Рішення

від 12.04.2021 по справі 495/1277/21

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/1277/21

рішення

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

12 квітня 2021 року м. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючої одноособово судді - Шевчук Ю.В.,

при секретарі - Чеботарьовій В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білгород-Дністровську цивільну справу за уточненою позовною заявою ОСОБА_1 до Маяківської сілької ради про визнання права власності,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з уточненим позовом до Маяківської сільської ради про визнання права власності.

Свої позовні вимоги позивачка ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її матір - ОСОБА_2 , яка на день своєї смерті проживала разом з позивачкою та якій вона надавала допомогу. Після смерті матері позивачки відкрилась спадщина у вигляді права власності на 1/6 частину земельної ділянки АДРЕСА_2, площею 1,91 гектари, у межах згідно з планом, розташованих на території Удобненської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (кадастрові номери земельних ділянок 5120887400:01:004:0050, 5120887400:01:004:0051, 5120887400:01:001:0093). Зазначене спадкове майно належало померлій ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 06.06.2012 року, серії НОМЕР_5. Проте звернувшись для оформлення спадщини в нотаріальному порядку до приватного нотаріуса Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Драченко А.Н., позивачка ОСОБА_1 отримала відмову через те, що у неї відсутній правовстановлюючий документ на спадкове майно, тому вона змушена звертатись до суду за захистом своїх законних прав та інтересів.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з`явилась, проте надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити у повному обсязі.

В судове засідання представник відповідача Маяківської сільської ради в судове засідання не з`явився, однак надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню за слідуючими підставами.

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що спадкодавець ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 06 березня 2018 року Білгород-Дністровським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис №294.

Те, що позивачка є дочкою померлої ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , вданого 30 січня 1968 року Старокозацькою селищною радою Білгород-Дністровського району Одеської області, актовий запис №08 та Свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 , виданого 27 квітня 1987 року Старокозацькою селищною радою Білгород-Дністровського району Одеської області, актовий запис №18.

За життя померлою ОСОБА_2 було складено заповіт, посвідчений 04.12.2017 року в.о. старости Виконавчого комітету Удобненської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області та зареєстрований в реєстрі за №112, згідно якого, усе своє нерухоме та рухоме майно померла заповіла позивачці ОСОБА_1 .

Те, що за життя померлій ОСОБА_2 належало право власності на 1/6 частину земельної ділянки АДРЕСА_2, площею 1,91 гектари, у межах згідно з планом, розташованих на території Удобненської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (кадастрові номери земельних ділянок 5120887400:01:004:0050, 5120887400:01:004:0051, 5120887400:01:001:0093), підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданого 06.06.2012 року, серії НОМЕР_5, зареєстрованого в реєстрі за №1830 та Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №30677386 від 06.06.2012 року.

Звернувшись до приватного нотаріуса Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Драченко А.Н. зі зверненням щодо отримання Свідоцтва про право на спадщину на майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_2 , позивачка ОСОБА_1 отримала довідку №21/01-16 від 04.03.2021 року, в якій їй було відмовлено в оформленні спадщини в нотаріальному порядку через те, що у неї відсутній правовстановлюючий документ на спадкове майно.

Згідно довідки №107 від 22.02.2021 року, виданої Маяківською сільською радою, померла ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . На момент смерті фактично разом з нею з 2012 року проживала її донька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка доглядала за нею, з якою вони вели спільне господарство та яка здійснила поховання померлої.

Згідно відповіді Білгород-Дністровської районної державної нотаріальної контори №193/01-16 від 12.03.2021 року, спадкова справа до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 не заводилась.

У пункті 23 Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування роз`яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Як роз`яснено в підпункті 3.3 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільний і кримінальних справ від 16.05.2013 року №24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування за відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців0.

Згідно ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкоємцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину.

Таким чином, внаслідок відкриття спадщини у спадкоємців за законом або за заповітом виникає право спадкування. Спадкове майно переходить до спадкоємців лише за умови, що вони виявили згоду щодо прийняття спадщини. Прийняття спадщини - це не обов`язок спадкоємців, а їх право.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Згідно положеньстатті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутись до нотаріуса. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім`я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.

Відповідно до ч.1 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Згідно ч. 1, 2 статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч.1,2 статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно статті 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно статті 12,13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Кожна сторона повинна довести ті обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 6 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказі в їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, приймаючи до уваги все наведене вище, суд вважає, що уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 до Маяківської сілької ради про визнання права власності є обґрунтованими, доведеними, тобто такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.328 ч.1, 1516-1218, 1261 ч.1, 1268, 1296, 1297 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 128, 223, 247, 259, 263, 264, 265, 268, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 до Маяківської сілької ради про визнання права власності - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 , право власності на 1/6 частину земельної ділянки АДРЕСА_2 , площею 1,91 гектари, у межах згідно з планом, у тому числі по угіддям: під ріллею - 0,8860 гектари, під будівлями, лісами та іншим угіддями - 1,0171 гектари, розташованих на території Удобненської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, кадастрові номери земельних ділянок - 5120887400:01:004:0050, 5120887400:01:004:0051, 5120887400:01:001:0093, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення, (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

У відповідності до п.п. 15.5 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через Білгород-Дністровський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя: