Рішення

від 05.04.2021 по справі 629/626/20

ЛОЗІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 629/626/20

Номер провадження 2/629/48/21

РIШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.04.2021 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Попова О.Г.,

за участі секретаря судового засідання - Назарової В.С.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Степанової О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Лозова Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Лозівської міської ради Харківської області про стягнення заборгованості по заробітній платі, вихідної допомоги, середнього заробітку за затримку виплати розрахунку та моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі у розмірі 64770,55 грн. та середній заробіток за весь час затримки, починаючи з 19.07.2018 року (дата звільнення) по день ухвалення рішення; вихідну допомогу у розмірі тримісячного середнього заробітку; моральну шкоду у розмірі 81120,00 грн. Зазначає, що його довіритель ОСОБА_2 з 21.02.2017 року обіймав посаду директора КП Панютинської селищної ради Управління благоустрою території (у подальшому - підприємство) на підставі укладеного з виконавчим комітетом Панютинської селищної ради Лозівської міської ради Харківської області контракту з керівником підприємства. 15.02.2018р. Лозівським міськрайонним судом Харківської області було розглянуто цивільну справу № 629/3910/17 за позовом його довірителя до виконавчого комітету Панютинської селищної ради Харківської області та КП Панютинської селищної ради Управління благоустрою території про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, компенсації та моральної шкоди. Постановою Верховного Суду України від 07.11.2018 року рішення Апеляційного суду Харківської області від 18.07.2018 року в частині стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди та стягнення судового збору скасовано та ухвалено у цій частині нове рішення. Стягнуто з КП Панютинської селищної ради Управління благоустрою територій на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 18.07.2017 року по 18.07.2018 року в розмірі 64770,55 грн. Стягнуто з Панютинської селищної ради на користь позивача моральну шкоду у розмірі 1000,00 грн. 12.12.2018р. Лозівським міськрайонним суїдом Харківської області було видано виконавчі листи, які було пред`явлено до виконання до міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Близнюківському, Лозівському районах та місту Лозова Головного територіального управління юстиції у Харківській області. У лютому 2019 року на поштову адресу позивача надійшли виконавчий лист з повідомленням виконавчої служби про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 28.01.2019 року, оскільки в матеріалах виконавчого провадження міститься інформаційна довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємств та громадських формувань, відповідно до якої під ідентифікаційним кодом юридичної особи 36809835 зареєстровано Комунальне підприємство Управління благоустрою територій Лозівської міської ради Харківської області (КП УБТ ), а у виконавчому листі боржником під кодом 36809835 зазначено КП Панютинської селищної ради Управління благоустрою територій , що унеможливлює подальше виконання даного виконавчого листа. Відповідно до інформації про юридичну особу, орган місцевого самоврядування - Панютинська селищна рада припинено. Правонаступником всього майна, прав та обов`язків даної ради, що приєдналась до Лозівської міської об`єднаної територіальної громади, є Лозівська міська рада Харківської області (ідентифікаційний код юридичної особи 06716633). Ухвалою суду від 24.06.2019р. замінено боржника Панютинську селищну раду її правонаступником Лозівською міською радою Харківської області у виконавчому провадженні згідно виконавчого листа №629/3910/17 від 07.11.2018 року. У задоволенні