Постанова

від 25.03.2021 по справі 910/12176/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" березня 2021 р. Справа№ 910/12176/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Кравчука Г.А.

Коробенка Г.П.

при секретарі Вага В.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Поповича П.О. орд. від 16.02.21р;

від відповідача: Леськова В.П. дов. від 30.12.20р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України"

на рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2020 (повний текст складено 09.11.2020)

у справі №910/12176/20 (суддя Чинчин О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТБЕРГ ЛЮКС"

до Акціонерного товариства "Державна продовольчо - зернова корпорація України"

про стягнення 228028 грн,

УСТАНОВИВ:

У серпні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АРТБЕРГ ЛЮКС" (далі - позивач) звернулось у Господарський суд міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (далі - відповідач) про стягнення 228 028 грн, у тому числі: 206907,00грн основного боргу за поставлений товар, 4376,00 грн інфляційних втрат коштів, 14235,00 грн пені та 2510,00 грн - 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами укладений договір поставки №ПОЛ0047-С від 22.10.2019, на виконання якого позивач поставив відповідачу товар (кукурудза 3-го класу) на загальну суму 1 241 441,95 грн, однак відповідач отриманий товар оплатив частково, в сумі 1 034 534,30 грн, внаслідок чого утворився борг.

Заперечуючи проти позову у суді першої інстанції, відповідач посилався на те, що за умовами договору позивач гарантував, що він є сумлінним і єдиним власником товару, а на товар відсутні претензії третіх осіб і він не перебуває під арештом, однак ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 14.11.2019 у справі №404/7490/19 на поставлене позивачем зерно кукурудзи було накладено арешт, як на речовий доказ у кримінальному провадженні, у зв`язку із чим відповідачем було направлено повідомлення про розірвання договору в односторонньому порядку, тому зобов`язання за договором є припиненими і відсутні підстави для стягнення коштів; з реєстру судових рішень також вбачається, що вказане кримінальне провадження відкрито за фактом незаконного заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживання (шахрайство) вчинене у великих розмірах; позивачем не було передано всіх обумовлених договором документів, що є підставою для затримання оплати товару, також позивач не зареєстрував податкову накладну у встановлений строк, а з сайту ДФС України вбачається, що позивач не є сумлінним платником податків; позивачем також невірно визначено період прострочення.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09 листопада 2020 року позов задоволено частково.

З Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТБЕРГ ЛЮКС" заборгованість у розмірі 206907,00 грн, 3% річних у розмірі 2 408,26 грн 26 коп., інфляційні у розмірі 4 376 грн. 00 коп., пеню у розмірі 13488 грн. 53 коп. та судовий збір у розмірі 3 407грн. 70 коп.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду, Акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки на момент прийняття рішення договір поставки було розірвано, а зобов`язання відповідача по оплаті зерна, обтяженого правами третіх осіб та публічним обтяженням (арештом органом досудового слідства) - припинені; позивачем не надано доказів передачі документів, передбачених умовами п.5.2 договору, тому у відповідача не виникло зобов`язань щодо оплати товару, який при цьому знаходиться під арештом.

Позивач у письмових поясненнях заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить залишити оскаржуване рішення без змін, посилаючись на те, що спірне зерно кукурудзи позивач придбав у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується закупівельними актами та розписками, у яких ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтвердили, що не мають претензій до позивача; позивач належним чином виконав зобов`язання за договором, а накладення арешту не спростовує правомірність придбання і свідчить про наявність підстав для виключення проданого позивачем відповідачу товару з-під арешту; відповідач прийняв товар та часткового його оплатив, що свідчить про визнання умов договору в повному обсязі; арешт було накладено не на весь товар, поставлений позивачем; відповідач під час висловлення претензії не запропонував повернути товар в об`ємах визнаної поставки, а отже, під час розірвання договору намагається ухилитись від його виконання; відповідачем не доведено істотного порушення позивачем умво договору, як підстави для його розірвання; акт перевірки органу податкового контролю не є підставою для розірвання правочину.

