Рішення

від 13.04.2021 по справі 910/20140/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.04.2021Справа № 910/20140/20 За позовом Приватного підприємства Компанія Ніка Паллант

до Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією Сантрейд

про стягнення 26319,87 грн.

Суддя Усатенко І.В.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство Компанія Ніка Паллант звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до дочірнього підприємства з іноземною інвестицією Сантрейд про стягнення заборгованості у розмірі 232981,15 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором № 60431134 від 04.09.2020.

Ухвалою суду від 29.12.2020 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

15.01.2021 від позивача через канцелярію суду надійшов супровідний лист на виконання ухвали від 29.12.2020 про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 20.01.2021 відкрито провадження у справі № 910/20140/20, постановлено, розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи, надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.

02.02.2021 через канцелярію суду, відповідачем було подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечуючи проти позову зазначає, що позовні вимоги викладені в позовній заяві є безпідставними, з огляду на те, що позивачем не було дотримано вимог укладеного між сторонами договору № 60431134 від 04.09.2020, щодо надання документів передбачених п. 6.1.1., 6.1.2. договору, через що, на думку відповідача у нього не виникав передбачений договором обов`язок з остаточної оплати поставленого за договором товару. Крім того, відповідач у відзиві на позовну заяву стверджує, що не дивлячись на не виконання позивачем приписів укладеного між сторонами договору, ним за власним рішенням було виплачено 20.01.2021 позивачу грошові кошти в розмірі 215000,21 грн., тобто суму заборгованості за договором № 60431134 від 04.09.2020, яку позивачем визначено як одну з позовних вимог у справі № 910/20140/20. Також, відповідач стверджує, що на момент звернення позивачем із позовом до Суду, відповідач не прострочив жодного з зобов`язань передбачених договором № 60431134 від 04.09.2020, а тому, на думку відповідача, нарахування пені, 3% річних, втрат від інфляції та збитків понесених по договору кредиту є безпідставним та такими, що задоволенню не підлягають.

12.02.2021 через канцелярію суду від позивача надійшли письмові пояснення та заява про долучення доказів.

12.02.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшли заява про зменшення розміру позовних вимог, заява про збільшення розміру позовних вимог. У заявах про зменшення позовних вимог, позивач просив Суд зменшити розмір позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 215000,21 грн. Також, позивач просив постановити ухвалу, якою допустити повернення судового збору у розмірі 3763,89 грн.

Ухвалою суду від 02.03.2021 у справі № 910/20140/20 було прийнято заяву Приватного підприємства Компанія Ніка Паллант про зменшення розміру позовних вимог. Прийнято заяву Приватного підприємства Компанія Ніка Паллант про збільшення розміру позовних вимог, в зв`язку з чим ціна позову становить 26319,87 грн. Також, судом було відмовлено у задоволенні заяви Приватного підприємства Компанія Ніка Паллант про перехід в загальне позовне провадження та виклику свідків у справі № 910/20140/20.

15.02.2021 через канцелярію суду, позивачем було подано відповідь на відзив на позовну заяву, у якій позивач стверджує, що ним належним чином було виконано та дотримано зобов`язань покладених на нього п. 6.1.1., 6.1.2 договору, про що, на думку позивача свідчить оплата відповідачем грошових коштів 20.01.2021 у розмірі 215000,21 грн., а обставини викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву є необгрунтованими, з огляду на це, позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

23.02.2021 через канцелярію суду, відповідачем було подано заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, у якому відповідач стверджує, що позивачем не додано до матеріалів справи жодних документів, які б підтверджували факт передання документів передбачених п. 6.1.1., 6.1.2 договору. Крім того, відповідач стверджує, що доказ, наданий позивачем, а саме, протокол опитування свідка не підтверджує факт передачі передбачених договором документів від позивача відповідачу, також, інформація, яка міститься в протоколі опитування свідка не є підтвердженою жодними документами та інформація є не конкретизованою.

12.03.2021 через канцелярію суду, позивачем було подано заперечення на заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, у якому позивач стверджує, що підтвердженням виконання ним п. 6.1.1., 6.1.2 спірного договору є: акт перерахунку ціни партії товару, поставленого згідно видаткової накладної № 238 від 05.09.2020, на якому міститься оригінал підпису представника позивача, Попова Р.Б. і печатки позивача; видаткова накладна № 238 від 05.09.2020, на якій міститься підпис представника позивача, Попова Р.Б.; рахунок від 05.09.2020, який був переданий представником позивача, ОСОБА_2 на користь відповідача в оригіналі через його представника, Попова Р.Б. в день складання і оформлення зазначених документів - 05.09.2020 .

