Ухвала

від 07.04.2021 по справі 911/2043/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 квітня 2021 року

м. Київ

Справа № 911/2043/20

Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.

за участю секретаря судового засідання Ксензової Г.Є.

за участю представників сторін : Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"- Туніка Г.В.

за розглядом у відкритому судовому засіданні касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"

на ухвалу Господарського суду Київської області від 31.08.2020

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2020

у справі № 911/2043/20

за заявою Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"

про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Лєннет солар",-

ВСТАНОВИВ:

17.07.2020 Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі - ПАТ "Промінвестбанк") звернулось до Господарського суду Київської області із заявою від 15.07.2020 №09-1-8/653 про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Лєннет солар" (далі - ТОВ "Лєннет солар", боржник).

Заява обґрунтована нездатністю ТОВ "Лєннет солар" погасити наявну у нього заборгованість, яка виникла на підставі договору №20-4264/3-2 про надання банківської гарантії (із відповідними змінами) від 28.12.2012. Заборгованість по названому договору підтверджена рішенням суду у господарській справі №911/2482/17.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 31.08.2020 у справі №911/2043/20, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2020, відмовлено ПАТ "Промінвестбанк" у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "Лєннет солар".

Судові рішення мотивовані тим, що право заявника, на підставі якого він звернувся до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, є спірним, що відповідно до частини 5 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) є підставою для відмови у відкритті провадження у справі.

Не погодившись із наведеними судовими рішеннями ПАТ "Промінвестбанк" подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу з проханням скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 31.08.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2020 у справі №911/2043/20, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.

Ухвалою Верховного Суду від 08.02.2021 було відкрито касаційне провадження та ухвалено здійснити розгляд скарг в судовому засіданні 24.03.2021 о 11:30 год. Ухвалою Верховного Суду від 24.03.2021 оголошено перерву у судовому засіданні у справі №911/2043/20 до 07.04.2021 о 11:05 год.

У судове засідання 07.04.2021 з`явився представник ПАТ "Промінвестбанк", який надав пояснення у справі.

Розглянувши у судовому засіданні матеріали касаційної скарги, заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення скаржника, колегія суддів дійшла висновку щодо наявності підстав для передачі справи на розгляд палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, з огляду на таке.

Згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статті 236 ГПК України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Тож призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом, і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок, у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз`яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах із зазначенням обставин, які потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, не нав`язуючи при цьому судам нижчого рівня результат вирішення конкретної судової справи.

Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.

Під час розгляду касаційної скарги Верховний Суд встановив, що підставами оскарження судових рішень стало неправильне, на думку скаржника, застосування судами попередніх інстанцій положень частини шостої статті 39 КУзПБ, що відбулось без врахування висновку щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 15.10.2020 у справі №922/1174/20 та від 13.10.2020 у справі №04/14-10/5026/2337/2011

Об`єктом касаційного перегляду у цій справі є рішення суду першої інстанції, яке підтримано апеляційним господарським судом, про відмову ПАТ "Промінвестбанк" у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "Лєннет солар" на підставі частини 5 статті 39 КУзПБ.

Як вбачається з мотивувальних частин оскаржуваних судових рішень, попри встановлену судами наявність чинного судового рішення, що підтверджує грошові вимоги ініціюючого кредитора, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність спору про право щодо вказаних вимог, оскільки договором цесії заявником передані іншій особі усі права вимоги до боржника.

При підготовці до розгляду справи по суті, судом встановлено, що колегіями суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалено постанови від 16.02.2021 у справі № 911/2042/20 та від 18.03.2021 у справі № 911/1922/20 у подібних правовідносинах, а саме за результатом касаційного перегляду судових рішень про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство на підставі частини 5 статті 39 КУзПБ. При цьому, судами попередніх інстанцій враховано наявність чинного судового рішення, що підтверджує грошові вимоги ініціюючого кредитора у вигляді заборгованості за договором про надання банківської гарантії, однак за встановлених судами обставин передачі таким кредитором права вимоги за цією заборгованістю, Верховний Суд у цих справах підтримав висновки щодо наявності спору про право.

Водночас, колегія суддів вважає, що господарський суд може встановити наявність спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора за умови, коли такі вимоги не були предметом судового розгляду у позовному провадженні, натомість судове рішення (яке набрало законної сили та є чинним), прийняте за результатом розгляду спору щодо грошових вимог, які є підставою для звернення з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, унеможливлює факт наявності спору між боржником та кредитором щодо вказаних грошових вимог. При цьому невід`ємним є встановлення судами фактичних обставин щодо відсутності на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора з питань, що стосуються грошових вимог, які стали підставою для звернення з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство (до прикладу, визнання недійсним правочину, на підставі якого виникла заборгованість боржника перед ініціюючим кредитором, ураховуючи наявне судове рішення про стягнення цієї заборгованості).

Зважаючи на викладене, колегія суддів за результатом розгляду цієї справи вбачає можливість відступу від вказаних правових позицій Верховного Суду щодо правозастосування частини 5 статті 39 КУзПБ за встановлення судами обставин спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора, якщо ці вимоги підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили та є чинним.

Згідно з частиною першою статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, передає справу на розгляд палати, до якої входить така колегія, якщо ця колегія вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї палати або у складі такої палати

Відповідно до частини четвертої статті 303 ГПК України про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із викладенням мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні, визначеному в частинах першій - четвертій статті 302 цього Кодексу, або із обґрунтуванням підстав, визначених у частинах п`ятій або шостій статті 302 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного та з метою формування сталої судової практики з розгляду справ про банкрутство, враховуючи необхідність уточнення правової позиції щодо правозастосування частини 5 статті 39 КУзПБ у подібних правовідносинах, а також можливість відступлення від правової позиції Верховного Суду, викладеної у справах № 911/2042/20 та № 911/1922/20, колегія суддів вважає за необхідне передати справу № 911/2043/20 на розгляд палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

На підставі викладеного та керуючись статтями 234, 235, 302, 303 ГПК України, Верховний Суд,-

УХВАЛИВ :

Справу № 911/2043/20 за заявою Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Лєннет солар", касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на ухвалу Господарського суду Київської області від 31.08.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2020, передати на розгляд палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К.М. Огороднік

Судді С.В. Жуков

Н.Г. Ткаченко