25 березня 2021 року від позивача надійшло клопотання про долучення ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.02.2021 у справі №640/20383/20, яке мотивоване тим, що у вказаній справі відповідач оскаржує податкові повідомлення-рішення та визнає реальність господарських операцій, у тому числі із позивачем, за спірним договором.

Представник відповідача (апелянта) підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі, просив її задовольнити.

Представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у письмових поясненнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 22 жовтня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АРТБЕРГ ЛЮКС", як постачальником, та Акціонерним товариством "Державна продовольчо-зернова корпорація України", як покупцем, було укладено Договір поставки №ПОЛ0047-С (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупця, а покупець прийняти і оплатити зерно українського походження врожаю 2019 року, культура та клас товару зазначається в додаткових угодах до Договору, які є його невід`ємними частинами (том 1 а.с.52-58).

Відповідно до п.1.2 Договору постачальник гарантує, що він є сумлінним і єдиним власником товару, а також те, що на товар або його частину відсутні права або претензії третіх осіб (у тому числі товар не є предметом застави і/або податкової застави, не перебуває під арештом, обтяженням і/або забороною, не є спільною власністю, право власності на товар не оспорюється третіми особами, щодо товару не ведуться судові розгляди, треті особи не мають права першочергової купівлі товару, з третіми особам не укладені договори відчуження товару, щодо товару не видавались аграрні розписки тощо).

Кількість товару зазначається в додаткових угодах до договору, які є його невід`ємними частинами. Одиницею виміру товару, що поставляється на умовах даного Договору, є метрична тонна (п.2.1 Договору).

Згідно з п.п.3.1, 3.2 Договору ціна товару за одиницю виміру та загальна вартість товару зазначається в додаткових угодах до Договору, які є його невід`ємними частинами. Сума Договору становить вартість поставленого товару протягом строку дії Договору, відповідно до додаткових угод до Договору, видаткових накладних та/або актів приймання - передачі товару.

У пункті 4.1 Договору вказано, що поставка товару здійснюється на умовах EXW ("Франко - завод") згідно Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Інкотермс (у редакції 2010 року) за виключенням умов, які обумовлені в Договорі. Місце поставки товару зазначається в додаткових угодах до Договору, які є його невід`ємними частинами.

Відповідно до пункту 4.4 Договору поставка товару підтверджується та супроводжується наступними документами: а) видатковою накладною, що оформлена на підставі довіреності покупця на отримання товарно-матеріальних цінностей; б) рахунком постачальника із зазначенням точної кількості та ціни товару та номеру і дати додаткової угоди до Договору, згідно якої здійснюється поставка товар; в) посвідченням якості, виданим Зерновим складом, що здійснює зберігання Товару, або карткою аналізу зерна, виданою сертифікованою лабораторією; г) складським документом (складська квитанція, просте або подвійне складське свідоцтво), зареєстрованим в ДП "Держреєстри України". При поставці товару на не сертифікованому Зерновому складі - довідкою Зернового складу; ґ) актом приймання-передачі товару, підписаним уповноваженими представниками обох сторін і Зерновим складом.

Згідно п.4.5 Договору право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту оформлення Зерновим складом складського документу (при поставці на несертифікованому зерновому складі - довідки Зернового складу) на ім`я покупця, акту приймання - передачі товару, підписаного між сторонами та Зерновим складом, та видаткової накладної. Датою переходу права власності від постачальника до покупця є дата підписання вищевказаних документів. Датою поставки товару вважається дата видачі складського документу, яка має відповідати даті видаткової накладної.

У пункті 5.2 Договору сторони домовились, що попередньою умовою для виникнення зобов`язань щодо оплати товару є надання постачальником покупцю оригіналів документів, зазначених в пп. в), г) пункту 4.4. та копій документів зазначених в пп. а), б), ґ) пункту 4.4 та документів, зазначених в пункті 10.3 Договору.

