Рішення

від 12.04.2021 по справі 300/3938/20

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" квітня 2021 р. справа № 300/3938/20

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Микитин Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області до приватного підприємство "Сонотекс" про стягнення податкового боргу в сумі 70700,22 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (далі - позивач, ГУ ДПС в Івано-Франківській області) звернулося в суд з адміністративним позовом до приватного підприємства "Сонотекс" (далі відповідач, ПП "Сонотекс") про стягнення податкового боргу в сумі 70700,22 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем станом на дату подання позовної заяви обліковується податковий борг в розмірі 70700,22 грн, який виник у зв`язку із несплатою податкових зобов`язань з орендної плати за землю з юридичних осіб, єдиного податку, штрафних санкцій та пені, нарахованих згідно: податкової декларації з єдиного податку від 20.04.2020 на суму 2417,28 грн, враховуючи часткове погашення сума до стягнення становить 2 340,63 грн, податкової декларації з орендної за 2020 рік від 16.01.2020 на суму 67354,47 грн, враховуючи часткове погашення сума до стягнення становить 66696,20 грн, податкового повідомлення-рішення від 25.08.2020 №111485104, яким нараховано розмір штрафної санкції на суму 1639,41 грн та пеня в розмірі 23,98 грн. Враховуючи те, що у встановлений законом строк та ігноруючи податкову вимогу, надіслану відповідачу, сума податкового боргу в розмірі 70700,22 грн, добровільно не сплачена, позивач просить позов задовольнити повністю та стягнути дану заборгованість.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.10.2020 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, в якій містяться відомості про порядок і строк подання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечення.

Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 03.02.2021 та відповідно до якого зазначив, що сума податкового боргу, яку просить стягнути позивач складається з заборгованості по сплаті єдиного податку - 2 340,63 грн, заборгованості по сплаті орендної плати за земельну ділянку - 66 696,20 грн, штрафних санкцій - 1639,41 грн та пені 23,98 грн. Вказану заборгованість відповідач не оспорює та визнає, в повному обсязі. Крім того, представник відповідача зазначає, що основна сума заборгованості складається із орендної плати за земельну ділянку за 2020 рік, а встановлені згідно Постанови КМУ "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" № 211 від 11.03.2020 обмежувальні заходи призвели до сповільнення ділової активності всіх суб`єктів господарювання, що мало також наслідком зменшення товарообороту, та як наслідок зменшення доходу відповідача від здійснення господарської діяльності. Відтак, скрутне фінансове становище ПП "Сонотекс" викликане запровадженням карантинних заходів, а відповідач не має наміру ухилятись від виконання своїх податкових зобов`язань, частково їх сплачує. Таким чином вказані вище обставини є такими, що істотно ускладнять виконання судового рішення, а тому відповідач просить суд розстрочити виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі №300/3938/20 строком па шість місяців шляхом сплати боргу рівними частинами (а.с.32-34).

Представник позивача, 19.02.2020 подав до суду відповідь на відзив, в якій вказав, що клопотання про розстрочення виконання судового рішення є передчасним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки відповідачем не надано жодного з доказів існування обставин для розстрочення податкового боргу, перелік яких визначається Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1235 «Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин» . В зв`язку із наведеним, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та відмовити в задоволенні клопотання Відповідача про розстрочення виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду (а.с.49-50).

У зв`язку з перебуванням судді Микитин Н.М. у відпустці з 12.03.2021 по 17.03.2021 та на листку непрацездатності з 18.03.2021 по 09.04.2021 строки розгляду справи продовжено.

Суд, на підставі положення частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши і оцінивши докази встановив наступне.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, юридична особа - приватне підприємство "Сонотекс" зареєстроване як юридична особа та взяте на облік, як платник податків Калуською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного Управління ДФС в Івано-Франківській області (а.с.20-21).

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно пункту 15.1. статті 15 та підпункту 288.2. статті 288 Податкового кодексу України відповідач являється платником орендної плати та у відповідності до пункту 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України несе обов`язок по сплаті податків та зборів у строки та розмірах встановлених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до статті 36 Кодексу, є податковим обов`язком. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

У відповідності до вимог статті 36 вказаного Кодексу податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Підстави припинення податкового обов`язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3. статті 37 Податкового кодексу України. Згідно пункту 38.1. статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. Пунктом 38.2. статті 38 Податкового кодексу України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Згідно підпункту 10.1.1. пункту 10.1. статті 10 Податкового кодексу України до місцевих податків належить, зокрема, податок на майно.

Пунктом 10.2. статті 10 Податкового кодексу України місцеві ради обов`язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).

Податок на майно складається, зокрема, з плати за землю (підпункт 265.1.3. пункту 265.1. статті 265 Податкового кодексу України).

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.147. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України, плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно положень пункту 54.1 статті 54 та пункту 57.1 статті 57 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

При цьому, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Порядок нарахування та сплати орендної плати за землю регламентовано статтею 288 Податкового кодексу України. Так, відповідно до пункту 288.1 статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Пунктами 288.2 та 288.3 статті 288 Податкового кодексу України встановлено, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки, а об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (пункт 288.4 статті 288 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 288.7 статті 288 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Так, згідно з пунктами 285.1 та 285.2 статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов`язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (пункт 286.3 статті 286 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 287.1 статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.3 статті 287 Податкового кодексу України).

