Постанова

від 07.04.2021 по справі 920/1002/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" квітня 2021 р. Справа№ 920/1002/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Чорногуза М.Г.

Агрикової О.В.

при секретарі судового засідання Найченко А.М.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Озерне 6

на рішення Господарського суду Сумської області від 24.12.2020

у справі № 920/1002/20 (суддя Соп`яненко О.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Озерне 6

до Сумської міської ради

про визнання договору припиненим

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Озерне 6 (далі - ТОВ Озерне 6 , позивач) звернулося до Господарського суду Сумської області з позовом до Сумської міської ради (далі також - відповідач), в якому просив суд:

- визнати припиненим договір оренди земельної ділянки від 10.05.2019, укладений між Сумською міською радою, від імені територіальної громади міста Суми та ТОВ Озерне 6 , номер запису про речове право - 31886314, з 21.09.2020;

- визнати укладеною додаткову угоду від 21.09.2020 до договору оренди земельної ділянки від 10.05.2019, укладеного між Сумською міською радою, від імені територіальної громади міста Суми та ТОВ Озерне 6 , номер запису про речове право - 31886314, в редакції, зазначеній у позовній заяві;

- визнати укладеним акт приймання-передачі земельної ділянки від 21.09.2020 до договору оренди земельної ділянки від 10.05.2019, укладеного між Сумською міською радою, від імені територіальної громади міста Суми та ТОВ Озерне 6 , номер запису про речове право - 31886314, в редакції зазначеній у позовній заяві.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не мав обґрунтованих підстав для відмови в реалізації права позивача припинити дію вказаного договору за поданими позивачем заявами, оскільки земельна ділянка, яка виділялась під будівництво житлового будинку, після його завершення останнім не використовується, її землекористувачем є співвласники квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, які створили ОСББ Героїв Крут 60/4 , а подальше перебування такої земельної ділянки в оренді у позивача порушує його права, адже покладає додатковий майновий тягар по сплаті орендної плати.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 24.12.2020 у справі № 920/1002/20 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з недоведеності належними та допустимими доказами обґрунтованості заявлених позовних вимог; матеріали справи не містять доказів фактичного припинення користування орендарем орендованою земельною ділянкою, враховуючи розміщення на ній об`єкта нерухомості, замовником будівництва якого є орендар, а також доказів передачі збудованого об`єкта іншому власнику, зокрема, співвласникам квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку чи ОСББ Героїв Крут 60/4 ; надання позивачем інформації щодо власників житлових та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку за адресою: вул. Героїв Крут, буд. 60/4 в м. Суми та щодо створення ними ОСББ Героїв Крут 60/4 не свідчить про набуття зазначеними особами права користування (оренди) земельної ділянки.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, ТОВ Озерне 6 звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам щодо законності та обґрунтованості судового рішення, прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи та неправильним застосуванням норм матеріального права, у зв`язку з чим висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.

В обґрунтування скарги апелянт наголошував на тому, що завершення будівництва та прийняття до експлуатації об`єкта будівництва є підставою для припинення на вимогу орендаря договору оренди земельної ділянки, на якій здійснювалось будівництво, що може бути вчинено також шляхом розірвання договору оренди в судовому порядку, у тому числі, в разі відсутності згоди на припинення договору з боку орендодавця; висновок Верховного Суду, на який посилається суд в оскаржуваному рішенні, не містить вичерпного переліку фактів, з якими законодавство пов`язує припинення користування земельною ділянкою; сторона, яка вказує на необхідність розірвання договору оренди повинна підтвердити факт припинення користування земельною ділянкою та надати докази в підтвердження цих обставин, однак, таким доказом не обов`язково повинен бути акт приймання-передачі багатоквартирного будинку з балансу на баланс, як зазначено судом; позивач не був власником багатоквартирного будинку та не приймав будинок на свій баланс, а отже, підстав для передачі будинку за актом приймання-передачі з балансу позивача на баланс створеного ОСББ не існувало; позивач не був власником багатоквартирного будинку та не приймав його на свій баланс, у зв`язку з чим не існувало підстав для передачі будинку за актом приймання-передачі з балансу позивача на баланс створеного ОСББ.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ Озерне 6 на рішення Господарського суду Сумської області від 24.12.2020 у справі №920/1002/20, розгляд апеляційної скарги призначено на 07.04.2021, встановлено Сумській міській раді строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

30.03.2021 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2021 задоволено клопотання Сумської міської ради про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, проведення судового засідання в режимі відеоконференції по справі № 920/1002/20 призначено на 07.04.2021.

05.04.2021 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв`язку EASYCON.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2021 задоволено клопотання ТОВ Озерне 6 про участь у судовому засіданні 07.04.2021 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв`язку EASYCON.

У судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги, просив оскаржуване рішення скасувати та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача вимоги апеляційної скарги не визнав, доводи, на яких вона ґрунтується вважає безпідставними, а судове рішення законним, у зв`язку з чим просив залишити оскаржуване рішення без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

07.04.2021 у судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 10.05.2019 між Сумською міською радою від імені територіальної громади міста Суми (у тексті договору - орендодавець) та ТОВ Озерне 6 (у тексті договору - орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, номер запису про речове право в державному реєстрі речових прав 31886314 (далі - договір), відповідно до умов якого орендодавець на підставі рішення Сумської міської ради (орендодавець) від 27.03.2019 № 4878-МР надає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку (об`єкт оренди), загальною площею 0,3361 га, кадастровий номер 59100136300:06:003:0014, яка знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Героїв Крут, 60.

За змістом п. 1.3. договору земельна ділянка відноситься до категорії земель житлової та громадської забудови.

Відповідно до п. 2.1 договору земельна ділянка за функціональним призначенням надається в оренду під будівництво багатоквартирного житлового будинку, згідно з кваліфікацією видів цільового призначення земель - 02.03. Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

Договір укладається строком до 27.03.2021. По закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі орендар, який належним чином виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (п.2.2 договору).

Розділом 3 договору сторони встановили, що орендна плата нараховується з дня державної реєстрації права оренди на земельну ділянку. У разі припинення або розірвання договору, орендна плата нараховується включно до дня внесення запису до державного реєстру про його припинення або розірвання у спосіб та на підставі документів, передбачених розділом 5.

Зміна умов договору можлива за взаємною згодою сторін (п. 5.1 договору).

За актом приймання-передачі об`єкта оренди, який є додатком №1 до договору, Сумська міська рада передала, а ТОВ Озерне 6 прийняло об`єкт оренди - земельну ділянку (об`єкт оренди), загальною площею 0,3361 га, кадастровий номер 59100136300:06:003:0014, яка знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Героїв Крут, 60.

Листом від 25.06.2020 та листом від 13.07.2020 позивач подав через Центр надання адміністративних послуг у місті Суми заяви про припинення дії договору у зв`язку з закінченням будівництва багатоквартирного будинку та передачею всіх квартир та нежитлових приміщень інвесторам.

Як стверджує позивач та не заперечує відповідач, вказані звернення залишені останнім без задоволення. Зокрема, листом № 06.01-18/4684 від 06.07.2020 відповідач повернув позивачеві заяву позивача від 25.06.2020 без розгляду з підстав ненадання копій необхідних документів, а саме, договору оренди, установчих документів та документів, що є підставою для припинення договору (перехід права власності на майно) в разі, якщо припинення відбувається на їх підставі).

15.09.2020 позивач звернувся до відповідача з листом Про припинення дії договору оренди земельної ділянки , до якого додано, зокрема, два примірники додаткової угоди та акта приймання-передачі земельної ділянки.

Посилаючись на приписи ч.2 ст. 19 та ч. 3 ст. 31 Закону України Про оренду землі та вказуючи на те, що зазначену пропозицію про припинення дії договору оренди залишено відповідачем без відповіді та задоволення, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог, а доводи апелянта вважає безпідставними та необґрунтованими, з огляду на наступне.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Даючи оцінку правовідносинам, що склались між сторонами в ході виконання вищевказаного договору колегія суддів зазначає, що такий за своєю правовою природою є договором оренди (найму), за яким, відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України (далі - ГК України), одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 6 ст. 283 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 761, ч. 1 ст. 762 ЦК України право передання майна у найм має власник речі, або особа, якій належать майнові права. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

У відповідності до ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗК України), ЦК України, Законом України Про оренду землі , іншими нормативно-правовими актами та договором оренди землі.

Відповідно до статті 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Виходячи зі змісту ст. 93 ЗК України, ст.ст. 762, 792 ЦК України, статей 13 та 21 Закону України Про оренду землі правовідносини щодо оренди земельної ділянки передбачають передачу орендарю земельної ділянки у володіння та користування на певний строк для її використання відповідно до умов договору та положень земельного законодавства.

В силу ст.ст. 177, 181, 373, 374 ЦК України земельна ділянка (як індивідуалізований об`єкт, що має ознаки у вигляді кадастрового номеру, площі, меж) є об`єктом права власності територіальної громади, а правомочності щодо володіння та користування орендованою земельною ділянкою, як і правомочність розпорядження, є складовими права власності територіальної громади щодо земельної ділянки.

Частиною 2 ст. 2 ЦК України передбачено, що територіальні громади є учасниками цивільних відносин, діючи у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин, набуваючи та здійснюючи цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом (статті 169 та 172 ЦК України).