Відповідно до п.5.4 Договору покупець сплачує грошову суму в розмірі 100% вартості товару протягом 3 банківських днів з дати надання постачальником покупцю оригіналів документів, зазначених в пп. в), г) п.4.4 та копій документів, зазначених в пп.а), б), г) п.4.4 та документів, зазначених в п.10.3 Договору та реєстрації постачальником податкової накладної на товар в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до ст.201.1 ПКУ.

Згідно з пп.5.4.1 Договору покупець у випадку не реєстрації постачальником податкової накладної на товар в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до ст. 201.1 ПКУ на письмову вимогу постачальника сплачує грошову суму в розмірі загальної вартості товару без ПДВ протягом трьох банківських днів з дати виконання постачальником вимог п.5.2 Договору та отримання зазначеної вимоги про оплату.

У підпункті 5.3.2 Договору зазначено, що покупець сплачує грошову суму в розмірі ПДВ вартості товару протягом трьох банківських днів з дати реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до ст. 201.1 ПКУ.

Згідно з пп. 5.4.3 Договору у випадку відсутності зареєстрованої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 1095 календарних днів з дати складання податкових накладних /розрахунків коригування таких податкових накладних, покупець звільняється від обов`язку здійснити сплату грошової суми в розмірі, визначеному у п.5.4.2 Договору.

Відповідно до п.5.8 Договору підставою для розрахунків є первинні документи, які повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування та ідентифікаційний код постачальника, назва і номер документу (форми), дату і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному) виразі, посади і ПІБ осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий оригінальний (не факсимільний та не сканований) підпис чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, завірені печаткою підприємства (у випадку наявності).

У пункті 6.2 Договору встановлено, що за порушення будь-якою стороною умов Договору, така сторона відшкодовує іншій стороні спричинені цим збитки у порядку, передбаченому чинним законодавством України. Сторони домовились, що збитки стягуються у повній сумі понад неустойку.

Відповідно до п.6.4 Договору покупець залишає за собою право розірвати договір в односторонньому порядку шляхом направлення письмового повідомлення постачальнику, у разі порушення постачальником п.1.2 договору, при цьому Договір вважається розірваним з дати, вказаної в такому повідомленні.

Згідно з п.6.6 Договору у разі неповної передачі покупцеві товаросупровідної документації, передбаченої пп.4.4 Договору, покупець вправі застосувати до постачальника затримку оплати товару до моменту усунення постачальником відповідного порушення.

Пунктом 6.8 Договору передбачено, що у випадку порушення Покупцем строку проведення оплати за поставлений товар відповідно до умов Договору він сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, що діяла в період, за який нараховується пеня, від несплаченої суми.

Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками обох сторін та скріплення печатками обох сторін і діє до 30.06.2020 р., але у будь - якому випадку до повного виконання зобов`язань, в тому числі грошових, згідно Додаткових угод до Договору. Закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору (пункт 10.2 Договору).

Згідно з п.10.3 Договору попередньою умовою для виникнення зобов`язань покупця щодо прийняття та оплати товару є надання постачальником покупцю довідки в довільній формі на своєму бланку за підписом директора/керівника та головного бухгалтера, в якій потрібно вказати свої реквізити, а саме: місцезнаходження та адресу для листування, номери стаціонарних телефонів, розрахунковий рахунок, а також копії наступних документів: копії сторінок Статуту; копії рішення/протоколу засновників/власників про надання згоди на вчинення правочину (у разі наявності в Статуті певних обмежень); копію довіреності (у разі підписання договору не директором); довідки з банку про відкриття рахунку; копію паспорта директора та підписанта договору тощо.