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

04.09.2020 Між Дочірнім підприємством з іноземною інвестицією Сантрейд (покупець) та Приватним підприємством Компанія Ніка Паллант ( продавець) було укладено договір поставки № 60431134.

Відповідно до п. 1.1. - 1.3. договору, продавець зобов`язується продати та поставити, а покупець зобов`язується оплатити і прийняти товар Соняшник урожаю 2020 року, насипом, у відповідності до умов цього договору. Продавець гарантує покупцю, що товар є його власністю і вільний від прав на нього третіх осіб, зокрема не є предметом застави, не знаходиться під арештом, не є спільною власністю і т.п. Підписуючи цей договір продавець заявляє та гарантує покупцю, що: продавець, як належний платник податків, буде проходити без зауважень та порушень чинного податкового законодавства всі перевірки та/або зустрічні звірки, що проводяться чи можуть проводитися контролюючими органами щодо підтвердження правильності відображення в податкових деклараціях сум від фінансово - господарських операцій з покупцем, а також з третіми особами щодо товару, який є предметом цього договору.

Відповідно до п. 3.1. договору, продавець зобов`язується поставити 90 метричних тон з опціоном +15,0/ - 15,0 % за вибором продавця.

Відповідно до п. 4.1. договору, базова ціна товару без податку на додану вартість ( ПДВ) за цим договором складає 10416,67 грн. за одну метричну тону. Базова ціна товару з ПДВ за цим договором складає 12500,00 грн. за одну метричну тону.

Відповідно до п. 4.2. - 4.3. договору, загальна базова вартість по цьому договору товару складає: без ПДВ 937500,30 грн., загальна базова вартість товару з ПДВ складає 1125000,36 грн. +15,0/ - 15,0 % згідно п. 3.1. Загальна базова вартість товару може бути змінена в результаті можливого перерахунку базової ціни товару згідно п. 4.1. цього договору. У базову ціну товару входять всі транспортні витрати на доставку товару до пункту поставки, а також всі інші витрати продавця, понесені ним до моменту поставки товару на умовах цього договору.

Відповідно до п. 5.1. договору, продавець зобов`язується здійснити поставку автомобільним транспортом товару на умовах DAP (поставлено в місці), відповідно до правил Інкотермс 2020, - поставлено на термінал в Миколаївському морському торговельному порту, надалі - пункт поставки, згідно реквізитів поставки, які зазначені в цьому договорі, або в окремих інструкціях покупця. Реквізити поставки: вантажоотримувач ТОВ Грінтур - Екс ( парк Р удний , м. Миколаїв, вул. Заводська, 23) для ТОВ ЕТСК, вантажовласник Дочірнє підприємство з іноземною інвестицією Сантрейд .

Відповідно до п. 5.2. договору, продавець зобов`язується поставити весь об`єм товару за реквізитами поставки, вказаними в п. 5.1. у строк з 04.09.2020 до 09.09.2020, обидві дати включно. Вантажовідправником товару є особа, яка зазначена у відповідній транспортній накладній.

Датою поставки та момент переходу права власності вважається дата документальної (у відповідній товарно - транспортній накладній та/чи акті приймання - передачі) фіксації факту видачі перевізником товару вантажоотримувачу у пункті Поставки. Кількість та якість товару визначаються у пункті поставки та є остаточними згідно даних вантажоотримувача, зокрема згідно реєстру вивантаження транспортних засобів та результатів досліджень лабораторії вантажоотримувача. Продавець зобов`язаний надавати покупцю відповідні видаткові та податкові накладні згідно фактичної кількості товару, що була визначена у пункті поставки. (п. 5.3, 5.4 договору).

