Рішення

від 10.02.2021 по справі 910/17035/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, з, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.02.2021Справа № 910/17035/20

Суддя Господарського суду міста Києва ДЖАРТИ В. В. , розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" (84302, Донецька обл., місто Краматорськ, вулиця КОМЕРЦІЙНА, будинок 8; ідентифікаційний код 00131268)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРК ЕФІР" (02140, місто Київ, ПРОСПЕКТ ПЕТРА ГРИГОРЕНКА, будинок 43; ідентифікаційний код 13660904)

про стягнення 57 962,22 грн,

Без виклику (повідомлення) представників учасників справи,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У листопаді 2020 року Акціонерне товариство "ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРК ЕФІР" про стягнення 57 962,22 грн вартості недоврахованої електричної енергії.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем Правил роздрібного ринку електричної енергії шляхом самовільного підключення до електричних мереж з метою безоблікового споживання електроенергії, у зв`язку з чим позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача вартості недоврахованої спожитої електричної енергії за період з 17.01.2018 по 17.01.2019 в розмірі 57 962,22 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/17035/20 для розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; визначені строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.

06.11.2020 до канцелярії суду від позивача надійшла заява про об`єднання в одне провадження справ Господарського суду міста Києва № 910/16447/20, № 910/17034/20 та №910/17035/20, яка обґрунтована тим, що єдиною відмінністю перелічених справ є місця вчинення правопорушення на різних об`єктах відповідача.

Згідно з частиною 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Пунктом 1 частини 2 статті 173 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача.

Отже, вказаною правовою нормою передбачено право суду, а не обов`язок, об`єднати в одне провадження декілька справ за клопотанням учасника справи за позовами.

Відповідно до частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Розглянувши заяву позивача про об`єднання в одне провадження справ Господарського суду міста Києва № 910/16447/20, № 910/17034/20, суд дійшов висновку про можливість ускладнення виконання завдань господарського судочинства, в разі об`єднання в одне провадження трьох справ та передання на розгляд таких справ одному судді Господарського суду міста Києва.

Відтак, суд дійшов висновку, що сумісний розгляд даних справ у разі їх об`єднання значно утруднить розгляд справи та сприятиме затягуванню учасниками судового процесу вирішення спору по суті, з огляду на що суд ухвалив відмовити в задоволенні відповідного клопотання позивача.

30.11.2020 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач заперечує проти позову та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі з огляду на те, що при складанні акта про порушення позивачем було допущено ряд помилок та дій, що унеможливлюють накладення штрафних санкцій на відповідача.

09.12.2020 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач підтримав позов, виклав власні аргументи і доводи на спростування позиції відповідача та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позовних вимог, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29.12.2017 між Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Донецькобленерго" (правонаступником якого є АТ "ДТЕК Донецькі Електромережі" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРК Ефір" (споживач) укладено договір на постачання електричної енергії №626 (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача із загальною (за всіма об`єктами) приєднаною потужністю 0,942 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точка продажу електричної енергії зазначається у додатку №1 "Однолінійна схема надання доступу до місцевої (локальної) електромережі" цього договору (розділ І Договору).

Відповідно до пункту 2.3.4. Договору споживач зобов`язався оплачувати постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії згідно з умовами додатків № 3 "Графік-зняття показів засобів обліку електричної енергії" та № 5 "Порядок розрахунків" до цього Договору.

Пунктом 7.1. Договору передбачено, що облік електроенергії, спожитої споживачем та (або) субспоживачами, приєднаними до електричних мереж споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ. У разі порушення споживачем вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку, їх покази не використовуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються постачальником шляхом розрахунку згідно з вимогами ПКЕЕ, умовами Договору та додатків № 3 "Графік-зняття показів засобів обліку електричної енергії", № 4 "Порядок визначення обсягу електричної енергії та його вартості у разі завантаження схеми обліку нижче мінімально допустимого рівня та у разі невідповідності температурного режиму експлуатації засобів обліку вимогам, визначеним нормативно-технічними документами та/або паспортними даними засобів обліку" і 5 "Порядок розрахунків" до цього Договору.

Пунктом 9.5 Договору передбачено, що цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 29.12.2018. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, визначеному за законодавством України. Сторони зобов`язуються письмово повідомляти про зміну реквізитів (місцезнаходження, найменування, організаційно-правової форми, банківських реквізитів, тощо), відкриття ліквідаційної процедури або порушенні справи про банкрутство, зміни уповноважених осіб не пізніше ніж через 10 днів після настання таких змін.