Додатком №1 від 23.10.2019 року до Договору поставки №ПОЛ0047-С від 22.10.2019 року, що є Додатковою угодою №002К3, сторони узгодили, що постачальник передає у власність Покупця наступний товар: кукурудзу 3 класу, кількість 500,000 тонн, загальна вартість товару складає 1968000 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ. Базис поставки EXW ("Франко - завод") згідно Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Інкотермс (у редакції 2010 року) - філія АТ ДПЗКУ Кіровоградський комбінат хлібопродуктів №1, адреса: 25005, м.Кіровоград, вул. Варшавська, 91а. Поставка товару в повному обсязі здійснюється в строк до 31.10.2019 р. включно (том 1 а.с.59).

Згідно видаткової накладної №АЛ-010 від 29.10.2019 позивач передав, а відповідач прийняв товар - кукурудзу 3-го класу в кількості 315,407 тон на суму 1 241 441,95 грн, у тому числі ПДВ - 206 906,99 грн (том 1 а.с.61).

На вказану господарську операцію позивачем було сформовано податкову накладну від 29.10.2019 №10 (том 1 а.с.60).

Платіжним дорученням від 31.10.2019 №1776978 відповідач перерахував позивачу грошові кошти в сумі 1 034 534,30 грн, у тому числі ПДВ 20% - 172422,38 грн (том 1 а.с.62).

21.02.2020 було прийнято рішення про реєстрацію вказаної податкової накладної (том 1 а.с.63-64).

13.05.2020 позивач направив відповідачу лист-претензію щодо оплати за поставлений товар, у якій вказав на наявність заборгованості по Договору в сумі 206906,99 грн та просив протягом трьох банківських днів з моменту отримання листа сплатити заборгованість (том 1 а.с.67-74). Претензія отримана відповідачем 18.05.2020, що підтверджується інформацією з сайту відстеження поштових відправлень.

20.07.2020 позивач направив відповідачу претензійну вимогу (повторну) за вих. №31 від 17.07.2020, у якій вимагав сплати заборгованості з урахуванням господарських санкцій (том 1 а.с.75-79).

У зв`язку із викладеними обставинами, оскільки відповідач не оплатив повну вартість отриманого за Договором товару, позивач звернувся до суду із даним позовом та просив стягнути з відповідача 206907,00 грн основного боргу за поставлений товар, 4376,00 грн інфляційних втрат коштів, 14235,00 грн пені та 2510,00 грн - 3% річних.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилався на те, що позивач, в порушення умов пункту 1.2 Договору, передав товар, щодо якого існують претензії третіх осіб, зокрема, ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 14.11.2019 року у справі №404/7490/19 на спірне зерно було накладено арешт, у зв`язку із чим відповідачем було направлено повідомлення про розірвання договору в односторонньому порядку, тому зобов`язання за договором є припиненими і відсутні підстави для стягнення коштів; також позивачем не було передано всіх документів, передбачених пунктом 4.4 Договору, що є підставою для затримки оплату товару; податкова накладна не була зареєстрована у встановлені чинним законодавством строки, а Актом перевірки, складеним Офісом великих платників податків ДПС України від 19.05.2020, було встановлено порушення норм податкового законодавства, що призвело до завищення суми податкового кредиту за лютий 2020 року по взаємовідносинах, зокрема, з позивачем, у розмірі 1 309 372 грн за період жовтня 2019 року.

Так, ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 14.11.2019 року у справі №404/7490/19 було задоволено апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні Стрижеус С.П., скасовано ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 24 жовтня 2019 року про арешт майна в кримінальному провадженні, внесеного 04 жовтня 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019120020007602, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України. Накладено арешт на майно, яке зазначено у протоколі обшуку від 17 жовтня 2019 року (товарно-транспортні накладні, складські квитанції на зерно, картки аналізу зерна тощо). Накладено арешт на зерно кукурудзи врожаю 2019 року, загальною кількістю 345,480 тон, яке зберігається у бетонних банках на території філії Акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 1 розташованого за адресою: м. Кропивницький вул.. Варшавська, 91а (том 1 а.с.194-198).