Відповідно до п. 6.1. договору, покупець здійснює оплату в українських гривнях шляхом банківського переказу вартості товару на поточний банківський рахунок продавця. Покупець зобов`язується проводити оплату кожної партії товару у два етапи: - 80% вартості відповідної партії товару сплачується покупцем протягом 2- х робочих днів з дати поставки товару і визначення фактичної кількості та якості поставленого товару згідно умов цього договору, а також, після отримання покупцем усіх документів на товар, що визначені у п. 6.1.1 цього договору; - остаточний розрахунок проводиться покупцем протягом 2 - х робочих днів після: а) отримання покупцем документів, що визначені у п. 6.1.1. та у п. 6.1.2, а також після б) завершення здійснення покупцем перевірки правильності реєстрації продавцем відповідної податкової накладної в ЄРПН (ст. 8 цього договору), за умови відсутності порушень з боку продавця встановлених законодавством вимого щодо реєстрації та належного заповнення податкових накладних.

Згідно п. 6.1.1. договору, документи для часткової оплати: а) товарно - транспортні накладні на товар з відміткою вантажоотримувача про прийняття товару по кількості та якості; б) оригінал акту перерахунку ціни відповідної партії товару; в) засвідчена печаткою продавця копія реєстру вантажоотримувача про вивантаження транспортних засобів із зазначенням ваги та якості прийнятого товару; г) оригінал видаткової накладної або акту - приймання - передачі на відповідну фактичну кількість поставленого товару; д) оригінал чи засвідчена продавцем копія рахунку на оплату вартості поставленого товару за ціною згідно з актом перерахунку ціни відповідної партії товару.

Відповідно до п. 6.1.2 договору, документи для остаточної оплати: а) оригінал рахунку на оплату вартості отриманого товару за ціною згідно з актом перерахунку ціна відповідної партії товару; б) засвідчена підписом та печаткою продавця роздруківка електронної квитанції про реєстрацію продавцем відповідної податкової накладної у ЄРПН; в) оригінали відвантажувальних документів, визначені в п. 6.1.1. цього договору.

Згідно п. 6.2. договору, днем оплати вважається дата списання грошових коштів з банківського рахунку покупця на користь постачальника.

Відповідно до п. 7.2. договору, у випадку несвоєчасної оплати товару покупець зобов`язується оплатити продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 7.5. договору, у відповідності до п. 6 ст. 232 ГК України та ст. 259 ЦК України сторони домовились про те, що до вимог щодо стягнення штрафних санкцій ( пеня, штраф та інші види неустойки) за прострочення виконання зобов`язань за цим договором застосовується трирічний строк позовної давності, а саме нарахування таких штрафних санкцій ( пеня, штраф та інші види неустойки) здійснюється протягом трьох років починаючи з першого дня прострочення.

Відповідно до п. 11.1 договору, цей договір вступає в силу з дати підписання та діє до повного виконання своїх зобов`язань. У випадку поставки всього об`єму товару продавцем в строки по договору, строк дії договору вважається продовженим до моменту оплати поставленого товару.

Відповідно до п. 11.5 договору, цей договір, а також будь - які доповнення, додаткові угоди та інші зміни до цього договору вважатимуться чинними та зобов`язуючими для сторін лише в разі, якщо такі домовленості: а) оформлені у письмовій формі; б) підписані уповноваженими представниками усіх сторін та в) скріпленні печатками усіх сторін. Сторони також домовилися, що усі первинні документи, які можуть складатися на виконання цього договору, повинні відповідати вимогам, які звичайно ставляться до таких документів чинним законодавством України, зокрема, але не виключно, такі документи повинні містити інформацію про зміст, обсяг та одиницю виміру відповідної господарської операції, містити зазначення посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції, а також бути підписаними уповноваженими представниками та скріплені печатками сторін.

Суд зазначає, що у п. 12 договору Юридичні реквізити сторін - не визначено електронні адреси сторін та електронні пошти сторін.

До матеріалів справи додано додаток № 1 до договору поставки № 60431134 від 04.09.2020, а саме, положення щодо перевірки транспортних засобів та товару, який завантажено у такі транспортні засоби на вміст фумігантів та додаток № 2 до договору поставки № 60431134 від 04.09.2020, а саме, угода щодо дотримання правил безпеки (для поставок товару автомобільним транспортом.

Відповідачем до матеріалів справи додано угоду від 04.09.2020 про дотримання сторонами нормативних актів, якими встановлено економічні санкції до певних фізичних та/чи юридичних осіб та на грошові операції з ними внаслідок існуючої політичної ситуації в України та АР Крим, а також що виконання сторонами інших зобов`язань, укладену між ПП Компанія Ніка Паллант та ДПзІІ Сантрейд .

