Рішення

від 06.04.2021 по справі 134/201/21

КРИЖОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 134/201/21

2/134/122/2021

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

06 квітня 2021 року смт. Крижопіль

Крижопільський районний суд Вінницької області

в складі:

головуючої судді Кантонистої О.О.

за участю секретаря судового засідання Коваль Т.А.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Крижопіль Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями,

встановив:

02 лютого 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Крикливець Крижопільського району Вінницької області, право власності на цілий житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 , до складу якого входять: житловий будинок - А , житлова площа 35,6 кв.м., загальна площа 88,0 кв.м., веранда - а , нежитлова прибудова - а-1 , літня кухня - Б , тамбур - б , господарська будівля - В , сарай - Г , огорожа - 1-3 .

Ухвалою Крижопільського районного суду від 03 лютого 2021 року відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

За клопотанням представника позивачки - адвоката Глушкова І.П. ухвалою Крижопільського районного суду від 04 березня 2021 року було замінено неналежного відповідача по справі Крижопільську селищну раду на належного - ОСОБА_2

15 березня 2021 року представник позивачки - адвокат Глушков І.П. подав заяву про зміну підстав позову, в якій просив визнати за позивачкою ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 , з яких: 1/4 частина будинку з господарськими будівлями в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Крикливець Крижопільського району Вінницької області, 2/4 частини - не витребуваних членами колишнього колгоспного двору ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , 1/4 частина - належна позивачці як члену колишнього колгоспного двору.

В обґрунтування заявленого позову представник позивачки вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_3 , яка проживала по АДРЕСА_1 . Позивачка є спадкоємицею першої черги за законом після смерті матері, у встановленому законом порядку прийняла спадщину та оформила спадкові права на частину спадкового майна. Разом з нею спадщину прийняла її сестра - відповідачка ОСОБА_2 , з якою вони уклали договір про поділ спадщини. Їхній батько ОСОБА_4 відмовився від прийняття спадщини після смерті дружини ОСОБА_3 , про що подав нотаріусу відповідну заяву.

Крім того, позивачка, її батьки та сестра були членами колгоспного двору по АДРЕСА_1 та кожному з них станом на 15 квітня 1991 року належало майно колишнього колгоспного двору. Право власності на вказаний житловий будинок з господарськими будівлями ні за ким не зареєстровано, оскільки частки кожного з членів колгоспного двору після припинення колгоспного двору не виділялися і відповідно будинок чи його частина не були включені до маси спадкового майна після смерті матері.

Батько позивачки, будучи зареєстрованим по АДРЕСА_1 , фактично кілька років за вказаною адресою не проживав, на даний час він не оформив належну йому частку в майні бувшого колгоспного двору і відмовився від своєї частки в житловому будинку, крім того, він пропустив трирічний термін позовної давності на витребування частки в майні колишнього колгоспного двору.

Відповідачка ОСОБА_2 у 2005 року вибула на постійне місце проживання в смт. Крижопіль, що підтверджується відміткою про реєстрацію місця проживання в її паспорті, частку в майні бувшого колгоспного двору не витребувала і також пропустила строк позовної давності для її витребування.

Таким чином, члени колишнього колгоспного двору ОСОБА_4 та ОСОБА_2 після набрання чинності Законом України Про власність свої частки в майні колгоспного двору не витребували і не оформили на них право власності, а частка спадкодавця ОСОБА_3 зберігається, оскільки вона проживала на день смерті у спірному будинку і не втратила право на виділення частки з майна колишнього колгоспного двору.

В зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спірний будинок, позивачка не може оформити спадщину на належну матері 1/4 частину даного будинку та оформити право власності на інших 3/4 частини будинку.

Представник позивачки - адвокат Глушков І.П. подав заяву про розгляд справи у відсутності сторони позивачки, позов підтримує, просить задовольнити.

Відповідачка також направила до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позов визнає у повному обсязі.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Позов підлягає задоволенню в порядку, визначеному ч. 4 ст. 206 ЦПК України, оскільки визнання відповідачкою позову не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.

Відповідно до роз`яснень, що викладені в пункті 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності , спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме:

а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба);

б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.

На витребування частки з майна колишнього колгоспного двору, що збереглося на 15 квітня 1991 року, поширюється загальний трирічний строк позовної давності.

Згідно ч. 1 ст. 120 ЦК УРСР в редакції 1963 року колгоспний двір - це сімейно-трудове об`єднання осіб, які використовують майно двору для ведення підсобного господарства і для сімейних потреб. Майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності (стаття 112 цього Кодексу).

