Постанова

від 06.04.2021 по справі 916/3330/14

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2021 року м. ОдесаСправа № 916/3330/14 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богатиря К.В.

суддів : Поліщук Л.В., Філінюка І.Г.

секретар судового засідання Лук`ященко В.Ю.

за участю представників учасників процесу:

Від скаржника - Никисла О.І., довіреність № б/н , дата видачі : 10.03.21;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Інфокс в особі філії Інфоксводоканал

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.01.2021 про стягнення з ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал грошової винагороди у розмірі 3 634,55 грн. на користь арбітражного керуючого Дарієнко В.Д. (суддя суду першої інстанції - Грабован Л.І., час і місце оголошення ухвали: 20.01.2021 (повний текст складено - 25.01.2021), м. Одеса, просп. Шевченко, 29, Господарський суд Одеської області)

у справі №916/3330/14

за заявою кредитора : Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області

до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю Істріан

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.01.2021, заяву арбітражного керуючого Дарієнка Віктора Дмитровича про стягнення з кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю Істріан грошової винагороди - задоволено; стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області на користь арбітражного керуючого Дарієнка Віктора Дмитровича грошову винагороду у розмірі 3513,40 грн.; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Інфокс в особі філії Інфоксводоканал (65039, м. Одеса, вул. Басейна, 5; код ЄДРПОУ 26472133) на користь арбітражного керуючого Дарієнка Віктора Дмитровича ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) грошову винагороду у розмірі 3634,55 грн.; стягнуто з Багірова Артура Багіровича на користь арбітражного керуючого Дарієнка Віктора Дмитровича грошову винагороду у розмірі 19 838,58 грн.; стягнуто з Одеської митниці Держмитслужби на користь арбітражного керуючого Дарієнка Віктора Дмитровича грошову винагороду у розмірі 3301 (три тисячі триста один), 38 грн.

Виносячи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції приймав до уваги відсутність коштів від реалізації майна банкрута, за рахунок яких можливо було б сплатити грошовому винагороду арбітражному керуючому Дарієнку В.Д.

Окрім того, суд першої інстанції зазначив, що покладення оплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень розпорядника майна та ліквідатора у справі на кредиторів за реєстром пропорційно сумам визнаних вимог, є правомірним, тоді коли встановлено відсутність у банкрута коштів та будь-яких інших майнових активів.

08.02.2021 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Інфокс в особі філії Інфоксводоканал на ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.01.2021 по справі № 916/3330/14.

Апелянт вказав, що законодавчими актами не передбачено та не встановлено обов`язок сплати арбітражному керуючому грошової винагороди кредиторами за реєстром, пропорційно сумам визнаних кредиторських вимог, тоді коли встановлено відсутність у банкрута коштів та будь-яких майнових активів.

Апелянт зазначив, що Протоколом №1 засідання комітету кредиторів ТОВ Істріан від 26.01.2015 було прийнято рішення про встановлення основної грошової винагороди арбітражного керуючого за рахунок боржника.

Окрім того, апелянт вказав, що комітетом кредиторів ТОВ Істріан жодного рішення про створення фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого, а також рішення щодо оплати основної винагороди кредиторами пропорційно їх визнаних вимог не приймалися, тому висновки суду першої інстанції щодо стягнення з ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал грошової винагороди у розмірі 3 634,55грн. на користь арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. зроблені з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Апелянт просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.01.2021 у справі № 916/3330/14 в частині стягнення з ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал грошової винагороди у розмірі 3 634,55 грн. на користь арбітражного керуючого Дарієнко В.Д., в інших частинах ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.01.2021 у справі №916/3330/14 залишити без змін.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 916/3330/14 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Богатир К.В., судді Бєляновський В.В., Філінюк І.Г., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.02.2021.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.02.2021 відкладено вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Інфокс в особі філії Інфоксводоканал на ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.01.2021 по справі № 916/3330/14 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи № 916/3330/14 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

22.02.2021 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/3330/14.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.02.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Інфокс в особі філії Інфоксводоканал на ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.01.2021 по справі № 916/3330/14 - залишено без руху; встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю Інфокс в особі філії Інфоксводоканал строк для усунення недоліків при поданні апеляційної скарги шляхом надання Південно-західному апеляційному господарському суду доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі - протягом 10 днів з ня отримання даної ухвали; роз`яснено Товариству з обмеженою відповідальністю Інфокс в особі філії Інфоксводоканал , що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

05.03.2021 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Інфокс в особі філії Інфоксводоканал надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої було додані докази сплати судового збору у встановленому законом розмірі. Таким чином, недоліки апеляційної скарги було усунуто.

