Рішення

від 31.03.2021 по справі 921/451/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31 березня 2021 року м. ТернопільСправа № 921/451/20

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Хоми С.О.

за участю секретаря судового засідання: Бурда З.І.

Розглянувши матеріали справи

за позовом: Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д, адреса для листування: 49027, м. Дніпро, а/с 1800

до відповідача-1: Приватного підприємства "Ельф" адреса:46020,АДРЕСА_1.

до відповідача-2: ОСОБА_1 адреса: АДРЕСА_1

до відповідача-3: ОСОБА_2 адреса: АДРЕСА_1 .

про стягнення: солідарно з Приватного підприємства "Ельф"(адреса: АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ: 30750226), ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м.Київ, вул. Грушевського, буд.1Д, код ЄДРПОУ: 14360570) інфляційній втрати та 3% річних від суми простроченої заборгованості за траншем кредиту за період з 04.06.2017 року по 04.06.2020 року в розмірі 20 606,82 грн.

За участю представників:

позивача: ОСОБА_3 - провідний юрисконсульт, довіреність, №5080-К-О від 24.09.19

відповідача-1: не з`явився

відповідача-2: не з`явився

відповідача-3: не з`явився

Суть справи .

Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернувся до Господарського суду Тернопільської області із вимогою про солідарне стягнення з Приватного Підприємства Ельф , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 інфляційних втрат та 3% річних від простроченої суми боргу за кредитом за період з 04.06.2017 по 04.06.2020 в розмірі 20 606,82 грн.

Позиція позивача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Приватне Підприємство Ельф (відповідач-1) порушило умови Кредитного договору (кредитна угода №03/08/1156М від 27.03.2008 та договір про видачу траншу №03/08/1156М від 31.03.2008) та приписів законодавства , відповідач-1 не повернув кредитні кошти у передбачений умовами договору термін, внаслідок чого утворилась прострочена заборгованість. Правовий аналіз положень статей 526,599,611,625 ЦК України дає підстави для висновку про те, що кредитор має право на отримання сум, передбачених статтею 625цього Кодексу, за увесь час прострочення. Зазначена позиція підтверджена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №310/11534/13-ц ( провадження №14-15цс18), від 04.06.2019 у справі №916/190/18( провадження №12-302гс18). Також, 27.03.2008 між Позивачем та ОСОБА_1 (відповідач-2) та ОСОБА_2 (відповідач-3) були укладені договори поруки №03/08/1138М-1 та №03/08/1138М-2 відповідно, предметом яких є надання поруки відповідачем-2 та відповідачем-3 за виконання зобов`язань відповідача-1, які випливають з Кредитного договору. За змістом частин 1 та 2 статті 553 Цивільного Кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

З врахуванням зазначеного вище позивач звертається до суду з вимогами про солідарне стягнення з відповідачів інфляційних втрат у розмірі 14 988,28 грн. та 3% річних від простроченої суми боргу за траншем кредиту у розмірі 5 618,54 грн. за період з 04.06.2017 по 04.06.2020, що разом складає 20 606,82 грн.

Заперечення відповідача.

Відповідач-1, відповідач-2, відповідач-3 не надали заперечення на позов до матеріалів справи №921/451/20.

Відповідь на відзив позивача.

Позивач не надав відповідь на відзив, оскільки не було направлено заперечення від відповідачів.

Рух справи.

Ухвалою від 13.07.2020 повернуто позовну заяву АТ КБ "ПриватБанк" (вх.№514 від 06.07.2020) та додані до неї документи, в т.ч. платіжне доручення №ВОJ61В2WNI від 01.04.2020 на суму 4054,71 грн.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 16.10.2020 ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 13.07.2020 у справ №921/451/20 скасовано.

Ухвалою від 23.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №921/451/20;клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження задоволено та справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження ; призначено у справі підготовче засідання на 20.01.2021 на 10 : 00 год .

Ухвалою від 20.01.2021 повідомлено сторони у справі № 921/451/20 про відкладення розгляду справи на 15.02.2021 на 10: 00 год.

Ухвалою від 15.02.2021 повідомлено сторони у справі № 921/451/20 про відкладення розгляду справи на 22.02.2021 на 12: 40 год.

Ухвалою від 22.02.2021 позовну заяву № без номеру від 04.06.2020 (вх. №514 від 06.07.2020) Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" залишено без руху.