Положеннями ст. 126 ЦК УРСР встановлено, що працездатний член колгоспного двору втрачає право на частку в майні двору, якщо він не менше трьох років підряд не брав участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору.

Як вбачається з довідки виконавчого комітету Крикливецької сільської ради Крижопільського району Вінницької області від 07 вересня 2020 року № 203, згідно погосподарської книги Крикливецької сільської ради № 5 особового рахунку № НОМЕР_1 , житловий будинок АДРЕСА_1 відноситься до суспільної групи колгоспників. Станом на 15 квітня 1991 року (до набрання чинності Законом України Про власність ) склад двору був слідуючий: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Оскільки житловий будинок АДРЕСА_1 згідно записів у погосподарській книзі Крикливецької сільської ради належить до суспільної групи колгоспний двір і станом на 15 квітня 1991 року членами цього колгоспного двору були ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , тому спірний будинок є спільною сумісною власністю усіх його членів.

З технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , замовником якого є ОСОБА_1 , слідує, що будинковолодіння складається з: житлового будинку 1955 року побудови, веранди 1980 року побудови, нежитлової прибудови 1988 року побудови, літньої кухні 1978 року побудови, тамбура 1979 року побудови, господарської будівлі 1985 року побудови, сараю 1990 року побудови, огорожі. Згідно довідки ФОП ОСОБА_7 від 12 жовтня 2020 року № 19/20 середньо-ринкова вартість житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 12 жовтня 2020 року складає 28201,00 грн.

Судом встановлено, що будинок завершений будівництвом до 1991 року, побудований в установленому порядку на підставі відповідних рішень компетентних органів, відповідає будівельним, пожежним, санітарним та технічним нормам, що підтверджується даними технічної інвентаризації.

Фактично будівництво житлового будинку здійснювалось у період дії норм Цивільного кодексу Української РСР 1963 року, відповідно до положень якого виникнення права власності на будинок не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК України та Законом України від 01 липня 2004 року Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Крім того, до 05 серпня 1992 року, тобто до затвердження постановою Кабінету Міністрів України № 449 порядку прийняття в експлуатацію об`єктів недержавного замовлення, не передбачалося процедури введення приватних будинків в експлуатацію з метою подальшого оформлення права власності. Для реєстрації права власності будинку, збудованого до 05 серпня 1992 року достатньо висновку про технічний стан будинку, що складається Бюро технічної інвентаризації.

Відповідно до ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки) виникає з моменту завершення будівництва. Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ст. ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 1 статті 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно чинного на час відкриття спадщини законодавства, спадкоємцем, що прийняв спадщину, вважається особа, яка постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, ця особа не заявила про відмову від спадщини, а також спадкоємцем, що прийняв спадщину, є особа, яка на час відкриття спадщини не проживала постійно із спадкодавцем, однак у шестимісячний строк з часу відкриття спадщини подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 3 ст. 1268, ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Крикливець Крижопільського району Вінницької області померла ОСОБА_3 , яка для позивачки ОСОБА_1 була матір`ю. ОСОБА_3 на день смерті була зареєстрована та проживала по АДРЕСА_1 . Разом з нею за вказаною адресою були зареєстровані: чоловік ОСОБА_4 , дочка ОСОБА_1 , зять ОСОБА_8 , онука ОСОБА_9 , онука ОСОБА_10 .

27 листопада 2020 року ОСОБА_1 подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_3 . Того ж дня заяву про прийняття спадщини після смерті матері нотаріусу подала також відповідачка ОСОБА_2 , яка є рідною сестрою позивачки. Їхній батько ОСОБА_4 відмовився від отримання спадкового майна після смерті дружини ОСОБА_3 , про що подав нотаріусу відповідну заяву.

12 лютого 2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали договір про поділ спадщини після смерті ОСОБА_3 , посвідчений того ж дня приватним нотаріусом Крижопільського районного нотаріального округу Питель М.С., зареєстрований в реєстрі за № 251, за яким: право власності на житловий будинок АДРЕСА_2 переходить до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 1/2 частці кожній; право власності на земельну ділянку, розміром 2,0489 га, кадастровий номер 0521984400:04:001:0196, та на земельну ділянку розміром 1,8052 га, кадастровий номер 0521984400:03:002:0071, що знаходяться на території Крикливецької сільської ради Крижопільського району, переходить до ОСОБА_2 ; право власності на земельну ділянку, розміром 1,8239 га, кадастровий номер 0521984400:03:002:0073, що знаходиться на території Крикливецької сільської ради Крижопільського району, переходить до ОСОБА_1

12 лютого 2021 року приватним нотаріусом Крижопільського районного нотаріального округу Питель М.С. на підставі вищевказаного договору про поділ спадкового майна від 12 лютого 2021 року було видано на ім`я ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 на 1/2 частку житлового будинку АДРЕСА_2 .