До матеріалів справи додано товарно - транспортні накладні: № 004343 від 04.09.2020, відповідно до якої було позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар вагою 25,23 МТ; № 004426 від 04.09.2020, відповідно до якої було позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар вагою 21,74 МТ; № 004425 від 04.09.2020, відповідно до якої було позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар вагою 20,52 МТ; № 04345 від 04.09.2020, відповідно до якої було позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар вагою 20,14 МТ. Накладні є підписаними з боку позивача та отримувача згідно договору ТОВ "Грінтур Екс".

До матеріалів справи додано акт перерахунку ціни партії товару, поставленого згідно видаткової накладної № 238 від 05.09.2020 ( за договором № 60431134 від 04.09.2020). За даним актом вартість поставленого товару за ТТН № 4345, 4343, 4425, 4426 від 04.09.2020 складає 1075001,03 грн ( з ПДВ). Акт є підписаним з боку позивача та відповідача. З боку відповідача акт підписаний Поповим Р.Б.

До матеріалів справи додано видаткову накладну № 238 від 05.09.2020, відповідно до якої вартість поставленого товару складає 1075001,03 грн. ( в т.ч. ПДВ). Видаткова накладна підписана обома контрагентами, з боку відповідача підписана фахіцем з питань зернових Поповим Р.Б.

Попов Р.Б. при отриманні товару діяв на підставі довіреності № 223 від 01.09.2020 на отримання 365 тон насіння соняшнику, дійсної до 30.09.2020.

До матеріалів справи додано рахунок на оплату № 239 від 05.09.2020 на суму 1075001,03 грн, виставлений ПП Компанія Ніка Паллант .

Згідно долученої податкової накладної № 10 від 05.09.2020 на суму 1075001,03 грн її було зареєстровано та прийнято Державною податковою службою України 29.09.2020.

До матеріалів справи додано виписку по рахунку № НОМЕР_1 позивача, відповідно до якої відповідач перерахував позивачу грошові кошти за рахунком № 239 від 05.09.2020 у розмірі 860000,82 грн.

До матеріалів справи додано претензію № 177 від 19.10.2020 року, відповідно до якої позивач повідомив відповідача про наявну в нього заборгованість з оплати поставленого товару в розмірі 215000,21 грн., пені у розмірі 353,43 грн. та вимагав погасити її. Відповідно до накладної № 5401710681212 від 26.10.2020, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 5401710681212 від 26.10.2020 та опис вкладення доданого до них претензія була отримана представником відповідача 26.10.2020.

Відповідач відповіді на претензії не надавав.

Відповідач сплатив суму основного боргу у розмірі 215000,21 грн в процесі розгляду справи, що підтверджується платіжним дорученням № 20004905 від 20.01.2021, в зв`язку з чим позивачем зменшено позовні вимоги на суму основного боргу, і відповідне зменшення прийнято судом.

До матеріалів справи додано кредитний договір №015/Д2-1-КБ/241 від 27.03.2018 про овердрафт Гнучкий для корпоративних клієнтів до генерального договору на здійснення кредитних операцій № 01/Р2-01-11-2-0/1 від 09.01.2015, укладений між Публічним акціонерним товариством Райффайзен Банк Аваль (кредитор) та Приватним Підприємством Компанія Ніка Паллант (позичальник). Відповідно до якого встановлено ліміт кредитної операції в розмірі 1000000,00 грн. Цільове призначення: фінансування статутної діяльності з дотриманням вимог чинного законодавства України. Встановлення нового ліміту овердрафту: кожні три місяці, починаючи з 15.06.2018, встановлюється новий ліміт овердрафту, який не повинен перевищувати ліміт овердрафту, зазначений в підпункті 1.1. договору та не може перевищувати 30% від сердньомісячних надходжень за останні 6 календарних місяців, що передують місяцю встановлення нового ліміту овердрафту, на поточні рахунки позичальника, відкриті у кредитора. Новий ліміт овердрафту може перевищувати мінімальне надходження за результатами будь - якого місяця з останніх 12 місяців. Відповідно до п. 1.6. договору, останній день строку дії ліміту овердрафту 15.03.2019 або інший останній день погашення заборгованості, визначений кредитором при повідомленні позичальника про настання обставин дефолту та або при настанні обставин, передбачених пунктом 6.7. генерального договору. Відповідно до п. 1.7 договору, дата закінчення строку доступності овердрафту 14.03.2019 або інший передостанній день останнього дня строку дії ліміту овердрафту, або день скасування ліміту овердрафту, в залежності від того, яка настане раніше. Відповідно до п. 1.8. договору, поточний рахунок, до якого встановлено ліміт овердрафту № 26008372211 в АТ Райффайзен Банк Аваль , МФО 380805.