вимог про заміну боржника у виконавчому листі щодо стягнення з КП Панютинської селищної ради Управління благоустрою територій на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 18.07.2017 року по 18.07.2018 року в розмірі 64770,55 грн. до відкриття виконавчого провадження, на КП Управління благоустрою територій Лозівської міської ради Харківської області, відмовлено, оскільки у разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження. Відповідно до інформації про юридичну особу, КП Управління благоустрою з 01.10.2019 року перебуває у стані припинення. Як з`ясувалося, ще 28.12.2018 року Лозівською міською радою Харківської області було прийнято рішення № 1308, відповідно до якого було вирішено передати безоплатно з балансу КП Управління благоустрою територій Лозівської міської ради Харківської області на баланс Управління житлово-комунального господарства та будівництва Лозівської міської ради Харківської області на праві оперативного управління майно згідно з додатком 1 (фактично все майно яке належало вказаній юридичній особі). Також, 21.06.2019 року відповідачем було прийнято рішення № 1613 Про безоплатну передачу майна (житлового фонду та іншого окремого індивідуально визначеного майна) з балансу УЖКГБ на баланс КП ЖУК та КП ЕКО-САН в межах комунальної власності Лозівської міської об`єднаної територіальної громади . Відповідно до вказаного рішення адміністративна будівля КП УБТ передана на баланс КП ЕКО-САН . 27.09.2019р. відповідачем було прийнято рішення № 1754 Про припинення комунального підприємства Управління благоустрою територій міської ради . Таким чином, відповідачем було вчинено дії, що фактично унеможливлюють виконання з боку КП Управління благоустрою територій постанови Верховного Суду України від 07.11.2018 року та постанову Апеляційного суду Харківської області від 18.07.2018 року в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 18.07.2017 року по 18.07.2018 року в розмірі 64770,55 грн. З наведеного вбачається, що Лозівська міська рада Харківської області є єдиним суб`єктом, відповідальним за невиконання зазначених судових рішень. Крім того вважає, що вказані дії також вчинено з метою уникнути виплати його довірителю не тільки за постановою Верховного Суду України від 07.11.2018 року та постановою Апеляційного суду Харківської області від 18.07.2018 року у справі, але також вихідної допомоги, яка передбачена статтею 44 КЗпП України. Розмір вихідної допомоги згідно з вказаною нормою встановлено у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку. Також зазначає, що в результаті незаконних дій відповідача його довіритель пережив значний психологічний стрес. У цей час його почав турбувати постійний головний біль. Відповідач фактично примусив його довірителя, покинувши все, перейматися виключно проблемами, які було створено завдяки вказаним незаконним діям. Невиконанням рішення суду принижується його людська гідність. Позивач втратив нормальний сон та став нервовим. Все це у свою чергу позбавило мого довірителя можливості вести нормальне життя, негативно позначилося на його психологічному стані та викликало постійне відчуття тривоги та відчуття несправедливості. Вважає, що саме незаконні дії відповідача пов`язані з перешкоджанням у виконанні рішення суду, є у прямому причинно-наслідковому зв`язку з значним погіршенням його матеріального стану та необхідністю пошуку додаткових засобів до існування. Відповідно до прецедентної практики ЄСПЛ право заявника на відшкодування моральної шкоди у випадку надмірно тривалого невиконання остаточного рішення презумується і її розмір в аналогічних справах ЄСПЛ встановлювався на рівні 1500-3000 євро. Моральну шкоду, яка б могла частково загладити моральні страждання, позивач оцінює у розмірі 81120 грн. (з розрахунку за офіційним курсом гривні до євро станом на 07.02.2020 року).