Ухвалою від 15.03.2021 продовжено розгляд справи №921/451/20;призначено у справі судове засідання на 31.03. 2021 на 14 :40 год.

Явка сторін.

В судове засідання з`явився представник позивача ОСОБА_3 та підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач-1 ,відповідач-2, відповідач-3 в судове засідання не з`явились та не забезпечили представництво в судовому засіданні, хоча належним чином повідомлені. Ухвала від 15.03.2021 Господарського суду Тернопільської області про призначення у спраі судового засідання на 31.03.2021 на 14 год. 40 хв. була направлена рекомендованою кореспонденцію із повідомленням про вручення поштового відправлення. Згідно трекінгом Укрпошти станом на 31.03.2021 відправлення не вручені під час доставки.

Ухвалою від 10.12.2020 зобов`язано відділ реєстрації проживання особи Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради та Відділ обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Тернопільській області протягом 5 (п`яти) днів з дати отримання цієї ухвали надати інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування):фізичної особи ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; фізичної особи ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).

Листом №2274/28-03 від 17.12.2020 (вх. №9389 від 21.12.2020) від відділу реєстрації проживання особи Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради повідомлено, що ОСОБА_1 25.02.1979 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 з 15.09.2020., відомості щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_2 в картотеці відсутня.

24.12.2020 Господарським судом Тернопільської області викликано ОСОБА_2 у справі №921/451/20 про стягнення солідарно з Приватного підприємства "Ельф"(адреса: АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ: 30750226), ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м.Київ, вул. Грушевського, буд.1Д, код ЄДРПОУ: 14360570) інфляційній втрати та 3% річних від суми простроченої заборгованості за траншем кредиту за період з 04.06.2017 року по 04.06.2020 року в розмірі 20 606,82 грн., як відповідача-3 у судове засідання на 10:00 од. 20.01.2021 (відповідно до Оголошення про виклик особи зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якої невідомо).

Проте Відповідач-1 ,відповідач-2, відповідач-3 вважаються проінформовані про розгляд даної справи №921/451/20.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника (суду)( постанова КГС ВС від 18.03.2021 №911/3142/19).

Розгляд заяв та клопотань.

В судовому засіданні представником позивача не було заявлено жодних заяв та клопотань.

Технічна підтримка.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програми фіксування судового процесу (судового засідання) "Акорд".

Господарський процес.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши доводи та аргументи представника позивача , встановив наступні фактичні обставини.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань наданого на запит Господарського суду Тернопільської області (суддя Хома С.О.) від 10.07.2020 за кодом 1006886864 станом на 10.07.2020 знаходиться в Реєстрі як юридична особа Приватне Підприємство ЄЛЬФ , ідентифікаційний код 30750226, організаційно-правова форма юридичної особи: приватне підприємство, за місцезнаходженням: Україна, 46020, Тернопільська обл., м. Тернопіль, вул. 15 квітня, буд. 17, кв. 65.

27.03.2008 Приватне підприємство Ельф та ЗАТ КБ Приватбанк уклали кредитну угоду №03/08/1156М.

Відповідно до п.1.1 Кредитної Угоди предметом даної угоди є загальні умови і порядок надання Банком, у рамках Програми мікрокредитування, кредиту Позичальнику, Кредит надається при наявності вільних коштів.

Надання коштів здійснюється окремими частинами - Траншами кредиту ( Транш - визначена сума коштів, обговорена в договорі про видачу Траншу, надана в рамках кредитної Угоди), сукупна величина сальдо по яких не буде перевищувати суму, обговорену п.1.2. даної Угоди.

Видача частин кредиту здійснюється після підписання договору про видачу Траншу, на термін і на умовах, передбачених у даній Угоді,а також у договорі про видачу Траншу.

Умови видачі - сума кожної частини, термін по кожному Траншу кредиту оформляється окремим договором про видачу Траншу при кожній видачі частини Кредиту. Кожний договір про видачу Траншу є невід`ємною частиною даної Угоди.

Позичальник зобов`язується повернути отриманий кредит, сплатити відсотки і винагороду в терміни, встановлені даною Угодою і договорами про видачу Траншів у повному обсязі.