Розпорядженням керівника апарату Південно-західного апеляційного господарського суду № 54 від 09.03.2021, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Бєляновського В.В. з 23.02.2021 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 916/3330/14.

Відповідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.03.2021 справу № 916/3330/14 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючий суддя - Богатир К.В., судді Поліщук Л.В., Філінюк І.Г.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.03.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Інфокс в особі філії Інфоксводоканал на ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.01.2021 по справі № 916/3330/14; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 01.04.2021. Відповідно до ч. 4 ст. 263 ГПК України до відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи; призначено справу № 916/3330/14 до розгляду на 06 квітня 2021 о 15:00; встановлено, що засідання відбудеться у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою: м. Одеса, пр. Шевченка, 29, зал судових засідань № 7, 3-ій поверх; явка представників учасників справи не визнавалася обов`язковою; роз`яснено учасникам судового провадження їх право подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами.

23.03.2021 до Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 від арбітражного керуючого Дарієнко Віктора Дмитровича надійшов відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Інфокс в особі філії Інфоксводоканал на ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.01.2021 по справі № 916/3330/14.

Арбітражний керуючий Дарієнко В.Д. у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватися за рахунок коштів кредиторів.

Арбітражний керуючий Дарієнко В.Д. просить апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Інфокс в особі філії Інфоксводоканал на ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.01.2021 по справі № 916/3330/14 залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

06.04.2021 у судовому засіданні прийняв участь представник апелянта - Никисла О.І., представники інших учасників справи у судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялися належним чином. Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення копія ухвали Південного-західного апеляційного господарського суду від 10.03.2021 про призначення справи № 916/3330/14 до розгляду на 06 квітня 2021 о 15:00 була отримана Одеською митницею Держмитслужби - 18.03.2021, ГУ ДПС в Одеській області - 16.03.2021, арбітражним керуючим Дарієнко В.Д. - 16.03.2021.

Статтею 120 частиною 3, 6, 7 Господарського процесуального кодексу України передбачено наступне:

Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Суд викликає або повідомляє експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Також необхідно зазначити, що за змістом статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Ухвала Південного-західного апеляційного господарського суду від 10.03.2021 про призначення справу № 916/3330/14 до розгляду на 06 квітня 2021 о 15:00 год., була оприлюднена на офіційному веб-порталі судової влади України 12.03.2021. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі Пономарьов проти України .)

Явка представників сторін у судове засідання, призначене на 06.04.2021, не визнавалась апеляційним господарським судом обов`язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Інфокс в особі філії Інфоксводоканал на ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.01.2021 по справі № 916/3330/14 до суду не повідомлялося.

Таким чином на думку колегії суддів в даному судовому засіданні повинен відбутися розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Інфокс в особі філії Інфоксводоканал на ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.01.2021 по справі № 916/3330/14 по суті, не дивлячись на відсутність окремих представників учасників провадження у справі про банкрутство, яких слід вважати повідомленим про судове засідання належним чином. Відсутність представників учасників у справі у даному випадку не перешкоджає вирішенню спору та не повинно заважати здійсненню правосуддя у встановлений законом строк.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Відповідно ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У даному випадку апелянт просив скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.01.2021 у справі №916/3330/14 лише в частині стягнення з ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал грошової винагороди у розмірі 3 634,55 грн. на користь арбітражного керуючого Дарієнко В.Д.

Таким чином, ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.01.2021 у справі №916/3330/14 підлягає перегляду лише в частині стягнення з ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал грошової винагороди у розмірі 3 634,55 грн. на користь арбітражного керуючого Дарієнко В.Д., в іншій частині оскаржувана ухвала перегляду не підлягає.