До матеріалів справи додано додаткову угоду № 010/Д2 - 1 - КБ/432/1 від 17.06.2020 до кредитного договору Кредитування траншами для корпоративних клієнтів № 010/Д2-1-КБ/432 від 26.02.2020 до генерального договору на здійснення кредитних операцій № 01/Р2-01-11-2-0/1 від 09.01.2015, відповідно до якої процентну ставку за користування траншем визначено в розмірі 14,5%; процентну ставку на суму основної заборгованості за траншем, що не була сплачена в останній день строку дії траншу в розмірі 14.5%; строки траншів визначено: з 05.03.2020 по 12.02.2021, з 06.03.2020 по 12.02.2021, з 11.03.2020 по 12.02.2021, з 12.03.2020 по 12.02.2021.

До матеріалів справи додано довідки - розрахунки суми нарахованих та сплачених відсотків за користування кредитом з визначенням суми: № 81 - 21/2/317 від 28.12.2020 на суму 12148,93 грн.; № вб/19 - 541 від 05.02.2021 на суму 27632,81 грн.; № 81 - 21/2/203 від 22.12.2020 на суму 20189,08 грн.; № 81 - 21/2/303 від 22.12.2020 на суму 36.051,91 грн.; №81 - 21 /2/303 від 22.12.2020 на суму 7210,38 грн.; № 81 - 21/2/303 від 22.12.2020 на суму 4326,23 грн.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Приписами ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 662 ЦК України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 663 ЦК України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 664 ЦК України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Відповідно до ст. 691 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу..

Відповідно до ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором № 60431134 від 04.09.2020, а саме, за твердженням позивача відповідач порушив свій обов`язок з своєчасного остаточного розрахунку, передбаченого п. 6.1. договору № 60431134 від 04.09.2020, у зв`язку з чим у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 215000,21 грн., на яку позивачем було нараховано за період з 03.10.2020 по 20.01.2021 пеню у розмірі 7687,28 грн., 3% річних у розмірі 1926,17 грн., втрат від інфляції у розмірі 7396,62 грн. та збитків понесених по договору кредиту Кредитування траншами для корпоративних клієнтів № 010/Д2 - 1 - КБ/432 від 26.02.2020 у розмірі 9309,80 грн.

Разом з відзивом на позовну заяву, відповідачем було додано до матеріалів справи платіжне доручення № 20004905 від 20.01.2021 відповідно до якого, відповідач перерахував на рахунок позивача грошові кошти в розмірі 215000,21 грн. Призначення платежу : р/ф 239 05.09.20 соняшник в т.ч. ПДВ 35833,37 .

Проте, на думку позивача, остаточний розрахунок мав бути здійснений відповідачем до 02.10.2020 включно, оскільки, за твердженням позивача всі документи, передбачені п. 6.1.1., 6.1.2 договору, були отримані відповідачем 30.09.2020.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 6.1. договору, покупець здійснює оплату в українських гривнях шляхом банківського переказу вартості товару на поточний банківський рахунок продавця. Покупець зобов`язується проводити оплату кожної партії товару у два етапи: - 80% вартості відповідної партії товару сплачується покупцем протягом 2- х робочих днів з дати поставки товару і визначення фактичної кількості та якості поставленого товару згідно умов цього договору, а також, після отримання покупцем усіх документів на товар. Що визначені у п. 6.1.1 цього договору; - остаточний розрахунок проводиться покупцем протягом 2 - х робочих днів після: а) отримання покупцем документів, що визначені у п. 6.1.1. та у п. 6.1.2, а також після б) завершення здійснення покупцем перевірки правильності реєстрації продавцем відповідної податкової накладної в ЄРПН (ст. 8 цього договору), за умови відсутності порушень з боку продавця встановлених законодавством вимого щодо реєстрації та належного заповнення податкових накладних.

