Рішення

від 25.03.2021 по справі 322/1166/20

НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

смт Новомиколаївка

Іменем України

РІШЕННЯ

25 березня 2021 рокуСправа № 322/1166/20

Новомиколаївський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Гасанбекова С.С.,

при секретарі судового засідання Гавриш О.А.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Котова О.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за позовом:ОСОБА_1 до:Першої Харківської міської державної нотаріальної контори про:зняття арешту з майна.

08.12.2020 до Новомиколаївського районного суду Запорізької області надійшов вищезазначений позов, в якому позивач просить суд:

- зняти арешт з нерухомого майна, а саме земельної ділянки розташованої на території Самійлівської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області, площею 4,98 га, кадастровий номер 2323685200:03:016:0010 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва належну ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Ухвалою судді від 22.12.2020 було відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 21.01.2021, встановлено для відповідача строк для подання відзиву на позовну заяву.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

З метою укладення договору оренди позивач звернувся до державного реєстратора Новомиколаївської районної державної адміністрації Запорізької області з вимогою реєстрації договору оренди, проте отримав відмову, у зв`язку з тим, що на вищезазначену земельну ділянку накладено арешт на підставі ухвали Київського районного суду м. Харкова від 17.01.2002, що був зареєстрований Першою Харківською міською державною нотаріальною конторою та перенесений до Державного реєстру прав державним реєстратором Вільнянської районної державної адміністрації.

Позивач стверджує про безпідставність зазначеного арешту, оскільки жодних справ відносно нього Київським районним судом м. Харкова не розглядалося.

Виходячи з наведеного та посилаючись на ст.ст. 16, 317, 321, 391 ЦК України, позивач просив задовольнити заявлені вимоги.

12.01.2021 судом отримано відзив відповідача на позовну заяву, в якому відповідач, зокрема просив розглянути справу за відсутності його представника.

У відзиві відповідачем зазначено, що Перша Харківська державна нотаріальна контора була реєстратором накладених відповідними органами заборон та арештів по місту Харкову і отже було проведено реєстрацію арешту на нерухоме майно на паперових носіях на все майно ОСОБА_1 .

Відповідач вважає, що оскільки арешт на все майно ОСОБА_1 було накладено на підставі ухвали Київського районного суду м. Харкова від 17 січня 2002 року і як наслідок виконання Першою Харківською міською державною нотаріальною конторою лише було зареєстровано арешт та внесено запис до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, нотаріальна контора не є належним відповідачем у справі.

До відзиву відповідачем додано копію ухвали Київського районного суду м. Харкова від 17 січня 2002 року.

29.01.2021 судом отримано відповідь позивача на відзив.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що відповідач, на його думку, невірно виконав ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 17 січня 2002 року, оскільки зареєстрував арешт та зробив запис у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна на все майно ОСОБА_1 , хоча згідно з ухвалою, арешту підлягали лише автомобіль ВАЗ-2108, 1987 року випуску, білого кольору, державний номер НОМЕР_2 , та майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Також позивач зазначив, що у нього не має і не було жодного майна в м. Харкові.

16.02.2021 судом отримано заперечення відповідача проти позову.

У запереченнях відповідач зазначив, що працівники Першої Харківської міської державної нотаріальної контори не брали участі у внесенні інформації з паперових носіїв в єдину комп`ютерну мережу та не формували довідки в електронній базі Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна. Оскільки арешт на все майно ОСОБА_1 було накладено на підставі ухвали Київського районного суду м. Харкова, а Першою Харківською міською державною нотаріальною конторою було проведено лише реєстрацію накладеного судом арешту на нерухоме майно на паперових носіях (в реєстрі для реєстрації заборон відчуження жилих будинків, квартир та іншого нерухомого майна, та арештів, накладених судовими та слідчими органами), запис до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна було внесено інженерами та операторами ДП Інформаційний центр України , відповідач вважає, що нотаріальна контора не є належним відповідачем у цій справі.

Ухвалою суду від 23.02.2021 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 25.03.2021 позивач підтримав позов з вищенаведених підстав.

Представник відповідача, належним чином повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання 25.03.2021 не прибув, що з урахуванням раніше поданої відповідачем заяви про розгляд справи за його відсутності не перешкоджає розгляду справи.

