Постанова

від 08.04.2021 по справі 917/1707/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2021 р. Справа № 917/1707/20

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Лакіза В.В., суддя Шевель О.В.,

за участю секретаря судового засідання Курченко В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради (вх.№537 П/2) на рішення Господарського суду Полтавської області від 19.01.2021 у справі №917/1707/20, ухвалене у приміщенні Господарського суду Полтавської області суддею Киричук О.А., повний текст складено 19.01.2021,

за позовом Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради, м. Полтава,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкріт Інжинірінг", м. Полтава,

про стягнення збитків у сумі 80851,36 грн

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2020 року позивач - Управління житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Полтавської міської ради, звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкріт Інжинірінг" про стягнення збитків за договором №180826-TSQ на розробку проектно-кошторисної документації на об`єкт: "Капітальний ремонт скверу "Майдан Театральний" у місті Полтава" від 05.09.2018 у сумі 80851,36 грн.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 19.01.2021 у справі №917/1707/20 відмовлено у задоволенні позову повністю.

Не погодившись з вказаним рішенням місцевого господарського суду, позивач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 19.01.2021 у справі №917/1707/20 та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Управління житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Полтавської міської ради в повному обсязі.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.03.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Полтавської міської ради (вх.№537 П/2) на рішення Господарського суду Полтавської області від 19.01.2021 у справі №917/1707/20; призначено справу до розгляду на 08 квітня 2021 року, про що повідомлено учасників справи в порядку статей 120, 268 Господарського процесуального кодексу України.

24.03.2021 до апеляційного господарського суду від ТОВ "Конкріт Інжинірінг" надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. № 3530), в якому відповідач вважає оскаржуване рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим, а тому просить апеляційну скаргу Управління житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Полтавської міської ради залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Полтавської області від 19.01.2021 у справі №917/1707/20 - без змін. В обґрунтування своєї правової позиції зазначає, зокрема, про те, що відповідач зобов`язання за договором №180826-TSQ на розробку проектно-кошторисної документації на об`єкт: "Капітальний ремонт скверу "Майдан Театральний" у місті Полтава" від 05.09.2018 виконав належним чином, що підтверджується рішення Господарського суду Полтавської області від 20.06.2019 у справі № 917/564/19, а тому відсутні підстави для господарської відповідальності ТОВ "Конкріт Інжинірінг".

07.04.2021 до суду апеляційної інстанції від Управління житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Полтавської міської ради надійшло клопотання про розгляд даної справи в судовому засіданні, що призначене на 08.04.2021, за відсутності представника позивача (вх. №4070). При цьому, позивачем зазначено, що вимоги апеляційної скарги підтримує в повному обсязі.

В судове засідання Східного апеляційного господарського суду 08.04.2021 з розгляду апеляційної скарги Управління житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Полтавської міської ради учасники справи не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлені. Зокрема, про обізнаність сторін щодо відкриття апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою та призначення справи до розгляду свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 170-171).

Отже, під час розгляду даної справи судом апеляційної інстанції, у відповідності до приписів пункту 4 частини 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого частиною 1 статті 273 цього Кодексу, проте не скористались своїм правом на участь у судовому засіданні.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (частина 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України).

Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи та правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення учасників справи про час та місце розгляду справи, виходячи з того, що участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені частиною першою статтею 42 Господарського процесуального кодексу України) є правом, а не обов`язком сторін, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах встановлених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду у відповідності до вимог статті 282 Господарського процесуального кодексу України зазначає про такі обставини.

З матеріалів справи вбачається, що 05.09.2018 між Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Конкріт Інжинірінг" (виконавець) укладений договір №180826-TSQ на розробку проектно-кошторисної документації на об`єкт: Капітальний ремонт скверу Майдан Театральний у місті Полтава (далі - договір) (а.с. 8-10).

Відповідно до пункту 1.1 договору замовник доручив, а виконавець взяв на себе зобов`язання відповідно до діючих інструкцій, законодавчих та нормативно-правових актів розробити проектно-кошторисну документації на об`єкт: Капітальний ремонт скверу Майдан Театральний у місті Полтава .

Замовник зобов`язався прийняти та оплатити зазначені роботи на умовах передбачених договором (пункту 1.2 договору).

Загальна ціна договору, згідно зведеного кошторису складає 269504,53 грн без ПДВ. За виконані проектні роботи замовник перерахує кошти виконавцю на підставі акту приймання-передачі проектної продукції, рахунку та кошторису на проектні роботи, визначеного за діючими правилами та нормами. Розрахунки проводяться в безготівковій формі із застосуванням платіжного доручення. Виконавець є платником єдиного податку за ставкою 5 %. Замовник оплачує виконавцеві виконання робіт по мірі фінансування з бюджету (п. 2.1-2.5 договору).

Замовник перераховує виконавцеві попередню оплату в розмірі 30% вартості робіт в сумі 80 851,36 грн згідно Постанови КМУ від 23.04.14 №117 пп.3 абз.1. Після сплати замовником попередньої оплати, виконавець повинен відзвітуватись виконаним обсягом робіт на оплачену суму протягом трьох місяців з дати її оплати. В іншому випадку, виконавець зобов`язаний повернути кошти, у розмірі суми сплаченої попередньої оплати, на наступний день після закінчення зазначеного у цьому пункті строку (п. 2.6 договору).