В пункті 1.2 кредитної угоди зазначена загальна сума кредиту в межах кредитної Угоди, яка становить 156 000 гривень у тому числі з урахуванням 34 грн. за кожну послугу реєстрації застави у Державному реєстрі обтяження рухомого майна , шляхом перерахування коштів, згідно реквізитів, вказаних у п.2.1

Термін повернення кредиту й окремих частин - Траншів кредиту, встановлюється договорами про видачу Траншів кредиту, а також Графіками погашення кредиту, відсотків і винагороди, що є невід`ємними додатками до договорів про видачу Траншів, але не пізніше 18.03.2013. Зазначений термін може бути змінений згідно п.п.2.3.3,2.4. даної Угоди (п.1.3 кредитної угоди ).

Відповідно до п.1.4. кредитної угоди кредит надається на наступні цілі: сплата послуг реєстрації застави у Державному реєстрі обтяження рухомого майна та на споживчі цілі. Ціль надання окремих частин кредиту - Траншів, уточнюється в п.1.4. договорі про видачу Траншів.

Кредит надається за рахунок ресурсів Банку(п.1.5. кредитної угоди).

В розділі 2 Кредитної угоди №03/08/1156М зазначені права та обов`язки сторін.

З огляду на це, Банк зобов`язується (п.2.1 кредитної угоди):

- надати кредит шляхом видачі готівки через касу ( перерахування на рахунок № НОМЕР_3 ), у вигляді Траншів кредиту, сукупна величина сальдо по яких не буде перевищувати суму, обумовлену п.1.2. даної Угоди, за умови виконання позичальником зобов`язань, передбачених п.2.2.10 даної Угоди(п.2.1.1. кредитної угоди);

- надавати кредит на підставі розрахункових документів Позичальника шляхом перерахування кредитних коштів у вигляді Траншів кредиту, сукупна величина сальдо по яких не буде перевищувати суму, обумовлену п.1.2. даної Угоди, а також за умови виконання Позичальником зобов`язань, передбачених в п.2.2.11 даної Угоди (п.2.1.2. кредитної угоди);

- забезпечити Позичальника консультаційними послугами з питань виконання даної Угоди і договорів про видачу Траншів(п.2.1.3 кредитної угоди);

- здійснювати контроль за виконанням умов кредитної Угоди і договору про видачу Траншів, цільовим використанням кредитних коштів, своєчасним і повним погашенням кредиту в порядку, передбаченому даною Кредитною Угодою(п.2.1.4 кредитної угоди );

- направляти кошти, отримані від Позичальника при достроковому погашені кредиту, у порядку встановленому п.п.2.4.1, даної Угоди (п.2.1.5 кредитної угоди);

Відповідно до пункту 2.2 кредитної угоди Позичальник зобов`язується:

- використовувати Транші кредиту на цілі, зазначені в п.1.4 договорі про видачу Траншів(п.2.2.1 кредитної угоди);

- сплачувати відсотки за користування кредитними коштами відповідно до п.п. 2.3.1., 2.3.2, 4.1, 4.2, 4.3, 4.4 цієї Угоди , а також п.п. 4.1, 4.2, 4.3, 4.4 договорів про видачу Траншів, які є невід`ємною частиною даної Угоди ( п. 2.2.2. кредитної угоди);

- здійснювати погашення кредитів, відсотків і винагороди в порядку терміну, згідно графіків погашення кредиту, відсотків винагороди, що складаються з кожним договором про видачу Траншу окремо і є невід`ємною частиною кожного договору про видачу Траншу (п.2.2.3. кредитної угоди );

- повне погашення всіх Траншів кредиту, відсотків і винагороди по них зробити в терміни згідно п.1.3 даної Угоди; (п.2.2.4 кредитної угоди )

В розділі 4 даної Угоди зазначений порядок розрахунків.

Відповідно до п.4.1. кредитної угоди за користування кредитними коштами в період з дати списання коштів з позичкового рахунка до дати погашення Траншу кредиту згідно п.п. 2.2.3., 2.3.3., 2.4.1., 4.10. цієї Угоди, п.п. 1.3., 4.1.,4.2.,4.3. договорів про видачу Траншу Позичальник сплачує відсотки в розмірі: 21% річних.

Згідно з п.4.2. кредитної угоди сплата відсотків за користуванням кредитом, здійснюється щомісяця відповідно до Графіка погашення кредиту, відсотків, винагороди, що складається кожного Траншу кредиту окремо і є невід`ємним додатком до кожного договору про видачу Траншу. При несплаті відсотків у термін, зазначений у Графіку погашення кредиту, відсотків, винагороди вони вважаються простроченими.

При порушенні Позичальником, будь-якого із зобов`язань по погашенню кредиту, Позичальник сплачує Банку відсотки за користуванням Траншем кредиту в розмірі: 42 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п.4.4. кредитної угоди).