30.11.2018 відповідач підписав заяву-приєднання до умов договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, відповідно до якого АТ "ДТЕК Донецькі Електромережі" повідомив про припинення діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та приєднання споживача з 01.12.2018 або іншої дати, встановленої законодавчими актами України, до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, розміщеного на сайті оператора системи розподілу за посиланнями: http//www.donetskoblenergo.dn.ua, на умовах договору про постачання електричної енергії за особовим рахунком №626.

Актом про порушення №011283 від 17.01.2019 представниками ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" було зафіксовано факт самовільного підключення ТОВ "ТРК Ефір" струмоприймачів до електричної мережі електропостачальника з метою безоблікового споживання електричної енергії в приміщенні за адресою: смт Ялта, вул. Гагаріна, 62.

Вказаний акт про порушення було складено на підставі п. 8.2.4, 8.2.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 (далі - ПРРЕЕ).

На підставі вказаного акту про порушення, комісією з розгляду актів порушень було прийнято рішення про проведення нарахування до сплати вартості необлікованої електричної енергії на загальну суму 59 995,98 грн, оформлене протоколом №247 від 13.03.2019.

У зв`язку із зверненням відповідача до ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" з проханням про перегляд суми нарахування, зокрема, по Акту про порушення №011283 від 17.01.2019, комісією з розгляду актів порушень було прийнято рішення про проведення нарахування до сплати вартості необлікованої електричної енергії на загальну суму 57 962,22 грн, що оформлене протоколом №255 від 02.05.2019.

На виконання вказаного рішення позивачем був виставлений відповідачу рахунок №626 на оплату не облікованої електричної енергії за актом №011283 від 17.01.2019 на суму 57 962,22 грн.

Відповідач відмовився добровільно відшкодовувати вартість спожитої електричної енергії та оплатити рахунок №626 на оплату не облікованої електричної енергії за актом №011283 від 17.01.2019, що зумовило звернення позивача до суду з даним позовом про стягнення з відповідача 57 962,22 грн.

Відповідач свої заперечення проти позову обґрунтовує тим, що при складанні Акту про порушення представниками позивача було допущено ряд помилок та дій, що унеможливлюють накладення штрафних санкцій на ТОВ "ТРК ЕФІР", зокрема: Договір 626 від 29.12.2017, на який міститься посилання в акті, втратив чинність 29.12.2018 і не був пролонгований сторонами; представник ТОВ "ТРК ЕФІР" не мав повноважень на 17.01.2019 бути присутнім та підписувати будь-які документи за новим Договором; позивачем не було встановлено приналежність виявленого обладнання до іншого інтернет-провайдера чи до ТОВ "ТРК ЕФІР".

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Відповідно до положень частини 1 статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються договори, зокрема, про постачання електричної енергії споживачу.

За правилом статті 610 ЦК України порушення зобов`язання - це його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частинами 1, 2 статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Частиною 3 статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що споживач зобов`язаний:

1) сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів;

2) надавати постачальникам послуг комерційного обліку, з якими він уклав договір, доступ до своїх електроустановок для здійснення монтажу, технічного обслуговування та зняття показників з приладів обліку споживання електричної енергії;

3) дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів;

4) врегулювати у порядку, визначеному кодексом систем розподілу, відносини щодо технічного забезпечення розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу.

Відповідно до статті 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.

Пунктом 4 частини 2 статті 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що правопорушеннями на ринку електричної енергії є крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.

Пунктом 1.1.2 ПРРЕЕ (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що споживач електричної енергії - це фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.

За змістом пп. 5.5.5 ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов`язаний, користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору; своєчасно вживати відповідних заходів для усунення виявлених порушень; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

Згідно із п. 8.2.4 ПРРЕЕ у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором.

Пунктом 8.2.5 ПРРЕЕ передбачено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення.

В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил або методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу необлікованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача.

У разі відмови споживача або представника споживача підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо він підписаний уповноваженим представником оператора системи та двома незаінтересованими особами (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення їх осіб.

Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта про порушення та викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які зазначаються в акті про порушення або надаються (надсилаються) оператору системи окремим письмовим повідомленням.

Як слідує з матеріалів справи, внаслідок самовільного підключення електроустановок струмоприймачів відповідача до електричної мережі електропередавальної організації з метою безоблікового споживання електричної енергії, позивачем було складено акт про порушення №011283 від 17.01.2019, який підписаний представником відповідача Смєновим А.П. на підставі довіреності від 10.01.2019, із відміткою про отримання ним примірника акту.

Згідно із п. 8.2.6. ПРРЕЕ на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи.

Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення.

Споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання.

Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.

Матеріалами справи підтверджується належне повідомлення відповідача про засідання комісії з розгляду акту про порушення.

