Постанова

від 12.05.2010 по справі 2а-1347/10/1670

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

          

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2010 року < ЧАС >

м. Полтава

Справа № 2а-1347/10/1670

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Слободянюк Н.І.,

за участю секретаря  – Дрижирук М.І.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України у Великобагачанському районі до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування  від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Великобагачанському та Решетилівському районах Полтавської області про зобов'язання вчинити дії та стягнення витрат на виплату пенсій на загальну суму 544,00 грн, -

В С Т А Н О В И В:

02 квітня 2010 року  Управління Пенсійного фонду України у Великобагачанському районі звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування  від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Великобагачанському та Решетилівському районах Полтавської області про зобов'язання відповідача включити до заліку суму витрат на виплату пенсії ОСОБА_1 по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, виплаченої за лютий 2010 року, в загальному розмірі 544,00 грн, в тому числі по основному розміру пенсії –93,67 грн та державній адресній допомозі –450,33 грн, підписати акт звірки з урахуванням вказаної суми, та про стягнення з відповідача зазначеної суми.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що з 28.12.1979 громадянину ОСОБА_1 призначена та виплачується пенсія по інвалідності внаслідок трудового каліцтва. Виплата цієї пенсії з 01.04.2001 повинна проводитися за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, представником якого у Великобагачанському районі є Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Великобагачанському та Решетилівському районах Полтавської області. Внаслідок відмови відповідача прийняти до заліку грошові кошти, витрачені Пенсійним фондом на виплату ОСОБА_1 основного розміру пенсії за лютий 2010 року, виникла заборгованість в сумі 93,67 грн. Крім того, в порушення пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян» від 26.03.2008 № 265 відповідач відмовився включити до заліку витрати Пенсійного фонду на виплату ОСОБА_1 адресної допомоги до прожиткового мінімуму за лютий 2010 року в сумі 450,33 грн.    

Позивач явку свого уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, надавши суду клопотання про судовий розгляд справи за його відсутності.

Відповідач свого уповноваженого представника в судове засідання не направив, надавши суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

У надісланих письмових запереченнях відповідач зазначив, що страхові виплати і соціальні допомоги у відділенні Фонду соціального страхування  від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Великобагачанському та Решетилівському районах Полтавської області  ОСОБА_1 не отримує, оскільки відповідно до статті 2 Угоди про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди заподіяної працівникам каліцтвом, професійним захворюванням, або іншим ушкодженням здоров’я, які пов’язані з виконанням ними трудових обов’язків, ратифікованої Україною 06.10.1995, відшкодування шкоди проводиться роботодавцем сторони, законодавство якої поширювалося на працівника під час отримання каліцтва, іншого ушкодження здоров’я. Статтею 21 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”передбачена виплата Фондом в установлені терміни і порядку відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров’я, в тому числі пенсії по інвалідності від трудового каліцтва або професійного захворювання та пенсії у зв’язку з втратою годувальника з цих причин про настанні страхового випадку. Потерпілі, які отримали каліцтво поза межами України і переїхали в Україну на постійне місце проживання не є застрахованими в Україні  і за них не сплачувалися страхові внески до Фонду соціального страхування  від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Великобагачанському та Решетилівському районах Полтавської області , а відтак такі потерпілі, зокрема і ОСОБА_1, не має права на отримання ні страхової виплати, ані пенсії по інвалідності.

Порядок відшкодування витрат, який затверджений спільною постановою правління Пенсійного фонду України і правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04 березня 2003 року № 5-4/4, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 року за № 376/7697, передбачає відшкодування: суми основного розміру пенсії по інвалідності від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку з втратою годувальника; щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який отримував вищезазначену пенсію; допомоги на поховання сім’ї померлого або особі , яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; суми витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій. Відшкодування інших виплат, доплат та надбавок Порядком не передбачено. Виходячи з цього, відділення Фонду соціального страхування  від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Великобагачанському та Решетилівському районах Полтавської області не зобов’язано відшкодовувати державну адресну допомогу.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

Судовим розглядом встановлено, що згідно з актом щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, які мають право на отримання пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, за лютий 2010 року відділенням Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Великобагачанському та Решетилівському районах Полтавської області  не прийнято до заліку суми грошових коштів, виплачених ОСОБА_1 в загальному розмірі 544,00 грн, в тому числі основний розмір пенсії –93,67 грн та державну адресну допомогу –450,33 грн.

Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Відповідно до статті 4 вказаних Основ в Україні залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття.

Також відповідно до вказаної статті відносини, що виникають за зазначеними в частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.

За пенсійним страхуванням згідно зі статтею 25 Основ надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених пунктом 4 цієї статті; медичні профілактично-реабілітаційні заходи;  допомога на поховання пенсіонерів.

Відповідно до пункту 4 цієї ж статті за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням;  відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

У частині 4 статті 26 Основ встановлено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсія у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тобто тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, відповідно до статті 25 Основ, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Пунктом 2 статті 7 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", який набрав чинності з 01.04.2001, встановлено, що фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 01.04.2001, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.

Потерпілі, документи яких не передані до фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і фондом у подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

Частиною 2 статті 24 Закону "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" закріплене аналогічне правило - якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Сфера дії цього Закону поширюється на таку категорію інвалідів, щодо відшкодування витрат на виплату пенсій яким виник спір.

За змістом частини 2 статті 2 зазначеного Закону особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

При цьому право на таке забезпечення, яке встановлено в Україні, не залежить від того, в якій із колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві з застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.