В Розділі 7 Термін дії угоди і порядок зміни умов угоди зазначено наступне:

- п.7.1 угода в частині п.4.5 набирає чинності з моменту підписання. В інших частинах - з моменту укладання договорів про видачу Траншів і надання Позичальником розрахункових документів на використання кредиту в межах визначених у них сум і діє до повного виконання зобов`язань Позичальником по поверненню кредиту, сплати відсотків,неустойки за цією Угодою і договором про видачу Траншів.

- п.7.2. угода може бути змінена або розірвана з ініціативи однієї зі сторін у встановленому законом і даною Угодою порядку.

31.03.2008 Приватне підприємство Ельф та АТ КБ Приватбанк уклали договір про видачу траншу №03/08/1156М.

Відповідно до п.1.1 Траншу Банк зобов`язується надати Позичальнику кредитні кошти в частині загального ліміту, встановленого п.1.2 Кредитної Угоди №03/08/1156М від 27.03.2008.

Кошти,надані Банком у рамках даного Договору, надаються в сумі, що не перевищує суму ліміту, що зазначена в п.1.2 Кредитної Угоди на термін і на умовах, передбачених у даному Договорі і Кредитній Угоді , а Позичальник зобов`язується повернути отриманий Транш кредиту, сплатити відсотки на суму Траншу кредиту у встановлені даним Договором терміни, а також виконати свої зобов`язання згідно цього Договору і Кредитної Угоди №03/08/1156М від 27.03.2008 у повному обсязі.

Сума Траншу кредиту: 100 000, 00 грн. (п.1.2 траншу).

Терміни повернення Траншу кредиту і відсотків визначаються відповідно до графіка повернення кредиту, відсотків і винагороди . Зазначені терміни можуть бути змінені згідно п.п.2.3.3, 2.4.1 Кредитної Угоди №03/08/1156М від 27.03.2008. (п.1.3 траншу)

Згідно з п.1.4 Траншу кредиту надається на цілі, зазначені в п.1.4. Кредитної Угоди, а конкретно:

- споживчі цілі,

- по 34 грн. для виплати за реєстрацію предметів застави в Державний реєстр обтяження рухомого майна шляхом перерахунку по реквізитам п.2.1.2. по кожному договору застави.

В Розділі 2 Права та Обов`язки сторін траншу зазначено наступне.

В п.2.1. траншу кредиту Банк зобов`язується наступне:

- п.2.1.1. відкрити для надання Траншу кредиту:

- рахунок для зарахування коштів, направлених на погашення заборгованості №2909 7 055 119 715;

- позичковий рахунок №2063 8 055 100 632;

- особовий рахунок по відсотках №2068 5 055 101 543;

- п.2.1.2. надати Транш кредиту шляхом видачі готівки через касу ( перерахування на рахунок) у межах суми , обумовленої п.1.2. даного Договору, за умови виконання Позичальником зобов`язань, передбачених в п.2.2.1 даного договору.

- перерахувати по порученню позичальника, грошові кошти для виплати за реєстрацію в Державному реєстрі обтяження рухомого майна в розмірі вказаному в п.1.2. даного договору на рахунок ДП Інформаційний центр МІОУ ДН005098/11 ДФДП Інформаційний центр МЮУ За реєстрацію обтяжень рухомого майна .

Згідно з п.2.2. траншу кредиту Позичальник зобов`язується:

- п.2.2.1 для одержання Траншу кредиту не пізніше дати планованого одержання Траншу кредиту надати в Банк попередню вимогу в довільній формі з вказівкою суми Траншу кредиту і терміну його надання.

- п.2.2.2. сплатити відсотки за користування Траншем кредиту відповідно до п.п. 4.1,4.2,4.3,4.4,4.6 цього Договору і п.п. 2.2.2, 2.2.3, 2.2.4, 2.3.1, 2.3.2 Кредитної Угоди

- п.2.2.3. здійснювати погашення Траншу кредиту і відсотків у порядку і терміни відповідно до Графіка погашення кредиту, відсотків і винагороди.

- п.2.2.4.остаточну сплату відсотків і винагороди за користування Траншем кредиту зробити не пізніше дня фактичного повного погашення Траншу кредиту .

