Ухвала

від 08.04.2021 по справі 357/2688/20

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/2688/20

1-кп/357/413/21

Категорія 227

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2021 року м. Біла Церква

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого - судді: ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Біла Церква, Київської області у залі судового засідання № 1, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020110030000015 від 02.01.2020 відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква, Київської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, працюючого водієм автотранспортних засобів ТОВ «Управляюча компанія«НАШ РАДНИК», одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурор Білоцерківської окружної прокуратури Київської області: ОСОБА_4 ,

потерпіла: ОСОБА_5 ,

представник потерпілого адвокат: ОСОБА_6 ,

захисник - адвокат: ОСОБА_7 ,

обвинувачений: ОСОБА_3 ,

У С Т А Н О В И В:

Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається

До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області 12.03.2020 надійшов затверджений прокурором Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_4 обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020110030000015 від 02.01.2020 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Ухвалою суду від 16.03.2020 призначено підготовче судове засідання, яке неодноразово відкладалось у зв`язку з неявкою учасників кримінального провадження. 28.07.2020 ухвалою суду призначено судовий розгляд та прийнято до розгляду цивільний позов.

Під час судового розгляду через канцелярію суду надійшло клопотання Трудового колективу Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «НАШ РАДНИК» про звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 47 КК України та передачі останнього на поруки трудовому колективу ТОВ «Управляюча компанія «НАШ РАДНИК», до клопотання додано витяг з протоколу № 2 загальних зборів трудового колективу зазначеного підприємства, про передачу обвинуваченого на поруки; копію державної реєстрації ТОВ «Управляюча компанія «НАШ РАДНИК», копія трудової книжки обвинуваченого з відповідним записом про прийняття останнього на роботу до ТОВ «Управляюча компанія «НАШ РАДНИК», а також трудова характеристика на ОСОБА_3 .

З клопотання вбачається, що трудовий колектив ТОВ «Управляюча компанія «НАШ РАДНИК» на загальних зборах вирішив взяти на поруки ОСОБА_3 та здійснювати заходи виховного характеру відносно останнього.

Встановлені судом обставини із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів

Судом встановлено, що 01.01.2020 приблизно о 19.00 год. водій ОСОБА_3 , керуючи технічно справним автомобілем марки «MITSUBIHI OUTLANDER», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись в лівій смузі руху по вул. Леваневського зі сторони вул. Героїв Крут в напрямку вул. Шевченка в м. Біла Церква, Київської області, де на регульованому перехресті вул. Леваневського та вул. Некрасова, порушив вимоги п. 1.5 Правил дорожнього руху України, в якому зазначено: «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду та руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків», п. 2.3 (б) Правил дорожнього руху України: «Для забезпечення дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та закріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі», п. 12.1 Правил дорожнього руху України, де вказано, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним; проявив бездіяльність та неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою, не відреагував на її зміну, не вибрав безпечної швидкості, не врахував дорожньої обстановки, щоб мати змогу постійно контролювати рух та безпечно керувати ним, в результаті чого допустив занос керованого ним автомобіля та виїхав на смугу зустрічного руху, де здійснив зіткнення з автомобілем «CHERY AMULET», державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_5 .

В результаті дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля «CHERY AMULET», державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження у вигляді перелому обох кісток лівого передпліччя у середній третині. Дані ушкодження відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, так, як для повного зрощування переломів необхідно тривалий строк більш ніж 3 тижні.

Сукупність допущених водієм ОСОБА_3 вимог п.п. 1.5, 2.3 (б), 12.1 Правил дорожнього руху України знаходяться в прямому причинному зв`язку із вказаною дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфікуються за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що причинило потерпілому середньої тяжкості ушкодження.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,розкаювався тапояснив,що дійсновін 01.01.2020 приблизно о 19.00 год. керував транспортним засобом «MITSUBIHI OUTLANDER», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Леваневського зі сторони вул. Героїв Крут у напрямку вул. Шевченка в м. Біла Церква, Київської області, де на регульованому перехресті вул. Леваневського та вул. Некрасова, порушив правила дорожнього руху, в наслідок чого допустив занос свого транспортного засобу та виїхав на смугу зустрічного руху, де відбулось зіткнення з автомобілем «CHERY AMULET», під керуванням водія ОСОБА_5 , в результаті чого остання отримала тілесні ушкодження.

