досудового розслідування встановлено реальні ризики того, що підозрюваний ОСОБА_5 , у разі застосування до нього запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, впливати на потерпілих та свідка, або вчинити інше кримінальне правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_5 необхідно обрати найсуворіший запобіжний захід, який дієво забезпечить виконання підозрюваним передбаченихкримінальним процесуальним кодексом Україниобов`язків.

Лише обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зможе запобігти усім вищевказаним ризикам, у тому числі вчинення підозрюваним нових кримінальних правопорушень.

Застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу, таких як особисте зобов`язання, особиста порука, домашній арешт, будуть недостатніми для запобігання зазначеним ризикам, так як виходячи зі змісту ст.ст. 179-182 КПК України, вони не позбавляють у повній мірі підозрюваного можливості вільно пересуватися, вчиняти протиправні дії.

Щодо посиланняпідозрюваного на необґрунтованість підозри, слідчий суддя враховує рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 року у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», згідно якого, для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 року у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин. З досліджених слідчим суддею матеріалів кримінального провадження вбачається, що зібрана доказова база відповідає наведеним вище критеріям. Затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою, що визначено в рішенні Європейського суду за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії».

Наявність же будь-яких обставин, що є суперечливими, або свідчать про наявність даних, які підлягають перевірці, є завданням органу досудового розслідування під час розслідування справи з метою підтвердження або спростування підозри, яка стала підставою для затримання, що повинно підтвердити або спростувати підозру.

Відповідно до практики Європейського суду із захисту прав людини, рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, що обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, встановлюється у розмірі до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен, врахувавши положення ст. 177, 178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину.

Законом України Про Державний бюджет України на 2021 рік встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2021 року для працездатних осіб складає 2270 гривень.

За таких обставин, враховуючи майновий стан підозрюваного та встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, те, що до підозрюваного раніше вже обирався запобіжний захід з визначенням застави та те, що підозрюваний повторно скоїв аналогічне правопорушення, слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного визначити заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 181600 грн., яку підозрюваний має право у будь-який момент внести на спеціальний рахунок у порядку, визначеному КМУ, після чого може бути звільнений з-під варти та на нього можуть бути покладені обов`язки, передбачені в ст. 194 КПК України і буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. На переконання слідчого судді, застава здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Керуючись ст. 176-179, 184, 186, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання слідчого - задовольнити.

Застосувати в межах кримінального провадження № 12021041160000107 від 01.04.2021 року до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 04 червня 2021 року включно.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Відповідно до норм ч. 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України, визначити розмір застави вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює грошовій сумі розміром 181600 грн (сто вісімдесят одна тисяча шістсот гривень).

У разі внесення застави на депозитний рахунок Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, вважати, що до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді застави та покласти на нього наступні зобов`язання, які він повинен буде виконувати строком до 04 червня 2021 року включно:

- з`являтися за першим викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, залежно від стадії кримінального провадження;

- не відлучатися за межі населеного пункту, в якому він проживає Дніпропетровська обл., м. Кам`янське без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, залежно від стадії кримінального провадження;

- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування з потерпілою та свідками у кримінальному провадженні.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя ОСОБА_1