Арбітражний керуючий Дарієнко В.Д. звернувся із заявою (вх.№3-814/20 від 13.11.2020) із врахуванням уточнень до неї про стягнення з кредиторів ТОВ Істріан на його користь основної грошової винагороди у сумі 30 287,91 грн. за виконання повноважень ліквідатора у справі №916/3330/14 про банкрутство ТОВ Істріан у період з 26.07.2019 по 06.11.2019 пропорційно заявлених та затверджених Господарським судом Одеської області вимог, а саме: стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області грошову винагороду в розмірі 3513,40 грн., з ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал грошову винагороду в розмірі 3634,55 грн., з ОСОБА_1 грошову винагороду в розмірі 19 838, 58 грн., з Одеської митниці Держмитслужби грошову винагороду в розмірі 3301,38 грн.

Ухвалою підготовчого засідання суду від 28.10.2014 (суддя - Лепеха Г.А.) порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Істріан ; визнано грошові вимоги ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області у сумі 596514, 32 грн.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном ТОВ Істріан , розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Пейчева В.С.

Ухвалою попереднього засідання від 09.12.2014 затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ Істріан з вказівкою розміру вимог та черговості їх задоволення.

Постановою Господарського суду Одеської області від 03.02.2015 визнано банкрутом ТОВ Істріан ; відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Пейчева В.С.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.07.2019 серед іншого призначено арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. ліквідатором ТОВ Істріан у справі №916/3330/14 строком на 12 місяців до 26.07.2020 включно.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.11.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково; ухвалу Господарського суду Одеської області від 26.07.2019 по справі № 916/3330/14 (пункти 1, 2, 3 резолютивної частини ухвали) - скасовано; прийнято в цій частині нове рішення, яке викладено в наступній редакції:

1.Призначити арбітражного керуючого Колмикову Тетяну Олександрівну (свідоцтво № 85 від 08.02.2013; ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) ліквідатором ТОВ Істріан у справі № 916/3330/14 строком на 12 місяців до 26.07.2020 включно.

2.У задоволенні заяви арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. про участь у справі у якості ліквідатора - відмовити.

Таким чином, арбітражним керуючим Дарієнком В.Д. виконувалися повноваження ліквідатора в період з 26.07.2019 по 06.11.2019.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.10.2020 затверджено частково звіт арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. про нарахування і виплату основної грошової винагороди в сумі 30 287,91 грн. за виконання ним повноважень ліквідатора ТОВ Істріан у період з 26.07.2019 по 06.11.2019; в решті - відмовлено.

Вказана ухвала суду набрала законної сили 02.10.2020 та не оскаржувалась.

У звіті про результати проведення ліквідаційної процедури ТОВ Істріан ліквідатором банкрута арбітражним керуючим Колмиковою Т.О. зазначено, що проведено інвентаризацію майна банкрута, під час якої майно або майнові активи, які можуть бути включені до ліквідаційної маси виявлено не було, у зв`язку з чим продаж майна в ліквідаційній процедурі не здійснювався.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Арбітражний керуючий Дарієнко В.Д. виконував повноваження ліквідатора банкрута у період дії Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з 26.07.2019 до 20.10.2019 включно, та з 21.10.2019 по 06.11.2019 у період дії Кодексу України з процедур банкрутства.

Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено наступні правові норми, якими врегульована винагорода арбітражного керуючого під час виконання ним повноважень у справі про банкрутство.

Згідно ч. 1 ст. 115 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом арбітражний керуючий виконує свої повноваження за грошову винагороду.

Приписами ч. 3 ст. 115 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом встановлено, що основна грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора визначається в розмірі двох середньомісячних заробітних плат керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до введення господарським судом процедури санації боржника або відкриття процедури ліквідації банкрута за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень керуючого санацією або ліквідатора. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора не може перевищувати десяти мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень.

Пунктом 5 ст. 115 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом встановлено, що сплата грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв`язку з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство здійснюється за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника.

Згідно з п. 6 ст. 115 Закону Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

З 21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства, яким встановлені умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи та відновлення платоспроможності фізичної особи.

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратив чинність Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.

Відповідно до частини 2 статті 30 Кодексу з питань банкрутства розмір грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.