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідачем 16.01.2020 подано до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2020 рік, в якій самостійно визначено податкові зобов`язання із орендної плати з юридичних осіб за квітень-грудень 2020 року в сумі 67 354,47 грн, у зв`язку з частковою сплатою по даному платежу сума до стягнення становить 66 696,20 грн.

Відповідно до пункту 56.11. статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Однак, судом встановлено, що податковий борг з орендної плати з юридичних осіб відповідачем частково було погашено в добровільному порядку, що підтверджується квитанціями №2, №4, від 04.02.2020, за якими сплачено грошові кошти в розмірі 20000,00 грн.

З огляду на вищенаведене, у зв`язку з частковою сплатою, самостійно визначені відповідачем зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб на загальну суму 46 696,20 грн, є узгоджені, а отже, становлять податковий борг ПП "Сонотекс".

Щодо зобов`язання відповідача по штрафних (фінансових) санкціях із орендної плати з юридичних осіб, суд зазначає наступне.

Контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом (підпункт 54.3.5. пункту 54.3. статті 54 Податкового кодексу України).

Приписами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно з пунктом 126.1статті 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Судом встановлено, що позивачем на підставі акту камеральної перевірки про порушення правил сплати (перерахування) податків (зборів) № 826/69-19-51- 04/30260269 від 25.08.2020 винесено податкове повідомлення-рішення №111485104 від 25.08.2020 на суму 1 639,41 грн.

Оскільки, відповідачем відповідно до статті 56 Податкового кодексу України не порушено процедура адміністративного узгодження податкового зобов`язання визначеного податковими повідомленнями-рішеннями, суд приходить до переконання, що сума штрафу за платежем орендна плата з юридичних осіб в загальному розмірі 1 639,41 грн є узгодженою та являється податковим боргом.

Стосовно зобов`язання відповідача по сплаті єдиного податку, суд зазначає наступне.

Згідно підпункту 10.1.2. пункту 10.1. статті 10 Податкового кодексу України єдиний податок належить до місцевих податків.

За приписами пункту 291.3. статті 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Відповідач у відповідності до пункту 15.1. статті 15, підпункту 3 пункту 291.4. статті 291 Податкового кодексу України являється платником єдиного податку третьої групи та згідно пункту 16.1.4 статті 16, статті 295 Податкового кодексу України несе обов`язок по сплаті податків та зборів у строки та розмірах встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 296.1. статті 296 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої - третьої груп ведуть облік у порядку, визначеному підпунктами 296.1.1-296.1.3 цього пункту.

Згідно підпункту 296.1.3. пункту 296.1. статті 296 Податкового кодексу України платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пунктів 44.2, 44.3 статті 44 цього Кодексу.

Платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду (пункт 296.3. статті 296 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 296.4. статті 296 Податкового кодексу України податкова декларація подається до контролюючого органу за місцем податкової адреси.

Відповідно до пункту 293.3. статті 293 Податкового кодексу України відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі: 1) 3 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з цим Кодексом; 2) 5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал (абзац 2 пункту 294.1 статті 294 Податкового кодексу України).

Пунктом 294.2. статті 294 Податкового кодексу України передбачено, що податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.

Судом встановлено, що ПП "Сонотекс" самостійно визначено суму єдиного податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет зі підсумками поточного звітного (податкового) періоду згідно поданої до контролюючого органу податкової декларацій платника єдиного податку - юридичної особи від 20.04.2020 за 2020 рік в розмірі 2417,28 грн, враховуючи часткове погашення сума до стягнення становить 2 340,63 грн (а.с.8).

Разом з тим, судом встановлено, що податковий борг з єдиного податку відповідачем було погашено в добровільному порядку, що підтверджується платіжним дорученням №3 від 04.02.2021, за якою сплачено грошові кошти в розмірі 2347,19 грн (а.с.61).

В зв`язку із вищенаведеним, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з ПП "Сонотекс" єдиного податку в розмірі 2 340,63 грн.

Відповідно до підпункту 129.1.1. пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Пунктом 129.4 статті 129 вказаного Кодексу передбачено, що пеня, визначена підпунктом 129.1.1. пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Наявний у матеріалах справи витяг із інтегрованої картки платника податків відповідача, а також довідка про борг за платежами свідчить про те, що за відповідачем обліковується пеня, яка числиться по особовому рахунку за несвоєчасну сплату податкових зобов`язань в загальній сумі 23,98 грн (а.с.7, 15-19).

Згідно вимог підпункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

На виконання вимог абзацу 1 пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України, відповідачу надіслано податкову вимогу форми "Ю" №3009-51 від 24.02.2020, яка 28.02.2020 отримана ПП "Сонотекс", що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на поштовому відправленні. На час розгляду справи податкова вимога є не оскаржена та не відкликана (а.с.13).