При розгляді вказаної справи судом було встановлено, що зерно кукурудзи врожаю 2019 року є об`єктом злочинного посягання та речовим доказом, а тому накладення арешту на вказане майно до прийняття остаточного рішення у кримінальній справі, відповідає критеріям ст. 170 КПК України, буде лише сприяти об`єктивному розслідуванню та запобігання можливості його перетворення, знищення, відчуження, втрати або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Згідно Акту перевірки, складеного Офісом великих платників податків ДПС України від 19.05.2020, встановлено, що здійснені господарські операції не підтверджуються наданими до перевірки первинними документами, у зв`язку з відсутністю легального походження товару, необхідних трудових ресурсів у контрагента (ТОВ "АРТБЕРГ ЛЮКС"), транспортних засобів та іншого майна, яке економічно необхідне для здійснення такої діяльності, відсутністю первинних документів, які повинні супроводжувати такі операції згідно чинного законодавства, тому АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" неправомірно віднесено до податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 2021 427,30 грн по взаємовідносинах з ТОВ "АРТБЕРГ ЛЮКС" за період жовтень-листопад 2019 року. Відсутність фактів самостійного вирощування кукурудзи, відсутність ланцюга придбання кукурудзи (відсутність фактичного виробника/постачальника) та відсутність факту зберігання на зернових складах не підтверджує факт постачання кукурудзи від ТОВ "ЛЮКОР ТРЕЙД" на ТОВ "АРТБЕРГ ЛЮКС" та в подальшому на АТ "ДПЗКУ". Вказане доводить, що АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" порушено норми податкового законодавства, сформовано податковий кредит по взаємовідносинах з ТОВ "АРТБЕРГ ЛЮКС" , який не підтверджено належним чином оформленими бухгалтерськими документами, внаслідок чого завищено податковий кредит на суму ПДВ 2 021 427,30 грн(том 1 а.с.171-189).

21.09.2020 відповідач направив позивачу лист, у якому повторно просив надати документи згідно пункту 10.3 Договору (том 1 а.с.190-193).

28.09.2020 відповідач направив позивачу повідомлення за вих. №130-2-19/3860 від 28.09.2020 про розірвання Договорів поставки №ПОЛ0039-С віл 03.10.2019 та №ПОЛ0047-С від 22.10.2019, у якому вказав, що згідно наявної у Єдиному державному реєстрі судових рішень інформації, ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 14.11.2019 року по справі №404/7490/19 та ухвалами слідчого судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 22.10.2019 встановлено, що слідчим відділом Кропивницького ВП ГУ Національної поліції в Кіровоградської області розслідується кримінальне провадження, внесене 04.10.2019 за №12019120020007602, по факту незаконного заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою (шахра1йство), вчинене у великих розмірах, потерпілим у якому визнано ОСОБА_1 , в ході розслідування було проведено обшуки на території філії відповідача "Кіровоградський комбінат хлібопродуктів №1" та майно - зерно кукурудзи врожаю 2019 в кількості 345,480 тон було визнано речовими доказами. Вказане зерно було завезено позивачем протягом 27.09-03.10.2019 та поставлено на зберігання, а в подальшому стало предметом продажу за договором поставки. Тому, на підставі пункту 6.4 Договору, позивач повідомив про розірвання Договорів поставки №ПОЛ0039-С від 03.10.2019 та №ПОЛ0047-С від 22.10.2019 (том 1 а.с.162-170).

На спростування доводів відповідача позивач посилався на те, що зерно кукурудзи, передане ним за Договором, було придбано ним у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується закупівельними актами за період з 14 по 24.10.2019 (том 1 а.с.220-230), за які позивач із вказаними особами повністю розрахувався, що підтверджується розписками вказаних осіб від 24.10.2019 (том 1 а.с.231-233).

За наслідками розгляду даного спору суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги є доведеними та обґрунтованими, однак позивачем не вірно було визначено початок прострочення виконання грошових зобов`язань, що вплинуло на правильність розрахунку пені і 3% річних, у зв`язку із чим задовольнив позовні вимоги частково.