У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.

Згідно з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 01.08.2018 р у справі № 912/1783/16, від 04.10.2018 р. по справі № 916/1503/17 та від 30.01.2019 р. по справі № 910/32824/15, ініціюючи провадження у справі про банкрутство, кредитори, як споживачі послуг арбітражного керуючого, котрі очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що надавши на свій ризик згоду на участь у справі про банкрутство, однак не знайшовши майна, як джерела своїх доходів і покриття видатків, арбітражний керуючий правомірно очікує покриття забезпечення процедури, яке у такому випадку лягає тягарем на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника.

Приймаючи до уваги, що відповідно до звіту ліквідатора у боржника повністю відсутні майнові активи, у зв`язку з чим неможливе здійснення оплати послуг арбітражного керуючого за рахунок майна боржника, господарський суд дійшов вірного висновку щодо можливості здійснення оплати грошової винагороди арбітражного керуючого в порядку розподілу між кредиторами суми грошової винагороди пропорційно визнаних кредиторських вимог кожного кредитора у справі.

При цьому, відмова від здійснення оплати послуг арбітражного керуючого за відсутності майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату оплати послуг арбітражному керуючому можна розцінювати як відмову в можливості отримання гарантованої Законом оплати послуг і тим самим примушення його виконувати повноваження за відсутності оплати праці, що суперечить ст. 43 Конституції України та ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що той факт, що ліквідатором не виявлено майна, а також, що кредиторами ТОВ Істріан не створено відповідного грошового фонду, право на утворення якого передбачено Кодексом України з процедур банкрутства, не звільняє кредитора від обов`язку платити ліквідатору за виконання повноважень.

З огляду на викладене вище, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність стягнення з ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал грошової винагороди у розмірі 3 634,55 грн. на користь арбітражного керуючого Дарієнко В.Д.

Посилання апелянта на те, що законодавчими актами не передбачено та не встановлено обов`язок сплати арбітражному керуючому грошової винагороди кредиторами, а комітетом кредиторів ТОВ Істріан жодного рішення щодо оплати основної винагороди арбітражного керуючого за рахунок кредиторів пропорційно їх визнаних вимог не приймалися, не відповідає правовій позиції Верховного Суду у справах про банкрутство, оскільки як було встановлено вище, ініціюючи провадження у справі про банкрутство кредитори як споживачі послуг арбітражного керуючого, котрі очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що надавши на свій ризик згоду на участь у справі про банкрутство, однак не знайшовши майна, як джерела своїх доходів і покриття видатків, арбітражний керуючий правомірно очікує покриття забезпечення процедури, яке у такому випадку лягає тягарем на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника. Тому вказані доводи апелянта не приймаються до уваги колегією суддів Південно-західного апеляційного господарського суду.

Інші доводи апеляційної скарги також жодним чином не спростовують висновків, до яких дійшла колегія суддів та не доводять неправильність чи незаконність ухвали, прийнятої судом першої інстанції.

Згідно зі статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Суд ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Висновки апеляційного господарського суду:

Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Будь-яких підстав для скасування ухвали господарського суду в частині стягнення з ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал грошової винагороди у розмірі 3 634,55 грн. на користь арбітражного керуючого Дарієнко В.Д. за результатами її апеляційного перегляду колегією суддів не встановлено.

За вказаних обставин оскаржувану ухвалу господарського суду в частині стягнення з ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал грошової винагороди у розмірі 3 634,55 грн. на користь арбітражного керуючого Дарієнко В.Д. потрібно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись статтями 269-271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Інфокс в особі філії Інфоксводоканал залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.01.2021 в частині стягнення з ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал грошової винагороди у розмірі 3 634,55 грн. на користь арбітражного керуючого Дарієнко В.Д. залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Згідно з ч. 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Скарги на постанови апеляційних господарських судів, прийняті за результатами оскарження ухвал господарського суду у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню окремо, можуть включатися до касаційної скарги на ухвали, постанови у справах про банкрутство, що підлягають оскарженню.

Повний текст постанови складено та підписано 12.04.2021.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: Л.В. Поліщук

І.Г. Філінюк