Розділом 3 передбачено порядок здавання та приймання робіт. По завершенню робіт з виконання робочого проекту виконавець передає замовнику проектну документацію у повному обсязі, акт приймання-передачі проектної продукції, рахунок. Дата передачі замовнику готової документації є датою завершення робіт виконавцем. Проектна документація видається замовнику в чотирьох паперових примірниках. Виконавець розробляє проектну документацію у одну стадію - робочий проект. Виконавець погоджує проектну документацію, отримує технічні умови у відповідних органах (за необхідністю). Виконавець отримує від замовника всі необхідні вихідні дані (за наявності їх у замовника). Виконавець виконує роботи у строк до 20.12.2018.

Відповідно до пункту 4.1 договору виконавець зобов`язується: виконати проектні роботи, як визначено у договорі, згідно з вимогами завдання на проектування, вихідних даних, відповідності до державних будівельних норм України. На прохання замовника розробити завдання на проектування. Розробити проектну документацію у повному обсязі у встановленому порядку, погодити її у відповідних органах, отримати всі необхідні технічні умови, розробити містобудівний розрахунок та отримати містобудівні умови та обмеження (за необхідності) та передати її замовнику. Усунути протягом не більше 20 календарних днів за свій рахунок допущені з вини виконавця недоліки у проектній документації, виявлені при її прийнятті та погодженні. При необхідності для виконання робіт виконавець залучає субпідрядні організації.

Згідно з пунктом 4.2 договору замовник зобов`язується: у разі зміни вихідних даних повідомити про це виконавця протягом 5-ти днів. Використовувати проектно-кошторисну документацію, одержану від виконавця, лише для цілей встановлених договором. Не передавати проектну документацію іншим особам і не розголошувати дані, що містяться у ній без згоди виконавця.

У разі виявлення недоліків у робочому проекті виконавець на вимогу замовника зобов`язаний безоплатно розробити робочий проект на додаткові роботи, а також відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено договором або законом (п. 5.5 договору).

Договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 20.12.2018, а у частині розрахунків - до повного виконання сторонами передбачених договором зобов`язань (п. 10.1 договору).

Додатками до договору є зведений кошторис (додаток №1), завдання на проектування (додаток №2) (а.с.12-17).

На виконання умов пункту 2.6 договору позивачем на підставі рахунку-фактури від 19.09.2018 №18-АUG-26 на суму 80851,36 грн за платіжним дорученням від 19.09.2018 №815 було перераховано відповідачу попередню оплату в розмірі 80851,36 грн (а.с. 18-19).

В подальшому, 07.12.2018 відповідачем надіслано на адресу Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради звіти про виконані обсяги робіт та акти приймання-передачі виконаних робіт, що підтверджується описами вкладення до поштового відправлення. Документи позивач отримав 10.12.2018, про що свідчить підпис відповідальної особи на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 68-130).

Листом від 11.12.2018 за вих. №01-0601/12/1640 Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради повідомило ТОВ "Конкріт Інжинірінг" про необхідність надати до 18.12.2018 виготовлену проектно-кошторисну документацію у повному обсязі на об`єкт: Капітальний ремонт скверу Майдан Театральний у місті Полтава для прийняття робіт згідно вищезазначеного договору (а.с. 72).

12.12.2018 ТОВ "Конкріт Інжинірінг" листом №01/12-2018 повідомило замовника про те, що договір від 05.09.2018 № 180826-TSQ, виконується. Разом з тим, виконавець зазначив, що для виконання умов пункту 3.6 договору необхідна участь замовника, оскільки останнім не виконується пункт 4.2.1 договору та жодного разу не було надано виконавцю змінених вихідних даних, не проводилися заплановані зустрічі, не погоджені запропоновані проектні рішення, не визначено плановий бюджет будівельно-монтажних робіт. Тому відповідач просив письмово надати змінені вихідні дані, а також просив про перенесення виконання робіт на 20.04.2019, але не менше 3-х місяців з дати письмового отримання достатніх змінених вихідних даних та погоджень з боку замовника (а.с. 71).

13.12.2018 позивач направив ТОВ "Конкріт Інжинірінг" лист за вих. №01-0601/12/1650, в якому зазначено, що передбачений пунктом 2.6 договору термін на закриття попередньої оплати закінчується 20.12.2018. Також, повідомив про те, що для прийняття робіт з розробки проектно-кошторисної документації на об`єкт: Капітальний ремонт скверу Майдан Театральний у місті Полтава необхідно надати на перевірку спеціалістам Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради креслення, кошториси, відомість обсягів робіт (дефектні акти) та до 18.12.2018 надати виготовлену у повному обсязі, перевірену спеціалістами Управління та погоджену з усіма органами (за необхідності), проектно-кошторисну документацію. При цьому, замовник зазначив про необхідність вжити невідкладні заходи щодо своєчасного виконання умов договору або повернути суму коштів отриманої попередньої оплати за цим договором (а.с. 74-75).