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, зазначених у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала з підстав, зазначених у відзиві на позов, в якому зазначила, що позовні вимоги вважає необґрунтованими, оскільки спір, який виник між позивачем та комунальним підприємством та селищною радою вже було вирішено в судовому порядку. Позивач, отримавши відповідні виконавчі документи, подав їх на примусове виконання до органу ДВС. Наразі виконавчі провадження перебувають на примусовому виконанні, що підтверджується інформацією, отриманою з Автоматизованої системи виконавчих проваджень. Крім того, позивачем необґрунтовано наявність підстав для звернення до суду безпосередньо до Лозівської міської ради Харківської області та не доведена відповідальність саме Лозівської міської ради Харківської області.

Суд, вислухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 на підставі контракту з 21.02.2017 року працював на посаді директора Комунального підприємства Панютинської селищної ради Управління благоустрою територій .

18.07.2017 року під час проведення засідання виконавчого комітету Панютинської селищної ради, на якому особисто був присутній ОСОБА_2 як член виконавчого комітету, було розглянуте питання про розірвання контракту з керівником комунального підприємства Панютинської селищної ради Управління благоустрою територій ОСОБА_2 , за результатами розгляду якого виконавчим комітетом було прийняте рішення №98 про розірвання контракту та звільнення ОСОБА_2 з посади директора КП ПСР УБТ з 18.07.2017 року з підстав, передбачених контрактом.

Рішенням Лозівського міськрайонного суду від 15.02.2018 року відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Панютинської селищної ради м.Лозова Харківської області, Комунального підприємства Панютинської селищної ради Управління благоустрою територій про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, компенсації та моральної шкоди.

Постановою апеляційного суду Харківської області від 18.07.2018 року вищевказане рішення суду було скасовано та ухвалено нове, яким позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково, визнано незаконним звільнення ОСОБА_2 з посади директора КП Панютинської селищної ради Управління благоустрою території , скасовано рішення виконавчого комітету Панютинської селищної ради №98 від 18.07.2017 Про розірвання контракту з керівником КП Панютинської селищної ради Управління благоустрою територій ОСОБА_2 з 18.07.2017 року, скасовано наказ КП Панютинської селищної ради Управління благоустрою території №36-к від 18.07.2017 Про звільнення з роботи директора КП Панютинської селищної ради Управління благоустрою території ОСОБА_2 , поновлено ОСОБА_2 на посаді директора КП Панютинської селищної ради Управління благоустрою територій з 18.07.2017 року, стягнуто з виконавчого комітету Панютинської селищної ради на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 18.07.2017р. по 18.07.2018р. в розмірі 64770,55 грн. та моральну шкоду у розмірі 5000 грн., в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 07.11.2018 року рішення Апеляційного суду Харківської області від 18.07.2018 року в частині визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі залишено без змін. Рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 15.02.2018 року та рішення Апеляційного суду Харківської області від 18.07.2018 року в частині стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди та стягнення судового збору, скасовано та ухвалено у цій частині нове рішення, яким стягнуто з КП Панютинської селищної ради Управління благоустрою територій на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 18.07.2017 року по 18.07.2018 року в розмірі 64770,55 грн., стягнуто з Панютинської селищної ради на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 1000 грн. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено.

03.01.2019 року стягувачем до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Близнюківському, Лозівському районах та місту Лозова Головного територіального управління юстиції у Харківській області було пред`явлено до виконання виконавчі листи.

28.01.2019 року повідомленням про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання було повернуто виконавчий лист про стягнення з КП Панютинської селищної ради Управління благоустрою територій на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 18.07.2017 року по 18.07.2018 року в розмірі 64770,55 грн. У повідомленні старшим державним виконавцем Павленко О.М. зазначено, що в матеріалах виконавчого провадження міститься інформаційна довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємств та громадських формувань, відповідно до якої під ідентифікаційним кодом юридичної особи 36809835 зареєстровано КП Управління благоустрою територій Лозівської міської ради Харківської області. У виконавчому листі боржником під кодом 36809835 зазначено КП Панютинської селищної ради Управління благоустрою територій , що унеможливлює подальше виконання даного виконавчого листа.

ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою до заінтересованих осіб Комунального підприємства Управління благоустрою територій Лозівської міської ради Харківської області та Лозівської міської ради Харківської області про заміну сторони у виконавчому провадженні шляхом заміни боржника його правонаступником та заміни боржника у виконавчому провадженні.

Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 24.06.2019 року заяву ОСОБА_2 задоволено частково.

Замінено боржника Панютинську селищну раду, код ЄДРПОУ 04399795, її правонаступником - Лозівською міською радою Харківської області, код ЄДРПОУ 06716633, у виконавчому провадженні згідно виконавчого листа №629/3910/17 від 07.11.2018 року, виданого 12.12.2018 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області, про стягнення з Панютинської селищної ради на користь ОСОБА_2 моральної шкоди у розмірі 1000 гривень.

