Рішення

від 08.04.2021 по справі 646/201/21

ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 646/201/21

№ провадження 2/646/918/2021

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.04.2021 року м. Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Власової Ю.Ю.

секретар судового засідання - Сердюк В.К.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , якою просить в порядку поділу майна подружжя виділити йому в особисту приватну власність 41/100 частини комунальної квартири АДРЕСА_1 та земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 ; виділити в особисту приватну власність ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_3 .

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 12 вересня 1976 року з ОСОБА_2 укладено шлюб, який рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 04 березня 2020 року розірвано. Проте згоди щодо поділу набутого за час шлюбу майна, а саме: 41/100 частини комунальної квартири АДРЕСА_1 , земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , та квартири АДРЕСА_3 , з відповідачем не досягнуто.

Ухвалою судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 18 січня 2021 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 12 лютого 2021 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання ОСОБА_1 , належним чином повідомлений про дату, час і місце цього засідання, не з`явився, подавши через канцелярію Червонозаводського районного суду м. Харкова заяву про розгляд справи за його відсутності, якою позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, проти ухвалення заочного рішення по справі не заперечував.

У судове засідання ОСОБА_2 , належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, повторно не з`явилась, про причини неявки суду не повідомила, заяви про відкладення розгляду справи або розгляд справи за її відсутності не надала, правом надання відзиву на позовну заяву не скористалась.

Частиною 1 ст. 280 ЦПК України передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу (ч. 1 ст. 281 ЦПК України).

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

З огляду на наявність в матеріалах справи достатніх даних про права і взаємовідносини сторін та належне повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання, суд вирішує справу за відсутності ОСОБА_2 та згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їхній сукупності та надавши їм належну правову оцінку, приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , з наступних підстав.

За приписами ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом установлено, що з 12 вересня 1976 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який заочним рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 04 березня 2020 року розірвано. Заочне рішення набрало законної сили 07 серпня 2020 року.

Під час перебування сторін у зареєстрованому шлюбі ними придбано наступне майно, право власності на яке зареєстровано за позивачем:

- земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий номер 6321688000:05:001:0169, розташовану за адресою: Харківська область, Вовчанський район, Старосалтівська селищна рада, с/т Салтів , що підтверджується договором купівлі-продажу земельної ділянки від 22 квітня 2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Вовчанського районного нотаріального округу Харківської області Кротовою І.К., зареєстрованим в реєстрі за № 828;

- квартиру АДРЕСА_3 , загальною площею 59,60 кв.м, житловою площею 33,40 кв.м., відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 14 липня 2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Кошель Т.В., зареєстрованого в реєстрі за № 2831.

- 41/100 частину комунальної квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 63,9 кв.м, житловою площею 50,8 кв.м, згідно договору купівлі-продажу від 03 квітня 2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Анікєєвою Д.А., зареєстрованого в реєстрі за № 379.

Правовий режим спільної сумісної власності подружжя визначається нормами Сімейного кодексу України.

Так, за правилом ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ч. 3 ст. 368 ЦК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 61 СК України, об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

За положеннями ст. 63 СК України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою.

Згідно ч. 1 ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо наявності між сторонами домовленості щодо поділу спільного майна подружжя або щодо укладення шлюбного договору.

Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи (абзац перший пункту 22 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя від 21 грудня 2007 року № 11).

Позивачем визначено дійсну вартість майна, що підлягає поділу, на час розгляду справи.

Так, згідно звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки № VS07-0026 від 04 лютого 2021 року, ринкова вартість земельної ділянки, розташованої за адресою: Харківська область, Вовчанський район, Старосалтівська селищна рада, с/т Салтів , складає, без ПДВ: 21 500,00 грн.

Відповідно до звіту про оцінку майна № VS08-0027 від 08 лютого 2021 року, ринкова вартість квартири АДРЕСА_3 складає, без ПДВ: складає 497 000,00 грн.

Згідно звіту про оцінку майна № VS08-0028 від 08 лютого 2021 року, вартість 41/100 частини комунальної квартири АДРЕСА_1 , складає 205 200,00 грн.

За ч. 1 ст. 71 СК України, майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Враховуючи викладене, виходячи із засад розумності, справедливості і пропорційності, суд вважає можливим визнати вищевказане майно об`єктом спільної сумісної власності подружжя та в порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на 41/100 частини комунальної квартири АДРЕСА_1 та земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 .

Щодо позовних вимог в частині виділення в особисту приватну власність відповідачу ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_3 суд зазначає наступне.

Так, частинами 1 та 2 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

З урахуванням тієї обставини, що ОСОБА_2 не реалізувала право на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження наданого законом права звернення до суду в інтересах відповідача, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині, у якій він просить визнати за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_3 в порядку поділу спільного майна подружжя.

Інші доводи позивача ОСОБА_1 означених висновків суду не спростовують.

При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (№ 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (№ 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

За приписами ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, окрім іншого, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 за подання до суду позову сплачено судовий збір в розмірі 2 757,85 грн., що підтверджується квитанцією № 0.0.1976387899.1 від 15 січня 2021 року.

З урахуванням висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , здійснюючи розподіл судових витрат у справі, що розглядається, суд згідно з положеннями ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України ухвалює рішення про стягнення з відповідача на його користь судового збору у розмірі 2 267,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 10, 12, 13, 81, 141, 263-265, 268, 273, 280-284 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , в порядку поділу спільного майна подружжя право власності на:

- 41/100 частини комунальної квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 63,9 кв.м, житловою площею 50,8 кв.м;

- земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий номер 6321688000:05:001:0169, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 .

У задоволенні позовних вимог в іншій їх частині - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , судовий збір в розмірі 2 267 (дві тисячі двісті шістдесят сім) гривень 00 (нуль) копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Роз`яснити, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Червонозаводський районний суд м. Харкова.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Рішення у повному обсязі виготовлено та підписано 12 квітня 2021 року.

Суддя - Ю.Ю. Власова