Постанова

від 05.05.2010 по справі 2-а-916/10/0270

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця,    вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

05 травня 2010 р.           Справа № 2-а-916/10/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Чернюк Алли Юріївни,

при секретарі судового засідання:   Котюжанській Тетяні Олександрівні  

за участю представників сторін:

прокурора:      Олексюк В.І.

позивача      :   Киричок Ю.М. представник за довіреністю №176/10/10-013/1

відповідача :   не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Жмеринського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Жмеринської об`єднаної державної податкової інспекції Вінницької області   

до:   Фермерського господарства "ОР"  

про: примусове стягнення активів

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся Жмеринський  міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі – Жмеринської  об’єднаної  державної податкової інспекції Вінницької області з позовом до фермерського господарства "ОР" про примусове стягнення  заборгованості  по податках і зборах  в загальному  розмірі 1106 грн. 43 коп.

Позовні вимоги мотивовані, зокрема,  тим, що за відповідачем  рахується заборгованість по єдиному податку – 340 грн. 00 коп., податку на прибуток  підприємств – 510 грн. 00 коп. та по  орендній платі з юридичних осіб  в сумі 256 грн. 43 коп., що в загальному складає 1106 грн. 43 коп., яка станом на день звернення з позовом відповідачем не сплачена.

В судовому засіданні представник прокуратури та позивача позов підтримали в повному обсязі та просили його задовольнити посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Відповідач в судове  засідання не з’явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином, що стверджується реєстром відправлення поштової  кореспонденції від 12.03.2010 року та повідомленням про вручення поштового відправлення № 2212063 від 31.03.2010 року. А тому, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 128 КАС України суд відкладає розгляд справи в разі неприбуття в судове засідання відповідача, який не є суб’єктом владних повноважень. Зазначена стаття  не передбачає наслідків повторного неприбуття в судове засідання такого відповідача, проте визначає дії суду у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, виходячи з принципу рівності сторін, у разі повторного неприбуття в судове засідання відповідача, який не є суб’єктом владних повноважень та належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, справу може бути вирішено за його відсутності.

Відповідно до вимог статті 122 КАС України адміністративна  справа  має  бути  розглянута  і вирішена протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач двічі не прибув в судове засідання,   суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача відповідно до положень статті 128 КАС України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом  встановлено  таке.

Фермерське  господарство "ОР" зареєстроване  Жмеринською  районною  державною  адміністрацією Вінницької області 17.03.2008 року за №11511070001000435, про що свідчить  Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 419691 (а.с. 8)  та  Довідка  АБ №061367 з ЄДРПОУ (а.с. 6). З 19.03.2008 року Фермерське  господарство "ОР" взяте на облік платника податків, що  вбачається з довідки від 30.03.2008  № 1253 (а.с. 7).

Частиною 1 статті 2 Закону України "Про  систему оподаткування" дано визначення, що під податком  і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Пунктом  3  частини 1 статті 9 Закону України "Про  систему оподаткування" встановлено, що платники  податків  і   зборів   (обов'язкових   платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і  зборів  (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни. Згідно частини  3 цієї ж статті, обов'язок   юридичної  особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" .

Статтею 11 Закону України "Про систему оподаткування" встановлено, що відповідальність за своєчасність сплати податків і зборів і додержання Законів про оподаткування  несуть платники  податків і зборів відповідно до Законів України.

В силу статей 13, 14 Закону України "Про систему оподаткування" в Україні справляються: загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі); місцеві податки і збори (обов'язкові платежі).

До загальнодержавних належать такі податки і збори (обов'язкові платежі): 1) податок на додану вартість;  2) акцизний збір; 3) податок на прибуток підприємств, у тому числі дивіденди, що  сплачуються до бюджету державними не корпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами;  4) податок на доходи фізичних осіб;  5) мито; 6) державне мито;  7) податок на нерухоме майно (нерухомість); 8) плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності); 9) рентні платежі;10) податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів; 11) податок на промисел; 12) збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету; 13) збір за спеціальне використання природних ресурсів; 14) збір за забруднення навколишнього природного середовища; 15) збір до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення;  16) збір на обов'язкове державне пенсійне страхування;  17) збір до Державного інноваційного фонду; 18) плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності; 19) фіксований сільськогосподарський податок;     20) збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства; 21) гербовий збір (застосовується до 1 січня 2000 року); 22) єдиний збір, що справляється у пунктах пропуску через державний кордон України; 23) збір за використання радіочастотного ресурсу України;   24) збори до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (початковий, регулярний, спеціальний); 25) збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками;  26) збір за проведення гастрольних заходів;  27) судовий збір;  28) збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності.

Загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі) встановлюються Верховною Радою України і справляються на всій території України.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов’язань юридичних осіб або фізичних осіб  перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), включаючи збір на обов’язкове державне пенсійне страхування  та внески  на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків  контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон № 2181).

Згідно з пункту 1.2 статті 1 Закону №2181 податкове зобов’язання – це зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів  відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Пунктом 1.3  статті 1 Закону №2181 визначено поняття  податкового боргу (недоїмки) - це податкове  зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня,  нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Як  вбачається з матеріалів справи, станом на 02.03.2010 року відповідач має податковий борг щодо сплати  орендної плати  з юридичних осіб в сумі 256 грн. 43 коп.

Законом України «Про систему оподаткування» встановлено, що плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки  державної та комунальної власності) є  загальнодержавним податком і  справляється  у порядку, визначеному Законом України "Про плату за землю".