Проте, відповідач у відповідь на лист від 11.12.2018 за вих. №01-0601/12/1640 повідомив Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради листом від 13.12.2018 №02/12-08 про те, що акти приймання-передачі виконаних робіт від 07.12.2018 надіслано на адресу замовника для підпису та отримано останнім, проте не повернуто виконавцю. Крім того, зауважено на тому, що листом від 12.12.2018 №01/12-2018 було повідомлено про необхідність надання вихідних даних та недотримання замовником зобов`язань за договором від 05.09.2018 №180826-TSQ, що зумовлює необхідність перенесення строків виконання робіт. Тому, відповідач повторно зазначив про необхідність замовнику надати змінені вихідні дані, а також у зв`язку з цим просив розглянути питання про перенесення строків виконання робіт. Вказаний лист направлено позивачу 13.12.2018, що підтверджено відповідними копіями поштової квитанції, поштової накладної, поштовим описом вкладення, повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 76-79).

17.12.2018 ТОВ "Конкріт Інжинірінг" надіслано на адресу Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради лист від 14.12.2018 №04/12-2018, в якому зазначено про виконання виконавцем передбачених пунктом 2.6 договору зобов`язань у повному обсязі, про що було прозвітовано замовника в обумовлений договором строк шляхом надіслання звітів про виконані обсяги робіт та акта приймання-передачі виконаних робіт 07.12.2018. При цьому, зазначено про те, що виконаний об`єм робіт перевищує закритий попередньою оплатою, а тому просив розглянути питання щодо прийняття робіт (а.с. 80-81).

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 20.06.2019 у справі № 917/564/19, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 19.09.2019, відмовлено у задоволенні позову Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкріт Інжинірінг" про стягнення суми попередньої оплати у розмірі 80851,36 грн за договором від 05.09.2018 №180826-TSQ на розробку проектно-кошторисної документації на об`єкт: Капітальний ремонт скверу Майдан Театральний у місті Полтава (а.с.84-89).

08.10.2019 Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради звернулось до ТОВ "Конкріт Інжинірінг" з претензією про відшкодування збитків у розмірі 80851,36 грн. Вказана вимога з посиланням на положення статей 526, 631, 837, частини 2 статті 849, статті 887 Цивільного кодексу України, статей 193, 224 Господарського кодексу України, обґрунтована невиконанням виконавцем усіх робіт за договором від 05.09.2018 №180826-TSQ на розробку проектно-кошторисної документації на об`єкт: Капітальний ремонт скверу Майдан Театральний у місті Полтава у встановлений строк та закінченням строку дії цього договору, а тому замовник зазначив про відмову від договору та вимагав відшкодувати збитки у розмірі понесених замовником витрат за цим договором, що складають 80851,36 грн (а.с. 20-21).

Матеріали справи містять висновок експертів від 21.02.2020 №2110-2114/2131-2135 Полтавського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса Міністерства юстиції України за результатами проведеної комплексної судової будівельно-технічної та економічної експертизи на підставі листа від 14.11.2019 № 01-0601/12/1326 (далі - висновок експертів від 21.02.2020 №2110-2114/2131-2135), виготовлений на замовлення Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради щодо проведення експертизи звітів про виконані обсяги робіт по розробці проектно-кошторисної документації, у тому числі звіту про виконані обсяги робіт по розробці проектно-кошторисної документації на об`єкт: Капітальний ремонт скверу Майдан Театральний у місті Полтава (а.с. 28-41).

Згідно з вищезазначеним висновком експертів від 21.02.2020 №2110-2114/2131-2135 на вирішення експертизи були поставлені наступні питання: 1) визначити відповідність кожного з поданих звітів вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; 2) визначити вартість кожного звіту окремо; 3) визначити чи здійснено в кожному з наданих звітів будь-який із етапів проектно-кошторисної документації; 4) визначити чи можуть зазначені звіти бути зараховані як виконання обсягів робіт на оплачену суму попередніх оплат відповідно до пункту 2.6. укладених договорів.

При проведенні експертизи досліджені та використані копії, зокрема, таких документів: звіт про виконані обсяги робіт по розробці проектно-кошторисної документації на об`єкт: Капітальний ремонт скверу Майдан Театральний у місті Полтава - оригінал, всього 36 арк; копія договору №180826-TSQ на розробку проектно-кошторисної документації на об`єкт: Капітальний ремонт скверу Майдан Театральний у місті Полтава від 05.09.2018 з додатками, всього на 10 арк.

Відповідно до висновків вказаної експертизи: по першому питанню - у зв`язку з тим, що нормативно-правовими актами у галузі будівництва не передбачено розроблення (складання) Звітів про виконані обсяги робіт по розробці проектно - кошторисної документації, тому визначити відповідність кожного з поданих звітів вимогам нормативно - правових актів у галузі будівництва неможливо; по другому питанню - встановити вартість кожного звіту окремо неможливо по причині викладеній в дослідницькій частині висновку; по третьому питанню - в кожному з наданих звітів про виконані обсяги робіт по розробці проектно-кошторисної документації не здійснено будь-який із етапів проектно-кошторисної документації, передбачених вимогам нормативних документів; по четвертому питанню - з урахуванням відповідей на попередні питання, в обсязі наданих на дослідження документів, замовником - Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради - надлишково перераховано грошові кошти ТОВ "Конкріт Інжирінг" у вигляді передплати (30% від загальної суми договору , п. 2.6 договорів) в сумі 364 172,93грн. Звіти про виконані обсяги робіт по розробці проектно-кошторисної документації не можуть бути зараховані як виконання обсягів робіт на оплачену суму попередніх оплат відповідно до пункту 2.6 укладених договорів.

