Ухвала

від 12.04.2021 по справі 922/3710/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

12 квітня 2021 року м. ХарківСправа № 922/3710/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Рильової В.В.

при секретарі судового засідання Сіліній М.Г.

розглянувши заяву ТОВ "Логістік Девелопмент" (від 06.04.2021 за вх. № 7792 ) про розстрочку виконання рішення Господарського суду Харківської області від 09.03.2021 у справі № 922/3710/20

за позовом Харківської міської ради, місто Харків до Товариства з обмеженою відповідальнстю "Логістік Девелопмент", місто Київ про стягнення 1 077 998,75 грн. за участю представників:

позивача (стягувача) - Міхно Л.О. посвідчення № 1798;

боржника (заявника) - адвокат Радченко М.В. ордер АХ № 1022203 від 21.12.2020;

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Харківської області знаходиться справа № 922/3710/20 за позовом Харківської міської ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістік Девелопмент" 1 077 998,75 грн. - безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за земельну ділянку площею 0,7257 га по вулиці Кокчетавській, 20 у місті Харкові.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 09.03.2021 у справі № 922/3710/20 позов Харківської міської ради задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Логістік Девелопмент" на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 685 670,72 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 10 285,06 грн. (пропорційно розміру задоволених вимог).

06 квітня 2021 року до загального відділу діловодства Господарського суду Харківської області надійшла заява ТОВ "Логістік Девелопмент" (вх. № 7792) про розстрочку виконання рішення Господарського суду Харківської області у справі № 922/3710/20, в порядку статті 331 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою суду від 07.04.2021 зазначену заяву ТОВ "Логістік Девелопмент" прийнято та призначено до розгляду в судовому засіданні на 12 квітня 2021 року.

Представник заявника (боржника) в судовому засіданні 12.04.2021 заяву про розстрочку виконання рішення суду у справі № 922/3710/20 підтримував, просив суд її задовольнити (а також аналогічну за змістом заяву від 07.04.2021 за № 7898).

Представник стягувача - Харківської міської ради, який брав участь в судовому засіданні 12.04.2021, проти розстрочення виконання судового рішення заперечував.

Дослідивши матеріали справи та викладені ТОВ "Логістік Девелопмент" доводи в обґрунтування необхідності розстрочення виконання судового рішення у справі № 922/3710/20, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви боржника, зважаючи на наступне.

Статтею 331 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для відстрочки чи розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про, зокрема, розстрочення виконання судового рішення, суд враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або члена її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Суд звертає увагу на те, що розстрочка - це виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі, а в силу наведених приписів процесуального законодавства, підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що істотно ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення у визначений строк. Тобто розстрочення виконання судового рішення пов`язано з об`єктивними, непереборними - виключними обставинами, котрі ускладнюють його вчасне виконання. Винятковість обставин, які мають бути встановлені судом щодо надання розстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.

При цьому, Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв`язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 86 вказаного Кодексу і за наявності обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський суд має право відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови. Отже, вирішення питання щодо надання чи відмови в наданні відстрочки та/або розстрочки виконання рішення суду є суб`єктивним правом суду, яке останній приймає на власний розсуд шляхом оцінки наданих сторонами доказів.

Так, обґрунтовуючи необхідність розстрочення виконання рішення у даній справі на дев`ять місяців ТОВ "Логістік Девелопмент" зазначило, що встановлені рішенням суду у справі № 922/3710/20 боргові зобов`язання відповідачем не заперечувалися. Товариство також прагне в добровільному порядку виконати рішення суду. Однак на теперішній час у зв`язку із нестабільною економічною ситуацією у державі, що спричинена карантинними обмеженнями та поширенням розповсюдження СОVID -19 протягом тривалого періоду, підприємству надходять кошти із запізненням, що привело до скрутного фінансового становища, що не дає можливості сплати суму встановлену рішенням суду відразу.

Однак, зазначені посилання є виключно твердженнями боржника, які жодним чином не підтверджені, в той час, як положення процесуального закону покладають на учасників судового процесу обов`язок довести обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог чи заперечень (стаття 74 ГПК України).

Крім того, на переконання суду, складне фінансове становище КТОВ "Логістік Девелопмент", про яке зазначено заявником, не може бути безумовною підставою для надання розстрочення виконання судового рішення. Ризики від власної господарської діяльності не можуть покладатися на інших учасників господарських відносин, оскільки це порушує принцип розумності та справедливості.

Враховуючи вищенаведене, зазначені боржником обставини, лише вказують на несприятливість виконання рішення суду для нього у цей час і можливість (припущення) настання негативних наслідків, та жодним чином не свідчать про утруднення чи неможливість виконання судового наказу у даній справі, що не можна вважати належними підставами для розстрочення виконання судового рішення.

Крім того, виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012). Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19.03.1997, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II); за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права (рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії", № 22774/93).

Враховуючи те, що існування заборгованості, підтверджене обов`язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, "легітимні сподівання" на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008), то з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку чи розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація "потерпілій стороні" за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як "потерпілої сторони"; 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.

Тобто, у цьому контексті для виправдовування затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів. Обов`язково мають враховуватися і інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення. Водночас, оскільки пункт 1 статті 6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції", у справі "Бурдов проти Росії", у справі "Ясюнієне проти Литви").

У даному ж випадку, звертаючись до господарського суду із заявою про розстрочення виконання рішення суду ТОВ "Логістік Девелопмент" не надало належних доказів, які б підтверджували наявність виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Крім того, представником заявника не доводиться той факт, що погашення заборгованості за рішенням у даній справі може призвести до неплатоспроможності чи зупинити діяльність Товариства.

Враховуючи вищезазначені обставини у сукупності, в тому числі недоведеність боржником належними та допустимими доказами у справі факту неможливості виконання рішення суду; беручи до уваги норми законодавства та судову практику, які врегульовують та тлумачать вказані правовідносини, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви ТОВ "Логістік Девелопмент" про розстрочку виконання рішення Господарського суду Харківської області від 09.03.2021 у справі № 922/3710/20 слід відмовити повністю.

Згідно з частиною сьомою статті 331 Господарського процесуального кодексу України про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.

На підставі наведеного, керуючись статтями 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістік Девелопмент" про розстрочення виконання рішення Господарського суду Харківської області у справі № 922/3710/20 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку статей 255 - 257 ГПК України до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення (з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, а також пункту 4 розділу X Господарського процесуального кодексу України).

Ухвалу підписано 12.04.2021.

Суддя В.В. Рильова

справа № 922/3710/20

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.