Рішення

від 30.03.2021 по справі 916/3483/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" березня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/3483/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.

при секретарі судового засідання: Кожухарь Є.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження позовні вимоги Керівника Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області (67400, Одеська обл., м. Роздільна, вул. Ярослава Мудрого, буд. 8) в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (01001, м. Київ, вул. Бориса Грінченка, буд. 1, код ЄДРПОУ 20029342) в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (65012, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83, код ЄДРПОУ 20990849)

до відповідача: Фермерського господарства Гонци Сергія Дмитровича (67451, Одеська обл., Роздільнянський р-н, с. Степове, код ЄДРПОУ 34450769)

про стягнення 109991,67 грн., -

за участю представників сторін :

прокурор Ейсмонт І.С., в порядку положень про самопредставництво

від позивача: Афанасьєв М.Г., в порядку положень про самопредставництво

від відповідача: Гонца С.Д., керівник

ВСТАНОВИВ:

Керівник Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Фермерського господарства Гонци Сергія Дмитровича про стягнення 109991,67 грн.

В обґрунтування позову заступник керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури посилається на укладення договору №20 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству від 03.10.2007 між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств та Фермерським господарством Гонци Сергія Дмитровича, відповідно до умов якого Укрдержфонд в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств надав фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі Фермерському господарству Гонци Сергія Дмитровича в сумі 70000 грн., а Фермерське господарство Гонци Сергія Дмитровича не повернуло фінансову підтримку (допомогу) в повному обсязі у визначений договором термін.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження; судове засідання у справі призначено на 23.12.2020 об 11:15. У судовому засіданні 23.12.2020 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 202 ГПК України про відкладення розгляду справи на 21.01.2021 о 12:45. У судовому засіданні 21.01.2021 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 202 ГПК України про відкладення розгляду справи на 03.02.2021 о 13:45. У судовому засіданні 03.02.2021 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 202 ГПК України про відкладення судового засідання на 08.02.2021 о 15:00.

08.02.2021 за вх.№3536/21 до суду від відповідача надійшла заява про застосування строку позовної давності.

У судовому засіданні 08.02.2021 судом у протокольній формі, з метою дотримання основних засад господарського судочинства, справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення спору, маючи на меті забезпечення дійсного вирішення правового спору між сторонами, здійснено перехід до розгляду справи №916/3483/20 за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання у справі №916/3483/20 на 02.03.2021 об 11:30.

02.03.2021 за вх.№5861/21 до суду від прокурора надійшли заперечення на заяву відповідача, в якій прокурор просить суд відмовити у задоволенні заяви про застосування строків позовної давності, посилаючись на те, що 01.01.2011 набрав чинності Бюджетний кодекс України, відповідно до ст. 50 якого у разі надання кредитів з бюджету на суму отриманих з бюджету коштів, у позичальників виникає заборгованість перед бюджетом. З моменту надання кредитів з бюджету на суму отриманих з бюджету коштів права кредитора та право вимагати від позичальників повернення таких кредитів до бюджету у повному обсязі переходять до держави (Автономної Республіки Крим, територіальної громади). Прокурор посилається на те, що відповідно до ч.1 ст. 50 Бюджетного кодексу України позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості не поширюється. Прокурор зазначає, що кошти фінансової підтримки, наданої фермерському господарству на конкурсних засадах на поворотній основі, повертаються згідно з укладеними відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 №1102, договорами на відповідні рахунки Фонду і його регіональних відділень, відкриті в територіальних органах Державного казначейства, і протягом двох робочих днів перераховуються до бюджету. Прокурор звертає увагу, що фінансова підтримка (допомога) за умовами договору надавалась фермерському господарству з бюджету, отже і заборгованість у відповідача виникла перед бюджетом. Прокурор вказує, що оскільки строк позовної давності щодо кожного окремого платежу за укладеним між сторонами договором станом на 01.01.2011 (дату набрання чинності Бюджетним кодексом України) не сплинув, то із застосуванням вимог ст. 50 Бюджетного кодексу України, позовна давність на позовні вимоги у даній справі не поширюється.

Ухвалою суду від 02.03.2021 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 185 ГПК України про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 17.03.2021 о 10:00. У судовому засіданні 17.03.2021 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 202 ГПК України про відкладення розгляду справи на 30.03.2021 о 13:45.