З матеріалів справи вбачається, що 14.08.2020 Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради надіслало ТОВ "Конкріт Інжирінг" вимогу від 14.08.2020 вих. № 010601/10/757 про відшкодування збитків у розмірі 80851,36 грн. Вказана вимога з посиланням на положення статей 526, 631, 887, 891 Цивільного кодексу України, статей 193, 224 Господарського кодексу України, обґрунтована такими обставинами: по-перше, ні у встановлений договором строк, ні на даний час виконавцем не виконані усі роботи за договором №180826-TSQ на розробку проектно-кошторисної документації на об`єкт: Капітальний ремонт скверу Майдан Театральний у місті Полтава від 05.09.2018, строк дії якого закінчився 20.12.2018; по-друге, поданий виконавцем звіт, відповідно до висновків комплексної судової експертизи не може бути зарахований як виконання обсягів робіт на оплачену суму попередньої оплати відповідно до пункту 2.6 цього договору, та замовником надлишково перераховано грошові кошти у вигляді передплати 30% від загальної суми договору, а тому замовником понесені збитки в цій частині; по-третє, замовник в претензії від 08.10.2019 № 01-06-01/10/158 відмовився від договору (а.с. 22-23).

31.08.2020 ТОВ "Конкріт Інжирінг" надіслало на адресу позивача відповідь на вимоги вих.№ 31/08-2020/01, в якій відповідачем зазначено про прийняття відмови замовника від договору від 05.09.2018 №180826-TSQ на підставі частини 4 статті 849 Цивільного кодексу України, а не частини 2 цієї статті як визначив замовник. Крім того, відповідачем повідомлено про те, що стягнення суми попередньої оплати у розмірі 80851,36 грн за вказаним договором вже було предметом розгляду, за наслідками якого ухвалено рішення Господарського суду Полтавської області від 20.06.2019 у справі № 917/564/19 про відмову у задоволенні позову та встановлено відсутність порушення зобов`язань ТОВ "Конкріт Інжирінг" в межах виконання спірного договору та освоєння відповідачем здійсненної позивачем передплати (а.с. 25-27).

У жовтні 2020 року позивач - Управління житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Полтавської міської ради, звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкріт Інжинірінг" про стягнення збитків за договором №180826-TSQ на розробку проектно-кошторисної документації на об`єкт: "Капітальний ремонт скверу "Майдан Театральний" у місті Полтава" від 05.09.2018 у сумі 80851,36 грн.

Позовні вимоги з посиланням на приписи статей 526, 631, 837, 887 Цивільного кодексу України, статей 193, 224 Господарського кодексу України, обґрунтовані тим, що станом на дату закінчення строку дії договору (20.12.2018) відповідачем не забезпечено виконання усіх робіт, не розроблено проектно-кошторисну документацію та не передано її позивачу, у зв`язку з чим Управління житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Полтавської міської ради відмовилось від вказаного договору на підставі частини 2 статті 849 ЦК України, про що повідомлено ТОВ "Конкріт Інжинірінг" листом від 08.10.2019 №01-06-01/10/1158. За твердженням позивача, наявні підстави для відшкодування збитків на підставі статей 22, 611, частини 2 статті 891 Цивільного кодексу України, статті 224 Господарського кодексу України, враховуючи неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором №180826-TSQ на розробку проектно-кошторисної документації на об`єкт: "Капітальний ремонт скверу "Майдан Театральний" у місті Полтава" від 05.09.2018, допущення значних недоліків під час розробки проектно-кошторисної документації, що підтверджується висновком експертів від 21.02.2020 №2110-2114/2131-2135, відповідно до якого поданий виконавцем звіт не може бути зарахований як виконання обсягів робіт на оплачену суму попередньої оплати відповідно до пункту 2.6 договору, внаслідок чого позивачу завдано збитки у розмірі понесених витрат за цим договором.

19.01.2021 місцевим господарським судом ухвалено оскаржуване рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

Вказане рішення суду першої інстанції з посиланням на приписи статей 11, 22, 525, 526, 530, 599, 610, 611, 626, 629, 837, 846, 853, 882, 887 Цивільного кодексу України, статей 224, 225 Господарського кодексу України мотивоване тим, що рішенням Господарського суду Полтавської області від 20.06.2019 у справі №917/564/19 встановлено факт, що ТОВ "Конкріт Інжинірінг" у повному обсязі освоєно передоплату в сумі 80851,39 грн у встановлені договором строки (що становить розмір визначених позивачем до відшкодування збитків в межах даної справи) та підтверджується звітом та актом приймання-передачі виконаних робіт від 07.12.2018 на суму 80851,39 грн, а тому відхилив посилання позивача на завдання збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем договірних зобов`язань за договором від 05.09.2018 № 180826-TSQ.

Також, місцевий господарський суд зазначив про необґрунтованість посилання позивача на висновок експертів №2110-2114/2131-2135 від 21.02.2020, складений за результатами комплексної судової будівельно-технічної та економічної експертизи, проведеної на замовлення позивача, як на підставу для задоволення позовних вимог про стягнення збитків, оскільки зазначений експертний висновок не доводить факту наявності підстав для застосування саме такого виду відповідальності, як стягнення збитків.