Заявлений потерпілою ОСОБА_5 цивільний позов щодо відшкодування моральної шкоди останній, внаслідок вчинення ним дорожньо-транспортної пригоди повністю визнав, надав розписки потерпілої про часткове відшкодування моральної шкоди в розмірі тридцяти трьох тисяч гривень, залишок суми обіцяв в подальшому відшкодувати. Просив вибачення у потерпілої в судовому засіданні, також зазначив, що до теперішнього часу не зміг повністю відшкодувати моральну шкоду потерпілій, оскільки в наслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди, також отримала тілесні ушкодження його дружина, на лікування, якої обвинуваченим витрачаються певні кошти.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 розкаювався у вчиненні зазначеного злочину, вказавши на порушення ним Правил дорожнього руху, відбулося у зв`язку з необранням ним безпечної швидкості руху, щиро розкаювався, визнавши винуватість у вчиненні інкримінованого злочину, підтримав клопотання трудового колективу ТОВ «Управляюча компанія «НАШ «РАДНИК» про передачу його на поруки, просив клопотання задовольнити.

Крім цього судом роз`яснено обвинуваченому ОСОБА_3 наслідки звільнення його від кримінальної відповідальності з нереабілітуючої підстави, передбаченої ст. 47 КК України.

Покази обвинуваченого в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумніві суду у правильності розуміння ним змісту обставин, добровільності та істинності його позиції щодо щирого каяття.

Захисник обвинуваченого підтримав подане клопотання директором ТОВ «Управляюча компанія «НАШ «РАДНИК» та просив його задовольнити, передати ОСОБА_3 на поруки зазначеного трудового колективу.

Прокурор в судовому засіданні зазначив, що обвинувачений ОСОБА_3 підпадає під осіб, які відповідно до ст. 47 КК України підлягають звільненню від кримінальної відповідальності за злочин, передбачений ч. 1 ст. 286 КК України, але прокурор заперечував проти задоволення вказаного клопотання, оскільки ОСОБА_3 у повному обсязі не відшкодував моральну шкоду потерпілій.

Представник потерпілої (цивільного позивача) просив відмовити в задоволенні клопотання директора ТОВ «Управляюча компанія «НАШ «РАДНИК», оскільки до теперішнього часу шкода потерпілій не відшкодована, що свідчить про відсутність у ОСОБА_3 щирого каяття, а також подане клопотання не відповідає вимогам до вказаних клопотань, передбачених ст. 47 КК України. Крім цього поставив під сумнів, щодо кількісного складу трудового колективу, який складається з п`ятьох працівників, що представник потерпілої вважає є недопустимим, щоб обвинуваченого передати на поруки, так як вважає незначним кількісний склад трудового колективу.

Потерпіла (цивільний позивач) ОСОБА_5 підтримала думку свого представника та просила відмовити у задоволенні вказаного клопотання про передачу обвинуваченого на поруки до трудового колективу.

В судове засідання представник трудового колективу ТОВ «Управляюча компанія «НАШ РАДНИК» не з`явився, проте, на адресу суду надійшла заява, в якій останній просив суд розглянути клопотання без його участі, клопотання трудового колективу підтримує в повному обсязі.

Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положенням закону, яким керувався

Суд, вислухавши клопотання про передачу обвинуваченого ОСОБА_3 на поруки трудового колективу, вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, приходить до наступного висновку.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом, зокрема, у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність (частина перша статті 285 КПК України).

Згідно з положеннями частин першої, четвертої статті 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом: якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Статтею 47 КК України (в редакції Закону № 1698-VII від 14.10.2014, № 2617- VIIІ від 22.11.2018, яка діяла на час вчинення діяння) передбачено, що особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, та щиро покаялася, може бути звільнено від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їхнім клопотанням за умови, що вона протягом року з дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.

У разі порушення умов передачі на поруки особа притягається до кримінальної відповідальності за вчинений нею злочин.