Договір набирає чинності з моменту підписання данного Договору обома Сторонами і діє разом із Кредитною угодою №03/08/1156М від 27.03.2008 в обсязі перерахованих за даним Договором коштів до повного виконання зобов`язань Сторонами. (п.5.1. траншу кредиту).

27.03.2008 між АТ КБ Приватбанк та ОСОБА_1 (Поручителем) та ОСОБА_2 (Поручителем) були укладені договори поруки відповідно №03/08/1138М-1 та №03/08/1138М-2.

Предметом цих договорів є надання поруки Поручителем перед Кредитором за виконання ПП Єльф , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Своїх зобов`язань за кредитним договором від 27.03.2008 за № 03/08/1156М ,згідно якого Кредитор надав Боржнику кредит в сумі 156 000,00 гривень, а Боржник зобов`язаний повернути кредит в строк, сплативши за його користування нараховані відсотки, а також сплачувати винагороди, штраф, пені та інші платежі, відшкодувати збитки, у відповідності, порядку та строки, зазначені у Кредитному договорі(п.1 договорів поруки).

Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання обов`язків за Кредитним договором в тому ж розмірі, що і Боржник, включаючи сплату кредиту, відсотків, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків(п.2 договорів поруки).

Відповідно до п.3 договорів поруки Поручитель з умовами Кредитного договору ознайомлений.

У випадку невиконання Боржником обов`язків за кредитним договором, Боржник і Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники. (п.4 договорів поруки)

У випадку невиконання Боржником якого-небудь обов`язку, передбаченого п.1 цього Договору, Кредитор направляє на адресу Поручителя письмову вимогу із зазначенням невиконаного (их) обов`язку(ів)(п.5 договорів поруки).

Відповідно до п.6 договорів поруки поручитель зобов`язаний виконати обов`язок, зазначений в письмовій вимозі Кредитора , впродовж 5 календарних днів з моменту отримання вимоги, зазначеної в п.5 цього договору.

Згідно з п.7 договорів поруки до поручителя, який виконав обов`язку Боржника за Кредитним договором, переходять всі права Кредитора за Кредитним договором і договору (ам) застави, укладеним в цілях забезпечення виконання зобов`язань Боржника передКредитором за Кредитним договором.

Кредитор зобов`язаний у випадку виконання Поручителем обов`язків Боржника за Кредитним договором передати Поручителю впродовж 5 банківських днів з моменту виконання обов`язків всі документи, що підтверджують обов`язки Боржника за Кредитним договором (п.8 договорів поруки).

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов`язань за Кредитним договором ( п.9 договорів поруки).

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, наданого на запит Господарського суду Тернопільської області (суддя Хома С.О.) від 10.07.2020 за №1006886864 станом на 10.07.2020 знаходиться в Реєстрі як юридична особа Приватне підприємство Ельф , ідентифікаційний код: 30750226, за адресою: 46020, Тернопільська обл., м. Тернопіль, вул.15 квітня, будинок 15 квітня, будинок 17, квартира 65.

Акціонерне товариство Комерційний банк Приватбанк надіслав повідомлення №30.1.0.0/2-85JTELES06ZK0 від 21.02.2020 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , в якому вказало : що прострочена заборгованість складає 497 181,95 грн., у тому числі:

- 62338,59 грн. - заборгованість за кредитом;

- 207975,24 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 0,00 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом;

- 226868,12 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором;

Відповідно до Договорів поруки №03/08/1138М-1 від 27.03.2008, №03/08/1138М-2 від 27.03.2008 АТ КБ Приватбанк зазначає про наступне:

З метою погашення заборгованості за договором №03/08/1165М від 27.03.2008 на найближчий час заплановані наступні заходи:

1. Звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості та збитків.

2. Передача інформації про Вас, як про неплатника до Бюро кредитних історій.

У разі,якщо Ви маєте бажання уникнути таких заходів просимо Вас у термін не пізніше 5 календарних днів з даті одержання цього повідомлення, погасити прострочену заборгованість.

У разі несплати простроченої заборгованості у вищевказаний строк, на підставі ст. 1050 ЦК України, умов кредитного договору №03/08/1156М-2 від 27.03.2008 та Договору поруки №03/08/1138М-1 від 27.03.2008, №03/08/1138М-2 від 27.03.2008, вимагаємо повернути суму кредиту в повному обсязі, а також нараховані проценти та штрафні санкції.

Дане Повідомлено було направлено ПП ЕЛЬФ , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , проте відповідно до трекінг Укрпошти відправлення не вручене під час доставки.