Справа №916/3483/20 розглядалась судом в період оголошеного загальнодержавного карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, під час якого законодавцем змінювався порядок обчислення процесуальних строків при розгляді господарської справи.

Жодних заяв та/або клопотань, пов`язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв`язку з оголошеним загальнодержавним карантином, та про намір вчинити такі дії до суду від сторін не надійшло.

У судовому засіданні 30.03.2021 прокурор та представник позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі, просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 30.03.2021 просив суд відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши учасників справи, господарський суд встановив:

03.10.2007 між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств та Фермерським господарством Гонци Сергія Дмитровича укладений договір №20 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству, відповідно до якого Укрдержфонд в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств зобов`язався надати фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі Фермерському господарству Гонци Сергія Дмитровича (фермерське господарство) в сумі 70000 грн., а фермерське господарство зобов`язалось використати її за цільовим призначенням і повернути фінансову підтримку (допомогу) у визначений даним договором строк.

Згідно з п.2 договору на підставі довідки №2, виданої згідно протоколу №2, відповідно до рішення комісії від 04.05.2007 та Порядку використання коштів передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 №1102 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2007 №349), фінансова підтримка (допомога) на поворотній основі надається на придбання трактора марки МТЗ 82.1.

За п.3.1.2 договору Укрдержфонд в особі Одеського відділення має право вимагати від фермерського господарства повернення фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі відповідно до графіка.

У відповідності до п.3.4.2 договору фермерське господарство зобов`язане повернути кошти фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі Одеському відділенню Укрдержфонду згідно з встановленим графіком:

- до 01.11.2010 в сумі 30000 грн.;

- до 01.11.2011 в сумі 20000 грн.;

- до 01.10.2012 в сумі 20000 грн.

на спеціальний рахунок державного бюджету України: отримувач: ГУДКУ в Одеській області, банк ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код ОКПО 23213460, р/р НОМЕР_1 .

Кінцевий термін повернення заборгованості по фінансовій підтримці (допомозі) до 01.10.2012.

Відповідно до вимог Бюджетного кодексу України спеціальний рахунок Державного бюджету може змінюватись, про що фермерське господарство буде повідомлено.

За п.4.1 договору договір про надання фінансової підтримки (допомоги) набуває чинності з дати його укладання та діє до часу погашення фермерським господарством (фінансової підтримки, пені).

Згідно з п.п.5.1, 5.2 договору відповідно до чинного законодавства України у випадку прострочення терміну виконання зобов`язання по поверненню коштів фінансової підтримки (допомоги) Укрдержфонду в особі Одеського відділення Укрдержфонду Фермерське господарство Гонци Сергія Дмитровича зобов`язане сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежу. За несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки (допомоги) Фермерське господарство Гонци Сергія Дмитровича сплачує Укрдержфонду в особі Одеського відділення Укрдержфонду пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення.

На виконання умов договору позивач перерахував на рахунок відповідача 70000 грн. фінансової підтримки, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №23 від 12.10.2007 із призначенням платежу: Надання фінансов. підтрим. (доп) зг. дог. №20 від 03.10.07р. без ПДВ по ПКМУ №1102 від 25.08.04р. на придбання трактора марки МТЗ 82.1. КЕКВ4112КПК2801460 .

В матеріалах справи наявні претензії Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств на адресу Фермерського господарства Гонци Сергія Дмитровича №015/165 від 22.09.2017, №015/223 від 14.12.2017, №53-15/226 від 12.10.2020, в яких позивач вимагав перерахувати на спеціальний рахунок Державного бюджету України суму 40000 грн. (залишок наданої фінансової допомоги).

В матеріалах справи також наявні кошториси Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств на 2018, 2019, 2020 роки.

