Рішення від 06.04.2021 по справі 219/9959/20

Справа № 219/9959/20

Провадження № 2/219/626/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2021 року м. Бахмут

Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Конопленко О.С.

за участю секретаря судового засідання Троян Л.К.

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БАХМУТ-ХЛІБ» про визнання наказу про звільнення протиправним, його скасування та поновлення позивача на роботі,

В С Т А Н О В И В :

29 жовтня 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «БАХМУТ-ХЛІБ», в якій просить: визнати наказ № 303-к ТОВ «БАХМУТ-ХЛІБ» від 31 серпня 2020 року про звільнення позивача водія автотранспортних засобів за вчинені прогули без поважних причин в період з 19 серпня 2020 року по 31 серпня 2020 року за п. 4 ст. 40 КЗпП України протиправним, скасувати його та поновити ОСОБА_2 на роботі в ТОВ «БАХМУТ-ХЛІБ» на посаді водія автотранспортних засобів. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 03 січня 2019 року перебував у трудових відносинах з відповідачем, працюючи на посаді водія автотранспортних засобів, проте, 31 серпня 2020 року був звільнений згідно наказу № 303-к від 31 серпня 2020 року на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України за вчинені прогули без поважних причин в період з 19 серпня 2020 року по 31 серпня 2020 року. Позивач вважає його звільнення незаконним, оскільки 20 серпня 2020 року він уклав контракт з Державною прикордонною службою України (далі за текстом ДПСУ) та згідно витягу з наказу № 310-ОС від 20 серпня 2020 року вважається таким, що прийнятий на військову службу та зарахований у списки особового складу, призначений на посаду молодшого інспектора прикордонної служби 2 категорії відділу прикордонної служби «Бахмут». 18 серпня 2020 року був останній робочий день позивача на підприємстві відповідача, 19 серпня 2020 року він мав вихідний день, а 20 серпня 2020 року, також у свій вихідний день після підписання контракту він повідомив відповідача в особі керівника відділу кадрів Котляр Н.В. про укладений контракт з ДПСУ, надавши копію витягу з наказу та письмову заяву про збереження відповідачем за позивачем посади з виплатою середньої заробітної плати відповідно до ст. 119 КЗпП України на час проходження ним військової служби за контрактом. Керівник підприємства Гаркуша О.Ю. умовляв позивача звільнитися за власним бажанням або за угодою сторін з 19 серпня 2020 року, на що позивач не погодився та попередив керівництво підприємства, що з 21 серпня 2020 року він на роботу не з`явиться на підставі умов контракту з ДПСУ. 21 вересня 2020 року до відповідача був направлений поштою адвокатський запит щодо невиплати позивачу заробітної плати, до якого було додано копію контракту від 20 серпня 2020 року. 26 жовтня 2020 року позивач особисто навідався до ТОВ «БАХМУТ-ХЛІБ», де йому вручили копію наказу про звільнення за прогули та трудову книжку. Позивач наголошує, що за весь час він не отримував від відповідача жодних попереджень про звільнення та необхідності надати будь-які виправдувальні документи, при цьому відповідач знав про місцезнаходження позивача з 20 серпня 2020 року в розпорядженні прикордонної служби України. Більш того, відповідач у наказ № 303-к від 31 серпня 2020 року вніс завідомо неправдиві відомості про те, що з 19 серпня 2020 року позивач не виходив на роботу без поважних причин, оскільки з 19 по 22 серпня 2020 року позивач мав законні вихідні у ТОВ «БАХМУТ-ХЛІБ». Таким чином, позивач вважає, що відповідач не мав права звільняти його за прогули, знаючи завідомо про поважні причини відсутності позивача на робочому місці, що і стало підставою для звернення позивача до суду.

Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 02 листопада 2020 року позовну заяву прийнято до свого провадження, відкрито спрощене позовне провадження, у зв`язку з чим призначено судове засідання з повідомленням (викликом) сторін для розгляду справи по суті на 10 годину 00 хвилин 30 листопада 2020 року та визначено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву з одночасним надісланням копії відзиву відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України позивачу.

23 листопада 2020 року на електронну пошту суду, а 24 листопада 2020 року до канцелярії суду від директора Товариства з обмеженою відповідальністю «БАХМУТ-ХЛІБ» Гаркуші О.Ю. надійшов відзив на позовну заяву.