Окрім цього, суд першої інстанції зазначив про те, що за висновком місцевого суду в межах справи № 917/564/19, з яким погодився суд апеляційної інстанції, позивач не заявивши відповідачу негайно після отримання звіту про його недоліки, відповідно до ст. 853 Цивільного кодексу України втратив право у подальшому посилатися на відступи відповідачем від умов договору або недоліки у виконаній роботі, що стало підставою для відмови у задоволенні клопотання позивача про призначення судової експертизи звіту щодо вартості робіт виконаного відповідачем звіту та щодо відповідності розробленого Звіту вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва у справі № 917/564/19.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається, зокрема, на неналежне виконання відповідачем договірних зобов`язань в частині виконання робіт по розробці проектно-кошторисної документації, внаслідок чого замовнику завдано збитки у вигляді понесених витрат за договором в сумі 80851,39 грн попередньої оплати. Апелянт зазначає, що відповідно до змісту рішення Господарського суду Полтавської області від 20.06.2019 у справі №917/564/19, під час розгляду справи було лише встановлено факт формального направлення (надання) відповідачем позивачу (апелянту) так званого "Звіту про виконані обсяги робіт ... ", а питання дослідження обсягів виконаних відповідачем робіт чи їх допустимість прийняття як результату робіт по договору не була предметом розгляду вищезазначеної справи, при цьому, з підстав належності виконання робіт, встановлення обсягу їх фактичного виконання відповідно до взятих відповідачем на себе договірних зобов`язань за договором на сьогоднішній день відсутні будь-які рішення судових інстанцій.

Також заявник апеляційної скарги вказує на те, що судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні не обґрунтовано підстав для визнання висновку експертів від 21.02.2020 №2110-2114/2131-2135 неповним та в мотивувальній частині рішення не вказано, які саме докази не були досліджені експертом чи на які відповіді не були надані ним питання.

За твердженням апелянта, позивачу завдано збитки, оскільки Управління житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Полтавської міської ради понесло витрати у розмірі, що дорівнює ціні позову, і не отримало необхідного та належного результату робіт, і для отримання належного результату - проектної документації на об`єкт, відповідно до якого можливо буде провести роботи з капітального ремонту об`єкту, позивач (апелянт) змушений буде повторно нести витрати, для оплати робіт добросовісному розробнику проекту, який буде визначений відповідно до вимог законодавства України з питань закупівель; при цьому наявні чотири загальні умови відповідальності, які були доведені, обґрунтовані та підтверджені належними доказами позивачем, однак не були враховані судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, зазначає наступне.

Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради до ТОВ "Конкріт Інжинірінг" про стягнення збитків у зв`язку з неналежним виконанням договору №180826-TSQ на розробку проектно-кошторисної документації на об`єкт: Капітальний ремонт скверу Майдан Театральний у місті Полтава від 05.09.2018.

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення господарських зобов`язань є укладення господарського договору та інших угод. Зі змістом зазначеної норми кореспондуються приписи частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, відповідно до яких підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З огляду на правову природу укладеного між сторонами договору на розробку проектно-кошторисної документації від 05.09.2018 №180826-TSQ, який у розумінні статей 173, 174 Господарського кодексу України та статей 11, 509 Цивільного кодексу України є належною підставою для виникнення у його сторін кореспондуючих прав і обов`язків, суд апеляційної інстанції зазначає, що даний договір є договором підряду, а отже, спірні правовідносини регламентуються, насамперед, положеннями § 1, 4 глави 61 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів (ч.4 ст. 837 ЦК України).

Параграф 4 "Підряд на проектні та пошукові роботи" включений до глави 61 Цивільного кодексу України "Підряд", що свідчить, що підряд на проектні та пошукові роботи є різновидом договорів підряду.

Статтею 887 Цивільного кодексу України визначено, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

За договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов`язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов`язковим для сторін з моменту його затвердження замовником. Підрядник зобов`язаний додержувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника (стаття 888 Цивільного кодексу України).

Замовник зобов`язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом (пункт 1 частини 1 статті 889 ЦК України).

Чинне законодавство одним з головних обов`язків підрядника з проведення проектних та пошукових робіт визначає обов`язок виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором (пункт 1 частини 1 статті 890 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Також, згідно зі статтею 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Частиною 1 статті 846 Цивільного кодексу України передбачено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

За правилами статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Як вже було зазначено в цій постанові, предметом укладеного між сторонами договору №180826-TSQ від 05.09.2018 є виконання відповідачем зобов`язань з розробки проектно-кошторисної документації на об`єкт: Капітальний ремонт скверу Майдан Театральний у місті Полтава .

Розділом 2 договору визначено ціну договору та порядок розрахунків.

Так, замовник перераховує виконавцеві попередню оплату в розмірі 30% вартості робіт в сумі 80 851,36 грн згідно Постанови КМУ від 23.04.14 №117 пп.3 абз.1. Після сплати замовником попередньої оплати, виконавець повинен відзвітуватись виконаним обсягом робіт на оплачену суму протягом трьох місяців з дати її оплати. В іншому випадку, виконавець зобов`язаний повернути кошти, у розмірі суми сплаченої попередньої оплати, на наступний день після закінчення зазначеного у цьому пункті строку (п. 2.6 договору).

Обставини щодо перерахування позивачем ТОВ "Конкріт Інжинірінг" грошових коштів в сумі 80851,36 грн 19.09.2018 на виконання умов договору від 05.09.2018 №180826-TSQ в якості попередньої оплати підтверджуються матеріалами справи та визнаються сторонами. Отже, відповідач повинен відзвітувати протягом трьох місяців з дати її оплати.