Виконавчий лист № 629/3910/17 від 07.11.2018 року, виданий 12.12.2018 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Панютинської селищної ради м.Лозова Харківської області, Комунального підприємства Панютинської селищної ради Управління благоустрою територій про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, компенсації та моральної шкоди, анульовано, в зв`язку з чим видано новий.

В іншій частині заявлених вимог, а саме вимог про заміну боржника у виконавчому листі щодо стягнення з КП Панютинської селищної ради Управління благоустрою територій на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 18.07.2017 року по 18.07.2018 року в розмірі 64770,55 грн. до відкриття виконавчого провадження, на КП Управління благоустрою територій Лозівської міської ради Харківської області, суд відмовив, оскільки у разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.

Постановою головного державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Близнюківському, Лозівському районах та місту Лозова Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 03.09.2019 року внесено зміни (доповнення) в автоматизованій системі виконавчого провадження № 59934069, а саме замість назви Комунальне підприємство Панютинської селищної ради Управління благоустрою територій зазначено назву Комунальне підприємство Управління благоустрою територій Лозівської міської ради Харківської області.

Відповідно до інформації від 05.03.2020 року, виконавче провадження № 59934069 перебуває на виконанні Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Близнюківському, Лозівському районах та місту Лозова Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

Таким чином спір, в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 64770,55 грн. вже було вирішено у судовому порядку і позивач, отримавши відповідні виконавчі документи, подав їх на примусове виконання до відділу державної виконавчої служби, де вони перебувають на примусовому виконанні.

Слід зазначити, що з часу відкриття ліквідаційної процедури КП Управління благоустрою територій , ОСОБА_2 до ліквідаційної комісії не звертався. Процедура ліквідації комунального підприємства триває.

Твердження позивача про те, що зазначені дії щодо ліквідації підприємства були спрямовані на унеможливлення виконання комунальним підприємством рішення суду є передчасними та не відповідають дійсності. Адже, виконавчі документи, які були видані на підставі рішення Верховного суду, перебувають і досі на примусовому виконанні, у зв`язку з чим позивач не позбавлений можливості отримати стягнуті кошти.

Крім того, слід зазначити, що діючим законодавством не встановлена відповідальність органу місцевого самоврядування як за зобов`язаннями комунальних підприємств так і з підстав, які зазначає позивач у заяві.

Відповідно до положень статті 176 Цивільного кодексу України держава, територіальні громади не відповідають за зобов`язаннями створених ними юридичних осіб, крім випадків, встановлених законом. Юридичні особи, створені державою, територіальними громадами, не відповідають за зобов`язаннями відповідно держави, територіальних громад.

Статтею 96 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями. Засновник юридичної особи не відповідає за зобов`язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов`язаннями її засновника, крім випадків, встановлених установчими документами та законом.

Таким чином, діючим законодавством взагалі не передбачено відповідальності ані територіальних громад, ані органів місцевого самоврядування за зобов`язаннями некомерційних (непідприємницьких) комунальних підприємств, створених зазначеними публічно-правовими утвореннями. Така відповідальність передбачена лише щодо зобов`язань казенних підприємств, яким не являється КП УБТ .

КП Управління благоустрою територій Панютинської селищної ради є самостійним суб`єктом господарювання, юридичною особою, створене для здійснення господарської діяльності з метою отримання прибутку.

Згідно з пунктом 1.5 Статуту в редакції від 03.03.2010, підприємство має самостійний баланс, рахунки в національній та іноземній валюті, печатки для здійснення відповідних дій або для відповідних підрозділів у порядку встановленому законодавством.

Майно закріплено за Підприємством є комунальною власністю територіальної громади смт. Панютине, належить Підприємству на праві оперативного управління (п.5.2. Статуту в редакції від 03.03.2010).

Управління підприємством, відповідно до положень Статуту здійснюється на підставі поєднання прав засновника по ефективному використанню його майна і принципів самоврядування трудового колективу директором Підприємства (п. 3.1 Статуту в редакції від 03.03.2010).