30 листопада 2020 року хвалою суду оголошено у судовому засіданні перерву до 14 години 00 хвилин 17 грудня 2020 року, про що повідомити сторін по справі, відзив Товариства з обмеженою відповідальністю «БАХМУТ-ХЛІБ» на позовну заяву ОСОБА_2 про визнання наказу про звільнення протиправним, його скасування та поновлення позивача на роботі залишено без руху, надано відповідачу строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення відзиву на позовну заяву без руху.

09 грудня 2020 року на адресу суду від відповідача надійшов документ, що підтверджує надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Так, згідно відзиву відповідача на позовну заяву зазначено, що позивач дійсно перебував у трудових відносинах з ТОВ «БАХМУТ-ХЛІБ» на посаді водія автотранспортних засобів з 03 січня 2019 року, але 31 серпня 2020 року був звільнений на підставі наказу № 303-к від 31 серпня 2020 року за п. 4 ст. 40 КЗпП України за прогули без поважних причин, оскільки позивач був відсутній на робочому місці, зірвавши тим самим доставку та відвантаження продукції покупцям та замовникам. Вжиті заходи з пошуку позивача (дзвінки керівництва, на які він не відповідав, виїзди за місцем його мешкання) не дали результатів. При цьому позивач не повідомляв відповідача про укладення контракту про проходження військової служби, не подавав письмової заяви про звільнення з роботи та зберігання посади на час служби зі сплатою середньої заробітної плати відповідно до ст. 119 КЗпП України, не надав підприємству жодного документу для оформлення звільнення від роботи на час проходження військової служби по контракту. З боку прикордонного загону східного регіонального управління Державної прикордонної служби України м. Краматорськ документи про укладення контракту з ОСОБА_2 теж не надходили. На підставі викладеного ТОВ «БАХМУТ-ХЛІБ» просить відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 46).

Ухвалою суду від 17 грудня 2020 року відкладено судове засідання на 13 годину 00 хвилин 22 січня 2021 року за клопотанням представника позивача.

22 січня 2021 року до суду надійшла відповідь позивача на відзив, згідно якої він зазначає, що табель обліку робочого часу за серпень 2020 року не відповідає дійсності, оскільки 17 та 18 серпня 2020 року позивач працював, що підтверджується товаро-транспортними накладними, проте у табелі вказані дні відмічені як вихідні. При цьому 19 та 20 серпня 2020 року позивач мав вихідні дні, тож відповідач не мав права рахувати ці дні як прогули. Позивач наполягає, що 20 серпня 2020 року він був на підприємстві і залишив у відділі кадрів свою заяву та копію контракту з ДПСУ, при цьому йому ніхто не телефонував з посадових осіб ТОВ «БАХМУТ-ХЛІБ», тому що вони були обізнані про укладення позивачем контракту (а.с. 67).

22 січня 2021 року ухвалою суду, постановленою на місці, відкладено розгляд справи на 15 годину 30 хвилин 03 лютого 2021 року за клопотанням представника позивача.

Ухвалою суду від 03 лютого 2021 року, постановленою на місці, у судовому засіданні оголошено перерву до 09 години 00 хвилин 04 березня 2021 року для виклику свідків.

До судового засідання позивач ОСОБА_2 , який про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином: у відповідності до частини 9 статті 128 ЦПК України засобами телефонного зв`язку, що оформлено відповідною телефонограмою, не з`явився. 18 листопада 2020 року від позивача до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутністю за участю його представника, зазначивши, що на позові наполягає.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 повністю підтримала позовні вимоги та просила суд їх задовольнити, зазначивши, що звільнення позивач є незаконним, оскільки відповідач був обізнаний про укладення ОСОБА_2 контракту з ДПСУ, про що позивач особисто повідомив інспектора з кадрів ТОВ «БАХМУТ-ХЛІБ» ОСОБА_3 , залишивши на її столі 20 серпня 2020 року вказаний контракт.