Неповернення відповідачем грошових коштів, наданих в якості фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі, стало підставою для звернення позивача до господарського суду з даним позовом.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про повне задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 9 Закону України Про фермерське господарство (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) новоствореним фермерським господарствам у період становлення (перші три роки після його створення, а у трудонедостатніх населених пунктах - п`ять років), фермерським господарствам з відокремленими садибами та іншим фермерським господарствам надається допомога за рахунок державного і місцевого бюджетів, у тому числі через Український державний фонд підтримки фермерських господарств. Кабінет Міністрів України щорічно в проекті Державного бюджету України передбачає кошти на підтримку фермерських господарств. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування щорічно передбачають кошти в проектах місцевих бюджетів на підтримку фермерських господарств. Кошти Державного бюджету України спрямовуються на меліорацію земель, у тому числі їх зрошення та осушення, а також на консервацію та рекультивацію малопродуктивних сільськогосподарських угідь, на придбання сільськогосподарської техніки (комбайнів, тракторів, автомашин, бульдозерів, сівалок тощо). За рахунок місцевих бюджетів фермерським господарствам може надаватися допомога у будівництві об`єктів виробничого і невиробничого призначення, житла, проведенні заходів щодо землеустрою. Порядок використання коштів Державного бюджету України для надання підтримки новоствореним фермерським господарствам, фермерським господарствам з відокремленими садибами та іншим фермерським господарствам установлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 №1102 (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що фінансова підтримка надається:

- новоствореним фермерським господарствам у період становлення (перші три роки після їх державної реєстрації, а в трудонедостатніх населених пунктах - п`ять років) та фермерським господарствам з відокремленими садибами на безповоротній основі за бюджетною програмою Фінансова підтримка фермерських господарств і на конкурсних засадах на поворотній основі за бюджетною програмою Надання кредитів фермерським господарствам ;

- іншим фермерським господарствам - лише на конкурсних засадах на поворотній основі за бюджетною програмою Надання кредитів фермерським господарствам .

Фінансова підтримка не надається фермерським господарствам, які мають заборгованість перед Фондом та його регіональними відділеннями, яких визнано банкрутами, проти яких порушено справу про банкрутство, які перебувають в стадії ліквідації або мають прострочену більш як півроку заборгованість перед державним і місцевими бюджетами (податкові платежі, позички тощо) та Пенсійним фондом України, а також у яких виявлені факти незаконного одержання та/або нецільового використання бюджетних коштів.

Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і в ч.ч. 1,7 ст. 193 ГК України.

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст. 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи зі встановлених судом обставин неповернення відповідачем суми сплаченої фінансової підтримки (допомоги) у визначений договором термін, господарський суд дійшов висновку про наявність правових та фактичних підстав, обґрунтованість та доведеність позовних вимог прокурора про стягнення з відповідача 40000 грн.

Щодо заявлених до стягнення інфляційних втрат та пені слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Водночас вимогами п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов`язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання.

У ч.6 ст. 231 ГК України також встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими грошовими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Сплата відповідачем пені передбачена п.5.2 договору №20 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству від 03.10.2007.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи факт неповернення відповідачем коштів фінансової підтримки (допомоги) у встановлений договором №20 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству від 03.10.2007 строк, перевіривши розрахунки прокурора та встановивши їх обґрунтованість та відповідність вимогам чинного законодавства та умовам договору, а також приймаючи до уваги не надання відповідачем контррозрахунків нарахованих сум, господарський суд дійшов висновку про правомірність та підставність позовних вимог в частині заявлених до стягнення 66999,89 грн. інфляційних втрат та 2991,78 грн. пені.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, 08.02.2021 за вх.№3536/21 до суду від відповідача надійшла заява про позовної давності.

Враховуючи правомірність позовних вимог, є підстави для розгляду заяви відповідача про застосування строків позовної давності.

01.01.2011 набрав чинності Бюджетний кодекс України, відповідно до ст. 50 якого у разі надання кредитів з бюджету у позичальників виникає заборгованість перед бюджетом. З моменту надання кредитів з бюджету на суму отриманих з бюджету коштів права кредитора та право вимагати від позичальників повернення таких кредитів до бюджету у повному обсязі переходять до держави (Автономної Республіки Крим, територіальної громади). Позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості не поширюється. Податкові органи визначаються органами стягнення простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, територіальною громадою) за кредитами з бюджету.