Розділом 4 Статуту чітко визначено, що Підприємство несе відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах належного йому майна згідно з чинним законодавством. Підприємство не відповідає по зобов`язаннями Засновника. Засновник не відповідає по зобов`язанням Підприємства.

Вищевикладені положення Статуту КП УБТ свідчать про те, що майно на базі якого було створено підприємство було власністю територіальної громади смт. Панютине. Підприємство розпоряджається майном лише за дозволом засновника. У здійсненні господарської діяльності підприємство має певну самостійність. Жоден з пунктів Статуту також не містить обов`язку Засновника нести відповідальність за зобов`язаннями комунального підприємства.

Щодо стягнення вихідної допомоги, суд зазначає, що позивач у своєму позові вказує на те, що дії Лозівської міської ради Харківської області щодо прийнятих нею рішень також спрямовані на ухилення від виплати вихідної допомоги. При цьому, посилається на положення статті 44 Кодексу законів про працю України.

Положеннями вищезазначеної статті кодексу визначено, що при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову служб ', направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36) - у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку; у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41. - у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.

Таким чином, законом визначені декілька підстав, при яких працівникові виплачується вихідна допомога.

Статтею 21 Кодексу законів про працю України визначено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно із частиною першою статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. За змістом статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Таким чином, закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать.

В судовому порядку під час розгляду справи № 629/3910/17, позивач взагалі не ставив питання щодо стягнення вихідної допомоги. І наразі, позовні вимоги не обґрунтовані позивачем належним чином. Позовна заява не містить чіткого посилання на відповідну норму трудового законодавства, які перелічені у статті 44 КЗпП. Крім того, незрозуміло чому саме ця вимога спрямована до Лозівської міської ради Харківської області, адже остання не є органом, який зобов`язаний виплачувати заробітну плату керівникам комунальних підприємств.

Слід зазначити, що Пунктом 3.1. Контракту з керівником комунального підприємства Панютинської селищної ради Управління благоустрою територій від 21.02.2017 року, який було укладено з ОСОБА_2 , передбачено, що за виконання обов`язків, передбачених цим контрактом керівнику нараховується заробітна плата за рахунок доходу, одержаного підприємством внаслідок господарської діяльності.

Пунктом 3.12. Статуту КП УБТ також визначено обов`язок саме Підприємства забезпечити дотримання законодавства про працю.

Тобто, заробітна плата керівнику підприємства виплачується виключно за рахунок коштів підприємства, а не за рахунок коштів міського бюджету.

Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача щодо стягнення вихідної допомоги є необґрунтованими і пред`явлені до неналежного відповідача.

Щодо стягнення моральної шкоди, суд зазначає, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Відповідно до положень ст.ст. 23, 1167 ЦК України позивач має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення його прав. При цьому, моральна шкода відшкодовується грошима, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини душевних страждань, ступеня вини відповідача, який завдав моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Позивачем не доведено факт порушення його прав саме Лозівською міською радою Харківської області, завдання йому моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру діями чи бездіяльністю міської ради. Також, позивачем не надано доказів наявності моральної шкоди, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням відповідача та вини відповідача в її заподіянні, за захистом яких подано позов.

Cуд зазначає, що відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, які встановлені ст.12,13 ЦПК України, саме сторона визначає коло доказів, які вона надає суду.

За встановлених судом обставин позивачем не доведено належними та допустимими доказами свої позовні вимоги, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити за недоведеністю та необґрунтованістю.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 89, 141, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Лозівської міської ради Харківської області про стягнення заборгованості по заробітній платі, вихідної допомоги, середнього заробітку за затримку виплати розрахунку та моральної шкоди - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи також до Лозівського міськрайонного суду Харківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених ЦПК України), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами ЦПК України, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Позивач: ОСОБА_2 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Лозівська міська рада Харківської області, адреса місцезнаходження Харківська область, м. Лозова, вул. Ярослава Мудрого, 1, код ЄДРПОУ 06716633.

Суддя О.Г. Попов

Повний текст рішення виготовлено 12 квітня 2021 року