Однак, Північний апеляційний господарський суд не погоджується із цим висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Права та обов`язки сторін у даній справі виникли на підставі договору поставки №ПОЛ0047-С від 22.10.2019, який за своєю правовою природою є господарським договором поставки.

Договір укладений належним чином, підписаний повноважними особами, у встановленому порядку не визнаний недійсним, отже, був чинним і обов`язковим для сторін.

Нормами статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Статтею 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України), яка кореспондується з положеннями ст. 712 ЦК України, встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Частиною 1 ст. 664 ЦК України передбачено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві.

Наявною у матеріалах справи видатковою накладною видатковою накладною №АЛ-010 від 29.10.2019 підтверджується факт поставки позивачем відповідачу товару, і відповідач цей факт не заперечує.

Статтею 662 ЦК України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Умовами укладеного сторонами Договору (п.4.4) також передбачено, що поставка товару підтверджується та супроводжується наступними документами: а) видатковою накладною, що оформлена на підставі довіреності покупця на отримання товарно-матеріальних цінностей; б) рахунком постачальника із зазначенням точної кількості та ціни товару та номеру і дати додаткової угоди до Договору, згідно якої здійснюється поставка товар; в) посвідченням якості, виданим Зерновим складом, що здійснює зберігання Товару, або карткою аналізу зерна, виданою сертифікованою лабораторією; г) складським документом (складська квитанція, просте або подвійне складське свідоцтво), зареєстрованим в ДП "Держреєстри України". При поставці товару на не сертифікованому Зерновому складі - довідкою Зернового складу; ґ) актом приймання-передачі товару, підписаним уповноваженими представниками обох сторін і Зерновим складом.

Згідно зі ст. 666 ЦК України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Частиною 1 ст. 691 ЦК України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до п.5.4 Договору покупець сплачує грошову суму в розмірі 100% вартості товару протягом 3 банківських днів з дати надання постачальником покупцю оригіналів документів, зазначених в пп. в), г) п.4.4 та копій документів, зазначених в пп.а), б), г) п.4.4 та документів, зазначених в п.10.3 Договору та реєстрації постачальником податкової накладної на товар в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до ст.201.1 ПКУ.

Отже, умовами наведеного пункту Договору строк виконання покупцем зобов`язання з оплати залежить від дати надання документів, визначених пунктами 4.4, 10.3 Договору, та реєстрації податкової накладної.

Податкова накладна була зареєстрована 21.02.2020, однак позивачем не надано доказів передачі відповідачу документів, визначених підпунктами в), г), ґ) пункту 4.4 та пунктом 10.23 Договору, а також не надано доказів існування вказаних документів.

Згідно з п.6.6 Договору у разі неповної передачі покупцеві товаросупровідної документації, передбаченої пп.4.4 Договору, покупець вправі застосувати до постачальника затримку оплати товару до моменту усунення постачальником відповідного порушення.

Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В силу приписів ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відсутність претензій покупця та факт часткової оплати за товар, не спростовують встановленого Договором обов`язку постачальника передати відповідні товаросупровідні документи на товар та довести факт такої передачі. Аналогічні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 15.02.2018 у справі №914/4372/15, від 10.04.2018 у справі №916/804/17.

Враховуючи встановлені фактичні обставини справи, наведені норми чинного законодавства та умови договору, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що у відповідача не настав обов`язок здійснення оплати за отриманий товар, оскільки позивачем не виконані умови пунктів 4.4, 10.3 Договору.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, розірвання договору.

Цивільне законодавство базується на принципі обов`язкового виконання сторонами зобов`язань за договором, а за загальним правилом, закріпленим у ч.1 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п.6.4 Договору покупець залишає за собою право розірвати договір в односторонньому порядку шляхом направлення письмового повідомлення постачальнику, у разі порушення постачальником п.1.2 договору, при цьому Договір вважається розірваним з дати, вказаної в такому повідомленні.