Згідно підпункту 20.1.19. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов`язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Податковий борг відповідача підтверджується податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2020 рік, податковою декларацією платника єдиного податку - юридичної особи від 20.04.2020 за 2020 рік, податковим повідомленням-рішенням №111485104 від 25.08.2020, податковою вимогою форми "Ю" №3009-51 від 24.02.2020, довідкою про борг за платежами від 14.12.2020, а також витягами із інтегрованої картки платника податків відповідача, які містяться в матеріалах справи.

Враховуючи те, що відповідачем надано підтверджуючі документи про часткову сплату податкового боргу, який є предметом стягнення в даній справі, суд зазначає, що сума узгодженого податкового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб, штрафних санкцій та пені в загальному розмірі 48353,03 грн є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено.

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості в повному обсязі, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідачем суду не надано.

Відповідно до підпункту 20.1.34. пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено право контролюючих органів звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно із пунктом 87.1 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Згідно пункту 95.3 статті 95 вказаного Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.4. статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

На переконання суду відповідач зобов`язаний погасити вказану суму податкового боргу. Наявність такого обов`язку у відповідача є визначальним для вирішення даного спору, крім того, вказаний обов`язок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із заявлених позовних вимог, за відзиву на позовну заяву у якому позивач визнав заявлені вимоги, з огляду на часткову сплату податкового боргу, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог та стягнення з приватного підприємства "Сонотекс" податкового боргу в загальній сумі 48353,03 грн.

З приводу заявленого клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі №300/3938/20 строком па шість місяців шляхом сплати боргу рівними частинами, суд зазначає наступне.

Згідно пункту 2 частини 6 статті 246 КАС України у разі необхідності у резолютивній частині рішення вказується про надання відстрочення чи розстрочення виконання рішення.

Відповідно до частини 1 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Згідно з частиною 3 статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Частиною 4 статті 378 КАС України передбачено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Із системного аналізу вказаної статті вбачається, що розстрочення виконання рішення суду здійснюється у виняткових випадках і є правом, а не обов`язком суду, а відповідне рішення приймається судом на основі закону та власних переконань.

Необхідною умовою для надання розстрочення виконання рішення суду є наявність виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору та інші обставини справи.

Суд дослідив надані заявником докази на підтвердження обставин, що унеможливлюють виконання судового рішення, а саме: довідку ПП "Сонотекс" про доходи та виграти в 2020 році №1 від 20.01.2021, копію виписки по особовому рахунку ПП "Сонотекс" з 01.01.2020 по 31.12.2020, відповідно до якої залишок коштів на рахунку відкритому в ПАТ Акціонерний Банк "УКРГАЗБАНК" станом на 31.12.2020 становить 0,00 гривень.

Відтак, відповідачем до матеріалів адміністративної справи надано докази незадовільного майнового стану, що перешкоджає відповідачу виконати податковий обов`язок одним платежем, а повідомлені відповідачем обставини свідчать про складне фінансове становище підприємства.

Крім того, суд зазначає, що ПП "Сонотекс" суму податкового боргу, яку просить стягнути позивач у даній справі не оспорює та визнає, в повному обсязі, а під час розгляду цієї справи відповідачем погашено частину податкового боргу.

Також, суд враховує, що введені в державі карантинні заходи вплинули на фінансовий стан підприємства і свідчить про відсутність вини відповідача у своєчасній сплаті до бюджету грошових зобов`язань.

Таким чином, оскільки на даний час наявні обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення суду у даній справі, при цьому, відсутні підстави ставити під сумнів намір боржника виконувати рішення суду в майбутньому з огляду на часткове погашення податкового боргу, суд дійшов висновку, про наявність підстав для розстрочення виконання рішення суду, а саме: розстрочити виконання рішення суду строком на 6 місяців зі сплатою суми боргу 48353,03 грн щомісяця рівними частинами.

Відповідно до приписів статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки позивач не надав доказів понесення таких судових витрат, суд не має підстав вирішувати питання про їх розподіл. Витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємство "Сонотекс" (код ЄДРПОУ 30260209) з рахунків у банках, що його обслуговують та за рахунок готівки, що належить підприємству в дохід місцевого бюджету заборгованість в розмірі 48353 (сорок вісім тисяч триста п`ятдесят три) гривні 03 копійки.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Розстрочити виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі №300/3938/19 від 12.04.2021 про стягнення з рахунків у банках, що обслуговують приватне підприємство "Сонотекс" (код ЄДРПОУ 30260209) та за рахунок готівки, що йому належить в дохід державного бюджету заборгованість в розмірі 48353 (сорок вісім тисяч триста п`ятдесят три) гривні 03 копійки на 6 (шість) місяців, рівними частками (платежами) по 8058,84 грн (вісім тисяч п`ятдесят вісім) гривень 84 копійки щомісяця, починаючи з місяця набрання даним рішенням суду законної сили.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач: Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43142559, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018);

відповідач: приватне підприємство "Сонотекс" (код ЄДРПОУ 30260209, вул. Грушевського, 93, м. Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область, 77300).

Суддя /підпис/ Микитин Н.М.