З матеріалів справи вбачається, що позов Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради про стягнення з відповідача збитків у розмірі суми коштів, сплачених в якості попередньої оплати, обґрунтовано положеннями статті 22 ЦК України, 224 ГК України, з посиланням на відмову замовника від договору підряду на підставі частини 2 статті 849 ЦК України у зв`язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором, а також частину 2 статті 891 Цивільного кодексу України внаслідок допущених виконавцем недоліків у проектно-кошторисній документації.

Судова колегія зазначає, що згідно з частиною 1 статті 849 Цивільного кодексу України, замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.

Відповідно до частини 2 статті 849 Цивільного кодексу України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника (частина 3 статті 849 Цивільного кодексу України).

За змістом частини 4 статті 849 цього Кодексу, замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Відмовитись від договору підряду до закінчення виконання робіт і вимагати відшкодувати збитки відповідно до положень частини 2 статті 849 Цивільного кодексу України є правом замовника в силу закону, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим.

Апеляційний господарський суд враховує правову позицію, викладену об`єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 16.03.2020 у справі №910/2051/19, в якій зазначено, що у статті 849 Цивільного кодексу України передбачено три окремі (самостійні) підстави для відмови замовника від договору підряду, а саме: підрядник несвоєчасно розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим (частина 2); очевидність для замовника невиконання роботи належним чином та невиконання підрядником у визначений замовником строк вимоги про усунення недоліків (частина 3); відмова замовника від договору до закінчення робіт з виплатою підрядникові плати за виконану частину робіт та відшкодуванням збитків, завданих розірванням договору (частина 4).

Аналіз вищевказаної правової норми свідчить, що правові наслідки відмови замовника від договору підряду на підставі статті 849 Цивільного кодексу України є відмінними одна від іншої.

Наслідком відмови замовника від договору підряду на підставі частини 2 цієї статті є можливість стягнення замовником завданих підрядником збитків внаслідок несвоєчасного початку виконання роботи або виконання її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим.

Натомість, за змістом частини 4 статті 849 цього Кодексу, замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши, при цьому, підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Законність відмови замовника від договору підряду на підставі частини другої статті 849 ЦК України у разі недоведення порушень умов договору підряду з боку підрядника не може бути виправдана безумовним правом замовника відмовитися від договору підряду на підставі частини 4 цієї норми (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.09.2019 у справі № 911/1433/18, від 16.03.2020 у справі № 910/2051/19).

Судова колегія апеляційного господарського суду зауважує, що в матеріалах справи відсутні докази відмови позивача від договору підряду на підставі частини 4 статті 849 Цивільного кодексу України.

Щодо претензії-вимоги Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради від 08.10.2019 №01-06-01/10/1158, то зміст вказаного документу свідчить, що позивач повідомив відповідача про свою відмову від договору підряду на підставі частини 2 статті 849 Цивільного кодексу України у зв`язку з невиконанням підрядником у встановлений договором строк роботи та вимагав відшкодування збитків.

Таким чином, для правильного вирішення даного спору необхідно з`ясувати обставини виникнення у замовника (позивача) права на відмову від договору підряду, яке відповідно до частини 2 статті 849 ЦК України не є безумовним і пов`язано із неправомірними діями підрядника (своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим), з урахуванням умов укладеного між сторонами договору підряду та, відповідно встановити наявність чи відсутність підстав для стягнення збитків.

Боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки (частини 1 статті 623 зазначеного Кодексу).

За змістом статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно з положеннями статей 224, 225 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

У розумінні наведених положень особа, яка порушила зобов`язання, несе цивільно-правову відповідальність, зокрема, у виді відшкодування збитків.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; наявність збитків; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Відсутність хоча б одного з перелічених елементів, що утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Враховуючи положення статті 74 Господарського процесуального кодексу України, саме на позивача покладено обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Натомість, відповідачу потрібно довести відсутність його вини у завданні збитків позивачу.

В обґрунтування тверджень про протиправність поведінки відповідача позивач посилається на порушення зі сторони ТОВ "Конкріт Інжинірінг" умов договору, а саме, зазначає, що станом на дату закінчення строку дії договору (20.12.2018), відповідачем не було забезпечено виконання усіх робіт за договором, не розроблено проектно-кошторисну документацію, не було передано її позивачу (апелянту) та не було підписано між позивачем (апелянтом) і відповідачем передбачених договором оформлених належним чином акту (актів) приймання-передачі проектної продукції, що не було враховано судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення.

Разом з тим, рішенням Господарського суду полтавської області та постановою Східного апеляційного господарського суду у господарській справі №917/564/19 за позовом Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради до ТОВ "Конкріт Інжинірінг" про стягнення суми попередньої оплати у розмірі 80851,36 грн встановлено такі обставини: відповідачем 07.12.2018 (тобто до закінчення строку дії договору) було направлено позивачу звіт про виконані обсяги робіт по розробці проектно-кошторисної документації на об`єкт (180826-TSQ-ЗВ) разом з актом приймання-передачі виконаних робіт від 07.12.2018 №1/180826 на суму 80851,36 грн; позивачем звіт та акт приймання-передачі отримано 10.12.2018; відповідачем виконані у встановлений строк вимоги пункту 2.6 договору про звітування виконаним обсягом робіт на оплачену суму протягом трьох місяців з дати її оплати, однак позивач належним чином не відреагував на надіслані йому відповідачем звіт та акт приймання-передачі, ігнорував факт отримання ним звіту та акту приймання-передачі виконаних робіт, акт приймання-передачі виконаних робіт не підписав та зауважень на нього не на надав, не вказував про наявність недоліків у виконаних відповідачем роботах.