Відповідно до п. 6.1.1. договору, документи для часткової оплати: а) товарно - транспортні накладні на товар з відміткою вантажоотримувача про прийняття товару по кількості та якості; б) оригінал акту перерахунку ціни відповідної партії товару; в) засвідчена печаткою продавця копія реєстру вантажоотримувача про вивантаження транспортних засобів із зазначенням ваги та якості прийнятого товару; г) оригінал видаткової накладної або акту - приймання - передачі на відповідну фактичну кількість поставленого товару; д) оригінал чи засвідчена продавцем копія рахунку на оплату вартості поставленого товару за ціною згідно з актом перерахунку ціни відповіної партії товару.

Відповідно до п. 6.1.2 договору, документи для остаточної оплати: а) оригінал рахунку на оплату вартості отриманого товару за ціною згідно з актом перерахунку ціна відповідної партії товару; б) засвідчена підписом та печаткою продавця роздруківка електронної квитанції про реєстрацію продавцем відповідної податкової накладної у ЄРПН; в) оригінали відвантажувальних документів, визначені в п. 6.1.1. цього договору.

У відповідності до ч.1 ст.666 Цивільного кодексу України якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

З аналізу наведених вище положень договору вбачається, що обов`язок відповідача здійснити остаточну плату за отриманий товар обумовлено вчиненням позивачем дій щодо передачі усіх документів на товар, що вказані у п.п.6.1.1, 6.1.2 договору.

Дослідивши наданий позивачем у матеріали справи на підтвердження факту передачі відповідачу документів, визначених у п.п.6.1.1, 6.1.2 договору, опис документів "Документи на 20% ПП Компанія "НІКА ПАЛЛАНТ" судом встановлено, що вказаний документ містить перелік документів, дату 30.09.2020 року та підпис особи.

У зазначеному описі документів зазначені наступні документи: договори з ТОВ "Південь - агро" Н-144, Н-146, додаткові угоди №1, видаткові №№20,21, 24 до договорів Н-144, Н-146, податкові №№1,3,4,10, податкові з ТОВ "Південь - агро" №№21,24, витяг ТОВ "Південь - агро", витяг з реєстру ПДВ ТОВ "Південь - агро", 4-СГ ТОВ "Південь - агро", 4-СГ ДП "СПДКВСУ" (№103), 29-СГ ТОВ "Південь - агро", 29-СГ ДП "СПДКВСУ" (№103), договір підряду №44, договір підряду №200319, відомості з Держреєстру речових прав.

Однак, суд зазначає, що перелік документів, який зазначений в описі не містить переділу документів, які складені за договором №60431134 від 04.09.2020, не відповідає переліку документів, який повинен бути переданий відповідачу відповідно до п.п.6.1.1, 6.1.2 договору. Крім того, з переліку взагалі не вбачається, що вказані документи мають відношення до правовідносин за договором № 60431134 від 04.09.2020.

Зазначення дати та підпису в опису документів здійснено особою, яку неможливо ідентифікувати, так як не зазначено прізвище, ім`я, по-батькові, посадове становище особи, яка отримала вказані документи.

Позивач стверджує, що вказані документи передані працівнику відповідача Попову Р.Б., на підтвердження чого надав довіреність №223 від 01.09.2020. Однак суд зазначає, що надана позивачем довіреність №223 від 01.09.2020 уповноважувала вказаного представника позивача на отримання товарно-матеріальних цінностей - насіння соняшнику та не містила жодних відомостей про уповноваження вказаного представника на отримання документів, визначених у п.п.6.1.1, 6.1.2 договору.

До матеріалів справи додано протокол опитування свідка від 21.01.2021, відповідно до якого адвокат Адвокатського бюро Сергія Андрощука , Андрощук Сергій Васильович опитав як свідка ОСОБА_2 , яка є працівником ТОВ Компанія - Профіт , що входить до групи компаній, до якої також входить ПП Коммпанія Ніка Паллант .

Відповідно до ст. 87 ГПК України, показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб. На підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків. Сторони, треті особи та їх представники за їхньою згодою, в тому числі за власною ініціативою, якщо інше не встановлено цим Кодексом, можуть бути допитані як свідки про відомі їм обставини, що мають значення для справи. Показання свідка, що ґрунтуються на повідомленнях інших осіб, не беруться судом до уваги.

Відповідно до ст. 88 ГПК України показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. У заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків. Заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів.

Отже, ГПК України передбачено надання показань свідків у вигляді заяви свідка. Оскільки, ОСОБА_2 не є учасником процесу чи його повноважним представником, підпис на заяві свідка має бути посвідчений нотаріально. Отже, протокол опитування свідка від 21.01.2021, складний адвокатом, не є належним, допустимим чи вірогідним доказом в розумінні ГПК України та не приймається судом у якості доказу.

Заява свідка як це передбачено ст.88 ГПК України у матеріали справи позивачем на надана.

Оскільки факти передачі документів можуть встановлюватись виключно відповідними документами (зокрема, супровідними листами, описами, тощо), такі обставини не можуть встановлюватися на підставі показань свідків не підтверджених відповідними документами, з огляду на що, в порядку ст. 86 ГПК України судом вказаний доказ (протокол опитування свідка) відхиляється та не приймається судом до уваги.

Посилання позивача на те, що такі документи, визначені у п.п.6.1.1, 6.1.2 договору були направлені на електронну пошту представника відповідача суд відхиляє, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження зазначених обставин.

Враховуючи вище наведене, суд дійшов висновку, що позивачем у порушення п.п.6.1.1, 6.1.2 договору поставки №60431134 від 04.09.2020 не надав належних доказів в розумінні Господарського процесуального кодексу України на підтвердження факту передачі відповідачу та отримання останнім документів, а саме: оригіналу товарно-транспортних накладних на товар з відміткою вантажоотримувача про прийняття товару по кількості та якості № 4345, 4343, 4425, 4426 від 04.09.2020; оригіналу рахунку на оплату вартості поставленого Товару за ціною згідно з актом перерахунку ціни відповідної партії Товару № 239 від 05.09.2020; засвідчених підписом та печаткою продавця роздруківок електронних квитанцій про реєстрацію продавцем відповідних податкових накладних у ЄРПН; реєстрів Вантажоотримувача про вивантаження транспортних засобів із зазначенням ваги та якості прийнятого товару.

При цьому факт здійснення відповідачем оплати за договором поставки №60431134 від 04.09.2020 не заміняє зобов`язання позивача передати відповідачеві визначені у п.п.6.1.1, 6.1.2 договору документи, а також не підтверджує отримання таких документів. Посилання на рахунки під час здійснення платежу з урахуванням обов`язку у п.6.1.1. надати їх копії також не підтверджує факту отримання відповідачем оригіналів таких рахунків.

Направлення позивачем на адресу позивача вимоги № 177 від 19.10.2020, в якій вимагав сплатити заборгованість за рахунком № 239 від 05.09.2020 також не підтверджує виконання позивачем обов`язку передбаченого п.п.6.1.1, 6.1.2 договору, оскільки не містить відомостей про направлення разом із претензією документів визначених у зазначених пунктах договору.

Згідно із ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За змістом з ч.2 ст.217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

За приписами ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Отже, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано.

Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до наведених приписів законодавства право на нарахування 3% річних, інфляційних втрат та пені виникає внаслідок факту наявності прострочення стороною, у даному випадку відповідачем, виконання грошового зобов`язання з оплати товару.

Однак, як встановлено вище у матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження факту передачі відповідачу та отримання останнім документів, визначених у п.6.1.1. та у п.6.1.2 договору, з яких можна встановити дату вчинення відповідної дії та визначити початок виникнення обов`язку відповідача із здійснення остаточної оплати за отриманий товар.

З огляду на відсутність доказів направлення та вручення позивачем відповідачу всього переліку документів відповідно до умов договору поставки, суд вважає необґрунтованими доводи позивача про наявність у відповідача прострочення із здійснення оплати за отриманий товар за договором, у зв`язку із чим підстави для нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат відсутні.