В силу  частини 1 статті 17 Закону України  "Про плату за землю" податкове  зобов’язання  по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної  та комунальної  власності, визначене у податковій  декларації на поточний  рік, сплачується  рівними частками  власниками та землекористувачами земельних ділянок  за місцезнаходженням  земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Так, Відповідачем була подана  податкова декларація  орендної  плати  за земельні ділянки державної  і комунальної власності  за 2009 рік на суму  3787 грн. 55 коп. (а.14-15).

Станом на 02.03.2010 року за даним розрахунком не сплачено 256 грн. 43 коп., що стверджується  обліковою  карткою платника (а.с.18).

Згідно пункту  5.4.1 статті 5 Закону № 2181 - узгоджена  сума  податкового зобов’язання , не сплачена платником податків у строки,  визначені цією статтею (тобто  протягом 10 календарних днів після  подання податкової декларації чи з дня отримання податкового повідомлення-рішення), визнається сумою податкового боргу  платника податків.

Станом на  02.03.2010 року  відповідач  має заборгованість  зі сплати єдиного податку.

Так, відповідно до підпункту 9 пункту 4 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва" від 03.07.1998 №727/98 (далі Указу) за результатами господарської діяльності за звітний (податковий) період (квартал) суб’єкти малого підприємництва – юридичні особи подають до органу державної податкової служби до 20 числа  місяця, що наступає  за звітним  (податковим) періодом, розрахунки  про сплату  єдиного податку, акцизного збору і, в  разі обирання  ними єдиного податку за ставкою 6 відсотків, розрахунок про сплату податку  на додану вартість, а також  платіжні доручення на сплату єдиного податку за звітний період з позначкою банку про зарахування коштів.

Згідно підпункту  17.1.1 пункту  17.1 статті 17 Закону № 2181 платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Згідно податкового повідомлення - рішення № 0007181501/0 від 03.12.2009 року до відповідача застосовано  штраф у розмірі 340 грн. 00 коп. (а.с.16)

Окрім того, станом на  02.03.2010 року  за відповідачем рахується борг по податку на прибуток  підприємств в сумі 510 грн. А саме, згідно  податкового  повідомлення-рішення № 0007211501/0 від 03.12.2009 року за  несвоєчасне  подання (неподання) податкової декларації у строки, визначені законодавством , до відповідача застосовано  штрафні санкції в розмірі 510 грн. (а.с. 16)

У відповідності до положень  пункту  16.4 статті 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" податок за звітний  період  сплачується його платником  до відповідного бюджету у строк , визначений законом для квартального податкового періоду. Платники  податку у строки, визначені законом,  подають до  податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період,  розраховану наростаючим підсумком з урахуванням  від’ємного  значення  об’єкта  оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності  відповідно до пункту  6.1 статті  6 цього Закону. При  цьому  за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року – повну.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та витягів облікових карток платника, станом на день звернення з позовом до суду та розглядом справи в суді за відповідачем рахується  заборгованість  в загальній сумі  1106 грн. 43 коп.

У відповідності до приписів абзацу шостого підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5  Закону № 2181 день закінчення процедури  адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків.

З аналізу наведеної норми Закону вбачається, що за відсутності звернення платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається узгодженим.

В матеріалах справи  відсутні докази  з яких вбачалося б, що відповідачем оскаржувались податкові повідомлення - рішення на підставі яких останньому визначено суму податкового зобов'язання..

Таким чином, станом на день розгляду справи  в суді, сума податкового боргу є узгодженою.

Відповідальність за несвоєчасність сплати податкових зобов’язань платники податків несуть у відповідності із законодавством України.  Статтею 11 Закону України "Про систему оподаткування" встановлено, що відповідальність за своєчасність сплати податків і зборів і додержання Законів про оподаткування  несуть платники  податків і зборів відповідно до Законів України. Примусове стягнення податкового боргу - передбачена законодавством України процедура погашення податкового боргу платника податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного платника податків.

Згідно підпункту 7.1.1 пункту 7.1 статті 7 Закону №2181 джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна і немайнових цінностей, випуску цінних паперів, у тому числі корпоративних прав, отримані у позику (кредит), а також з інших джерел з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення, які є виконавчими документами, є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів) з урахуванням обмежень, визначених цим Законом, а також іншими законами (підпункт 7.2.1 пункту 7.2 статті 7  Закону №2181).

Згідно підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону № 2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість  та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов’язань забезпечення боргу.

Відповідно до  статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення,  а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному,  повному та об‘єктивному дослідженні.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги  є доведеними, відповідають дійсним обставинам  та матеріалам справи,  відповідачем визнані, а відтак позов підлягає задоволенню.

Згідно з частиною  4 статті  94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем  - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Позов Жмеринського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Жмеринської об`єднаної державної податкової інспекції Вінницької області задовольнити повністю.

Стягнути з Фермерського господарства "ОР" (23144, вул. Шкільна, 19, с. Щучинці, Жмеринський район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 35500574) до Державного бюджету та місцевого бюджету в рахунок погашення податкового боргу по єдиному податку, податку на прибуток підприємств та по орендній платі з юридичних осіб  заборгованість в сумі 1106 грн. 43 коп. (одна тисяча сто шість гривень, сорок три копійки).

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється  з  дня  отримання  нею  копії  постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено:   06.05.10  

Суддя                                 Чернюк Алла Юріївна