У судовому засіданні 25.03.2021 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши матеріали та з`ясувавши обставини цивільної справи, заслухавши пояснення позивача та дослідивши наявні в справі докази в їх сукупності,

встановив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є власником земельної ділянки розташованої на території Самійлівської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області, площею 4,98 га, кадастровий номер 2323685200:03:016:0010, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належить йому на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії І-ЗП № 056996 від 25.09.2000, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 18.03.2021 № 248715288.

Згідно з Інформаційною довідкою від 18.03.2021 № 248715288, вбачається наявність архівних записів про арешт майна ОСОБА_1 , без зазначення інших ідентифікаційних даних цієї особи, на підставі ухвали Київського районного суду м. Харкова від 17.01.2002, а саме: запис № 5647959 від 12.09.2007 щодо арешту квартири за адресою: АДРЕСА_1 ; запис № 5647987 від 12.09.2007 щодо арешту невизначеного майна, всього майна. Реєстратором цих записів значиться Перша Харківська міська державна нотаріальна контора, а в подальшому зазначені записи були перенесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 06.07.2016 за № 15267331 державним реєстратором Вільнянської РДА Запорізької області.

Водночас, відповідно до ухвали Київського районного суду м. Харкова від 17.01.2002, в порядку забезпечення позову було накладено арешт на автомобіль ВАЗ-2108, 1987 року випуску, білого кольору, державний номер НОМЕР_2 , та майно ОСОБА_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Ідентифікаційних даних ОСОБА_1 в ухвалі Київського районного суду м. Харкова від 17.01.2002 не міститься, а так само не міститься і вказівки про накладення арешту на все майно ОСОБА_1 .

Разом з цим, згідно з інформаційною довідкою з Реєстру територіальної громади м. Харкова від 02.02.2021 № 12-0000384-2021, за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до листа Департаменту реєстрації Харківської міської ради від 03.02.2021 № 438/0/50-21, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за вказаною адресою з 18.07.1990.

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позову, суд виходить з такого.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Частиною третьою статті 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилом ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Надані позивачем докази у їх сукупності підтверджують те, що арешт на майно ОСОБА_1 первісно було зареєстровано саме Першою Харківською міською державною нотаріальною конторою, причому всупереч ухвалі Київського районного суду м. Харкова від 17.01.2002 арешт зареєстровано на все майно, а не лише на те, що зазначене в ухвалі суду: автомобіль ВАЗ-2108, 1987 року випуску, білого кольору, державний номер НОМЕР_2 , та майно ОСОБА_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначені дії відповідача разом з відсутністю ідентифікаційних даних ОСОБА_1 , призвели до того, що при перенесенні даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 06.07.2016 за № 15267331 зазначена заборона (арешт майна) поширилася не лише на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , а і на майно позивача у даній справі.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що Перша Харківська міська державна нотаріальна контора є належним відповідачем по справі.

Відповідач не надав суду жодних доказів на підтвердження того, що реєстрація арешту на майно саме ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , сталася у зв`язку з неправильним перенесенням відомостей про арешт майна з паперових носіїв до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна. При цьому, у відзиві на позов відповідач не заперечує ту обставину, що арешт було зареєстровано саме на все майно ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з ч. 1 ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Дослідивши обставини даної справи, суд визнає необґрунтованою реєстрацію арешту на земельну ділянку, розташовану на території Самійлівської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області, площею 4,98 га, кадастровий номер 2323685200:03:016:0010 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належну ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі ухвали Київського районного суду м. Харкова від 17.01.2002.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про те, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

До позовної заяви позивачем додано квитанцію від 21.12.2020 № 28, якою підтверджується сплата ним судового збору в розмірі 840,80 грн., отже відповідна сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 258, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд

вирішив:

1. Позов ОСОБА_1 до Першої Харківської міської державної нотаріальної контори про зняття арешту з майна - задовольнити повністю.

2. Зняти арешт з нерухомого майна, а саме земельної ділянки, розташованої на території Самійлівської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області, площею 4,98 га, кадастровий номер 2323685200:03:016:0010 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

3. Стягнути з Першої Харківської міської державної нотаріальної контори на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 коп.).

4. Реквізити учасників справи:

- позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

- відповідач: Перша Харківська міська державна нотаріальна контора, майдан Конституції, 1, Палац Праці, 7 під`їзд, 4 поверх, 61003, ідентифікаційний код 02894013.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Запорізького апеляційного суду через Новомиколаївський районний суд Запорізької області.

Повне судове рішення складено 05 квітня 2021 року.

Суддя С.С. Гасанбеков