Також, у цій справі встановлено, що відповідачем у встановлені договором строки освоєно здійснену позивачем передоплату в сумі 80851,36 грн, що підтверджується звітом та актом приймання-передачі виконаних робіт від 07.12.2018 № 1/180826 на суму 80851,36 грн, які були своєчасно направлені позивачу та стосовно яких позивачем до подання позовної заяви не було заявлено про допущені у роботі відступи від умов договору або інші недоліки.

Згідно з частиною четвертою статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обставинами справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, є юридичні факти, що призвели до виникнення спірного правовідношення, настання відповідальності або інших наслідків, тобто такі факти, з якими норми матеріального права пов`язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків суб`єктів спірного матеріального правовідношення.

За висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17, преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Правила про преюдицію спрямовані, зокрема, на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Цей правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24.05.2018 у справі № 922/2391/16.

Вказаних обставин, які правомірно були враховані місцевим господарським судом в оскаржуваному рішенні у відповідності до приписів частини 4 статті 75 ГПК України, апелянтом не спростовано.

Також, матеріали справи містять листи ТОВ "Конкріт Інжинірінг" від 12.12.2018 №01/12-2018, від 13.12.2018 №02/12-2018, від 14.12.2018 №04/12-2018, в яких відповідач неодноразово наголошував на необхідності участі замовника у виконанні робіт за договором підряду, зокрема, вказував на те, що позивачем не було виконано вимоги пункту 4.2.1 договору щодо надання виконавцю змінених вихідних даних, необхідних для розроблення проектно-кошторисної документації, не погоджені запропоновані проектні рішення, не визначено плановий бюджет будівельно-монтажних робіт.

Судова колегія апеляційного господарського суду зазначає, що Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради не надано належних та допустимих доказів у розумінні вимог статей 76-77 ГПК України щодо вчинення позивачем всіх необхідних дій у відповідності до вимог частини першої статті 850 ЦК України, відповідно до якої замовник зобов`язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду, для забезпечення виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором на розробку проектно-кошторисної документації від 05.09.2018 №180826-TSQ; наявні в матеріалах справи листи свідчать про ігнорування замовником вимог відповідача щодо надання таких вихідних даних, необхідних для розробки кошторисної документації.

Відповідно до частини 4 статті 612 Цивільного кодексу України прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Зважаючи на вищевикладене, приймаючи до уваги відсутність встановлених судом порушень виконавця під час виконання договору №180826-TSQ на розробку проектно-кошторисної документації на об`єкт: Капітальний ремонт скверу Майдан Театральний у місті Полтава від 05.09.2018, позивачем не доведено належними та допустимими доказами під час розгляду даної справи наявність правових підстав для відмови від договору підряду відповідно до частини 2 статті 849 Цивільного кодексу України.

Щодо посилання апелянта на наявність підстав для відшкодування збитків на підставі вимог статті 891 Цивільного кодексу України, якою передбачено відповідальність підрядника за недоліки документації та робіт, підрядник відповідає за недоліки проектно-кошторисної документації та пошукових робіт, включаючи недоліки, виявлені згодом у ході будівництва, а також у процесі експлуатації об`єкта, створеного на основі виконаної проектно-кошторисної документації і результатів пошукових робіт.

У разі виявлення недоліків у проектно-кошторисній документації або в пошукових роботах підрядник на вимогу замовника зобов`язаний безоплатно переробити проектно-кошторисну документацію або здійснити необхідні додаткові пошукові роботи, а також відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено договором або законом (частина 2 статті 891 ЦК України).

Таким чином, дані спеціальні норми прямо передбачають, що підрядник відповідає за недоліки проектно-кошторисної документації в першу чергу саме шляхом перероблення проектно-кошторисної документації і саме на вимогу замовника, оскільки тільки від нього він може дізнатися про наявні недоліки, і лише в другу чергу шляхом відшкодування завданих збитків (такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 15.03.2018 у справі № 910/13725/16).

Дані висновки відповідають положенням частини 1 статті 852 Цивільного кодексу України, згідно яких, якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.

За умовами пунктів 5.2, 5.5 укладеного сторонами договору, виконавець відповідає за свої недоліки та усуває їх за свій рахунок згідно статті 891 Цивільного кодексу України; у разі виявлення недоліків у робочому проекті виконавець на вимогу замовника зобов`язаний безоплатно розробити робочий проект на додаткові роботи, а також відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено договором або законом.

Щодо посилання позивача на висновок експертів №2110-2114/2131-2135 від 21.02.2020, складений за результатами комплексної судової будівельно-технічної та економічної експертизи, проведеної на замовлення позивача, як на підставу для задоволення позовних вимог про стягнення збитків, то колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що зазначений експертний висновок не доводить факту наявності підстав для застосування саме такого виду відповідальності, як стягнення збитків.

Так, відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі статтею 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Поставлені на вирішення експертів питання щодо відповідності звіту вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва не підтверджують наявність недоліків у проектно-кошторисній документації, оскільки звіт про виконані обсяги робіт по розробці проектно-кошторисної документації на об`єкт (180826-TSQ-ЗВ) не є проектно-кошторисною документацією в розумінні статті 877 ЦК України та виконаний відповідачем у довільній формі на виконання пункту 2.6 договору.