Пунктом п.1.2 Договору постачальник гарантує, що він є сумлінним і єдиним власником товару, а також те, що на товар або його частину відсутні права або претензії третіх осіб (у тому числі товар не є предметом застави і/або податкової застави, не перебуває під арештом, обтяженням і/або забороною, не є спільною власністю, право на власності на товар не оскаржується третіми особами, щодо товару не ведуться судові розгляди, треті особи не мають права першочергової купівлі товару, з третіми особам не укладені договори відчуження товару, щодо товару не видавались аграрні розписки тощо).

З матеріалів справи, зокрема, ухвали Кропивницького апеляційного суду від 14.11.2019 року у справі №404/7490/19, вбачається, що відносно переданого товару існують претензії третіх осіб, порушено кримінальну справу, зерно кукурудзи, продане за спірним договором, арештовано в межах кримінального провадження і продовжує перебувати під арештом.

Посилання позивача на закупівельні акти за період з 14 по 24.10.2019 та на розписки ОСОБА_2 і ОСОБА_1 про отримання ними грошових коштів в сумах 252 550 грн та 336 771 грн (відповідно) відхиляються апеляційним господарським судом, оскільки закупівельні акти не відповідають положенням ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" і не містять відомостей щодо довіреності покупця, а надані розписки не відповідають Положенню про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2017 №148; кримінальне провадження не закрито, арешт зі спірного зерна кукурудзи в установленому законом порядку не знято, тобто, на момент розгляду апеляційної скарги не змінились умови, за яких відповідач, згідно договору, мав право відмовитись від договору в односторонньому поряду, що він і здійснив в обумовленому договором порядку до вирішення спору по суті у суді першої інстанції.

Частиною 3 ст. 651 ЦК України встановлено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Враховуючи наведені умови Договору, норми ЦК України та встановлені фактичні обставини, відповідач правомірно направив відповідачу повідомлення за вих. №130-2-19/3860 від 28.09.2020 про розірвання Договорів поставки №ПОЛ0039-С віл 03.10.2019 та №ПОЛ0047-С від 22.10.2019, яке було отримано позивачем 30.09.2020, отже, із вказаної дати Договір є розірваним.

Право сторони на одностороннє розірвання договору узгоджується із правовими позиціями Верховного Суду щодо застосування статті 651 ЦК України, які містяться, зокрема, у постановах від 27.04.2020 у справі №916/2836/18, від 14.06.2018 у справі №912/2709/17, від 26.03.2019 у справі №910/23355/17.

За змістом частин 2-4 статті 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, Північний апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що у зв`язку із невиконанням позивачем умов пунктів 1.2, 4.4, 10.3 Договору та розірванням відповідачем Договору в односторонньому порядку позовні вимоги про стягнення 206907,00 грн основного боргу не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення 4376,00 грн інфляційних втрат коштів, 14235,00 грн пені та 2510,00 грн - 3% річних, то вони є похідними від вимог про стягнення суми основного боргу, а тому також не підлягають задоволенню.

Таким чином, рішення Господарського суду міста Києва від 09 листопада 2020 року прийняте із невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи та з неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому відповідно до положень ч. 1 ст. 277 ГПК України підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову. Отже, апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Відповідно до положень ст.129 ГПК України з позивача на користь відповідача підлягають стягненню витрати останнього на сплату судового збору за подання апеляційної скарги

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" задовольнити.

2. Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 09 листопада 2020 року.

3. У позові відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТБЕРГ ЛЮКС" (54030, Миколаївська обл., місто Миколаїв, вулиці Потьомкінська, , будинок 13/5, офіс 20, ідентифікаційний код 42505822) на користь Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (01033, місто Київ, вулиця Саксаганського, будинок 1, ідентифікаційний код 37243279) - 5 130 (п`ять тисяч сто тридцять) грн 63 коп. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

6. Справу повернути до Господарського суду міста Києва.

7. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 12.04.2021.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді Г.А. Кравчук

Г.П. Коробенко