Згідно з п.6 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 №1102 (в редакції на день надання фінансової підтримки відповідачу), фінансова підтримка на конкурсних засадах на поворотній основі надається у розмірі, що не перевищує 100 тис. гривень, із забезпеченням виконання зобов`язання щодо повернення бюджетних коштів: новоствореним фермерським господарствам та фермерським господарствам з відокремленими садибами - строком від трьох до п`яти років для виробництва, переробки і збуту виробленої продукції, провадження виробничої діяльності; іншим фермерським господарствам - строком до п`яти років для придбання техніки, обладнання, поновлення обігових коштів, виробництва та переробки сільськогосподарської продукції, будівництва та реконструкції виробничих і невиробничих приміщень, у тому числі житлових (загальною площею не більш як 125 кв. метрів), для закладення багаторічних насаджень, розвитку кредитної та обслуговуючої кооперації, зрошення та меліорації земель.

Відповідно до п.п. 12, 13 Порядку фермерське господарство несе відповідальність згідно із законодавством за нецільове використання одержаних коштів та своєчасне і в повному обсязі повернення до державного бюджету коштів фінансової підтримки. У разі коли фермерське господарство відчужує придбаний перший трактор, комбайн, вантажний автомобіль до закінчення трирічного строку їх експлуатації (в тому числі у зв`язку з ліквідацією фермерського господарства), отримані на безповоротній основі кошти фінансової підтримки для компенсації 30 відсотків вартості придбаної техніки повертаються до державного бюджету. Кошти фінансової підтримки, наданої фермерським господарствам на конкурсних засадах на поворотній основі, повертаються згідно з укладеними відповідно до цього Порядку договорами на відповідні рахунки Фонду і його регіональних відділень, відкриті в територіальних органах Державного казначейства, і протягом двох робочих днів перераховуються до державного бюджету.

Враховуючи той факт, що фінансова підтримка (допомога) за умовами договору від надавалась фермерському господарству з бюджету, отже і заборгованість у відповідача виникає перед бюджетом.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

З ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

У разі якщо на момент набрання чинності Бюджетним кодексом України визначений ст. 257 ЦК України загальний строк позовної давності у спірних правовідносинах (щодо кожного чергового платежу) не сплив, то ч.2 ст.50 Бюджетного кодексу України поширює свою дію на спірні правовідносини і порушене відповідачем право позивача підлягає захисту в судовому порядку.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №916/2871/17 року.

Як встановлено господарським судом, прокурором заявлено до стягнення з відповідача суму боргу у розмірі 40000 грн., яка включає два чергові платежі, строк сплати по яких встановлений відповідно до 01.11.2011 в сумі 20000 грн. та до 01.10.2012 в сумі 20000 грн., а також інфляційні втрати за вказаною сумою.

Виходячи з того, що строк позовної даності щодо кожного окремого платежу за укладеним між сторонами договором станом на 01.01.2011 (дату набрання чинності Бюджетним кодексом України) не сплинув, то із застосуванням вимог ст. 50 Бюджетного кодексу України, позовна давність на позовні вимоги у даній справі не поширюється.

За таких обставин, строк позовної давності на звернення до суду з даним позовом не є пропущеним, що свідчить про відсутність підстав для застосування позовної давності за заявою відповідача.

За таких обставин господарський суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Іншого відповідачем не доведено.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Керівника Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств задовольнити повністю.

2.Стягнути з Фермерського господарства Гонци Сергія Дмитровича (67451, Одеська обл., Роздільнянський р-н, с. Степове, код ЄДРПОУ 34450769) на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (01001, м. Київ, вул. Бориса Грінченка, буд. 1, код ЄДРПОУ 20029342) в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (65012, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83, код ЄДРПОУ 20990849) на р/р UA378999980313311460000615008; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код отримувача за ЄДРПОУ 38016923; отримувач: УК у м.Одесі/ Приморський р-н/01201190 - 40000 /сорок тисяч/ грн. основного боргу, 66999 /шістдесят шість тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять/ грн. 89 коп. інфляційних втрат та 2991 /дві тисячі дев`ятсот дев`яносто одну/ грн. 78 коп. пені.

3.Стягнути з Фермерського господарства Гонци Сергія Дмитровича (67451, Одеська обл., Роздільнянський р-н, с. Степове, код ЄДРПОУ 34450769) на користь Одеської обласної прокуратури (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. 3, код ЄДРПОУ 03528552; розрахунковий рахунок НОМЕР_2 ) 2102 /дві тисячі сто дві/ грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст рішення складено 09 квітня 2021 р.

Суддя Ю.С. Бездоля