Рішення

від 12.04.2021 по справі 477/787/20

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/787/20

Провадження №2/477/53/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2021 року м. Миколаїв

Жовтневий районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді Козаченка Р.В.,

із секретарем судового засідання - Бітюковою С.В.,

розглянувши в м. Миколаєві без участі сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який як законний представник діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 , до Шевченківської сільської ради Вітовського району Миколаївської області та до Веснянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

В травні 2020 року позивачка ОСОБА_1 та позивач ОСОБА_2 , який діяв в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 , звернулися до суду із позовом, в якому просили визнати за кожним із них право власності на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування своїх вимог вказували, що після смерті ОСОБА_4 залишився спадок, в тому числі й 1/3 частина зазначеної квартири, яку вони не взмозі оформити в нотаріальному порядку через те, що відсутній належним чином оформлений правовстановлюючий документ на спадкове майно.

В підготовчому судовому засіданні позивач ОСОБА_2 , який діяв в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 , та позивачка ОСОБА_1 подали уточнену позовну заяву зі збільшеними позовними вимогами, відповідно до яких просили визнати за ОСОБА_3 тільки право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 в цілому на 1/3 частину зазначеної квартири, а за ОСОБА_1 - право власності на квартиру АДРЕСА_2 в тому ж селі та право власності на земельну ділянку, площею 5,4194 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану в межах території Кир`яківської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області.

В обґрунтування цих вимог, окрім раніше виписаного обґрунтування в первісному позові, вказали, що згідно їх договірній домовленості вони розподілили описаним вище способом спадкове майно, але в нотаріальному порядку його оформити вони не мають змоги зробити, так як відсутні належним чином правовстановлюючі документи.

Під час розгляду справи ухвалою суду від 11 січня 2021 року до участі в її розгляді було залучено в якості співвідповідача Веснянську сільську раду Миколаївського району Миколаївської області, в межах території якої знаходиться спадкова земельна ділянка.

В судове засідання сторони не з`явилися, про його час та місце були повідомлені належним чином, позивачі надали заяви, в яких позов підтримали та просили задовольнити, представників відповідачів в своїй заявах також просили розглядати справу без їх участі.

Суд, вважаючи за можливе здійснити розгляд справи за відсутності сторін, дослідивши матеріали справи, в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих доказів, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 і після її смерті відкрилася спадщина, в тому числі на нерухоме майно у виді 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 .

Положення ч.ч.1-4 ст. 1268, ч.1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України вказують на те, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину шляхом подання відповідної заяви до нотаріальної контори за місцем її відкриття або шляхом проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

При цьому в ч. ст. 1268 ЦК України визначено, що малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою-четвертою статті 1273 цього Кодексу.

На час відкриття спадщини (час смерті) ОСОБА_4 з нею були зареєстровані та проживали: співмешканець ОСОБА_2 та син ОСОБА_3 , який на час смерті матері був неповнолітнім - ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Крім того, відповідно до копії спадкової справи, заведеної після смерті

ОСОБА_4 Вітовською державною нотаріальною конторою Миколаївської області, із заявою про прийняття спадщини звернулася й інша її дочка - ОСОБА_1 .

Вони (син та дочка) відносяться до спадкоємців першої черги за законом, що передбачено ст. 1261 ЦК України, і вважаються такими, що прийняли спадщину.

Згідно зі ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті; у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу; право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Заповіту ОСОБА_4 не встановлено, тому спадкування після її смерті повинно здійснюватися за законом.

В той же час, нотаріальному оформленню спадщини заважає відсутність оригіналу правовстановлюючого документу на спадкову квартиру.

За пунктами 4.14-4.18 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства Юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року передбачено, що за відсутністю у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадок правовстановлюючих документів, нотаріус роз`яснює йому вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

В той же час, копією свідоцтва про право власності, виданого 05 грудня 2008 року Шевченківської сільської ради Вітовського району Миколаївської області, підтверджується, що 1/3 частина квартири належала ОСОБА_4 (яка на час набуття права власності мала прізвище ОСОБА_4 ).

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Положення ч. 1 ст. 15 та ст. 392 ЦК України вказують, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Крім того, після смерті ОСОБА_4 існує й інше спадкове майно:

- житлова квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_2 ;

- земельна ділянка, площею 5,4194 га, виділена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована в межах території Веснянської сільської ради (до об`єднання територіальних громад - територія Кир`яківської сільської ради) Миколаївського району Миколаївської області, кадастровий номер ділянки - 4824280900:06:000:0044, яку вона отримала в порядку спадкування після смерті бабусі ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до свідоцва про спадщину від 29 серпня 2017 року.

Згідно з ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельні ділянки переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

За загальним правилом, визначеним у ч. 1 ст. 1267 ЦК України, частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

В той же час, в частині 2 та ч. 3 цієї статті передбачено, що спадкоємці за усною угодою між собою, якщо це стосується рухомого майна, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них; а за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріусом, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, вони можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.

Однак кожен із спадкоємців бажає успадкувати окреме майно, а не його частки.

В ЦК України прямо не було передбачено можливості розподілу між спадкоємцями видів спадщини - спадкового майна, хоча норми закону, яка б забороняла це здійснити, не існує.

Кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі, що передбачено

ст.ст. 364, 370 ЦК України.

Учасники цивільних відносин вільні у своєму волевиявленні, якщо воно не суперечить законодавству, не порушують моральні засади суспільства, права інших осіб, не шкодить довкіллю або культурній спадщині (ст.ст. 1 - 8 ЦК України).

Таким чином законом, хоча й визначена рівність часток спадкоємців у спадщині, однак не заборонено розподіл спадщини між ними (в тому числі нерухомого та рухомого майна) відповідно до їх законних часток, чи з певним відхиленням від рівності часток за їх домовленістю, що і було вчинено спадкоємцями після смерті ОСОБА_4 .

Так, згідно їх домовленості (від імені неповнолітнього спадкоємця діє законний представник), вони узгодили, що після смерті її смерті вони спадкують: ОСОБА_1 - земельну ділянку площею 5,4194 га та житловий квартиру АДРЕСА_2 , а ОСОБА_3 - 1/3 частину житлової квартири АДРЕСА_1 того ж села та все рухоме майно, належне спадкодавиці: посуд, килими, меблі, кошти, речі домашнього вжитку.

Нотаріально укласти договір про це вони не мають можливості через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на нерухоме майно.

Враховуючи, що іншим способом, окрім судового порядку, позивачі не можуть захистити своє спадкове майнове право, тому відповідно до ст. 16 ЦК України воно підлягає захисту шляхом визнання за ними права на нерухомість в порядку спадкування за законом згідно досягнутої між ними домовленості.

Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. 4, 19, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на майно:

- житлову квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 ;

- земельну ділянку, площею 5,4194 га, виділену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану в межах території Веснянської сільської ради (до об`єднання територіальних громад - територія Кир`яківської сільської ради) Миколаївського району Миколаївської області, кадастровий номер ділянки - 4824280900:06:000:0044.

Визнати за ОСОБА_3 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/3 частину житлової квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду через Жовтневий районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину рішення, його повний текст було складено на 05 квітня 2021 року.

Суддя Р.В. Козаченко