Також, щодо питання про визначення вартості звіту, здійснення будь-якого етапу проектно-кошторисної документації та можливості зарахування звіту як виконання обсягів робіт на оплачену суму попередніх оплат відповідно до пункту 2.6 укладених договорів, колегія суддів зазначає, що неможливо визначити вартість виконаних обсягів робіт по розробці проектно-кошторисної документації по звіту, оскільки нормативними документами передбачено визначення вартості проектних робіт та не передбачено визначення вартості звітів про виконані обсяги робіт по розробці проектно-кошторисної документації; наданий звіт складений відповідачем на виконання обсягу робіт відповідно перерахованого авансу.

За твердженням апелянта, під час розгляду справи №917/564/19 встановлено факт формального направлення позивачу документів (звіту про виконані обсяги робіт по розробці проектно-кошторисної документації на об`єкт (180826-TSQ-ЗВ) разом з актом приймання-передачі виконаних робіт від 07.12.2018 №1/180826), а питання дослідження обсягів виконаних відповідачем робіт чи їх допустимість прийняття як результату робіт за договором від 05.09.2018 №180826-TSQ не було предметом розгляду, тоді як із висновку експертів від 21.02.2020 №2110-2114/2131-2135, на сторінках 16, 17 - 18, 20 - 23 якого зазначено про невідповідність включеної відповідачем до звіту документації, вбачається неналежне виконання відповідачем умов договору, тобто протиправність поведінки підрядника.

Щодо вищевказаних доводів, колегія суддів зазначає, що положеннями укладеного між сторонами договору, у відповідності до вищенаведених норм чинного законодавства, якими врегульовано правовідносини підряду на проведення проектних та пошукових робіт, встановлено певний порядок виявлення замовником недоліків та заявлення про них підрядникові.

А саме, відповідно до статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно з частиною 4 статті 882 Цивільного кодексу України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Однак, позивачем вказані вимоги законодавства дотримані не були, що не спростовано апелянтом під час апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції.

Натомість із обставин, встановлених господарськими судами при розгляді справи №917/564/19, вбачається, що позивач, не заявивши відповідачу негайно після отримання звіту про його недоліки, відповідно до статті 853 ЦК України, втратив право у подальшому посилатися на відступи відповідачем від умов договору або недоліки у виконаній роботі. З наведених підстав господарський суд під час розгляду справи №917/564/19 відмовив позивачеві у задоволенні клопотанні про призначення судової експертизи наданих відповідачем звітів щодо вартості робіт та їх відповідності вимогам чинних нормативно-правових актів.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду в оскаржуваному рішенні про те, що висновок експертів №2110-2114/2131-2135 від 21.02.2020 не доводить факту наявності підстав для застосування саме такого виду відповідальності, як стягнення збитків, оскільки до складення вказаного висновку позивач втратив право посилатися на недоліки у виконаній відповідачем роботі та, відповідно, вимагати стягнення зумовлених цим збитків.

Отже, місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні в даній справі №917/1707/20, послався не на формальні факти (як стверджує апелянт), а на встановлені в судовому порядку обставини, що свідчать про недотримання позивачем визначених договором та законом обов`язкових умов для застосування до відповідача як підрядника заходів відповідальності за неналежне виконання робіт.

Як обґрунтовано зазначає місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні, та відповідач у відзиві на апеляційну скаргу, рішенням суду у справі №917/564/19, яке набрало законної сили, було встановлено, що відповідачем у повному обсязі освоєно передоплату в сумі 80851,36 грн у встановлені договором строки (що становить розмір визначених позивачем до відшкодування збитків в межах даної справи), тобто відповідач у встановленому законом порядку довів відсутність порушення ним умов договору щодо своєчасного звітування про виконаний обсяг робіт на оплачену суму, тоді як позивач не заявив про недоліки вказаних робіт у визначеному договором та законом порядку.

Колегія суддів зазначає, що після відмови в позові у справі №917/564/19 позивач звернувся до господарського суду з позовом у даній справі №917/1707/20 фактично із тими ж вимогами та з посиланням на ті ж обставини, що і у справі №917/564/19, змінивши лише підстави та визначення правової природи заявленої до стягнення суми (як збитки), та надавши новий доказ - висновок експертів від 21.02.2020 №2110-2114/2131-2135, яким не спростовуються факти, встановлені судовими рішеннями, що набрали законної сили.

Тобто, як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджено в ході апеляційного провадження, позивачем не доведено протиправності дій відповідача. А відтак, не доведено і наявності всіх необхідних складових, що є підставою для задоволення позову про стягнення збитків (протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини) оскільки за відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

Наведене свідчить, що доводи позивача про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час ухвалення оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Статтею 236 ГПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оскаржуване рішення відповідає вимогам статті 236 ГПК України, а тому відсутні підстави для його скасування в оскаржуваній частині.

Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради без задоволення, а рішення Господарського суду Полтавської області від 19.01.2021 у справі №917/1707/20 - без змін.

Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, то згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 270, п. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 19.01.2021 у справі №917/1707/20 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст. ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 13.04.2021.

Головуючий суддя В.О. Фоміна

Суддя В.В. Лакіза

Суддя О.В. Шевель