Загальний порядок укладення, зміни і розірвання цивільно-правових договорів врегульовано главою 53 ЦК України. Порядок укладення, зміни і розірвання господарських договорів встановлено також главою 20 ГК України.

Розірванням договору є припинення договірного зобов`язання, тобто зникнення правового зв`язку між сторонами договірного зобов`язання на підставах, встановлених у законі або договорі, та припинення їхніх прав та обов`язків.

Відповідно до частини 1 статті 651 ЦК зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором, а частиною 3 цієї норми визначено, що у разі односторонньої відмови від договору повністю або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно з ч. 3 ст. 291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених ЦК України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1-4 статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Частинами 3, 4 статті 31 та частиною 1 статті 32 Закону України Про оренду землі , який є спеціальним нормативним актом, що регулює саме правовідносини щодо договорів оренди землі, встановлені аналогічні положення про те, що зміна та розірвання договорів оренди землі допускається лише за згодою сторін або в судовому порядку. Зміна та розірвання договорів оренди землі саме в односторонньому порядку допускаються лише, якщо це прямо передбачено відповідним законом або договором.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи-орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійного договору (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства/концесії).

Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з пунктом 5.3 договору сторони погодили, що його дія припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи - орендаря. Припинення договору оформлюється актом приймання-передачі з подальшою реєстрацією припинення права оренди суб`єктом реєстрації речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до п. 5.4 договір може бути розірваний за взаємною згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами їх обов`язків, передбачених Законом України Про оренду землі та цим договором; випадкового знищенням чи пошкодження об`єкта оренди, яке суттєво перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки; використання земельної ділянки орендарем способами, які суперечать екологічним вимогам чи не за цільовим призначенням; систематичної (протягом півроку) несплати орендної плати; порушення строків завершення забудови земельної ділянки, встановлених в п.4.2 цього договору; здійснення без згоди орендодавця передачі або відчуження права користування земельною ділянкою третім особам; а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Розірвання договору оформлюється додатковою угодою (п. 5.5. договору).

Договір оренди може бути достроково розірваний за взаємною згодою сторін за умови письмового попередження іншої сторони зацікавленою стороною не пізніше ніж за два місяці до дати розірвання. Договір не може бути розірвано до закінчення виробничого циклу (п. 5.6 договору).

Як було зазначено вище, посилаючись на припинення права власності на незавершене будівництво, завершення будівництва багатоквартирного житлового будинку, прийняття об`єкту в експлуатацію, передачу усіх квартир та нежитлових приміщень інвесторам, а також те, що землекористувачем є співвласники квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, які 04.08.2020 створили ОСББ Героїв Крут 60/4 , позивач звертався до відповідача з заявами (пропозиціями) про припинення дії договору оренди земельної ділянки, які останнім залишені без задоволення.

За приписами ст. 416 ЦК України право користування земельною ділянкою для забудови припиняється у разі: поєднання в одній особі власника земельної ділянки та землекористувача; спливу строку права користування; відмови землекористувача від права користування; невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд. Право користування земельною ділянкою для забудови може бути припинене за рішенням суду в інших випадках, встановлених законом.

У п. 2.1. договору сторони погодили, що земельна ділянка за функціональним призначенням надається в оренду під будівництво багатоквартирного житлового будинку з цільовим призначенням земель - 02.03.Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

З матеріалів справи вбачається, що генеральним підрядником ТОВ ТОПАЗ на орендованій за договором земельній ділянці площею 0,3361 га було закінчено будівництво багатоквартирного житлового будинку, що підтверджується сертифікатом серії СМ №162192030415 від 22.07.2019, виданим Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради, який засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації.

Відповідно до наказу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради від 02.09.2019 № 76-а житловому будинку присвоєно адресу: вул. Героїв Крут, буд.60/4 в м. Суми.

04.08.2020 співвласники вказаного багатоквартирного будинку (власники квартир та нежитлових приміщень) створили ОСББ Героїв Крут 60/4 (код ЄДРПОУ 43749513), що підтверджується копією наданого позивачем Статуту ОСББ Героїв Крут 60/4 , затвердженого протоколом №1 установчих зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: м. Суми, вул. Героїв Крут, буд. 60/4 від 14 травня 2020 року.

Згідно з ч. 2 ст. 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (в тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Відповідно до п. 4 ст. 1 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, у межах земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, що необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Частиною 2 ст. 42 Земельного кодексу України встановлено, що земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позивач, обґрунтовуючи своє право на захист, посилається на приписи ч. 2 ст. 19 Закону України Про оренду землі , згідно з якою після завершення будівництва та прийняття об`єкта в експлуатацію добросовісний орендар земельної ділянки, наданої для потреб будівництва та обслуговування відповідного об`єкта, має право на першочергове укладення договору оренди землі на строк до 50 років або припинення дії договору оренди землі.