Вказані обставини підтверджуються: свідоцтвом про смерть ОСОБА_3 серії НОМЕР_2 від 14 липня 2020 року, довідками Крикливецької сільської ради Крижопільського району Вінницької області від 14 липня 2020 року № № 127, 129 та від 25 листопада 2020 року № 254 про місце проживання та склад сім`ї ОСОБА_3 на день смерті, заявами ОСОБА_4 від 15 жовтня 2020 року за № № 71, 72 про відмову від отримання спадкового майна після смерті ОСОБА_3 , свідоцтвом про народження позивачки ОСОБА_1 від 21 вересня 1978 року, свідоцтвом про одруження позивачки серії НОМЕР_3 від 01 травня 2004 року, витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 62662010 від 27 листопада 2020 року, матеріалами спадкової справи № 274/2020, заведеної до майна ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З огляду на викладене, враховуючи відмову батька позивачки ОСОБА_4 від оформлення спадкових прав після смерті дружини ОСОБА_3 , а також визнання відповідачкою позову, ОСОБА_1 набула в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_3 право власності на 1/4 частину будинковолодіння по АДРЕСА_1 .

29 січня 2021 року приватний нотаріус Крижопільського районного нотаріального округу Питель М.С. відмовила позивачці ОСОБА_1 в оформленні спадщини на житловий будинок АДРЕСА_1 після смерті матері ОСОБА_3 через відсутність правовстановлюючих документів на будинок.

У п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.05.2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування роз`яснено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Враховуючи, що позивачка є спадкоємицею за законом після смерті матері ОСОБА_3 та своєчасно прийняла спадщину, тому суд вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими, у зв`язку із чим за позивачкою слід визнати право власності на 1/4 частки спірного домоволодіння в порядку спадкування.

При вирішенні даної позовної вимоги суд виходить з того, що згідно п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності за № 20 від 22 грудня 1995 року частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини.

Окрім цього, позивачці не визначена частка в майні колишнього колгоспного двору, що збереглася на теперішній час, що унеможливлює отримання нею свідоцтва про право власності на дане нерухоме майно.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільного права є визнання права.

Приймаючи до уваги, що ОСОБА_4 відмовився від отримання належної йому частки спірного домоволодіння, відповідачка ОСОБА_2 позов визнала, будь-яку частку в майні колгоспного двору ОСОБА_4 та ОСОБА_2 не витребували по сьогоднішній день, суд вважає, що вони втратили частки в майні колишнього колгоспного двору даного домоволодіння в зв`язку із відмовою від права на частку майна у колишньому колгоспному двору.

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, враховуючи викладене, оцінюючи належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, розглянувши справу в межах заявлених вимог, суд вважає, що за позивачкою слід визнати право власності на цілий житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 , з яких: 1/4 частина - належна позивачці частка в майні колишнього колгоспного двору, 1/4 частина - у порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Крикливець Крижопільського району Вінницької області, 1/4 частина - у зв`язку із відмовою від права на частку майна у колишньому колгоспному двору ОСОБА_4 , 1/4 частина - у зв`язку із відмовою від права на частку майна у колишньому колгоспному двору ОСОБА_2 .

Керуючись ст. ст. 12, 13, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , право власності на цілий житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 , до складу якого входять: житловий будинок - А , житлова площа 35,6 кв.м., загальна площа 88,0 кв.м., веранда - а , нежитлова прибудова - а-1 , літня кухня - Б , тамбур - б , господарська будівля - В , сарай - Г , огорожа - 1-3 , з яких: 1/4 частина - належна ОСОБА_1 частка в майні колишнього колгоспного двору, 1/4 частина - у порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Крикливець Крижопільського району Вінницької області, 1/4 частина - у зв`язку із відмовою від права на частку майна у колишньому колгоспному двору ОСОБА_4 , 1/4 частина - у зв`язку із відмовою від права на частку майна у колишньому колгоспному двору ОСОБА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду, через суд, який ухвалив рішення, протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивачка: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Відповідачка: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Суддя