За роз`ясненнями, викладеними у пунктах 5, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», особу можна звільнити від кримінальної відповідальності з передачею на поруки (стаття 47 КК України) за умови, що вона вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості; підставою такого звільнення є щире розкаяння особи, яке свідчить про її бажання спокутувати провину перед колективом підприємства, установи чи організації та виправити свою поведінку; особу, яка не визнала себе винною у вчиненні злочину, передавати на поруки не можна. Звільнення від кримінальної відповідальності за статтею 47 КК України можливе лише за клопотанням колективу підприємства, установи чи організації, членом якого є особа, про передачу її на поруки. Звернення з клопотанням крім колективу можуть ініціювати сам обвинувачений (підсудний) або його родичі, потерпілий, а також прокурор, слідчий чи особа, яка провадить дізнання; воно має бути оформлене протоколом загальних зборів колективу, який долучається до справи. За наявності зазначених вище обставин, а також належно оформленого клопотання суд вправі (але не зобов`язаний) звільнити особу від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу. При цьому звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі статті 47 КК України має умовний характер, а саме: ця особа протягом року з дня передачі на поруки повинна виправдати довіру колективу, не ухилятися від заходів виховного характеру та не порушувати громадський порядок.

Аналогічну правову позицію виклав Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду у постанові від 07.08.2019 у справі № 632/795/18 та зазначив, що звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з передачею особи на поруки може мати місце за сукупності таких умов: 1) особа вчинила злочин вперше; 2) діяння належить до злочинів невеликої або середньої тяжкості; 3) особа, яка вчинила злочин, щиро розкаялася; 4) колектив підприємства, установи чи організації звернувся з клопотанням про передачу йому на поруки такої особи; 5) особа, яка вчинила злочин, не заперечує проти закриття кримінальної справи за цією нереабілітуючою підставою. Отже, підставою такого звільнення є щире каяття особи, яке свідчить про її бажання спокутувати провину перед колективом та виправити свою поведінку. Також звільнення від кримінальної відповідальності за статтею 47 КК України можливе лише за клопотанням колективу, членом якого є особа, про передачу її на поруки. Воно має бути оформлене протоколом загальних зборів колективу, який долучається до справи. За наявності зазначених вище обставин суд вправі звільнити особу від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки трудовому колективу. Виходячи з наведених положень закону, питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки є правом, а не обов`язком суду і є виправданим лише тоді, коли суд дійде висновку про те, що виправлення конкретної особи, яка вчинила злочин, є можливим без фактичного застосування до неї передбачених законом України про кримінальну відповідальність заходів примусу.

З викладеного вбачається, що Кримінальний Закон дозволяє звільнити особу від кримінальної відповідальності у зв`язку з передачею її на поруки лише за наявності клопотання колективу підприємства, установи чи організації.

При цьому, згідно п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» передбачено, що звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 47 КК України має умовний характер, а саме: ця особа протягом року з дня передачі на поруки повинна виправдати довіру колективу, не ухилятися від заходів виховного характеру та не порушувати громадський порядок.

Зважаючи на усе викладене та переконавшись, що діяння, яке поставлено за провину обвинуваченому ОСОБА_3 , дійсно мало місце, воно містить склад злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, який відповідно за визначенням статті 12 КК України в редакції, що діяла на час вчинення діяння є злочином невеликої тяжкості, який не є корупційним, і ОСОБА_3 вину в його вчиненні визнав в повному обсязі, проте в судовому засіданні встановлено, що злочин вчинив вперше, тобто обвинувачений раніше не судимий, щиро покаявся у вчиненому, дав правдиві покази, про що свідчить його бажання спокутувати провину перед колективом підприємства, установи чи організації та виправити свою поведінку, вибачився перед потерпілою, надавав органу досудового розслідування і в суді покази, якими підтвердив вчинення ним інкримінованого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, згоден на закриття кримінального провадження на підставі статті 47 КК України, частково добровільно відшкодував моральну шкоду потерпілій, підтримав зазначене клопотання в судовому засіданні.

Таким чином суд визнає, що обвинувачений щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину, а також частково добровільно відшкодував завданий збиток потерпілої.