Представник відповідача, який про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся у відповідності до пункту 1 частини 7 статті 128 ЦПК України шляхом направлення судової повістки рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою місцезнаходження, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, до судового засідання не з`явився. 02 лютого 2021 року до суду надійшло клопотання директора ТОВ «БАХМУТ-ХЛІБ» Гаркуші О.Ю. про розгляд справи без участі відповідача.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив, що працює в ТОВ «БАХМУТ-ХЛІБ» на посаді начальника транспортного цеху та був безпосереднім керівником позивача ОСОБА_2 , який обіймав посаду водія. Свідок зазначив, що 20 серпня 2020 року позивач мав вийти на зміну, але не вийшов, так само як і у наступні дні, при цьому нікому нічого не повідомляв, на телефонні дзвінки не відповідав. Графік роботи у водіїв на підприємстві встановлений 3/3, тобто три робочі дні, три вихідні, 17 та 18 серпня 2020 року позивач мав відпочивати, але працював за напарника ОСОБА_5 , тож у табелі обліку робочого часу за серпень 2020 року помилково зазначені вихідні дні у ОСОБА_2 17 та 18 серпня 2020 року. Про наявність укладеного ОСОБА_2 контракту про проходження військової служби свідку стало відомо лише через 5-6 днів коли ОСОБА_2 вийшов на зв`язок та повідомив про це, при цьому просив вилучити з його особової справи довідку про інвалідність. Свідок зазначив, що плутанина у табелі обліку робочого часу сталася через те, що водії мінялися змінами, такі заміни до табелю вносять диспетчери та передають бухгалтеру, який можливо при складенні табелю орієнтувався на робочий графік на серпень 2020 року, в результаті чого було допущено помилку щодо обліку робочих днів, а свідок підписав табель, не перевіривши його відповідність. Проте, в будь-якому випадку ОСОБА_2 мав вийти на роботу 20 серпня 2020 року, чого він не зробив, а тому свідок передав до відділу кадрів службову записку про це.

Свідок ОСОБА_3 пояснила суду, що вона працює інспектором з кадрів ТОВ «БАХМУТ-ХЛІБ», а 19 серпня 2020 року вона виконувала обов`язки начальника відділу кадрів. 19 серпня 2020 року до відділу кадрів надійшла службова записка від начальника автотранспортного цеху Владимирова В.В. про те, що водій ОСОБА_2 не вийшов на зміну. Наступного дня свідок підготувала на ім`я ОСОБА_2 лист з проханням повідомити про причини його відсутності на робочому місці та передала секретарю на підпис керівнику підприємства, яким чином лист було направлено позивачу вона не знає. 25 серпня 2020 року приблизно о 10 годині 00 хвилин, свідок разом з медичною сестрою підприємства ОСОБА_6 та водієм ОСОБА_7 поїхали до місця мешкання позивача, але двері ніхто не відкрив, сусідів також не було вдома. 28 серпня 2020 року свідок зробила запити до лікарень міста чи звертався позивач по медичну допомогу. 31 серпня 2020 року з лікарні надійшла відповідь, що ОСОБА_2 не звертався до лікарні, тож була зібрана комісія на підприємстві, де було прийнято рішення про звільнення позивача, про що йому направили листа. Крім того, свідок зауважила, що 20 серпня 2020 року ОСОБА_2 до відділу кадрів не приходив, більш того, про укладений ним контракт вона дізналася після його звільнення. Також ОСОБА_3 зазначила, що всі документи та заяви приймає секретар на підприємстві, тож ОСОБА_2 мав би надати заяву та контракт саме секретарю, а не у відділ кадрів.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснила, що працює начальником відділу кадрів ТОВ «БАХМУТ-ХЛІБ». 19 серпня 2020 року до відділу кадрів надійшла службова записка від начальника автотранспортного цеху ОСОБА_4 та начальника відділу збуту Калашник А.Г. про те, що водій ОСОБА_2 не вийшов на роботу. ОСОБА_3 підготувала ОСОБА_2 листа з проханням повідомити про причини його відсутності, яке 20 серпня 2020 року підписав директор підприємства. З 25 по 28 серпня 2020 року вона перебувала у відпустці, а її обов`язки виконувала ОСОБА_3 . Коли свідок вийшла на роботу після відпустки, то довідалася, що ОСОБА_3 провела роботу з розшуку ОСОБА_2 , виїжджала до нього додому, направили листи до лікарні. 31 серпня 2020 року надійшла відповідь з лікарні, що ОСОБА_2 не звертався по допомогу, тож в той же день його звільнили за прогули. 07 вересня 2020 року ОСОБА_2 прийшов на підприємство, проте відмовився отримувати документи, про що було складено акт. 20 серпня 2020 року свідок ОСОБА_2 не бачила, їй ніяких документів він не залишав, крім того, всі документи приймає секретар. Крім того, свідок розповіла, що на початку місяця начальник автотранспортного цеху надає їй запланований табель обліку робочого часу, а в кінці місяця диспетчер та бухгалтер готують відкорегований табель з фактичними виходами працівників на роботу. Якщо впродовж місяця відбувається заміна між працівниками, то надаються доповідні.