Суд дійшов висновку про необгрунтованість позовних вимог про стягнення пені у розмірі 7687,28 грн , 3% річних у розмірі 1926,17 грн, втрат від інфляції у розмірі 7396,62 грн.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача збитків понесених по договору кредиту Кредитування траншами для корпоративних клієнтів № 010/Д2 - 1 - КБ/432 від 26.02.2020 у розмірі 9309,80 грн., Суд зазначає, що договір № 010/Д2 - 1 - КБ/432 від 26.02.2020 , генерального договору на здійснення кредитних операцій № 01/Р2-01-11-2-0/1 від 09.01.2015, не містить жодних посилань на те, що кредитування ПП Компанія Ніка Паллант за даними договорами здійснювалось саме для закупівлі позивачем товару передбаченого договором № 60431134 від 04.09.2020, який далі було поставлено та продано відповідачу в межах договору № 60431134 від 04.09.2020.

Відповідно до положень статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. В силу положень частини другої названої статті збитками є:

втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

- доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

З вказаних норм чинного законодавства вбачається, що обов`язковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, наявність порушення з боку цієї особи, причинного зв`язку між діями особи та збитками, які складають об`єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ особи, що обмежує її інтереси як учасника певних відносин і проявляється у витратах, зроблених особою, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних особою доходів, які б вона одержала при умові правомірної поведінки особи.

Обов`язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв`язок між вчиненими порушеннями і збитками. Збитки є наслідком, а допущення порушення - причиною. Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок вчиненого порушення, тобто наявності прямого причинного-наслідкового зв`язку між діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.

Статтею 623 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки; розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором; збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом; суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

Згідно зі статтею 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до частини 1 статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Право на відшкодування завданих збитків виникає при наявності складу цивільного правопорушення: порушення цивільного права чи інтересу; завдання збитків, причинного зв`язку між порушенням права та збитками, наявність винної поведінки.

Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною шкоди, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками.

Відшкодування збитків є видом відповідальності учасників цивільних правовідносин за шкоду, яка є негативним наслідком правопорушення. При цьому, враховано, що збиток - це грошова оцінка шкоди, яка підлягає відшкодуванню за неможливості, недоцільності або у разі відмови потерпілого від відшкодування шкоди в натурі.

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. Тобто, протиправна дія є причиною, а шкода - наслідком протиправної дії. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов`язку з відшкодування збитків.

Однак, позивачем не доведено наявності безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та сплатою позивачем процентів за користування кредитними коштами по договору кредиту "Кредитування траншами для корпоративних клієнтів" №010/Д2-1-КБ/432 від 26.02.2020 до генерального договору на здійснення кредитних операцій №01/Р2-01-11-2-0/1 від 09.01.2015, укладеному між позивачем та АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ".

Зі змісту кредитного договору та договору поставки не вбачається, що обов`язок зі сплати процентів за кредитним договором пов`язаний із виконанням договору поставки від 04.09.2020, який більш того укладений пізніше від кредитного договору.

Наданий позивачем кредитний договір №015/Д2-1-КБ/241 від 27.03.2020, довідки розрахунки також не підтверджують наявності причинно-наслідкового зв`язку між виконанням відповідачем обов`язку за договором поставки та сплатою позивачем процентів за користування кредитними коштами по договору кредиту.

Отже, позивачем не надано жодних належних, допустимих та достатніх доказів, які б у своїй сукупності надали суду можливість встановити обставини, які входять до предмету доказування у даній справі, а саме причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та завданими збитками, а також протиправної поведінки відповідача.

Враховуючи вище наведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення збитків у сумі 9309,80 грн.

Відповідно до ст. 74, 75 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Таким чином, суд дійшов висновку про відмову у позові в повному обсязі.

Витрати позивача по сплаті судового збору та витрат на правову допомогу, відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на позивача.

На підставі викладеного, ст.ст. 74, 76, 77, 123, 129, 237, 238, 239, 240, 241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У позові Приватного Підприємства Компанія Ніка Паллант (54001, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Інженерна, буд. 22, офіс 207, ідентифікаційний код 36700212) до Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями Сантрейд (01030, м. Київ, вулиця Б. Хмельницького, будинок 19 - 21А, ідентифікаційний код 25394566) про стягнення пені у розмірі 7687 ( сім тисяч шістсот вісімдесят сім) грн. 28 коп., 3% річних у розмірі 1926 (одна тисяча дев`ятсот двадцять шість) грн. 17 коп., втрати від інфляції у розмірі 7396 (сім тисяч триста дев`яносто шість) грн. 62 коп., збитків у розмірі 9309,80 грн. - відмовити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя І.В.Усатенко