Адже, щире розкаяння характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.

Розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого, що відповідає правової позиції викладеної у постанові ККС ВС від 22.03.2018 у справі № 759/7784/15-к.

Так, обвинувачений в судовому засіданні неодноразово висловив щирий жаль з приводу учинених ними дій та осуд своєї поведінки, просив вибачення у потерпілої, в судовому засіданні, обвинувачений визнав всі встановлені фактичні обставини по кримінальному провадженню, отже визнав свою вину в повному обсязі.

Активне сприяння розкриттю злочину з боку обвинуваченого виразилось у активному сприянні у встановленні обставин, регламентованих ст. 91 КПК України.

Враховуючи, що відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди полягає в добровільному задоволенні винним або іншими особами, зокрема батьками чи близькими родичами, обґрунтованих претензій потерпілого щодо відшкодування заподіяної злочином матеріальної та моральної шкоди. Так, судом враховано часткове відшкодування потерпілій по кримінальну провадженню моральної шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, враховуючи щомісячний дохід обвинуваченого в розмірі від 4025,00 грн. до 2898,00 грн., останній добровільно відшкодував потерпілій моральну шкоду в розмірі 33000,00 гривень, що підтверджується відповідними розписками потерпілої, наданих в судовому засіданні обвинуваченим, проти чого також не заперечувала потерпіла, що свідчить про бажання обвинуваченого ОСОБА_3 спокутувати провину перед потерпілою, колективом та виправити свою поведінку.

З приводу відшкодування моральної шкоди в повному обсязі потерпілій, то обвинувачений ОСОБА_3 не заперечував її відшкодувати поступово в розумних межах, з урахування розміру його заробітної плати.

Так, в судовому засіданні встановлено, що до клопотання трудового колективу додано оригінал клопотання трудового колективу ТОВ «Управляюча компанія «НАШ РАДНИК» про передачу обвинуваченого ОСОБА_3 їм на поруки, підписане уповноваженою особою - директором цього підприємства ОСОБА_8 , повноваження якого підтверджено випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та витягом із статуту, до клопотання додано виписку з протоколу загальних зборів трудового колективу ТОВ «Управляюча компанія «НАШ РАДНИК» від 04.12.2020 № 2, а також виробничу характеристику на працівника ТОВ «Управляюча компанія НАШ РАДНИК» ОСОБА_3 як професійно підготовленого, дисциплінованого, відповідального, трудолюбивого працівника, який з повною відповідальністю та вчасно виконує покладені на нього обов`язки, не має жодних порушень трудової дисципліни, в трудовому колективі підтримує дружні стосунки, користується повагою, авторитетом.

З наданих та досліджених в судовому засіданні документів встановлено, що трудовий колектив ТОВ «Управляюча компанія НАШ «РАДНИК», в якому працює обвинувачений ОСОБА_3 з 06.07.2020 по теперішній час обіймає посаду водія та здатний буде здійснювати заходи виховного характеру, виходячи із покладених на нього посадових обов`язків.

Отже, з наведених обставин, врахувавши позиції учасників судового провадження, враховуючи, що питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності з передачею особи на поруки є правом, а не обов`язком суду і є виправданим лише тоді, коли суд дійде висновку про те, що виправлення конкретної особи, яка вчинила злочин, є можливим без фактичного застосування до неї заходів кримінально-правової репресії, тобто суд користуючись дискреційними повноваження, вважає за можливим звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності в порядку ст. 47 КК України.

Крім цього суд вважає, що доводи представника потерпілого про неналежне оформлення клопотання трудового колективу ТОВ «Управляюча компанія НАШ РАДНИК» про передачу особи на поруки, то вони не заслуговують на увагу.

Відтак, посилання представника потерпілої та прокурора на те, що обвинуваченим не в повному обсязі відшкодована потерпілій моральна шкода, завдана кримінальним правопорушенням, у зв`язку з чим не можливо задовольнити клопотання про передачу ОСОБА_3 на поруки трудового колективу ТОВ «Управляюча компанія НАШ РАДНИК», також не заслуговують на увагу та спростовують вищевикладеними обставинами.