Заслухавши пояснення представника позивача, допитавши свідків, дослідивши надані суду письмові докази та проаналізувавши встановлені обставини у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи та витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі (ч. 5 ст. 81 ЦПК України).

Під час розгляду справи судом були створені всі необхідні умови для всебічного та повного дослідження обставин справи, сторонам було роз`яснено їх права та обов`язки, зокрема положення щодо змагальності процесу та необхідності надання доказів на підтвердження своїх доводів, надано всі можливості для заявлення необхідних клопотань та надання доказів, що підтверджується матеріалами справи.

Як встановлено судом і таке вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_2 з 3 січня 2019 року перебував на посаді водія автотранспортних засобів 3 класу в ТОВ «БАХМУТ-ХЛІБ», що підтверджується копією трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 (а.с. 6-8).

Відповідно до копії контракту про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України на посадах осіб сержантського та старшинського складу, 20 серпня 2020 року ОСОБА_2 прийнято на військову службу за контрактом у Державній прикордонній службі України на три роки (а.с. 9).

Згідно витягу з наказу начальника 11 прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби № 310-ОС від 20 серпня 2020 року, старшого солдата запасу ОСОБА_2 прийнято на військову службу за контрактом та на всі види забезпечення, призначено молодшого сержанта ОСОБА_2 молодшим інспектором прикордонної служби 2 категорії 2 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Бахмут» І категорії (тип Б) (а.с.10).

З копії припису заступника начальника центру начальника відділу з добору в Донецькій області (з м.д. н.п. Маріуполь) Окремого регіонального центру комплектування з місцем дислокації н.п. Краматорськ Держприкордонслужби України 12/208 від 17 серпня 2020 року вбачається, що ОСОБА_2 запропоновано 20 серпня 2020 року вибути в розпорядження начальника Краматорського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України на підставі ст. 20 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (а.с. 12).

Згідно з наказом № 303-к від 31 серпня 2020 року ТОВ «БАХМУТ-ХЛІБ» ОСОБА_2 , водія автотранспортних засобів, звільнено з 31 серпня 2020 року за вчинені прогули без поважних причин в період з 19 серпня 2020 року по 31 серпня 2020 року, п. 4 ст. 40 КЗпП України. Бухгалтерії виплатити компенсацію за 4 дні невикористаної щорічної відпустки (а.с. 11).

З наданих відповідачем суду копій доповідних записок, складених начальником автотранспортного цеху ОСОБА_4 вбачається, що водій автотранспортних засобів ОСОБА_2 був відсутній на роботі з 19 по 25 серпня 2020 року без поважних причин (а.с. 38, 40-41).

При цьому, згідно доповідної записки начальнику відділу збуту ОСОБА_9 від 9 серпня 2020 року, ОСОБА_2 , який не вийшов 19 серпня 2020 року на роботу без поважної причини, зірвав відгрузку та доставку продукції клієнтам на маршруті № 18, кількість продукції на маршруті складає 876 кг. Невчасно доставлена продукція негативно впливає на імідж підприємства і як наслідок призводить до зниження замовлень на наступний день. Просив застосувати до ОСОБА_2 суворе адміністративне стягнення (а.с. 39).

Згідно копії доповідної директора з комерційних питань ТОВ «БАХМУТ-ХЛІБ» Петрище Т.В. від 25 серпня 2020 року з проханням застосувати до водія ОСОБА_2 відповідні заходи за порушення трудової дисципліни, що виразилося у нез`явленні 25 серпня 2020 року на роботу, директор ТОВ «БАХМУТ-ХЛІБ» ОСОБА_10 вчинив наступну резолюцію: «Звільнити за прогули» (а.с. 42).

З копії акту відвідування місця проживання водія автотранспортних засобів ОСОБА_2 від 25 серпня 2020 року вбачається, що представники ТОВ «БАХМУТ-ХЛІБ» у складі: в.о. начальника відділу кадрів Декалюк Л.В., сестри медичної ОСОБА_6 та водія ОСОБА_7 відвідали місце проживання водія ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 у зв`язку з його невиходом на роботу з 19 серпня 2020 року. У результаті відвідування вказаної адреси ОСОБА_2 за місцем фактичного мешкання не було вдома, на телефонні дзвінки по номеру НОМЕР_2 не відповідав (а.с. 43).

Як вбачається з витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 5), проте, звертаючись 18 листопада 2020 року до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності, позивач зазначив своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 24), з чого вбачається, що позивач не заперечує, що мешкає за адресою, за якою складено представниками ТОВ «БАХМУТ-ХЛІБ» акт про відвідування його місця проживання.