Оцінивши подані позивачем докази на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності, суд дійшов до висновку про те, що позов слід задовольнити, при цьому виходячи із наступного .

Відповідно до Графіку погашення кредиту, відсотків і винагороди, зазначеного в Додатку №1 до Договору про видачу Траншу №03/08/1156М від 31.03.2008 остання дата погашення Траншу кредиту, сплати відсотків і винагороди ПП ЄЛЬФ була 18.03.2013. Загальна сума внеску: 2 695,06 грн. Сума Траншу кредиту до погашення: 2 651,75 грн. Сума відсотків по сплаті становить 43,31 грн. Сальдо по Траншу кредиту : 0,00 грн.

Загальною сумою внеску є 162 231,06 грн. Сума Траншу кредиту до погашення: 100 000,00 грн. . Сума відсотків по сплаті становить 62 231,06 грн. Сальдо по Траншу кредиту : 0,00 грн. Винагорода за ведення кредитної справи: 500,00 грн.

Ухвалою від 15.02.2021 суд зобов`язував подати Позивачу всі судові рішення, які приймались щодо стягнення заборгованості по кредитній угоді №03/08/1156М від 27.03.2008 та договором про видачу траншу №03/08/1156М від 31.03.2008 та договорах поруки №03/08/1156М-1 від 31.03.2008 та №03/08/1156М-2 від 31.03.200.

Проте позивач вимоги ухвали не виконав та судові рішення до суду не надав.

Відповідно до п.9 договору поруки цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов`язань за Кредитним договором .

В ч.4 статті 559 Цивільного Кодексу в редакції на момент дати останнього платежу- 18.03.2013 відповідно до Графіку погашення кредиту, відсотків і винагороди, зазначеного в Додатку №1 до Договору про видачу Траншу №03/08/1156М від 31.03.2008 зазначено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Згідно з Постановою Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019 справа №200/15135/14-ц необхідно звернути увагу, що умови договору про дію поруки до повного виконання зобов`язань боржника не свідчать, що цим договором установлено строк припинення поруки у розумінні статті 251, частини четвертої статті 559 ЦК України, тому в цьому випадку підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 цього Кодексу про припинення поруки, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.

З аналізу частини четвертої статті 559 ЦК України можна зробити висновок, що строк поруки відноситься до преклюзивних, це строк існування самого зобов`язання поруки, а застосоване в цій нормі поняття строк чинності поруки повинне розглядатися як строк, протягом якого кредитор може реалізувати свої права за порукою, як видом забезпечення зобов`язання.

Тому і право кредитора, і обов`язок поручителя після його закінчення припиняються, а це означає, що жодних дій щодо реалізації цього права, в тому числі застосування примусових заходів захисту в судовому порядку, кредитор вчиняти не може .

Відповідно п.4 ст.559 Цивільного Кодексу України в редакції діючій на даний час порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання.

Проте згідно позовних вимог позивача не було заявлено до стягнення основного боргу по тілу кредиту. Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернувся до Господарського суду Тернопільської області із матеріально - правовою вимогою про солідарне стягнення з Приватного Підприємства Ельф , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 інфляційних втрат та 3% річних від простроченої суми боргу за кредитом за період з 04.06.2017 по 04.06.2020 в розмірі 20 606,82 грн.

Відповідно до статті 553 Цивільного Кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Стаття 554 Цивільного Кодексу передбачає у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки

Тобто, договір поруки укладається кредитором і поручителем в забезпечення виконання боржником основного зобов`язання.

З приводу участі відповідача -2, відповідача-3 у даній справі, суд зазначає наступне.

Виходячи з аналізу змісту та підстав поданого позову, Акціонерне товариство Комерційний банк Приватбанк" як кредитор подало до господарського суду позов до фізичних осіб, як поручитель за договорами поруки, що укладені на забезпечення зобов`язання за кредитним договором. Тобто, між позивачем та відповідачами наявний спір щодо правочину, укладеного для виконання зобов`язання за кредитним договором, що відповідає ознакам спору, який підлягає розгляду в порядку господарського судочинства згідно з наведеними приписами ГПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Тобто, і фізичні особи, які не є підприємцями, а випадки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, чітко визначені положеннями ст. 20 ГПК України.

Таким чином, до юрисдикції господарських судів належать справи у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/1733/18, від 19.03.2019 у справі № 904/2526/18, від 20.11.2019 у справі № 910/9362/19, від 14.04.2020 у справі № 295/5047/18.