Тому суд за наведених обставин, врахувавши висловлені учасниками судового провадження, зокрема, прокурором, обвинуваченим, його захисником, представником потерпілої та потерпілою позиції, дійшов до висновку, що клопотання обвинуваченого підлягає задоволенню, він може бути звільнений від кримінальної відповідальності у зв`язку з передачею його на поруки, тому кримінальне провадження слід закрити.

З урахуванням наведеного вирішуючи питання щодо заявленого потерпілою/цивільним позивачем ОСОБА_5 до ОСОБА_3 та Приватного акціонерного товариства «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП» цивільного позову, суд виходить з того, що за змістом частини першої статті 129 КПК України суд вирішує цивільний позов у кримінальному провадженні шляхом його задоволення повністю або частково чи відмови в ньому у випадку ухвалення обвинувального вироку або постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. У разі закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності цивільний позов не розглядається, а вимоги потерпілого/цивільного позивача можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства, що узгоджується з правовою позицією викладеної Верховним Судом у постанові від 24.05.2018 у справі № 531/2332/14-к. Відтак, зазначений цивільний позов підлягає залишенню без розгляду.

Питання щодо речових доказів та процесуальних витрат суд вирішує відповідно до вимог статей 100, 124 КПК України.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався.

Керуючись статтями 47, 286 ч. 1 КК України, статтями 100, 124, 129, 284-286, 288, 369-372, 376, 392-395, 532 КПК України, суд

П О С ТА Н О В И В :

Клопотання трудового колективу Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «НАШ РАДНИК» (код ЄДРПОУ 40263960, адреса місцезнаходження: вул. Гагаріна, 6, м. Біла Церква, Київська область, 09100) про звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого частиною 1 статті 286 КК України, на підставі статті 47 КК України у зв`язку з передачею його на поруки - задовольнити.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого частиною 1 статті 286 КК України, у зв`язку з передачею його на поруки трудовому колективу ТОВ «Управляюча компанія «НАШ РАДНИК» на підставі статті 47 КК України, якщо він протягом року з дня передачі на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.

Кримінальне провадження, внесене 02.01.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020110030000015, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 286 КК України, - закрити.

Роз`яснити ОСОБА_3 , що у разі порушення ним умов передачі на поруки він згідно з частиною другою статті 47 КК України буде притягнутий до кримінальної відповідальності за злочин, передбачений за частиною першою статті 286 КК України.

Роз`яснити трудовому колективу ТОВ «Управляюча компанія «НАШ РАДНИК», що відповідно до частини 1 статті 289 КПК України якщо протягом року з дня передачі ОСОБА_3 на поруки колективу, він не виправдає довіру цього колективу, ухилятиметься від заходів виховного характеру та порушуватиме громадський порядок, загальні збори колективу можуть прийняти рішення про відмову від поручительства за взяту ними на поруки особу; відповідне рішення направляється до суду, який прийняв рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 ), на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта для проведення судової інженерно-технічної експертизи у розмірі 1256,08 гривень (одна тисяча двісті п ятдесят шість гривень 08 коп.) та витрати на залучення експерта для проведення судової інженерно-технічної експертизи від у розмірі 1413,09 гривень (одна тисяча чотириста тринадцять гривень 09 коп.), тобто на загальну суму 2669,17 гривень (дві тисячі шістсот шістдесят дев`ять гривень 17 коп.).

Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 та Приватного акціонерного товариства «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП» про відшкодування моральної шкоди - залишити без розгляду.

Роз`яснити потерпілій (цивільному позивачу) ОСОБА_5 , як особі, цивільний позов якої залишено без розгляду, що вона має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Речові докази у кримінальному провадженні, внесеному 02.01.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020110030000015, а саме: автомобіль марки «MITSUBIHI OUTLANDER», державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_3 та автомобіль марки «CHERY AMULET», державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить на праві власності ОСОБА_5 , які були повернуті власникам майна на відповідальне зберігання після набрання ухвали законної сили залишити у останніх, як у власників майна.

Копії цієї ухвали суду негайно після проголошення вручити обвинуваченому учасникам кримінального провадження.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом семи днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

СуддяОСОБА_1