Підпунктом "а" статті  27 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що громадянам України - переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначаються незалежно від стажу роботи.

Відповідно до пункту 3 розділу XI Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.

Абзацом 3 пункту 3 розділу XI вказаного Закону встановлено, що уся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності цим законом підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної й моральної (немайнової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами й організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

Отже, за змістом наведеної норми обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодувати потерпілим на виробництві та членам їх сімей матеріальну і моральну (немайнову) шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я, не залежить від того, чи сплачували фонду страхові платежі підприємства, що ліквідувалися, та на яких було ушкоджено здоров'я потерпілого.

Доводи відповідача про поширення на спірні відносини положень Угоди про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, завданої працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язані з виконанням ними трудових обов'язків, підписаної 09.09.1994 між частиною держав колишнього СРСР, не є обґрунтованими.

Статтею 2 цієї Угоди передбачено, що відшкодування шкоди, завданої працівнику внаслідок трудового каліцтва, іншого ушкодження здоров'я (у тому числі при настанні втрати працездатності в результаті нещасного випадку на виробництві, пов'язаного з виконанням працівниками трудових обов'язків, після переїзду потерпілого на територію іншої сторони), смерті здійснюється роботодавцем сторони, законодавство якої поширювалось на працівника в момент одержання каліцтва, іншого ушкодження здоров'я, смерті. Роботодавець, відповідальний за завдання шкоди, здійснює її відшкодування відповідно до свого національного законодавства.

Зі змісту вказаної норми слідує, що вона регулює інші відносини, а не ті, які є предметом спору у справі та пов'язані з відшкодуванням витрат Пенсійного фонду України, понесених у зв'язку з виплатою пенсій особам, які стали інвалідами внаслідок нещасного випадку на виробництві на території інших республік СРСР до проголошення Україною незалежності.

Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у сфері пенсійного забезпечення, яка 13.03.1992 була підписана Україною і набрала для неї чинності,  пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць даної угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Статтею 3 цієї Угоди встановлено, що всі витрати, пов'язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за даною угодою, несе держава, яка надає забезпечення.

За змістом наведеної норми взаємні розрахунки між державами можуть проводитися лише на підставі двосторонніх договорів.

Таким чином, суд приходить до висновку, що страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, а в разі виплати такої органами Пенсійного фонду України - відшкодувати останньому витрати, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків і неприйняття Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Великобагачанському та Решетилівському районах Полтавської області до заліку витрат на пенсію ОСОБА_1 за лютий 2010 року є неправомірним.

Разом з тим, обраний позивачем спосіб захисту (відновлення) порушеного права, а саме: зобов'язання включити до акту щомісячної звірки витрат на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, суд вважає таким, що не відповідає змісту прав управління Пенсійного фонду України  щодо відшкодування понесених ним витрат.

Пунктами 5, 6, 7 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 04.03.2003 N 5-4/4, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.05.2003 № 376/7697, встановлено, що органи Пенсійного фонду щомісяця проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків звірку витрат по особових справах потерпілих, складають акт щомісячної звірки, в якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду і управлінням виконавчої дирекції Фонду на місцях.

Головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі поданих актів узагальнюють і узгоджують Довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі вищевказаної Довідки на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.

Згаданий Порядок визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду витрат та не врегульовує спірних відносин, які виникли в цьому випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки  розраховано на відсутність спору.

У разі незгоди на підписання актів з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків у судовому порядку мають вирішуватись вимоги про стягнення, а не підписання актів звірки.

Положеннями Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" встановлено, що страхові виплати мають бути пов’язані із страховими випадками, що спричинені ушкодженням здоров’я внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання застрахованої особи.

Відповідно до пункту 4 Порядку відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій. 

Даний перелік є вичерпним і щомісячна державна адресна допомога до пенсії, яка призначена і виплачена позивачем ОСОБА_1 згідно постанови Кабінету Міністрів України  "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" від 26.03.2008 № 265, не пов’язана з настанням страхових випадків, а тому не повинна відшкодовуватися Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань Пенсійному фонду України.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову Управління Пенсійного фонду України у Великобагачанському та Решетилівському районах Полтавської області лише в частині стягнення витрат в сумі 93,67 грн на виплату і доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, виплаченої ОСОБА_1 за лютий 2010 року. В задоволенні іншої частини позовних вимог слід відмовити.

Отже, позов підлягає задоволенню частково.

На підставі викладеного, керуючись  статтями 160-163  Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України у Великобагачанському районі до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування  від нещасних випадків  на виробництві та професійних захворювань у Великобагачанському та Решетилівському районах Полтавської області про зобов'язання вчинити дії та стягнення витрат на виплату пенсій на загальну суму 544,00 грн задовольнити частково.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування  від нещасних випадків  на виробництві та професійних захворювань у Великобагачанському та Решетилівському районах Полтавської області (вул. Чекалових, 21, с. Велика Багачка, Полтавська область, код 25940744) на користь Управління Пенсійного фонду України у Великобагачанському районі (вул. Шевченка, 73, с. Велика Багачка, Полтавська область, р/р 25601301273 в Полтавському обласному управлінні ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 331467, код ЄДРПОУ 22529652) витрати на виплату пенсії ОСОБА_1 по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, виплаченої за лютий 2010 року на суму 93 (дев'яносто три) грн 67 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10 - денний строк з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.  Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 18 травня 2010 року.

          Суддя                                                                                Н.І. Слободянюк