Протоколом №255 від 02.05.2019 комісією з розгляду актів про порушення Правил прийнято рішення про проведення нарахування за актом про порушення №011283 від 17.01.2019 згідно з пунктом 2.6 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією, (надалі - "Методика"), яка застосовується постачальником електричної енергії за регульованим тарифом при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об`єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку (пункт 1.2 Методики).

Як вказує позивач та підтверджується протоколом №255 від 02.05.2019, уповноважений представник ТОВ "ТРК Ефір" від підпису відмовився.

За наслідками засідання вказаної комісії прийняті рішення про проведення нарахування до сплати відповідачем вартості не облікованої електричної енергії на загальну суму 57 962,22 грн.

Змістом п. 8.2.7 ПРРЕЕ визначено, що кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи. Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.

У разі незгоди споживача з фактом крадіжки електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту викрадення електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії.

Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення, при визначенні розміру суми збитків, належної до оплати, а також при здійсненні платежів, вирішуються у судовому порядку.

Виявивши факт безоблікового споживання відповідачем електричної енергії, позивач виставив відповідачу до сплати рахунок №626 на оплату не облікованої електричної енергії за актом №011283 від 17.01.2019 на суму 57 962,22 грн, який було направлено разом з протоколом та детальним розрахунком на адресу ТОВ "ТРК Ефір".

Вказані документи отримані представником відповідача 08.05.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №8740002963011, факт чого також не заперечується відповідачем.

Судом встановлено, що належних та допустимих доказів оскарження як акту про порушення № 011283 від 17.01.2019, так і рішення комісії з розгляду акту про порушення, оформленого протоколом №255 від 17.01.2019, відповідачем не надано, а враховуючи приписи ПРРЕЕ і Методики, АТ "ДТЕК Донецькі Електромережі" правомірно застосувало положення вказаних нормативно-правових актів для визначення обсягу та обрахування вартості не облікованої електричної енергії.

Стосовно заперечень відповідача, викладених у відзиві, щодо допущення позивачем ряду помилок та дій при складанні акту про порушення, суд зазначає, що дефект акта не може спростовувати факт порушення, якщо цей факт відображено у сукупності інших доказів. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №916/207/17.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з ч. 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються, зокрема, до вимог про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

За змістом ч. 2 ст. 1213 Цивільного кодексу України у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість.

З огляду на викладене, заборгованість відповідача перед позивачем за самовільно спожиту електроенергію станом на момент звернення до суду обґрунтована і підтверджена в сумі 57 962,22 грн, а строк виконання грошового зобов`язання є таким, що настав.

Суд також відхиляє доводи відповідача про те, що позивач не встановив достеменно приналежність виявленого самовільного підключення обладнання саме ТОВ "ТРК ЕФІР", оскільки за цією адресою надання доступу до мережі здійснюється декількома компаніями і встановлене обладнання може бути власністю іншого телекомунікаційного оператора/провайдера. В матеріалах справи відсутні будь-які докази наявності інших споживачів електричної енергії, крім відповідача, за адресою: смт Ялта, вул. Гагаріна, 62, та встановлення відповідного обладнання іншими особами.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

При цьому, суд відзначає, що інші доводи та заперечення сторін не спростовують встановлених судом обставин та не можуть впливати на законність судового рішення. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

З системного аналізу вищевикладеного, беручи до уваги, що відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства "ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За змістом частин 1, 3 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так розмір судових витрат на професійну правничу допомогу складає 11 000,00 грн. Надання та оплата підтверджується Договором, актом виконаних робіт, рахунком, квитанцією про оплату.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, беручи до уваги висновки суду про задоволення позовних вимог, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати на професійну правничу допомогу покладаються на відповідача.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73-74, 76-80, 86, 129, 232-233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ

1. Позов Акціонерного товариства "ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРК ЕФІР" про стягнення 57 962,22 грн, - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРК ЕФІР" (02140, місто Київ, ПРОСПЕКТ ПЕТРА ГРИГОРЕНКА, будинок 43; ідентифікаційний код 13660904) на користь Акціонерного товариства "ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" (84302, Донецька обл., місто Краматорськ, вулиця КОМЕРЦІЙНА, будинок 8; ідентифікаційний код 00131268) 57 962,22 грн (п`ятдесят сім тисяч дев`ятсот шістдесят дві гривні 22 копійки) вартості недоврахованої електричної енергії, витрати по сплаті судового збору в сумі 2 102 грн (дві тисячі сто дві гривні) та 11 000,00 грн (одинадцять тисяч гривень 00 копійок) витрат на професійну правничу допомогу.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 08.04.2021.

СУДДЯ В. В. ДЖАРТИ