Згідно з ч. 1 ст. 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Частиною 1 статті 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Разом з тим, оскільки порука є видом забезпечення виконання зобов`язань і при цьому водночас сама має зобов`язальний, договірний характер, на правовідносини поруки поширюються загальні положення про зобов`язання та про договори (розділи І та II ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

За змістом ч. 1 ст. 509 ЦК України та ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Господарського кодексу України господарське зобов`язання, всі умови якого виконано належним чином, припиняється, якщо виконання прийнято управненою стороною.

В силу вимог ст. 627 ЦК України та відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов`язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати підлягає виконанню з настанням цієї події.

Плата за прострочення виконання грошового зобов`язання врегульована законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Тобто, законодавство встановлює наслідки як надання можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу в межах дії договору, так і наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх, тому підстави для застосування аналогії закону відсутні.

У постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 Велика Палата Верховного Суду вказала, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за частиною першою статті 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу.

За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов`язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання покладається обов`язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти, встановлені статтею 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання.

Таким чином, на думку суду відповідачі мають нести відповідальність за прострочення основного грошового зобов`язання у вигляді інфляційних втрат , а також трьох процентів річних згідно ст. 625 ЦК України.

Суд погоджується з розрахунком позивача. Нарахування позивачем 3 % річних від простроченої суми боргу за траншем кредиту у розмірі 5 618,54 грн. та інфляційних втрат у розмірі 14 988,28 грн. за період з 04.06.2017 по 04.06.2020, що разом складають 20 606,82 грн. є арифметично вірним.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині солідарного стягнення інфляційних втрат та 3% річних з відповідачів на користь позивачів підлягають до задоволення.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Сало проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Відповідно до частин 1 і 2 статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Таким чином, у зобов`язальних правовідносинах вина особи, яка порушила зобов`язання, презюмується і саме на неї покладається обов`язок з доведення відсутності своєї вини у порушенні зобов`язання (Правова позиція Верховного суду викладена у постанові від 13.11.2019 у справі №908/1399/17).

Відповідачем-1 не доведено відсутності порушення ним зобов`язань за кредитною угодою №03/08/1156М від 27.03.2008 , договору про видачу траншу №03/08/1156М від 31.03.2008 та додатком №1 до цього договору та кредитні кошти не повернуто банку (матеріали справи не містять доказів на підтвердження протилежного). Також поручителі відповідач-2 та відповідач-3 обов`язки позичальника - відповідача-1 не виконали (матеріали справи не містять доказів на підтвердження протилежного).

Таким чином, позовні вимоги про стягнення солідарно з відповідача-1, відповідача-2, відповідача-3 на користь позивача 14988 грн.28 коп. інфляційних втрат; 5618 грн.54 коп. -3% річних; разом 20 606,82 грн. є обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, не суперечать нормам чинного законодавства та неоспорені відповідачами

З огляду на наведене вище, суд вважає за необхідне позов задовольнити та стягнути солідарно з ПП ЄДЬФ , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь позивача інфляційних втрат в сумі14988 грн.28 коп. та 3 % річних 5618 грн.54 коп. разом 20 606,82 грн.

Судовий збір.

Згідно ч.1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно абзацу третього підпункту 4.1. пункту 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013 із наступними змінами якщо пропорції задоволення позовних вимог точно визначити неможливо (зокрема, при частковому задоволенні позову немайнового характеру), то судові витрати розподіляються між сторонами порівну. У разі коли позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Таким чином, з врахуванням положень п.1 ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України та абзацу третього підпункту 4.1. пункту 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України"№7 від 21.02.2013 з наступними змінами, суд вважає за необхідне стягнути з кожного з відповідачів на користь позивача по 1351 грн. 57 коп. судового збору в повернення сплачених (АТ КБ ПРИВАТБАНК ) судових витрат.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути солідарно з Приватного підприємства "Ельф"(адреса: АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ: 30750226), ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м.Київ, вул. Грушевського, буд.1Д, код ЄДРПОУ: 14360570):

- 14988 грн.28 коп.-інфляційних втрат;

- 5618 грн.54 коп -3% річних;

- 4054 грн. 71 коп. - судового збору в повернення сплачених судових витрат.

3.Накази видати після набрання рішенням законної сили.

4.Копію рішення направити сторонам по справі рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складене: 12 квітня 2021 року.

Суддя С.О. Хома