31 серпня 2020 року інженер з охорони праці ТОВ «БАХМУТ-ХЛІБ» Шугай Е.К., начальник відділу збуту Калашник А.Г., начальник цеху (автотранспорту) Владимиров В.В., інспектор з кадрів Декалюк Л.В. склали акт про те, що ОСОБА_2 31 серпня 2020 року на роботу не з`явився (а.с. 44).

Як на підставу своїх позовних вимог ОСОБА_2 та його представник вказують на те, що 20 серпня 2020 року позивач передав копію укладеного ним контракту з Державною прикордонною службою України безпосередньо інспектору з кадрів ТОВ «БАХМУТ-ХЛІБ» Декалюк Л.В. Разом з тим, суд не може прийняти до уваги такі доводи, оскільки факт вручення або надсилання контракту позивачем не підтверджений належними та допустимими доказами.

Посилання позивача на те, що з 19 серпня 2020 року у нього був вихідний, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду. Так, судом дійсно встановлено, що відомості у табелі обліку використання робочого часу за серпень 2020 року водія автотранспортних засобів ОСОБА_2 (а.с. 37) за 17 та 18 серпня, відмічені як вихідні дні, не відповідають дійсності, оскільки позивачем надані товаро-транспортні накладні на відвантаження хлібних виробів, згідно яких позивач у вказані дні працював (а.с. 68-77). Проте, суду не надані докази, що позивач мав 19 та 20 серпня вихідні дні.

Частиною 2 ст. 21 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин та в редакції станом на теперішній час) передбачено, що громадяни України для виконання обов`язків, пов`язаних із взяттям на військовий облік, призовом або прийняттям на військову службу, а також особи, які направляються районними (міськими) військовими комісаріатами на медичний огляд (медичне обстеження в амбулаторних чи стаціонарних умовах), лікування, звільняються від роботи на час, необхідний для виконання зазначених обов`язків та перебування в лікувальному закладі охорони здоров`я, із збереженням за ними місця роботи, займаної посади і середньої заробітної плати.

Відповідно до ч. 2,3 ст. 119 КЗпП України працівникам, які залучаються до виконання обов`язків, передбачених законами України "Про військовий обов`язок і військову службу" і "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.

За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Статтею 139 КЗпП України передбачено, що працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Частиною 1 ст. 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом, зокрема, у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Вищезазначені вимоги закону свідчать, що при невиході працівника на роботу без поважних причин понад трьох годин протягом робочого дня дає законне право роботодавцю звільнити такого працівника за прогул без поважних причин.

Ураховуючи, що відповідачем надані докази, що ним сприймались заходи на встановлення поважності неявки на роботу водія ОСОБА_2 , а останнім навпаки не надано жодних доказів на підтвердження повідомлення ним роботодавця про укладення 20 серпня 2020 року контракту з ДПСУ та надання заяви про його увільнення від виконання службових обов`язків на період проходження військової служби за контрактом у ДПСУ на період з 20 серпня 2020 року по 9 серпня 2023 року зі збереженням посади та середньої заробітної плати, проаналізувавши наведені вище докази з точки зору їх належності, допустимості, а їх сукупність з точки зору достатності та у взаємозв1язку, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про скасування наказу про звільнення від 31 серпня 2020 року № 303-к та поновлення на роботі, як недоведених.

Керуючись ст.ст.2,5,10-13,76-81, 141,258-259,263-265,268,273,354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Відмовити узадоволенні позовнихвимог ОСОБА_2 до Товаристваз обмеженоювідповідальністю «БАХМУТ-ХЛІБ» про визнання наказу № 303-к ТОВ «БАХМУТ-ХЛІБ» від 31 серпня 2020 року про звільнення позивача водія автотранспортних засобів за вчинені прогули без поважних причин в період з 19 серпня 2020 року по 31 серпня 2020 року за п. 4 ст. 40 КЗпП України протиправним, його скасування та поновлення ОСОБА_2 на роботі в ТОВ «БАХМУТ-ХЛІБ» на посаді водія автотранспортних засобів.

Повний текст рішення суду виготовлено 07 квітня 2021 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Донецького апеляційного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відомості про учасників справи:

Позивач ОСОБА_2 , місце проживання якого: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «БАХМУТ-ХЛІБ», місцезнаходження якого: 84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Соборна, буд. 14, код ЄДРПОУ 36029422.

Суддя О.С. Конопленко

07.04.2021