За приписами ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постановах Верховного Суду від 22.03.2018 у справі №909/560/17, від 06.06.2018 у справі №910/17652/17, від 12.06.2018 у справі №910/18941/17 та від 27.11.2019 у справі №910/4540/19 викладено правову позицію, відповідно до якої право позивача, як добросовісного орендаря, на дострокове припинення дії договору оренди землі у зв`язку із завершенням будівництва та прийняттям об`єкта в експлуатацію на підставі окремої спеціальної норми, а саме, наведеної частини 2 статті 19 Закону України Про оренду землі , способом саме його розірвання диспозитивно унормовано законом.

При цьому, місцевим господарським судом правомірно враховані правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 27.03.2019 у справі № 925/315/18 щодо застосування приписів ч. 2 ст. 19 Закону України Про оренду землі , згідно з якими завершення будівництва має розглядатися в контексті припинення орендарем користування наданою йому для будівництва земельною ділянкою. В той же час, сам факт завершення будівництва не свідчить про факт припинення користування орендарем наданою йому для будівництва земельною ділянкою, що є підставою для розірвання договору оренди землі на підставі закону. Факт припинення користування земельною ділянкою може бути підтверджений, зокрема, доказами передачі права власності на новозбудований об`єкт нерухомості іншій особі, передачі новозбудованого багатоквартирного будинку на баланс ОСББ чи іншої експлуатуючої організації, оформлення права власності, оренди чи постійного користування на земельну ділянку в порядку, встановленому статтями 41, 42 Земельного Кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена також у постанові Верховного Суду від 04.03.2020 у справі № 910/7294/19.

Як зазначає апелянт, вказаний висновок Верховного Суду не містить вичерпного переліку фактів, з якими законодавство пов`язує припинення користування земельною ділянкою, однак, сторона, яка посилається на необхідність розірвання договору оренди на підставі ч. 2 ст. 19 Закону України Про оренду землі повинна підтвердити факт припинення користування земельною ділянкою та надати докази в підтвердження цих обставин.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів фактичного припинення користування орендарем орендованою земельною ділянкою, враховуючи розміщення на ній об`єкта нерухомості, замовником будівництва якого є орендар.

Крім того, у матеріалах справи відсутні докази передачі збудованого об`єкта іншому власнику, зокрема, співвласникам квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку чи ОСББ Героїв Крут 60/4 .

При цьому, як правильно зауважив місцевий господарський суд, надання позивачем інформації щодо власників житлових та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку за адресою: вул. Героїв Крут, буд.60/4 в м. Суми та щодо створення ними ОСББ Героїв Крут 60/4 не свідчить про набуття зазначеними особами права користування (оренди) земельної ділянки загальною площею 0,3361 га за адресою: м. Суми, вул. Героїв Крут, 60.

Наданий позивачем на підтвердження позовних вимог сертифікат серії СМ №162192030415 від 22.07.2019, на переконання колегії суддів, не свідчить про припинення права користування земельною ділянкою, оскільки таким сертифікатом засвідчується лише відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації та підтверджується його готовність до експлуатації.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Водночас, саме позивач повинен довести обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог та які підтверджують факт порушення/невизнання його права відповідачем.

Враховуючи наведені обставини справи та вимоги законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що позивачем належними та допустимим доказами не доведено порушення відповідачем його прав та законних інтересів, на захист яких він звернувся до господарського суду з даним позовом.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для визнання припиненим договору оренди земельної ділянки, визнання укладеними додаткової угоди та акта приймання-передачі земельної ділянки, у зв`язку з чим позов ТОВ Озерне 6 до Сумської міської ради є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

За приписами ч.ч. 1, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України у рішенні від 18.07.2006 та у справі Трофимчук проти України у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції, інші доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.

Згідно зі ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарським судом Сумської області від 24.12.2020 у справі №920/1002/20 прийнято з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги обґрунтованих висновків місцевого господарського суду не спростовують, у зв`язку з чим оскаржуване рішення має бути залишеним без змін, а апеляційна скарга ТОВ Озерне 6 - без задоволення.

Судові витрати за перегляд справи у суді апеляційної інстанції, у зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, на підставі статті 129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 253-254, 269, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Озерне 6 на рішення Господарського суду Сумської області від 24.12.2020 у справі № 920/1002/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Сумської області від 24.12.2020 у справі № 920/1002/20 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 920/1002/20 повернути до Господарського суду Сумської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст постанови складено 12.04.2021.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді М.Г. Чорногуз

О.В. Агрикова